Рішення № 77604802, 05.11.2018, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/1553/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"05" листопада 2018 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого – судді Скаковської І.В.,

за участю секретаря Сідак Н.П.,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у смт. Томашпіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Томашпільського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, –

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 11 грудня 2017 року помер її батько ОСОБА_3 в с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області, після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно, до складу якого входить житловий будинок, розташований по вулиці Пирогова, № 1 в с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області. До смерті батька вона проживала разом з ним в даному будинку.

Спадщину позивач прийняла в установлений законом строк так як спільно проживала із ОСОБА_3

ОСОБА_1 звернулася з заявою до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, то нотаріусом їй було відмовлено у зв’язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, а тому з даним позовом вона вимушена звернутися до суду, який просить ухвалити рішення про визнання за нею права власності на вищевказане спадкове майно.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, однак, надіслала на адресу суду заяву в якій просить розгляд справи провести у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Томашпільського району Вінницької області в судове засідання не з’явився, однак голова сільської ради надіслав до суду заяву, згідно якої, просить справу розглянути за відсутності представника сільської ради, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 11 грудня 2017 року в с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області помер ОСОБА_3 ( а.с. 6).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є дочкою покійного ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І – УР № 628159 виданого 30 жовтня 1959 року ОСОБА_2 сільською радою (а.с.4).

Позивач 4 червня 1978 року уклала шлюб з ОСОБА_4, взявши прізвище чоловіка ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-АМ № 386176 виданого 4 червня 1978 року ОСОБА_2 сільською радою Томашпільського району (а.с.5).

Згідно довідки № 1623 від 25 вересня 2018 року, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Томашпільського району після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку, розташованого в с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області по вул. Пирогова, 1. Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем за законом залишилася дочка ОСОБА_1, яка на протязі шести місяців все спадкове майно прийняла. ОСОБА_1 до смерті спадкодавця проживала в спадковому будинку, після смерті спадкодавця залишилась проживати в спадковому будинку (а.с.12).

З свідоцтва про право власності на домоволодіння вбачається, що власником житлового будинку по вул. Пирогова є ОСОБА_3 (а.с.13).

Згідно довідки про показники об’єкта нерухомого майна № 149 від 28 вересня 2018 року, виданої КП «Могилів-Подільське МБТІ», станом на 23.08.2018 року право власності на житловий будинок № 21, розташований по вул. Пирогова, в с. Комаргород Томашпільського раойну Вінницької області зареєстровано за ОСОБА_3. До складу спадкового майна входить житловий будинок літ «А», веранда літ «а», ганок літ «а1»,», літня кухня літ «Б», підвал літ «Б1», веранда літ «б», сарай літ . «В», сарай - прибудова літ «в», ворота, хвіртка, огорожа (а.с. 14).

Згідно довідки, виданої Томашпільською районною державною нотаріальною конторою № 393/0130 від 09 жовтня 2018 року у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_1 відмовлено, у зв’язку відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с. 22).

Згідно повідомлення Томашпільської державної нотаріальної контори № 405/0116 від 24 жовтня 2018 року спадкова справа після померлого 11 грудня ОСОБА_3 заведена № 204/2018 року. До Томашпільської нотаріальної контори з заявою звернулась ОСОБА_1, однак свідоцтво направо власності їй не видавалось (а.с.24-27).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1276 ЦК України, передбачено, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

За змістом книги шостої Цивільного кодексу України, прийняття спадщини – це акт, який поширюється на всі об’єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.

Згідно абзацу 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясовування і дослідження інших обставин справи.

Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до положень ч.3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За наведених обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1ст. 142 ЦПК Україниу разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з квитанції Ощадбанк № 51 від 09 жовтня 2018 року, позивачем ОСОБА_1 за подання позову до суду було сплачено судовий збір в сумі 1527 гривень 00 коп.

Враховуючи, що відповідач позов визна до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 763 грн. 50 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1216-1218, ч. 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221, ч. 1 ст. 1222, 1261, ч. 1-3, 5 ст. 1268, 1276 ЦК України, статтями 12,13,76,78, 95, 200, 263-265, 354 ЦПК України суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 11 грудня 2017 року в с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області на житловий будинок, розташований по вул.Пирогова, № 1 в с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області, що належав ОСОБА_3, який помер 11 грудня 2017 року в с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області.

Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці с. Комаргород вул. Пирогова, 1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 з державного бюджету 763 грн. 50 коп (сімсот шістдесят три гривні 50 копійок) сплаченого нею судового збору згідно квитанції Ощадбанк № 51 від 09 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_6