Рішення № 77604648, 11.10.2018, Барський районний суд Вінницької області

125/1514/18

2/125/843/2018

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.10.2018 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Хитрука В.М.

з участю секретаря Ходи Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Бар цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барський птахокомбінат» про стягнення коштів за невиконання умов договору, стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом, який мотивували тим, що 11.07.2017 року ОСОБА_1 продав ТОВ «Барський птахокомбінат» одного бичка вагою 296 кг за 18000 грн., ОСОБА_2 продав ТОВ «Барський птахокомбінат» два бичка загальною вагою 468 кг на суму 30000 грн. Представник ТОВ «Барський птахокомбінат» заплатив позивачам частину коштів за договором купівлі-продажу, а саме ОСОБА_1 - 10000 грн. ОСОБА_2 – 20000 грн. Решту коштів відповідач обіцяв повернути через декілька днів. Однак, на вимогу позивачів ТОВ «Барський птахокомбінат» відмовляється повернути частину боргу за договором купівлі-продажу. Тому, позивачі змушені звертатися до суду за захистом своїх прав та просили суд стягнути з ТОВ «Барський птахокомбінат» на користь ОСОБА_1 8000 грн. боргу за договором купівлі-продажу, 792 грн. суму індексу інфляції за весь час прострочення, 240 грн. суму трьох процентів річних від простроченої суми боргу, 5000 грн. завданої моральної шкоди, 2704,80 грн. понесених судових витрат, а загалом 16736,80 грн.; на користь ОСОБА_2 10000 грн. боргу за договором купівлі-продажу, 989 грн. суму індексу інфляції за весь час прострочення, 300 грн. суму трьох процентів річних від простроченої суми боргу, 5000 грн. завданої моральної шкоди, 2704,80 грн. понесених судових витрат, а загалом 18993,80 грн.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача по справі ТОВ «Барський птахокомбінат» був належно повідомлений про день розгляду справи в суді, викликався у судове засідання на 30.08.2018, 07.09.2018, 12.09.2018, 11.10.2018, але в судове засідання не з'явився без поважної причини, не повідомив про причини свої неявки, позову не оспорив. Тому, суд вважає, що відповідач навмисно ухиляється від розгляду справи в суді та вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення. Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 11.07.2017 року він на прохання ОСОБА_2 власним автомобілем завіз на ТОВ «Барський птахокомбінат» два бички, які належали ОСОБА_2 та одного бичка, який належить ОСОБА_1 Биків прийняв заготовач комбінату ОСОБА_5, який пообіцяв розрахуватися за них через декілька днів.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він бачив як 11.07.2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 завантажили на автомобіль ОСОБА_4 три бики, які повезли здавати на ТОВ «Барський птахокомбінат». Пізніше ОСОБА_2 йому повідомив, що з ними не розрахувалися.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суду пояснив, що бачили як 11.07.2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 завантажили на автомобіль ОСОБА_4 три бики, які повезли здавати на ТОВ «Барський птахокомбінат». Повернувшись повідомили, що за продані бички з ними не розрахувалися.

Суд, заслухавши пояснення позивачів, представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов доведений та обґрунтований i його слід задовольнити повністю. До такого висновку суд дійшов з наступного.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року і, відповідно до ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України №2" наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому у цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, суд констатує той факт, що позивачем надано суду належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які проаналізовані судом у їх сукупності та взаємозв’язку.

Судом встановлено, що 11.07.2017 року ОСОБА_1 продав ТОВ «Барський птахокомбінат» одного бичка вагою 296 кг за 18000 грн., ОСОБА_2 продав ТОВ «Барський птахокомбінат» два бичка загальною вагою 468 кг на суму 30000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 527 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не впливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 665 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) подавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Відповідно до ч.1 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ч. ч. 2, 4 ст. 639 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

За загальним правилом (частина перша статті 692 ЦК України) покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено усний договір купівлі-продажу великої рогатої худоби за ціною, встановленою між ними, а саме ОСОБА_1 продав ТОВ «Барський птахокомбінат» одного бичка вагою 296 кг за 18000 грн., ОСОБА_2 продав ТОВ «Барський птахокомбінат» два бичка загальною вагою 468 кг на суму 30000 грн.

Сторони застосували розстрочення платежу (частина друга статті 692 ЦК України).

Представник ТОВ «Барський птахокомбінат» заплатив позивачам частину коштів за договором купівлі-продажу, а саме ОСОБА_1 - 10000 грн. ОСОБА_2 – 20000 грн.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши розрахунки з урахуванням індексу інфляції, офіційно встановленого в Україні, ОСОБА_1 визначено, що розмір його втрат у зв’язку з інфляцією становить 792,00 грн.

Провівши розрахунки з урахуванням індексу інфляції, офіційно встановленого в Україні, ОСОБА_2 визначено, що розмір його втрат у зв’язку з інфляцією становить 989,00 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст.. 625 ЦК України, додатково стягненню підлягають 3% річних, які за період з липня 2017 р. по червень 2018 р. включно складають на користь ОСОБА_1240,00 грн. на користь ОСОБА_2 – 300,00 грн.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, степеня вини особи, та завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховується вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно п. З Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Внаслідок неправомірних дій відповідача позивачам заподіяно моральну шкоду, яка полягає у тому, що вони вимушені були витрачати тривалий час та кошти на підготовку до судових засідань, що потягло втрату нормальних життєвих зв'язків та необхідність в додаткових зусиллях для організації свого життя. Невиконання відповідачем зобов'язання та в подальшому неповернення належних позивачам коштів призвело до погіршення матеріального стану. В результаті цього, позивачі та їх родина знаходяться у скрутному матеріальному становищі. Унаслідок матеріальних проблем та безладдя стали виникати сварки, скандали, чого раніше у родині не було.

За таких обставин суд вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, а саме у розмірі по 3000 грн. на користь кожного позивача.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.202, 207, 509, 526, 527, 530, 610, 611, 612, 629,1046, 1047,1049 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барський птахокомбінат» на користь ОСОБА_1 8000 грн. боргу за договором купівлі-продажу, 792 грн. втрат у зв’язку з інфляцією за весь час прострочення, 240 грн. трьох процентів річних від простроченої суми боргу, 3000 грн. завданої моральної шкоди, 2704,80 грн. понесених судових витрат, а загалом 14736,80 грн.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барський птахокомбінат» на користь ОСОБА_2 10000 грн. боргу за договором купівлі-продажу, 989 грн. втрат у зв’язку з інфляцією за весь час прострочення, 300 грн. трьох процентів річних від простроченої суми боргу, 3000 грн. завданої моральної шкоди, 2704,80 грн. понесених судових витрат, а загалом 16993,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення може бути оскаржене позивачем, або в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - відповідачем, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Вінницької області. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: