Рішення № 77603770, 25.10.2018, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/281/18 Провадження № 2/395/201/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2018 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Орендовського В.А.,

з участю секретаря Данільченка В.В.,

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні у м. Новомиргороді цивільну справу за позовом заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах Державної екологічної інспекції у Кіровоградської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог Новомиргородська міська рада Кіровоградської області про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 р. заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах Державної екологічної інспекції у Кіровоградської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог Новомиргородська міська рада про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев, вказуючи на те, що вироком Новомиргородського районного суду від 13.12.2017 р. у справі № 395/733/17 затверджено угоди про визнання винуватості від 13.12.2017 р. укладених між прокурором Байдаком О.О. та обвинуваченими за кримінальним провадженням, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 10.02.2016 р. за № 12016120220000059, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, та визнано останніх винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ст.246 КК України і призначено узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 1 700 гривень кожному. Цивільний позов в межах кримінального провадження не заявлявся.

Згідно вироку вказаною організованою групою під керівництвом ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за участю ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, а також за сприянням ОСОБА_4, у період часу з початку лютого, червня по 21 грудня 2016 року вчинено низку злочинів, пов'язаних з незаконною порубкою дерев на території Новомиргородського району Кіровоградської області, належних ПАТ «Українська залізниця» та розташованих на території Новомиргородської міської ради (за межами міста), завдавши шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев на суму 385 390,77 грн. У ході судового розгляду обвинувачені повністю визнали свою винуватість у вчиненні інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення та в подальшому не оскаржували постановлений вирок суду, який на даний час набрав законної сили. Згідно з нормами ст. 105 Лісового кодексу України, ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» вчинення відповідачами - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 зазначених правопорушень є підставою для покладення на них цивільно-правової відповідальності. Збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів на території Новомиргородської міської ради (за межами міста), у відповідності до вимог ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.7 ч.3 ст.29 та п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Новомиргородської міської ради, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу між бюджетами відповідних рівнів. На підставі вищевикладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 солідарно на користь держави шкоду в сумі 385 390,77 гривень.

Прокурор у судовому засіданні позов підтримав повністю та просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник Державної екологічної інспекції у Кіровоградської області, повідомлений у встановленому законом порядку про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, проте направив до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, просив задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_7 у судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні, надавши відзив на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, повідомлені у встановленому законом порядку про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явилися, будь-яких клопотань чи заяв до суду не направляли.

Представник третьої особи - Новомиргородської міської ради, повідомлений у встановленому законом порядку про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, проте направив до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, у якій також зазначив, що не заперечує проти задоволення позову.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази та інші письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за таких підстав.

Згідно до ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

Відповідно до ст.23 ч.3 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно до ст.ст.5, 6 Закону України «Про залізничний транспорт» майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування є державною власністю. Землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про транспорт".

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, суд вважає, що позовна заява містить достатнє обґрунтування та підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави, оскільки Державною екологічною інспекцією у Кіровоградської області, до компетенції якої віднесені відповідні повноваження, самостійно не використано право звернення до суду за захистом інтересів держави, що у свою чергу надало процесуальні права прокурору для звернення до суду. При цьому, суд враховує, що Державна екологічна інспекція у Кіровоградської області підтримує позов (а.с.164).

Згідно до ст.4 ч.2 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

У відповідності до ст.ст.12 ч.3, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно до ст.128 ч.7 КПК України особа, яка не пред’явила цивільного позову у кримінальному провадженні має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст.82 ч.6 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов’язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З вироку Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 13.12.2017 року вбачається, що у справі № 395/733/17 затверджено угоди про визнання винуватості від 13.12.2017 укладених між прокурором Байдаком О.О. та обвинуваченими за кримінальним провадженням, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 10.02.2016 р. за № 12016120220000059, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та визнано вказаних осіб і ОСОБА_2 винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ст.246 КК України і призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1700 гривень кожному. Цивільний позов в межах кримінального провадження не заявлявся.

Згідно вироку, вказаною організованою групою під керівництвом ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за участю ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, а також за сприянням ОСОБА_4, у березні 2016 року та у серпні 2016 року вчинено злочини, пов'язані з незаконною порубкою дерев на території Новомиргородського району Кіровоградської області, належних ПАТ «Українська залізниця», розташованих на території Новомиргородської міської ради (за межами міста), чим було завдано шкоду навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев на суму 385 390,77 грн., при наступних обставинах.

У березні 2016 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, діючи у складі організованої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 групи, за їх вказівкою, об’єднані єдиним злочинним наміром, з корисливих мотивів, в межах відведеної їм ролі, і сприянням ОСОБА_4 за допомогою заздалегідь підготовлених ручних бензопил, без передбаченого законом дозволу на проведення порубки та у порушення ст. 69 Лісового Кодексу України, ст.ст. 12,40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.п. 2, 4 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, перебуваючи на території лісозахисної смуги, що розташована на 982+360-982+500 км. перегону ст.ст. Капітанівка - Новомиргород, що розташовані на території Новомиргородської міської ради Кіровоградської області (за межами міста, за даними користувача), відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України на землях лісового фонду, шляхом відокремлення дерева від кореня, вчинили незаконну порубку 33 сироростучих дерев породи дуб діаметром 10,1-50 см.

Упродовж серпня 2016 року, точної дати та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, за попередньою змовою із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з корисливих мотивів, і сприянням ОСОБА_4 за допомогою заздалегідь підготовлених ручних бензопил, без передбаченого законом дозволу на проведення порубки перебуваючи на території лісозахисної смуги, що розташована на 984пк2-985пк3 км. на території Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, шляхом відокремлення дерева від кореня, вчинили незаконну порубку 17 сироростучих дерев породи дуб діаметром 34,1-102 см.

Згідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до ст.1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача з приводу того, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Проте, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача шкоди, а також його вину.

Згідно з нормами ст. 105 Лісового кодексу України, ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.22 ч.1, 1166 ЦК України вчинення відповідачами - ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 вище вказаного кримінального правопорушення є підставою для покладення на них цивільно-правової відповідальності. При цьому, обов’язок доведення розміру заподіяної шкоди, яку необхідно стягнути з вказаних відповідачів, а також причинний зв'язок між відповідною шкодою та протиправною поведінкою заподіювача шкоди, цивільне процесуальне законодавство покладає на позивача.

З вироку Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 13.12.2017 року у справі № 395/733/17 вбачається, що висновок експерта від 28.04.2017 року №17-626,627 судом не досліджувався, при цьому суд послався на розмір заподіяної шкоди, який був обрахований саме на підставі вказаного висновку експерта.

Як видно з висновку експерта від 28.04.2017 року №17-626,627 судово-економічної експертизи (а.с.16-20), копія якого надано позивачем разом з позовом, збитки (матеріальна шкода), завдані державі, обчислені на відповідних ділянках з урахуванням породи дерев, вартості деревини за собівартістю, враховуючи положення Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» від 23.07.2008 №665 з урахуванням кількості дерев та діаметру дерев (у корі) біля шийки кореня).

Досліджуючи висновок експерта від 28.04.2017 року №17-626, 627 судово-економічної експертизи та інші письмові докази, суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами розмір заподіяної шкоди, яку він просить стягнути солідарно з відповідачів, а також причинний зв'язок між відповідною шкодою та протиправною поведінкою відповідачів.

Так, у вказаному висновку експерта зазначається, що з урахуванням наданих на дослідження протоколів слідчих дій та інших письмових документів, предметом дослідження були незаконно вирубані сироростучі дерева на таких ділянках:

-982+360-982+500 (31 дерево породи ясен, 1 клен, 1 дуб, діаметром 10,1-50 см),

-984пк2-985пк3 (15 дерев породи дуб, 1 ясен, 1 клен, діаметром 34,1-102 см),

Проте, у вказаному вище вироку суду встановлено, що протиправними діями відповідачів була здійснена незаконна порубка дерев породи дуб на таких ділянках:

-982+360-982+500 (33 сироростучих дерев породи дуб, діаметром 10,1-50 см),

-984пк2-985пк3 (17 сироростучих дерев породи дуб, діаметром 34,1-102 см),

Враховуючи наведене порівняння, судом встановлено невідповідність кількості дерев за відповідними породами (у вироку йде посилання лише на дерева породи дуб), що згідно висновку експерта впливає на суму збитків (а.с.18 зворотна частина).

До того ж, під час розгляду справи підтвердилися доводи відповідача ОСОБА_2, з приводу того, що йому нічого не відомо про суть угоди, оскільки з резолютивної частини вироку Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 13.12.2017 року у справі №395/733/17 вбачається, що угода між прокурором та ОСОБА_2 про визнання винуватості не затверджена у відповідності до ст.475 КПК України.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позивачем не доведено позовні вимоги, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, у задоволені позову відмовлено, то відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати необхідно компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах Державної екологічної інспекції у Кіровоградської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог Новомиргородська міська рада Кіровоградської області про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлений 02 листопада 2018 року.

Суддя: підпис

Згідно з оригіналом:

Суддя: В.А. Орендовський