Рішення № 77602308, 02.11.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3963/18

Провадження № 2-о/346/151/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого- судді П"ятковського В.І.

секретаря Іванишин Х.І.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа : Коломийська міська рада Івано-Франківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В :

Заявниця, підтримуючи заявлені вимоги в судовому засіданні, посилається на те, що 21 липня 2016 року померла її мати, ОСОБА_2 після смерт іякої відкрилась спадщина по заповіту, за яким все своє майно спадкодавиця заповіла їй.

Прийнявши спадщину після смерті матері, звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття її, однак, нотаріус відмовив їй у видачі так як вона не була зареєстрована разом із спадкодавицею на момент відкриття спадщини.

Вказує, що з осені 2015 року, в зв"язку з різким погіршенням здоров"я матері постійно проживала разом із нею у її будинку в с. Товмачик, надаючи необхідну допомогу, так як мати її потребувала та підтримуючи господарство.

Просить суд встановити факт постійного проживання її із спадкодавцем на момент відкриття спадщини.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у відсуності представника, проти задоволення заявлених вимог не заперечують.

Заслухавши пояснення заявниці, врахувавши заяву заінтересованої соби та дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 липня 2016 року померла мати заявниці, ОСОБА_2, про що 22 липня 2016 року складено відповідний актовий запис № 14 (а.с.5).

Померла залишила заповіт, посвідчений 08 квітня 2013 року секретарем Товмачицької сільської ради Коломийського району та зареєстрований в реєстрі за № 51, за яким все своє майно заповіла заявниці (а.с.6).

Прийнявши спадщину та вступивши в управління спадковим майном після смерті матері, заявниця звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак отримала відмову, так як не була зареєстрована разом із спадкодавцем час відкриття спадщини (а.с.10).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Будучи людиною похилого віку, потребувала стороннього догляду та допомоги, тому з осені 2015 року заявниця стала проживати в будинку матері без реєстрації, вела домашнє господарство, а після її смерті - похоронила.

Наведені обставини ствердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, пояснивши, що були сусідами померлої ОСОБА_2, і з осені 2015 року по день смерті спадкодавиці постійно бачили у її будинку доньку ОСОБА_1, яка весь цей час доглядаламатір та допомагала по господарству.

Стаття 315 ЦПК України передбачає, що суд може встановити факт, що має юридичне значення, від якого залежить виникнення майнових прав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлення такого факту має для позивачки юридичне значення, оскільки дозволить їй реалізувати право на спадкування за заповітом.

Пункт 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" вказує, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до п.1 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає справи про встановлення фактів, коли такі факти породжують юридичні наслідки від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, коли встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.

Таким чином беручи до уваги досліджені докази та незаперечення заінтересованої особи прот задоволення заявлених вимог, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт постійного проживання заявниці із спадкодавицею на момент відкриття спадщини, а тому заявлені вимоги слід задовольнити

На підставі наведеного та ст.ст. 315, 316, 319 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», керуючись ст.ст. 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 із спадкодавицею ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, 21 липня 2016 року, в с. Товмачик, вул. Рунишівська, 53, Коломийського району, Івано-Франківської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення встановленого строку апеляційного оскарження.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 02 листопада 2018 року.

Суддя П'ятковський В. І.