Рішення № 77602258, 26.10.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2051/18

Провадження № 2/346/1289/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: судді П'ятковського В.І.,

за участі секретаря Іванишин Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про збільшення розміру аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, звернувшись до суду з даним позовом, посилається на те, що за час перебування в шлюбі із відповідачем у них народилося двоє дітей ОСОБА_2 Александер-Роберт, 03 січня 1999 року та ОСОБА_2 Захар-Йосип, 02 січня 2007 року.

Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з нею та знаходяться повністю на її утриманні.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду, Івано-Франківської області від 05 вересня 2013 року із батька дітей стягувалися аліменти в її користь на утримання дітей, в розмірі по 500 грн. на кожну дитину. Пізніше, 13 травня 2016 року рішенням суду розмір аліментів було збільшено до 600 грн. щомісячно на кожну дитину.

На даний час старший син вже повнолітній, тому відповідач сплачує щомісячно по 600 грн. тільки на меншого сина ОСОБА_3 – Йосипа, будь якої іншої матеріальної допомоги батько не надає, інтересу до життя дітей не проявляє.

Вважає, що оскільки, на даний час дитина навчається в школі та потребує додаткових матеріальних витрат, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину значно зріс, в той же час інших неповнолітніх чи непрацездатних осіб у відповідача немає, тому просить збільшити встановлений рішенням суду розмір аліментів та стягувати по 1200 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. і матеріальний стан відповідача дозволяє йому брати участь у витратах хоча б на неповнолітню дитину

Оскільки вона, разом із дітьми, проживає на території Об»єднаного Королівства Великої Британії, період відпусток та канікул вже закінчився, старший син навчається в університеті, а молодший в школі, то можливості приїхати на територію України для участі в судовому засіданні не має, тому просить справу розглянути без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач подавши відзив на позовну заяву, заперечив посилання позивачки про підстави в збільшенні призначених раніше аліментів, оскільки остання живе за межами України вже тривалий час, там працює і там навчаються діти.

Розмір призначених аліментів він сплачував всі роки своєчасно, заборгованості не має. Більший розмір сплачувати можливості не має, оскільки в нього на утриманні знаходиться перестаріла мати, яка перенесла операцію на серці у Національному інституті серцево-судинної хірургії імені ОСОБА_4 та непрацююча дружина із якою зареєстрував шлюб 17 березня 2018 року.

Матеріальне становище в нього вкрай важке, після повернення з зони проведення антитерористичної операції так і не зумів працевлаштуватися і на даний час постійного місяця праці та регулярного заробітку не має.

Також вважає, що позивачкою не надано підтверджень того факту, що в неї змінилося матеріальне становище, знає, що вона має постійне місце роботи та регулярний заробіток, а тому може сама повністю забезпечити дітей всім необхідним.

Погоджується і надалі сплачувати по 600 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальної техніки не здійснюється.

Проаналізувавши матеріали справи, взявши до уваги заяву позивачки про збільшення розміру аліментів та відзив відповідача, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню виходячи із наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи сторони з 02 вересня 2004 року по 16 серпня 2016 року, перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвали рішенням Коломийського міськрайонного суду від 16 серпня 2016 року.

Від спільного проживання сторін у шлюбі народилося двоє дітей ОСОБА_3 Александер-Роберт, 03 січня 1999 року та ОСОБА_3 Захар-Йосип, 02 січня 2007 року, які після розірвання шлюбу залишилися проживати із позивачкою та перебувають на її утриманні.

Згідно рішення Коломийського міськрайонного суду від 05 вересня 2013 року на користь позивачки із відповідача стягувалися аліменти на утримання спільних дітей в сумі по 500 грн. щомісячно, а з 13 травня 2016 року згідно нового рішення суду розмір стягнення сум аліментів було змінено та збільшено до 600 грн. відповідно. З часу повноліття старшої дитини розмір стягнення аліментів на її утримання припинено.

Суд погоджується із позивачкою, що визначений рішенням суду у 2016 році розмір аліментів на даний час є явно недостатнім для матеріального забезпечення дитини зі сторони батька.

В ч. 1 ст. 3 Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права дитини 1989 року, що 27 вересня 1991 року набула чинності для України, наголошується, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

17 травня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон № 2037-У111 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08 липня 2017 року.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 ст.181 СК України (у редакції зі змінами від 08.07.2017 року) за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Відповідно до частини 2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум для дитини відповідного віку: з 1 липня 2018 року на дитину до 6-ти років - 1559 грн.; на дитину від 6-ти до 18-ти років -1944 грн.

В силу ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 192 ч.1 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

У п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року зазначається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров"я та матеріальне становище, як дитини так і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка та дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення .

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить із того, що малолітня дитина ОСОБА_3 Захар-Йосип проживає окремо від батька, відповідача по справі, і перебуває на утриманні матері. Беручи до уваги зазначене та те, що спільна дитина сторін проживає із позивачкою за межами України, то є всі підстави вважати, що окрім призначеного судом раніше розміру аліментів в сумі по 600 грн. на місяць, іншої допомоги на утримання сина відповідач не надає і будь яких підтверджень в спростування даного факту ним не подано.

Стосовно посилань позивача на те, що стягувана з нього сума не потрапляє до дитини, а залишається у сестри позивачки у м. Коломиї, то суд вважає дане твердження надуманим, оскільки позивачка у своїй додатковій заяві, що надійшла до суду 26 жовтня 2018 року, як засіб реагування на ухвалу суду від 04 жовтня 2018 року, про її обов"язкову участь у судовому засіданні, для підтвердження чи спростування даної обставини, ствердила яким чином кошти доходять до дитини. Також даною заявою позивачка обгрунтувала свою неможливість у даний час приїхати та прийняти участь у розгляді справи у суді, що суд визнає як поважну причину.

При розгляді вимог позивачки про збільшення розміру аліментів суд враховує, що з часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів змінився визначений положеннями Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів, відтак попередньо визначений судом розмір цим вимогам не відповідає і тому з вказаних підстав розмір присуджених аліментів підлягає збільшенню.

На підставі наведеного та ст.ст. 180-182, 184, 191 СК України, керуючись ст. 141, ч.2 ст. 247, ст.ст. 264, 265, 268, 354, п.1 ч.1ст.430 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, аліменти на користь ОСОБА_1, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 Захара-Йосипа, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі однієї тисячі двісті гривень, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 704,80 грн. судового збору в дохід Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя П'ятковський В. І.