Ухвала суду № 77602244, 31.10.2018, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/874/17

Номер провадження 4-с/350/16/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2018 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Стадник О.С.,

скаржниці ОСОБА_1,

представника Рожнятівського ВДВС ОСОБА_2,

представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, суд-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії в.о. начальника Рожнятівського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2, про передачу виконавчого провадження.

В обґрунтування своїх вимог скаржниця зіслалася на те, що рішенням Рожнятівського районного суду від 06.02.2018 року ухваленого за результатом розгляду цивільної справи №350/874/17 її зобов’язано знести самочинно збудовані об’єкти нерухомості, а саме добудову до існуючого магазину та паркан, площа забудови яких в загальному складає 0,083 га, що розташовані на земельній ділянці площею 0,0101 га. по вул.Січових Стрільців,28 в смт.Перегінське, Рожнятівського району.

На даний момент рішення перебуває на виконанні в Рожнятівському районному ВДВС.

Постановою в.о. начальника Рожнятівського районного відділу ДВС ОСОБА_2 від 14.08.2018 року виконавче провадження передано від державного виконавця Гулянич О.М. до старшого державного виконавця Вагилевича В.М. Мошура Р.Б. звернувся до начальника Рожнятівського районного ВДВС з заявою про відвід головного державного виконавця Гулянич О.В. Як підставу для відводу зазначено те, що в розумінні ОСОБА_3, державний виконавець не вживає всіх необхідних передбачених Законом України «Про виконавче провадження» дій. Державний виконавець Гулянич О.М. в даному виконавчому провадженні вже встигнула вчинити відносно неї ряд незаконних дій та бездіяльність, які оскарженні в судовому порядку. Вказане свідчить про відсутність будь-яких обов’язків та зобов’язань між нею та ОСОБА_5 Безпідставна заміна державних виконавців в даному виконавчому провадженні унеможливить притягнення до відповідальності державного виконавця за вчинення ним незаконних дій. Передача виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого державного виконавця може відбуватись тільки у випадках передбачених Законом України «Про виконавче провадження» і в самому тексті постанови про передачу виконавчого провадження має міститись посилання на норму закону на підставі якої відбулась така передача. Однак вказаних вимог Закону в даному випадку не дотримано.

В судовому засіданні скаржниця скаргу підтримала у повному обсязі з викладених у ній підстав. Крім цього пояснила суду, що вона звернулася до суду з даною скаргою як ФОП, а також до ФОП ОСОБА_3, хоч в цивільній справі № 350/874/17 її ОСОБА_1, як фізичну особу зобов’язано знести самочинно збудовані об’єкти нерухомості.

Представник Рожнятівського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги скарги не визнав, суду пояснив про те, що він здійснював повноваження начальника Рожнятівського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області. Від ОСОБА_3 08. серпня 2018 року надійшла заява про відвід головного державного виконавця Гулянич О.В. у даному виконавчому провадженні. Як підставу для відводу було зазначено те, що головний державний виконавець Гулянич О.В. не вживає всіх необхідних передбачених Законом України «Про виконавче провадження» дій. Вивчивши матеріали виконавчого провадження з виконання рішення Рожнятівського районного суду від 06 лютого 2018 року у справі №350/874/17, він у передбачений законом строк, в межах своїх повноважень, виніс постанову, якою передав вказане провадження до старшого державного виконавця Вагилевича В.М. Основною підставою, для такого рішення, було уникнення негативних наслідків з приводу не виконання рішення суду. З матеріалів провадження було встановлено, що рішення суду не виконане, учасники провадження, як стягувач, так і боржник висловлювали письмові претензії до дій та бездіяльності державного виконавця Гулянич О.В. Вважає, свої дії по винесенні оскаржуваної постанови такими, що повністю відповідають Закону України «Про виконавче провадження», оскільки даним нормативно - правовим актом встановлено, що питання про відвід державного виконавця, який не заявив самовідвід, вирішується начальником відділу, якому підпорядкований державний виконавець, про що виноситься постанова. Дана постанова, взагалі не підлягає оскарженню, а такі дії боржника покликані на затягування виконання рішення суду. Просив відмовити в задоволенні скарги.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України, яка кореспондується зі ст. 74 Закону України " Про виконавче провадження", сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 та п. а ч. 1 ст. 449 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Судом встановлено, що 22 травня 2018 року відкрито виконавче провадження ВП №56457900 з приводу виконання рішення Рожнятівського районного суду №350/874/17 від 06.02.2018 року, яким ОСОБА_1 зобов’язано знести самочинно збудовані об’єкти нерухомості, а саме добудову до існуючого магазину та паркан, площа забудови яких в загальному складає 0,083 га, що розташовані на земельній ділянці площею 0,0101 га по вул.Січових Стрільців,28 в смт.Перегінське, Рожнятівського району.

З огляду на вищенаведене, скаргу належить вирішувати Рожнятівським районим судом.

Відповідно до ст.ст.124, 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на виконавчу службу.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ст. 6 Закону). Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Законом.

Законодавством України на державного виконавця покладається обов'язок вживати необхідних заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема державний виконавець повинен здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.

Завершальними стадіями виконавчого провадження є повернення виконавчого документа стягувачу та закінчення виконавчого провадження. Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, окрім іншого, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення (п.2 ч.1 ст.47 Закону).

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.18 своєї постанови № 6 від 07.02.2014 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз’яснив, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З матеріалів виконавчого провадження ВП №56457900 встановлено, що 08 серпня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до начальника Рожнятівського районного ВДВС із заявою про відвід головного державного виконавця Гулянич О.В. мотивуючи її тим, що головний державний виконавець Гулянич О.В. не вживає всіх необхідних передбачених Законом України «Про виконавче провадження» дій, для виконання рішення суду. Крім того, ОСОБА_3, висловив сумніви в об'єктивності виконавця, та те що між виконавцем та боржником виникли взаємні обов'язки чи зобов'язання, які не дають можливості виконати судове рішення ( а.с.4-5).

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення обставин, передбачених частиною четвертою статті 5 цього Закону, виконавець зобов’язаний заявити самовідвід та повідомити про це стягувача. З тих самих підстав відвід виконавцю може бути заявлений стягувачем, боржником або їхніми представниками. Питання про відвід державного виконавця, який не заявив самовідвід, вирішується начальником відділу, якому підпорядкований державний виконавець, про що виноситься постанова. Відвід має бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і може бути заявлений у будь-який час до закінчення виконавчого провадження. У разі відводу державного виконавця виконавчий документ передається у встановленому порядку іншому державному виконавцеві або іншому органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п. ч.4 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, приватний виконавець не може виконувати рішення, якщо виконавець, близька йому особа або особа, яка перебуває з виконавцем у трудових відносинах, має реальний або потенційний конфлікт інтересів.

14.08.2018 в.о. начальника Рожнятівського районного відділу ДВС ОСОБА_2 передав виконавче провадження від державного виконавця Гулянич О.М. до старшого державного виконавця Вагилевича В.М., і таким чином задовольнив заяву ОСОБА_3 про відвід державному виконавцю ( а.с.3).

Постанова в.о. начальника Рожнятівського районного відділу прийнята у відповідності до вимог ст. 23 та п.3 ч.4 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки передаючи виконавче провадження від одного державного виконавця до іншого, особа, яка вирішувала питання передачі провадження вважала, що виконавець, якій 22.05.2018 був переданий виконавчий лист до виконання , має потенційний конфлікт інтересів.

Отже, в.о. начальника Рожнятівського районного відділу ДВС ОСОБА_2 діяв у межах закону та наданих йому службових повноважень, а тому постанова про передачу та прийняття виконавчого провадження від 14.08.2018, не супечить чинному законодавству .

За таких обставин в задоволенні скарги ОСОБА_1В слід відмовити ».

На підставі ст.ст.450-451 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови в.о. начальника Рожнятівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 від 14.08.2018 ВП № 56457900 про передачу виконавчого провадження від головного державного виконавця Гулянич О.М. до старшого державного виконавця Вагилевича В.М., відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії повного тексту цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Рожнятівський районний суд до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя: