Рішення № 77601009, 29.10.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 29.10.2018

Справа № 320/5271/18

2-а/320/141/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Редько О.В.,

за участі секретаря - Колеснікової Л.В.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про скасування протоколу про адміністративне правопорушення головного спеціаліста відділу Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, постанови по справі про адміністративне правопорушення начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, припису про усунення порушення вимог законодавства головного спеціаліста відділу Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з адміністративним позовом, який згодом уточнив, в якому просить скасувати протокол про адміністративне правопорушення від 04.06.2018 року відносно ОСОБА_1 складений головним спеціалістом відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_3, скасувати постанову №20 від 22.06.2018 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 що складена начальником відділу Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_2, скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.06.2018 року відносно ОСОБА_1 складений головним спеціалістом відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_3, закрити справу про адміністративне правопорушення від 04.06.2018 року відносно ОСОБА_1

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.06.2018 року головний спеціаліст відділу Державного архітектурно - будівельного контролю Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_3 склав протокол про адміністративне правопорушення відносно нього, за порушення вимог ч 8. ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів», за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ч. 9 ст. 96 КУпАП. 22.06.2018 року начальником відділу Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_2 була складена Постанова № 20 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за порушення вимог ч 8. ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів», за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ч.9 ст.96 КУпАП. Даною постановою, ОСОБА_1, був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП, та на нього накладений адміністративний штраф у розмірі 8500 гривень. 04.06.2018 року головний спеціаліст відділу Державного архітектурно - будівельного контролю Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_3 склав припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагається: експлуатацію об’єкта припинити з моменту отримання припису; привести об’єкт у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства до 04.08.2018 року. Вищеперераховані документи позивач вважає незаконними, протиправними, безпідставними та такими, що підлягаючими скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю. Вищеперераховані документи не підтверджуються ніякими доказами зі сторони відповідачів, і тому являються голослівними та надуманими. Зазначив, що адвокати юридичної консультації м. Мелітополь придбавши собі на правах загальної власності у 1998 році житлову квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, отримали всі необхідні дозвільні документи на реконструкцію та перебудову даної житлової квартири у нежитлове приміщення - офіс юридичної консультації у період з грудня 1998 року по січень 1999 року законно виконали всі будівельні роботи по реконструкції та переобладнанню жилої квартири у нежитлове приміщення - офіс юридичної консультації. У зв’язку з тим, що на той час не було законних вимог (Законів України та Постанов Кабінету Міністрів України) про адміністративну відповідальність за експлуатацію незданих в експлуатацію об’єктів (нежитлове приміщення - офіс юридичної консультації) у діях 11 адвокатів (власників) цього нежитлового приміщення - офісу юридичної консультації немає порушень законів через те, що така відповідальність з’явилась тільки у 2011 році. А відповідно до вимог ч. 1 ст. 8 КУпАП, а саме: особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення; та ч. 2 ст. 8 КУпАП, а саме: закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів; закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Отже ч. 9 ст. 96 КУпАП не має зворотної сили та не може бути застосована у відношення ОСОБА_1, та інших власників (адвокатів) нежитлового приміщення - офісу юридичної консультації так, як вони не винні у вчиненні даного адміністративного правопорушення. Припис від 04.06.2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил складений головним спеціалістом відділу Державного архітектурно- будівельного контролю м. Мелітополя ОСОБА_3 є незаконним і безпідставним у зв’язку з тим, що позивач не винен у вчиненні даного адміністративного правопорушення а саме вимог ч. 9 ст. 96 КУпАП. Окрім вищеперерахованих підстав незаконності прийнятих відповідачами документів звертаю увагу Суду на те, що начальник відділу Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_4 виносячи Постанову №20 від 22.06.2018 року по справі про адміністративне правопорушення відносно, ОСОБА_1, діяв грубо порушуючи вимоги ч.1 ст.277 КУпАП, а саме: справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Протокол про адміністративне правопорушення був складений 04.06.2018 року, а Постанова №20, всупереч вимогам вимоги ч.1 ст.277 КУпАП, була складена 22.06.2018 року, а повинна була бути винесена 19.06.2018 року. Таким чином дана постанова повинна підлягає скасуванню, як незаконна. Головним спеціалістом відділу Державного архітектурно-будівельного контролю м. Мелітополя ОСОБА_3 складаючи протокол про адміністративне правопорушення від 04.06.2018 року не вказав, що під час перевірки нежитлового приміщення - офісу юридичної консультації 04.06.201 8 року були присутні черговий секретар юридичної консультації ОСОБА_5, та один з власників ОСОБА_6 та один з співробітників Державного архітектурно-будівельного контролю м. Мелітополя; незаконно вказав у протоколі про адміністративне правопорушення від 04.06.2018 року, що склав його за присутності позивача, а по факту даний протокол у його присутності не складався, та 04.06.2018 року позивачу не вручався; даний протокол про адміністративне правопорушення від 04.06.2018 року фактично був вручений позивачу 22.06.2018 року. Вищевказані документи складені відповідачами по відношенню до позивача, є незаконними та нічим не підтвердженими.

В судове засідання позивач не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити та скасувати протокол про адміністративне правопорушення від 04.06.2018 року відносно ОСОБА_1 складений головним спеціалістом відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_3, скасувати постанову №20 від 22.06.2018 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 що складена начальником відділу Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_2, скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.06.2018 року відносно ОСОБА_1 складений головним спеціалістом відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_3, закрити справу про адміністративне правопорушення від 04.06.2018 року відносно ОСОБА_1 Зазначив, що відповідачі грубо порушили всі можливі закони та хочуть йому помститися.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відзив на позовну заяву не надали.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши адміністративну справу, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1, 2ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

У відповідності до вимог ч.1ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з вимогами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 04.06.2018 року головним спеціалістом відділу Державного архітектурно – будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, в якому зазначив, що під час перевірки об’єкта «Реконструкції житлового будинку» за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, просп.. Б Хмельницького, 37 кв. 1 встановлено, що об’єкт, який експлуатується, не введено в експлуатацію, що є порушенням ч.8 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», та п. 12 Постанови КМУ від 13.04.2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» експлуатація закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч.9 ст. 96 КУпАП /а.с.9-11/.

22.06.2018 року начальником відділу Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_2 була винесена постанова № 20 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за порушення вимог ч 8. ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів», за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ч.9 ст.96 КУпАП. Даною постановою, ОСОБА_1, був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП, та на нього накладений адміністративний штраф у розмірі 8500 гривень /а.с.14-16/.

04.06.2018 року головним спеціалістом відділу Державного архітектурно - будівельного контролю Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_3 складений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагається: експлуатацію об’єкта припинити з моменту отримання припису; привести об’єкт у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства до 04.08.2018 року /а.с.23/.

Відповідно до ч.1, 8 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Експлуатація закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об’єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Частиною другою ст.. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону. У разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов’язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Згідно з ч. 7 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що затверджений Постановою КМУ від 13 квітня 2011 р. № 461

(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 750) експлуатація об’єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Отже головним спеціалістом відділу Державного архітектурно – будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, за результатами позапланової перевірки, проведеної на об’єкті «реконструкція житлового будинку» по просп.. Б Хмельницького, 37 кв. 1 в м. Мелітополі, встановлено факт експлуатації об’єкта будівництва, не введеного в експлуатацію та складено протокол про адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.9 ст. 96 КУпАП України як експлуатація об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті.

На підставі складеного протоколу начальником відділу державного архітектурно – будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винив у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.9 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач діяв відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що затверджений Постановою КМУ від 13 квітня 2011 р. № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 750), згідно з ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та в межах своїх повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно ч.1ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідноп.1ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

При цьому, відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що враховуючи обставини вчиненого адміністративного правопорушення, яке на час розгляду справи в суді не становило великої суспільної шкідливості, не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо конкретним громадянам, відсутні будь-які відомості про наявність матеріальних збитків, а визначене протоколом адміністративне правопорушення є малозначним, виходячи з засад справедливості, законності та гуманності, суд вважає, що в даному випадку є всі юридично - правові та процесуальні підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності в зв’язку з малозначністю вчиненого правопорушення, тому позивача необхідно звільнити від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі закрити.

Що стосується вимог позивача в частині скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 04.06.2018 року відносно ОСОБА_1 що складений головним спеціалістом відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_3, та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.06.2018 року відносно ОСОБА_1 складений головним спеціалістом відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_3, вони задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Пунктом третім частини першої статті 288 КУпАП України встановлено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення, може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Чинним Законодавством не передбачено оскарження протоколу про вчинене адміністративне правопорушення та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 77, 243-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про скасування протоколу про адміністративне правопорушення головного спеціаліста відділу Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, постанови по справі про адміністративне правопорушення начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, припису про усунення порушення вимог законодавства головного спеціаліста відділу Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області - задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП за постановою № 20 від 22.06.2018 року на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Провадження по адміністративній справі за постановою № 20 від 22.06.2018 року закрити.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: