Ухвала суду № 77600915, 12.10.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 12.10.2018

Справа № 320/2233/18

2-з/320/130/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2018 року

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Редько О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів подружжя,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів подружжя в розмірі 78 979 365 грн., сплачених за договором про взаємні зобов’язання від 20.02.2017 року.

10.10.2018 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову. Заява мотивована тим, що позовні вимоги заявлені на значну суму 78 979 365 грн., крім того, в уточненому позові, яким збільшено позовні вимоги, ставиться вимога про розірвання договору про взаємні зобов’язання від 20.02.2017 року, на підставі якої відповідачі в інтересах своєї сім’ї отримали від позивача грошові кошти у сумі 3 000 036 доларів США., а у подальшому відмовитись від виконання своїх зобов’язань за договором. Розірвання даного договору є підставою для стягнення з відповідачів отриманих за цим договором грошових коштів.

З урахуванням обставин, викладених в уточненому позові, пояснень сторін – представника позивачів та відповідачів, та з урахуванням документів, що маються у справі, вбачається наявність спору про право між позивачами та відповідачами.

Оскільки, у позові позивачі ОСОБА_1 вказували на те, що подружжя ОСОБА_4 отримало від них грошові кошти у сумі 3 036 000 доларів США, про що були надані до суду розписки, з яких слідувало про отримання грошових коштів ОСОБА_3

При цьому, в позові позивач зазначав, що 20 лютого 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір про взаємні зобов’язання, відповідно до п. 2 якого ОСОБА_3 зобов’язався в строк до 15.03.2018 року за три мільйони доларів США продати за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 свою частку у статутному капіталі ТОВ «БІОЛ», ідентифікцаійний номер 30086036, місцезнаходження: м. Мелітополь Запопрізька обл., вул. Мічуріна, 21 у розмірі 50%, розмір внеску в статутний фонд 1 653 700,00 грн.

На виконання умов даного договору:

13.03.2017 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 192 500 доларів США відповідно до договору від 20.02.2017 року, про що власноручно написав розписку.

24.04.2017 року відповідач ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 330 000 доларів США, про що власноручно написав розписку.

13.07.2017 року відповідач ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 грошову суму і розмірі 450 000 доларів США, про що також власноручно написав розписку.

04.09.2017 року відповідач ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 500 000 доларів США, про що власноручно написав розписку.

14.10.2017 року відповідач ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 1 564 000 доларів США, про що також склав власноручно розписку.

Таким чином, в загальному родина ОСОБА_1 сплатила на користь відповдачів у якості оплати вартості частки в статутному капіталі ТОВ «БІОЛ», належну ОСОБА_3, грошову суму у розмірі 3 036 500 доларів США.

Представник відповідачів ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5, надаючи пояснення судові під час слухання справи по суті, заперечував факт отримання його довірителем ОСОБА_3 грошових коштів від ОСОБА_1 у вказаній вище сумі у якості оплати вартості частки у ТОВ «БІОЛ», як про те сторони домовлялись відповідно до умов Угоди про взаємні зобов’язання від 20.02.2017 року.

При цьому представник відповідачів вказав суду, що дану угоду його довірителі підписували та підписи в угоді є підписами – ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Як пояснив в судовому засіданні представник позивачів адвокат ОСОБА_6, ОСОБА_3 як учасник Товариства неодноразово запрошувався на Загальні збори ТОВ «БІОЛ» (07.06.2018 року, 23.07.2018 року) з метою вирішення питання про відчуження частки у статутному капіталі ТОВ «БІОЛ». 07.06.2018 року ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_7 не прибули на загальні збори, хоча володіли інформацієї про те, що вони мають відбутись. 23.07.2018 року на Загальні збори прибула представник відповідача ОСОБА_7 разом з двома представниками відповідача ОСОБА_3, де повідомила про те, що ОСОБА_3 не бажає укладати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «БІОЛ» до тих пір, поки не отримає розрахунок по дивідендам за весь час роботи Товариства. Зазначені відомості були зафіксовані в протоколі № 1 від 23.07.2018 року, який підписаний представником ОСОБА_3 – ОСОБА_7 та самим ОСОБА_1 Копія протоколу мається в матеріалах справи.

Таким чином, із вищевказаного слідує, що між сторонами по справі дійсно мається спір про право, а тому є підстави для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, оскільки сторона позивачів вказує на наявність факту здійснення повного розрахунку за угодою від 20.02.2017 року стосовно сплати вартості частки у статутному капіталі ТОВ «БІОЛ» у розмірі 50%, а інша сторона – сторона відповідачів категорично заперечує проти цих обставин.

Крім того, зі змісту договору про взаємні зобов’язання від 20.02.2017 року слідує, що всі договори за цією угодою оформлюються сторонами в нотаріальному порядку з дозволу подружжя (п. 4).

Згідно з п. 7 Договору грошові розрахунки за договором, враховуючи тривалий строк їх проведення, оформлюються розписками.

У прикінцевій частині даного Договору зазначається про те, що дружина відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4, повністю розуміючи значення своїх дій, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, дає свою згоду на продаж належної їм на праві сумісної власності вищевказаної в договорі нерухомості та, земельних ділянок, а також частки в статутному капіталі ТОВ «БІОЛ» на умовах та за ціною, обраною чоловіком.

Так само, у прикінцевій частині даного Договору позивач зазначає, що повністю розуміючи значення своїх дій, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, дає свою згоду на продаж належної нам на праві сумісної власності частки у статутному капіталі ТОВ «ЮЗТК» та придбання вказаного у договорі нерухомого майна та земельних ділянок на умовах та за ціною, обраними на розсуд чоловіка.

Таким чином, саме подружжя ОСОБА_3 є учасниками спірних взаємовідносин відповідно до змісту Договору про взаємні зобов’язання від 20.02.2017 року.

Саме подружжя ОСОБА_3 зазначені солідарними відповідачами у даному позові, оскільки договір укладався в інтересах сім’ї ОСОБА_3, про що мається підпис дружини ОСОБА_3 – ОСОБА_4 у самому договорі.

Крім того заявник зазначає, що відповідно до змісту уточненої позовної заяви із збільшеними позовними вимогами позивачами ставиться питання про розірвання договору про взаємні зобов’язання від 20.02.2017 року, який було укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивач ОСОБА_1 у уточненій позовній заяві зазначає про наявність підстав для розірвання договору про взаємні зобов’язання від 20.02.2017 року, оскільки, як він зазначає, відповідач ОСОБА_3, отримавши від нього грошові кошти за продаж частки у ТОВ «БІОЛ», відмовляється укладати з ним договір купівлі-продажу частки, чим істотно порушує умови укладеного між ними договору.

А тому, є підстави для розірвання даного договору із стягненням отриманих ОСОБА_3 грошових коштів у повному розмірі.

Таким чином, у випадку задоволення уточненого позову судом, з відповідачів ОСОБА_3 буде стягнута солідарно грошова сума у розмірі 78 979 465 грн., стягнення якої має бути забезпечене заходами забезпечення позову, зокрема, шляхом накладення арешту на майно відповідачів по справі.

Оскільки, існують значні ризики стосовно того, що відповідачі за час розгляду даної справи в Мелітопольському міськрайонному суді здійснять відчуження належного їм майна з метою уникнення від виплати грошових коштів, присуджених судом, є підстави для застосування заходів забезпечення позову.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню позивачу з урахуванням наступного.

Згідно з ч.1ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів звязку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб’єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов’язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відтак заява про забезпечення позову не містить доказів чи обґрунтувань доводів позивача про те, що виконання рішення у майбутньому може бути утруднене чи відповідач буде ухилятись від виконання такого рішення, а саме доказів загрози відчуження майна.

Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, враховуючи викладене,суд приходить до висновку про те, що заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову слід повернути позивачу.

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів подружжя повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи,якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду: ОСОБА_8