Постанова № 77598515, 31.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Герцов О.М.

31 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 623/1594/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Лях О.П. , Григорова А.М.

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15.05.2018, повний текст складено 16.05.18 по справі № 623/1594/17

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області

про оскарження неправомірних дій та не виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, в якому просив:

- визнати протиправними дії виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, які полягають в умисному не виконанні у грудні 2012 року постанови від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області в частині поновлення його на посаді першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства, котра підлягала негайному виконанню, що призвело до не проведення звільнення у грудні 2012 року з виборної посади в зв’язку закінченням строку повноважень Ізюмської міської ради 5 скликання та не виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів;

- стягнути з виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на його користь одноразову грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів у сумі 26607,50 грн. (двадцять шість тисяч шістсот сім грн.50 коп.) та зобов’язати відповідача у встановлений судом термін подати звіт про виконання прийнятого рішення.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15.05.2018 зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Окрім того, відповідач направив до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Позивач направив до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

В судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги та просив залишити позов без розгляду, а позивач просив залишити рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, постановою Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 року рішення Ізюмської міської ради Харківської області №2551 від 12.09.2008 року «Про звільнення першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства ОСОБА_1Ф.» визнано незаконним та скасовано, а його поновлено на посаді першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства.

Рішенням Ізюмської міської ради Харківської області від 26 червня 2015 року № 3051 «Про виконання рішення Борівського районного суду» ОСОБА_1Ф поновлено на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань житлово - комунального господарства з 31 липня 2008 року.

11 вересня 2015 року рішенням Ізюмської міської ради № 3174 внесено зміни до структури виконавчого комітету Ізюмської міської ради та введено посаду першого заступника міського голови з питань житлово - комунального господарства та визначено, що строк повноважень ОСОБА_1, як першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово - комунального господарства, закінчується терміном повноважень Ізюмської міської ради 6 скликання.

21 вересня 2015 року на підставі цього рішення за порядковим номером 42 був внесений запис до трудової книжки позивача про недійсність запису № 37 про його звільнення з 31 липня 2008 року.

Ізюмська міська рада 6 скликання припинила свої повноваження 10 листопада 2015 року.

17 листопада 2015 року ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника Ізюмського міського голови з питань житлово-комунального господарства у зв’язку із закінченням строку повноважень Ізюмської міської ради 6 скликання (17 листопада 2015 року був останній день частини щорічної відпустки позивача).

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з того, що позивач, маючи законні сподівання при виході на пенсію з посади державного службовця зі стажем в органах місцевого самоврядування понад 10 років, на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, був позбавлений такої можливості в наслідок незаконних дій відповідача.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.99 КАС України (чинної на час звернення позивача до суду) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як зазначено вище, рішенням Ізюмської міської ради Харківської області від 26 червня 2015 року № 3051 «Про виконання рішення Борівського районного суду» ОСОБА_1Ф поновлено на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань житлово - комунального господарства з 31 липня 2008 року, а 17 листопада 2015 року його звільнено з посади першого заступника Ізюмського міського голови з питань житлово-комунального господарства у зв’язку із закінченням строку повноважень Ізюмської міської ради 6 скликання.

Отже, після звільнення позивача з посади 17 листопада 2015 року він з даним позовом звернувся до суду лише 17 липня 2017 року, тобто майже через 2 роки після його звільнення з посади.

Позивач не звертався до суду з заявою про поновлення строку звернення до суду з позовом, вважаючи, що він не пропустив строк звернення до суду, оскільки одноразова грошова допомога у розмірі 10 посадових окладів є складовою заробітної плати, а тому звернення до суду про стягнення належної заробітної плати не обмежується будь-яким строком.

Колегія суддів не погоджується з таким твердженням позивача з наступних підстав.

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 статті 33 Закону України "Про державну службу" (чинного до 01.05.2016) було передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

До доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Відповідно до пункту 2 Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170, до виплат, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, належить одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно із законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), військовослужбовцям при звільненні з військової служби.

Таким чином, одноразова грошова допомога не є складовою заробітної плати.

Колегія суддів зазначає, що саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року по справі № 809/235/16.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 3.6 пункту 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, яка поширюється на всіх юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи незалежно від форм власності й організаційно-правових форм господарювання, одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з діючим законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), не належить до фонду оплати праці.

Отже, одноразова грошова допомога у розмірі 10 посадових окладів не належить до фонду оплати праці, а тому не є складовою заробітної плати, а відтак, звернення до суду про стягнення такої допомоги обмежується місячним строком, визначеним частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (чинною на час звернення позивача до суду).

Позивач був звільнений з посади 17 листопада 2015 року, однак в місячний строк після звільнення з посади він з даним позовом не звертався до суду, а звернувся лише 17 липня 2017 року, тобто майже через 2 роки після його звільнення з посади та не просив суд поновити строк звернення до суду.

Окрім того, позивач не надав будь-яких доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, а його твердження, що він не пропустив строк звернення до суду, оскільки одноразова грошова допомога у розмірі 10 посадових окладів є складовою заробітної плати, а тому звернення до суду про стягнення належної заробітної плати не обмежується будь-яким строком, колегія суддів визнає помилковими.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права заявника не порушені, оскільки він не звернувся клопотанням про поновлення процесуального строку та не навів поважних підстав, які б створювали реально непереборні обставини для вчасного звернення.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість розгляду даної справи по суті та вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Пунктом 8 ч.1. ст.240 КАС України передбачено, що суд залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи, внаслідок чого його рішення підлягає скасуванню з залишенням позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст.122, 123, 240, 308, 310, 315, 319, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області задовольнити .

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15.05.2018 по справі № 623/1594/17 скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області про оскарження неправомірних дій та не виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення - з 05.11.2018 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5