
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1620/18Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Любчич Л.В.
суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.
за участю помічника судді Свірської Я.Г.
представника відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення, суддя М.М. Шаповал , Сумського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 по справі № 818/1620/18
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
про визнання протиправною та скасування відмови, зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (далі – позивач, ОСОБА_2А.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі – відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській обл.), в якому просив суд визнати протиправною та скасувати відмову ГУ Держгеокадастру у Сумській обл., викладену в листі від 21.03.2018 № П-1957-1847/21-18, у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населених пунктів та зобов’язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населених пунктів.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправною та скасовано відмову ГУ Держгеокадастру у Сумській обл., викладену в листі від 21.03.2018 № П-1957-1847/21-18, у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населених пунктів.
Зобов’язано ГУ Держгеокадастру у Сумській обл. надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населених пунктів.
Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що рішенням Господарського суду Сумської обл. від 26.04.2018, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2018, позовні вимоги ТОВ АФ «Косівщинська» задоволені, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5924783800:12:002:0125, серед яких і земельна ділянка орієнтовною площею 2,00 га, із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення якої звернувся позивач, визнано поновленим, додаткову угоду до договору укладеною. Таким чином, спірна земельная ділянка на даний час перебуває в користуванні на умовах оренди у ТОВ АФ «Косівщинська». Відповідач також зазначив, що відмова ГУ Держгеокадастру у Сумській обл. в розумінні ч.10 ст. 118 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) не має наслідком порушення прав та інтересів особи, яка має намір отримати земельну ділянку. Крім того, відповідач зазначив, що задоволення позовної вимоги про зобов’язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою є втручанням у дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Позивач в судове засідання не з’явився про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
На адресу суду надійшла заява від позивача про розгляд справи без його участі.
Відповідно до положень ч.2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС України) справа розглянута без участі позивача.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.
15.02.2018 ОСОБА_2 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській обл. із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області.
Листом від 21.03.2018 № П-1957-1847/21-18 відповідач відмовив ОСОБА_2А в задоволенні вказаної заяви та повідомив позивача про те, що відповідно до рішення колегії Держземагентства України від 14.10.2014 № 2/1 начальникам головних управлінь Держземагенства в областях за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у їхньому користуванні з 15.10.2014 забезпечити обов’язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою. Згідно з листом від 20.03.2018 № 219 Косівщинська сільська рада Сумського району Сумської області висловила свою позицію щодо непогодження відведення позивачу земельної ділянки у власність. Згідно з розпорядженнями від 01.04.2014 № 333-р та від 22.09.2016 № 688-р передбачається розширення повноважень органів місцевого самоврядування з розпорядження земельними ділянками, у тому числі за межами населених пунктів. Також зазначив, що Головне управління не може не приймати до уваги позицію сільської ради під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду погоджується частково, з огляду на наступне.
Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами ЗК України.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 ЗК України.
Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим, ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Так, вищезазначеною нормою визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
На підставі п.п. 1 та 7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом ОСОБА_4 України через Віце-прем'єр-міністра України - ОСОБА_4 регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.
Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Зважаючи на зміст ч.2 ст.19 Конституції України, ГУ Держгеокадастру у Сумській обл. зобов'язане діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Лист-відповідь ГУ Держгеокадастру у Сумській обл. від 21.03.2018 № П-1957-1847/21-18 не містить визначених частиною сьомою статті 118 ЗК України підстав для відмови у задоволенні заяви позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення ГУ Держгеокадастру у Сумській обл. про відмову ОСОБА_2 в задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому така відмова є протиправною та підлягає скасуванню.
Посилання в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Сумської обл. від 26.04.2018, яким договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5924783800:12:002:0125, серед яких і спірна земельна ділянка орієнтовною площею 2,00 га, визнано поновленим, додаткову угоду до договору укладеною, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначені обставини згідно листа ГУ Держгеокадастру у Сумській обл. від 21.03.2018 № П-1957-1847/21-18 не були підставою відмови у задоволенні поданої позивачем заяви.
Доводи апеляційної скарги про те, що відмова відповідача, навіть якщо вона на думку позивача є протиправною, не має наслідком порушення прав та інтересів останнього, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки така відмова не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому дане рішення відповідача, ухвалене ним як суб'єктом владних повноважень, є незаконним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача на відведення у власність спірної земельної ділянки.
Разом з тим, задоволення позовних вимог про зобов’язання ГУ Держгеокадастру у Сумській обл. надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, є втручанням у дискреційні повноваження ГУ Держгеокадастру у Сумській обл.
Системний аналіз положень статті 2 КАС України в кореспонденції з приписами статті 6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, дає можливість дійти висновку, що суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.
Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України &?л;…&? ; у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Зі змісту рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи №R/80/2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Слід зазначити, що з приписів норм діючого права є неприпустимим підміна судом суб’єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб’єкта. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за відповідними критеріями.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зазначає, що ключовим завданням суду є здійснення правосуддя, тобто контроль за легітимністю прийняття рішення суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України &? ;…&?г; суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов’язання ГУ Держгеокадастру у Сумській обл. повторно розглянути заяву ОСОБА_2 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку про часткове скасування рішення суду першої інстанції, на підставі ст.317 КАС України, як такого, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та ухвалення нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області задовольнити частково .
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року по справі № 818/1620/18 скасувати в частині зобов’язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населених пунктів.
Ухвалити постанову, якою в цій частині позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управлінняДержгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 щодо наданя дозволу на розробленя проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населених пунктів.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя ОСОБА_5Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 05.11.2018
Судове рішення № 77598422, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 818/1620/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: