Рішення № 77598301, 24.10.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6821/17

2/214/2019/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 жовтня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Євтушенка О.І.,

секретар судового засідання – Бєлікова О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №214/6821/17

за первісною позовною заявою Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1

до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа»

про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії,

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом – відповідача за зустрічним – ОСОБА_2, ОСОБА_3

За участю:

представника позивача за первісним – відповідача за зустрічним – ОСОБА_3,

відповідача за первісним позовом – позивача за зустрічним – ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ:

23.11.2017 року представник позивача КПТМ «Криворіжтепломережа» ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила суд стягнути зі ОСОБА_1 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» заборгованість по оплаті за послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2009 року по 01.11.2017 року в загальному розмірі 26 596,86 грн.; стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн.

Пред’явлені вимоги мотивовано тим, що КПТМ «Криворіжтепломережа» по специфіці своєї виробничої діяльності надає послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води населенню. ОСОБА_1 є споживачем послуг, що надаються КПТМ «Криворіжтепломережа» за адресою: пр-т. Героїв-підпільників 3/2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область. У зв’язку з неналежним виконанням споживачем своїх зобов’язань, за період з 01.10.2009 року по 01.11.2017 року виникла заборгованість в загальному розмірі 26 596,86 грн. При цьому, 29.06.2016 року за заявою КПТМ «Криворіжтепломережа» Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області видано судовий наказ про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості в сумі 19 321,01 грн. У зв’язку з тим, що 15.09.2016 року судовий наказ за заявою ОСОБА_1 судом скасовано, з метою стягнення не погашеної, та в подальшому нарахованої заборгованості представник позивача звернулась до суду в порядку позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.05.2018 року скасовано заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.02.2018 року із призначенням справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.75-76).

Не погоджуючись з пред’явленими вимогами, 11.06.2018 року відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог КПТМ «Криворіжтепломережа» в повному обсязі. Свої заперечення відповідач мотивувала тим, що вона дійсно є власником квартири АДРЕСА_1, однак в договірних відносинах з КПТМ «Криворіжтепломережа» не перебуває, а відтак споживачем послуг, що надаються підприємством не є, жодних договорів протягом останніх 9 років не укладала. Зауважила, що в червні 2009 року вона демонтувала радіатори, які обігрівали тільки одне приміщення і були її власністю; при цьому вона залишила стояки розводки теплоносія, які є часткою системи опалення багатоквартирного будинку та спільною сумісною власністю його мешканців. Її сусіди є свідками того, що в належному їй житловому приміщенні радіатори централізованого опалення відсутні та фактично квартира опалюється за допомогою електричних конвекторів. В її квартирі нагрівальні прилади відсутні з червня 2009 року та до теперішнього часу, про що вона неодноразово повідомляла КПТМ «Криворіжтепломережа» з долученням фото стояків, схеми квартири та заяв свідків-сусідів. Крім того, вона зверталася до КПТМ «Криворіжтепломережа» із заявами стосовно здійснення перерахунку за теплоспоживання з урахуванням нових обставин, що підприємством ігнорувалось. З огляду на зазначене, нараховану суму заборгованості 26 596,86 грн. вона вважала необґрунтованою, безпідставною. Окремо просила застосувати позовну давність до заявлених вимог, оскільки заборгованість нарахована за період з 01.10.2009 року по 01.11.2017 року, тобто за межами 3-річного строку.

Крім того, 11.06.2018 року відповідач ОСОБА_1 пред’явила зустрічний позов до КПТМ «Криворіжтепломережа», який в подальшому уточнила (а.с.167-173) та просила суд: визнати протиправною бездіяльність КПТМ «Криворіжтепломережа» щодо факту відключення її квартири, розташованої за адресою: пр-т. Героїв-підпільників 3/2 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області з червня 2009 року від системи централізованого опалення; зобов’язати КПТМ «Криворіжтепломережа» скасувати борг в сумі 26 596,86 грн., нарахований за період з 01.10.2009 року по 01.11.2017 року за централізоване опалення її житлового приміщення, розташованого за адресою: пр-т. Героїв-підпільників 3/2 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області; стягнути з КПТМ «Криворіжтепломережа» на її користь судовий збір в розмірі 1409,60 грн.

Вимоги зустрічного позову обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 постійно проживає в квартирі, розташованій за адресою: пр-т. Героїв-підпільників 3/2 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області з 1968 року, а після смерті батьків стала її одноособовим власником. В 2008 році вона зробила ремонт квартири, за рахунок чого тепловитрати були зведені до мінімального рівня (закладено зайве вікно, старі віконні та балконні блоки замінено на нові та якісні, стіни обклеєно пінопластом). Керуючись п.12 ч.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, 01.12.2008 року вона подала до КПТМ «Криворіжтепломережа» заяву про відключення її квартири від системи централізованого опалення у зв’язку із завищеною ціною на цей вид послуг, їх подальше подорожчання, відсутність матеріальної можливості їх оплачувати. Станом на 01.12.2008 року самовільного відключення не було, а тому вона як споживач скористалася своїм законним правом на відключення від системи централізованого опалення, повідомивши про це КПТМ «Криворіжтепломережа». Не дочекавшись відповіді, по закінченню опалювального сезону 2008-2009 р.р., за допомогою спеціалістів вона здійснила демонтаж нагрівальних пристроїв в своїй квартирі, про що подала відповідну заяву-повідомлення до КПТМ «Криворіжтепломережа» 09.06.2009 року. ОСОБА_1 зауважила, що вона має вищу освіту інженера-будівельника, 9-річний стаж роботи в сантехнічному відділі ДПІ «Дніпрогражданпроект», а тому добре орієнтується в кількісних та якісних змінах в системі опалення при відключенні нагрівальних приладів, а також має достатню кваліфікацію для складання схем та розрахунків щодо надання тепла з урахуванням відключення від централізованого опалення. 23.06.2009 року вона отримала відмову від КПТМ «Криворіжтепломережа» щодо відключення її квартири від системи централізованого опалення з рекомендацією звернутися до комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання при УЖКГ. В складанні акту-претензії та фіксації відключення її квартири від системи централізованого опалення майстер КЖП №35 також відмовив. ОСОБА_1 вважає, що своєю бездіяльністю щодо розгляду поданих нею заяв, відсутності чіткого пояснення відмови в наданні дозволу на відключення її квартири від системи централізованого опалення, ігнорування звернень, КПТМ «Криворіжтепломережа» позбавило її законного права як споживача скористатись правом на відключення.

Ухвалою суду від 18.06.2018 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання (а.с.124).

Ухвалою суду від 24.09.2018 року вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 об’єднано в одне провадження з первісним позовом КПТМ «Криворіжтепломережа» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги – для їх спільного розгляду (а.с.185).

Не визнаючи вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1, представник КПТМ «Криворіжтепломережа» ОСОБА_3 подала відзив (а.с.175-176), в якому просила відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_1 у зв’язку з їх необґрунтованість та безпідставністю. Свої заперечення представник мотивувала тим, що питання виключення мереж центрального опалення та постачання гарячої води в квартирах багатоповерхових житлових будинків регламентовано Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим Наказом Мінжитлокомунгоспу від 06.11.2007 року №169. Вказані акти передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів. Для вирішення даного питання представник споживачів будинку повинен звернутися з відповідною заявою до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади для розгляду питання відключення споживачів від мережі. Комісія після вивчення наданих документів приймає рішення, яке оформлюється протоколом: при позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту автономного (індивідуального) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Такий проект розроблює проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником, з подальшим узгодженням проекту з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньо будинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченню робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

У випадку зі ОСОБА_1 представник КПТМ «Криворіжтепломережа» зауважила, що ОСОБА_1 не зверталася до комісії та погодження на влаштування індивідуального опалення в належній їй квартирі не надавалося. Крім того, ОСОБА_1 не замовляла в проектній організації проект індивідуального теплопостачання, технічне рішення з розрахунками щодо реконструкції існуючої системи теплопостачання будинку, розрахунок теплових навантажень квартири, проект теплоізоляції огороджувальних конструкцій. До того ж споживач не зверталася до УЖКГ для складання акту про відключення її квартири від внутрішньо будинкової системи централізованого опалення. З огляду на зазначене, ОСОБА_1 продовжує залишатись споживачем послуг, що надаються КПТМ «Криворіжтепломережа», які вона зобов’язана оплачувати. У звязку з цим здійснене ОСОБА_1 самовільне відключення квартири від мережі централізованого опалення є протиправним та не тягне за собою зняття теплового навантаження на будинок й припинення нарахувань за користування централізованою системою опалення, а відтак і скасування нарахованого боргу, який вона зобов’язана погасити.

Відповіді на відзиви за первісним та зустрічним позовами сторони не подали, додаткового часу не потребували.

В судове засідання представник позивача за первісним позовом – відповідача за зустрічним КПТМ «Криворіжтепломережа» ОСОБА_3 не з’явилась, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності. Пред’явлені вимоги первісного позову підтримала, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 просила відмовити з урахуванням її позиції, висловленої у відзиві на зустрічний позов та попередньо наданих пояснень.

Присутня в судовому засіданні відповідач за первісним позовом – позивач за зустрічним ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення первісного позову, пітримавши вимоги за уточненим зустрічним позовом. Зауважила, що КПТМ «Криворіжтеплмоережа» визнає той факт, що в її квартирі встановлено автономне опалення та відключено від системи централізованого опалення будинку. Вона неодноразово зверталася до підприємства із заявами про відключення її квартири від мережі централізованого опалення, однак її заяви ігнорувались, а нарахування за теплопостачання продовжували здійснювати. До даного самовільного відключення її спонукала бездіяльність КПТМ «Криворіжтепломережа». Вона зверталася до УЖКГ, однак у видачі акту про відключення їй відмовили без роз’яснення причин. В разі задоволення первісного позову просила застосувати позовну давність. Підтвердила, що в 2010-2011 р.р. за її особовим рахунком мали місце проплати за судовим наказом. Заборгованість до 2009 року вона погашала за можливості.

Ухвалою суду від 24.09.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

24.10.2018 року в порядку ст.269 ЦПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, вислухавши позицію сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов’язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Суб’єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст.1, ч.2 ст.3, ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної, гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до вимог ст.ст.11, 526 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно п.п.3 п.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання.

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ст.1, ч.3, ч.4 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець – це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Там же зазначено, що суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги є виробником. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

КПТМ «Криворіжтепломережа» ліцензією Міністерства з питань житлово - комунального господарства №3 від 01.08.2007 року надано право на виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії до 01.02.2012 року. 10.02.2012 року Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг, видано КПТМ «Криворіжтепломережа» ліцензії №273 про виробництво теплової енергії, постачання теплової енергії та транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами. Вказані відомості є загальновідомими та не потребують доказування в силу ст.80 ЦПК України.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг, що надаються КПТМ «Криворіжтепломережа» як постачальником та виробником теплової енергії для потреб опалення за адресою: пр-т. Героїв-підпільників 3/2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, із відкриттям на її ім’я особового рахунку № НОМЕР_1. Квартира є приватизованою та перебуває в приватній власності ОСОБА_1, яка належить їй та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло №Дз190 від 16.02.2007 року (а.с.44). Інших споживачів за вказаною адресою немає, оскільки ОСОБА_5 знятий з реєстраційного обліку 14.12.2006 року, а ОСОБА_4 – 13.09.2013 року.

Доводи відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 щодо відсутності укладеного між нею та КПТМ «Криворіжтепломережа» договору про надання послуг є безпідставними, оскільки в даному випадку, в оспорюваний період відповідачу надавались послуги, нараховувалась оплата за надані послуги, але нею не сплачувались суми за надані послуги.

Суд зауважує, що відповідно до ст.633 ЦК України, присутні усі умови, що свідчать про наявність публічного договору, а саме: позивач є юридичною особою, надає послуги необмеженій кількості людей, умови постачання послуг є однаковими для всіх споживачів.

Крім зазначеного, відповідно ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

В даному випадку відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 отримувала та користувалася послугами КПТМ «Криворіжтепломережа», що нею не оспорювалось, чим підтверджено виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву споживача кореспондує визначений п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» його обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Обов'язок споживача оплатити надані послуги встановлено й ст.19 Закону України «Про теплопостачання».

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Отже, у спорі, пов’язаному із стягнення заборгованості по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги підлягають встановленню обставини щодо підстав, кількості, якості надання комунальних послуг, а також щодо розміру фактичної заборгованості споживача.

Відповідно до ч.2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснюється за окремими періодами на підставі: рішення виконкому Криворізької міської ради № 584 від 13.08.2008 року, що складає 245 грн. за 1 Гкал; з 01.01.2011 року – постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України №1844 від 14.12.2010 року «Про затверджено тарифів на теплову енергію КПТМ «Криворіжтепломережа» що складає 269,50 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); з 01.07.2014 року – постанови Національної комісії у сферах енергетики та комунальних послуг №650 від 06.06.2014 року; з 21.11.2014 року – постановою Національної комісії у сферах енергетики та комунальних послуг №146 від 17.10.2014 року; з 01.05.2015 року – постанови Національної комісії у сферах енергетики та комунальних послуг №1171 від 31.03.2015 року; на підставі Постанови Національної комісії у сферах енергетики та комунальних послуг №377 від 24.03.2016 року та з урахуванням вимог Постанови Національної комісії у сферах енергетики та комунальних послуг №528 від 31.03.2016 року «Про затвердження процедури встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання».

У відповідності зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Протягом періоду з 01.10.2009 року по 01.11.2017 року КПТМ «Криворіжтепломережа» свої зобов’язання по наданню послуг з централізованого опалення за адресою: пр-т. Героїв-підпільників 3/2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область (з урахуванням опалюваної площі 64,80 кв.м.) виконувало належним чином, однак відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 своєчасно та в повному обсязі оплату за спожиті нею послуги не вносила, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 26 596,86 грн., що підтверджується розрахунком (а.с.4-5).

Судом не встановлено допущення будь-яких порушень надання послуг теплопостачання з боку КПТМ «Криворіжтепломережа». Зі скаргами про надання неякісних послуг з централізованого опалення, зниження температури повітря у житлових приміщеннях ОСОБА_1 до позивача за первісним позовом не зверталася.

Як слідує з розрахунку заборгованості за теплову енергію, ОСОБА_1 проводилась часткова оплата, в т.ч. за судом, за наступною хронологічністю: 2011 рік: березень – 1000 грн., жовтень – 968,49 грн., листопад 2011 року – 168,25 грн.; 2012 рік: лютий – 250 грн., червень – 133,33 грн., липень – 100 грн., серпень – 100 грн., вересень – 200 грн., жовтень – 200 грн., листопад – 100 грн., грудень – 200 грн.; 2013 рік: січень – 200 грн., лютий – 200 грн., червень – 200 грн., липень – 200 грн.; 2015 рік: жовтень – 500 грн.; починаючи з листопада 2015 року проплати відсутні (а.с.4-5). Жодних доказів в спростування вказаних позивачем обставин судом не встановлено, а наданий розрахунок суд вважає належним та допустимим доказом.

З матеріалів справи слідує, що 29.06.2016 року за заявою КПТМ «Криворіжтепломережа» Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області видано судовий наказ №214/435/16-ц про стягнення зі ОСОБА_1 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» заборгованості по оплаті за централізоване опалення в сумі 19 321,01 грн. За заявою боржника, ухвалою суду від 15.09.2016 року судовий наказ скасовано (а.с.7).

Як на одну з підстав заперечення проти задоволення вимог за первісним позовом КПТМ «Криворіжтепломережа», відповідач ОСОБА_1 посилалася на пропуск строку позовної давності, який просила застосувати. Перевіряючи обґрунтованість такої заяви, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У ст.257, ч.ч.1, 2 ст.264 ЦК України зазначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності переривається вчинення особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу і позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», - наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Враховуючи, що судовий захист права КПТМ «Криворіжтепломережа» на стягнення грошових коштів за надані послуги може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому ЦПК України (в редакції, діючій на момент видачі судового наказу), перериває перебіг строку позовної давності.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду України щодо переривання строків позовної давності поданням заяви про видачу судового наказу викладена в постанові від 13.01.2016 року по справі № 6-931цс15 та постанові від 21.01.2015 року у справі № 6-214цс14.

Відповідно до ч.3 ст.264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, строк позовної давності переривався подією – зверненням КПТМ «Криворіжтепломережа» із заявою про видачу судового наказу та видачею судового наказу від 29.06.2016 року, а тому позивач має право заявляти вимоги про стягнення заборгованості, з врахуванням позовної давності встановленої ст.257 ЦК України. Поміж іншим, факт здійснення ОСОБА_1 проплат за попередні періоди та останньої оплати в жовтні 2015 року, дійсність яких вона підтвердила, як і саму обізнаність з наявністю боргу, є свідченням визнання нею боргу, а незаявлення вимог про поворот виконання судового рішення після його скасування – черговим підтвердженням визнання нею боргу та свідомим вчиненням дій, спрямованих на його погашення.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого розміру заборгованості за період з 01.10.2009 року по 01.11.2017 року в сумі 26 596,86 грн. та відсутність підстав для застосування строку позовної давності.

Враховуючи те, що відповідно до ст.162 ЖК УРСР тягар утримання майна, у тому числі обов’язок по оплаті житлово-комунальних послуг покладається на основного наймача (власника) приміщення, яким є ОСОБА_1, а також з огляду на доведеність заявленого позивачем розрахунку заборгованості, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог за первісним позовом в повному обсязі.

Натомість суд вважає неприйнятними посилання відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 на відсутність системи опалення у належному їй житловому приміщенні як підставу для відмови в задоволенні позовних вимог із заявленням відповідних зустрічних вимог, оскільки вони протирічать вимогам законодавства, виходячи з наступного.

Питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, з урахуванням змін, що внесені постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 року №1268 (далі за текстом – Правила), та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року №4, з урахуванням змін, що внесені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 (далі за текстом – Порядок). Вказані акти з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідно до Правил, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відповідно до п.п.25, 26, 30 п.3 Правил, відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання забороняється.

Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Відповідно до Порядку, для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (пункт 2.1). При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (п. 2.2 Наказу).

Так, житлове приміщення №2 в будинку №3 по пр-ту Героїв-підпільників, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, що на праві власності належить ОСОБА_1, розташовано у багатоквартирному будинку.

Процедура відключення від систем централізованого опалення, встановлена Порядком, містить в собі імперативні норми, тобто норми, що не допускають будь-яких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків тих чи інших суб'єктів, зокрема, ним: встановлена процедура відключення від мереж централізованого опалення цілого будинку (а не окремого приміщення), а саме, шляхом написання заяви про надання дозволу на відключення до Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО; визначені суб'єкти звернення та суб'єкти, уповноважені давати дозволи на відключення від мереж централізованого опалення, яким є Міжвідомча комісія з розгляду питань відключення від мереж ЦО; передбачені документи, які оформлюються при проведенні відключення від мереж централізованого опалення, а саме: протокол Комісії, яким оформлюється прийняте нею рішення, акт про відключення від систем централізованого опалення.

Згідно п.2.1, п.п.2.2.1, 2.2.2 п. 2.2 Порядку, споживач звертається в Комісію для отримання дозволу і саме Комісія приймає рішення щодо надання дозволу на відключення від мереж ЦО чи про відмову. При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП.

Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-,водо-, теплопостачання (пункт 2.2 Порядку).

Отже, процедура відключення від мереж централізованого опалення не передбачає лише наявність технічної можливості у споживача, а має бути підтверджена також і шляхом отриманням у встановленому законом порядку відповідного дозволу та відповідної технічної документації. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 року у справі № 6-1192цс15.

В ході судового розгляду ОСОБА_1 не надано суду документального підтвердження відключення споживача від системи центрального опалення, з отриманням дозволу у передбаченому законом порядку, зокрема, нею не надано суду доказів на підтвердження отримання дозволу на встановлення електричного автономного опалювального приладу в квартирі, відповідного проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП, узгодженого з відповідними організаціями, не надано доказів на підтвердження реалізації такого проекту, відсутній акт закінчення відповідних робіт про відключення квартири від мережі ЦО і ГВП, як і докази надання такого акту комісії на затвердження відповідно до п.2.6 Порядку.

Посилання ОСОБА_1 на наявність у неї відповідного освітнього рівня, який дозволяє самостійно здійснити відключення від системи централізованого опалення без допущення будь-яких порушень суд вважає неприйнятними, оскільки вся необхідна документація здійснюються виключно організаціями, які мають ліцензії на проектування і відокремлення від мереж ЦО і ГВП.

01.12.2008 року, 09.06.2009 року, 27.12.2010 року, 22.09.2011 року ОСОБА_1 подавались заяви до КПТМ «Криворіжтепломережа» про від’єднання від мереж централізованого опалення та офіційну реєстрацію факту самовільного відключення нею квартири від централізованого опалення у зв’язку із самостійно здійсненим демонтажем труб та нагрівальних приладів по всій квартирі із встановленням електричних опалювальних приладів (а.с.45, 46, 53, 55).

КПТМ «Криворіжтепломережа» на заяви ОСОБА_1 було надано відповіді від 23.06.2009 року №2261, від 17.01.2011 року №161/06, від 03.10.2011 року №5251/06 (а.с.47, 54, 56), з яких слідує, що підстави для зняття навантаження на припинення нарахувань по квартирі ОСОБА_1 відсутні, оскільки самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. При цьому, ОСОБА_1 необхідно відновити систему опалення або звернутися до комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання при УЖКГ на встановлення індивідуального опалення.

Доводи ОСОБА_1 щодо бездіяльності КПТМ «Криворіжтепломережа» щодо не відключення її квартири від системи централізованого опалення та подальшого нарахування оплати, в той час як фактично послугами підприємства вона не користується судом оцінюються критично, оскільки згідно п.п.24, 25 Правил, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, але відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Як вбачається з положень ст.24 Закону України «Про теплопостачання», який є спеціальним до спірних правовідносин, споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачання, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. Тобто хоча це законне право кожної людини, але воно не є абсолютним та може бути реалізоване з дотриманням окремих умов. Так, ОСОБА_1 є лише власником квартири в багатоквартирному будинку, не всього будинку, а тому здійснення нею таких прав обмежується правами власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та санітарно-технічними вимогами і правилами експлуатації будинку відповідно до ст.382 ЦК України. Оскільки всі стояки та внутрішні розподільчі мережі опалення багатоквартирного будинку гідравлічно ув'язані для забезпечення стабільної роботи внутрішньобудинкової системи загалом, тому будь-яке втручання в неї шляхом зміни гідравлічного опору (від`єднання від системи централізованого опалення) погіршує роботу системи в цілому, чим порушує права інших мешканців, що не припустимо за нормами ЦК України та кваліфікується як правопорушення, що може слугувати підставою для відшкодування шкоди власниками інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та відповідно стягненню штрафу у разі порушення.

Визнаний ОСОБА_1 факт демонтажу труб та відключення від системи централізованого опалення її квартири без узгодженого дозволу та порядку є свідченням самовільного відключення, тобто відповідно до п.3, 11, 41 Правил є зміною проектного рішення теплопостачання об'єкта, виконана споживачем без погодження з теплопостачальною організацією. При цьому саме ОСОБА_1 як споживач несе відповідальність за самовільне переобладнання системи теплоспоживання, що не може бути підставою для несплати споживачем послуг з теплопостачання, які надаються КПТМ «Криворіжтепломережа» на виконання умов укладеного договору. Відмову споживача в односторонньому порядку виконувати умови укладеного договору за відсутності на те правових підстав, не можна визнати правомірною підставою для несплати вартості наданих послуг.

Посилання ОСОБА_1, що відключення її квартири в багатоквартирному будинку від системи централізованого опалення права не призведе до порушення прав інших співвласників будинку №3 по пр-ту Героїв-підпільників в м. Кривому Розі Дніпропетровської області є безпідставними, оскільки рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (пункт 2.1 наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року №4»), яке фактично не приймалося, як і не приймалося рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком процедури. Рішення або дозвіл на встановлення індивідуального електричного опалення у квартирі позивача також відсутні. Надані позивачем за зустрічним позовом копії заяв окремих його жителів (а.с.102-115) за відсутності їх оригіналів не замінюють собою такого рішення та не можуть підміняти встановлену законом процедуру відключення квартири від системи централізованого опалення.

Аналогічні висновки також викладено Другою касаційною судовою палатою у складі Верховного Суду в постанові від 24.10.2018 року у справі №554/7927/15-ц (61-4700ск18).

Підсумовуючи вищенаведене, надавши оцінку наявним доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не було дотримано визначеної законом процедури виконання відключення від системи централізованого опалення квартири та самовільно встановлено автономне електричне опалення, що є неприпустимим та не може бути підставою як для розірвання договору з КПТМ «Криворіжтепломережа», так і звільнення її від обов’язку погасити наявну заборгованість. У зв’язку з цим суд вважає за необхідне в задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі за недоведеністю та необгрунтованістю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.141 ЦПК України суд враховує задоволення первісного позову КПТМ «Криворіжтепломережа» та відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, у зв’язку з чим вважає за необхідне стягнути зі ОСОБА_1 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» судовий збір в сумі 1600 грн.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 354, 355, п.15 Перехідних положень ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісною позовною заявою Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги – задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованість по оплаті за послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2009 року по 01.11.2017 року в загальному розмірі 26 596 (двадцять шість тисяч п’ятсот дев’яносто шість) грн. 86 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчий лист для пред’явлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», код ЄДРПОУ 03342184, юридична адреса: провул. Дежньова 9, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: пр-т. Героїв-підпільників буд.3 кв.2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Повне рішення суду складено 02.11.2018 року.

Суддя Євтушенко О.І.