Постанова № 77596733, 29.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Сагайдак В.В.

29 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1900/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Макаренко Я.М. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції – Сагайдак В.В.) від 20.06.2018р. (повний текст рішення складено 20.06.2018р.) по справі № 820/1900/18

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_2, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної та матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" ОСОБА_2, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку № 980-077-000176557 від 15.01.2016 р. ОСОБА_1 податковий номер № НОМЕР_1;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 відшкодувати з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кошти в сумі, яка належить до виплати позивачу а саме 37333 грн. 07 коп.;

- визнати нанесення позивачу моральної та матеріальної шкоди фінансовою установою ПАТ “Банк Михайлівский”, ФГВФО;

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за нанесену моральну та матеріальну шкоду суму в розмірі 20000 грн. на користь позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем протиправно не включено позивача до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 року позов задоволено частково.

Зобов’язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" ОСОБА_2 розглянути заяву ОСОБА_1 щодо прирівнення ОСОБА_1 до вкладника неплатоспроможного банку, з урахуванням висновків суду у цій справі.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням ОСОБА_1 та Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" подано апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі позивач просив змінити рішення суду, а саме:

- скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 про визнання переказу коштів (транзакції), здійснений ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” 19.05.2016 року в сумі 37333 грн. 07 коп. з призначенням платежу Повернення коштів згідно з договором №980-077-0001176557 від 15.01.2016 р. по 07.07.2017р. на рахунок №26207522024601 що належить позивачу нікчемним;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку № 980-077-000176557 від 15.01.2016 р. ОСОБА_1 податковий номер № НОМЕР_1;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 відшкодувати з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кошти для позивача в сумі, які належать до виплати, а саме 37333 грн. 07 коп.;

- визнати нанесення позивачу моральної та матеріальної шкоди фінансовою установою ПАТ “Банк Михайлівский” та третьою особою Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за нанесену моральну та матеріальну шкоду суму в розмірі 20000 грн. на користь позивача.

Згідно ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції (ч. 5 ст. 308 КАС України).

Враховуючи, що позивачем в апеляційній скарзі заявлено вимогу про скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 про визнання переказу коштів (транзакції), здійснений ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” 19.05.2016 року в сумі 37333 грн. 07 коп. з призначенням платежу Повернення коштів згідно з договором №980-077-0001176557 від 15.01.2016 р. по 07.07.2017р. на рахунок №26207522024601 що належить позивачу нікчемним, яка не була заявлена в суді першої інстанції, то суд апеляційної інстанції її розглянути не може.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов’язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" ОСОБА_2 розглянути заяву позивача щодо прирівнення до вкладника неплатоспроможного банку та прийняти в цій частині нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Письмові відзиви на апеляційні скарги не надходили.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.01.2016 між ПАТ "БАНК "МИХАЙЛІВСЬКИЙ" та ОСОБА_1 укладено договір банківського рахунку №980-077-000176557, відповідно до умов якого банк відкрив на ім'я ОСОБА_1 поточний рахунок в гривні, для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касового обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень клієнта, а клієнт зобов'язався оплачувати послуги Банку. (а.с.11)

Відповідно до п.1.4 вищевказаний договір підписано від імені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" повіреним - ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ".

ПАТ “Банк Михайлівський” 18.05.2016 та 19.05.2016 уклав із ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” Договір відступлення прав вимоги № 1805 №1 (далі - Договори відступлення). Згідно Договорів відступлення, ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” зобов'язалось відступити Банку права вимоги, належні ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр”, за кредитними договорами з усіма додатковими угодами до них, укладеними з фізичними особами. Банк в свою чергу, зобов'язався оплатити права вимоги. (а.с. 72-78).

ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 здійснено переказ коштів на поточний рахунок позивача №26207522024601 у ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ"(а.с.65).

Судом встановлено, що на підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ “Про віднесення ПАТ “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних”, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016 №812 “Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк Михайлівський” та делегування повноважень тимчасового адміністратора”, яким розпочато процедуру виведення ПАТ “Банк Михайлівський” з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1702 від 01 вересня 2016 року призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ “Банк Михайлівський” ОСОБА_2 з 05 вересня 2016 року.

Позивач звернувся до Уповноваженої особи Банку із заявою довільної форми від 31.01.2018 про прирівнення його до вкладника неплатоспроможного банку, за вкладом ОСОБА_1, розміщеним у ПАТ “Банк Михайлівський” відповідно до Договору банківського вкладу (депозиту) від 15.01.2016 №980-077-000176557.

Листом-відповіддю Уповноваженої особи Банку від 02.02.2018 №562, позивачу рекомендовано, з посиланням на Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг” від 15.11.2016 №1736-VIII, подати заяву - клієнта (встановленої форми) про прирівнення його до вкладника неплатоспроможного банку до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” (далі по тексту Уповноважена особа Фонду), з наданням відповідних документів.(а.с.19)

Позивачу роз’яснено, що включення до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів, здійснюється на підставі заяви клієнта (встановленої форми), та вказано які документи мають в обов’язковому порядку додаватися до заяви (встановленого зразка), зокрема це:

- оригінал або нотаріально посвідчена копія договору та додаткових угод до нього (у разі наявності), укладеного з небанківською фінансовою установою ТОВ “ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР” через повіреного ПАТ “БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ”;

- копія паспорту або іншого документа, що посвідчує особу, - з інформацією про прізвище, ім’я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;

- копія документа, виданого контролюючим органом, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, або копія сторінки паспорта, у якому контролюючим органом зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, завірені особистим підписом заявника. (а.с. 19)

Відповідачем вказано, що жодних виключень щодо документів, які мають додаватись до заяви, не передбачено, з огляду на необхідність виключення можливих шахрайств з копіями договорів. Розгляд Заяви по суті та прийняття рішення про подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації щодо виплати коштів особам здійснюється тільки після отримання банком документів, що відповідають вищевказаним вимогам.

Додатково зазначено, що у разі подання оригіналів документів до банку особисто, відповідальні працівники знімають копії з таких договорів, засвідчують та повертають оригінали документів невідкладно.

Окрім того, до листа - відповіді додано зразок заяви клієнта (встановленого зразка) та направлено ОСОБА_1 (а.с19)

Позивач листом від 25.02.2018 вдруге звернувся до Уповноваженої особи Банку із заявою (довільної форми) про прирівнення його до вкладника неплатоспроможного банку, за вкладом ОСОБА_1, розміщеним у ПАТ “Банк Михайлівский” відповідно до Договору банківського вкладу (депозиту) від 15.01.2016 №980-077-000176557.(а.с. 112)

До вказаної заяви позивач надав наступні додатки: нотаріально посвідчену копію першої сторінки договору від 15.01.2016 №980-077-000176557; копію квитанції №21226931 від 15.01.2016; копію страхового договору “Капітал” №980-032-000191141 від 17.02.2016; копію паспорту; копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків. (а.с.113-119)

Листом – відповіддю від 03.03.2018 №1208 відповідач повторно повідомив ОСОБА_1 про необхідність надання повного пакету документів (а.с. 21), а саме:

- оригінал або нотаріально посвідчена копія договору та додаткових угод до нього (у разі наявності), укладеного з небанківською фінансовою установою ТОВ “ІРЦ” через повіреного ПАТ “БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ”;

- копія паспорту або іншого документа, що посвідчує особу, - з інформацією про прізвище, ім’я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;

- копія документа, виданого контролюючим органом, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, або копія сторінки паспорта, у якому контролюючим органом зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, завірені особистим підписом заявника. (а.с. 20)

Позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суб’єктом владних повноважень відносно позивача не приймалось жодних рішень, які б могли порушити його право, а законом не передбачено внесення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, без заяви встановленого зразка та належних додатків до неї. Позовні вимоги зобов’язати уповноважену особу Фонду включити позивача до переліку вкладників та відшкодувати суму, задоволенню не підлягають. Позовні вимоги в частині моральної та матеріальної шкоди є похідними, та задоволенню не підлягають. Водночас, оскільки відповідачем питання стосовно вкладу позивача не вирішувалось, з метою захисту прав та інтересів позивача, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог, та зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1, за умови надання відповідного пакету документів, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).

В розумінні КАС України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Враховуючи вимоги КАС України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Із наведених положень убачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 03.04.2018 року №592/11328/17.

Також, як вказав Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 року по справі №811/119/13-а, обов’язковою ознакою дій суб’єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб’єктів відповідних правовідносин і мають обов’язковий характер.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закон України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23.02.2012 р. № 4452-VІ (далі – Закон України № 4452-VI), Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно ст. 2 Закону України № 4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами визначений статтею 27 Закону України № 4452-VI.

Відповідно до положень вказаної статті Закону, уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України".

Відповідно до вищевказаних положень Закону, обов'язок уповноваженої особи Фонду щодо включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, безпосередньо пов'язаний із наявністю у особи статусу вкладника банку. Такий статус, в свою чергу, обумовлюється дійсністю договору банківського вкладу.

19.11.2016 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг” від 15.11.2016р. №1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Отже з 19.11.2016 року на законодавчому рівні розширено коло осіб, які набули права на отримання коштів за рахунок Фонду.

Відповідно до частини 2 пункту 9 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 №14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860 (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) визначено, що для отримання коштів за результатами розгляду індивідуального звернення до Фонду вкладник або інша особа (представник, спадкоємець тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування.

До заяви додаються:

засвідчена особистим підписом вкладника копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, - з інформацією про прізвище, ім'я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;

копія документа, виданого контролюючим органом, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, або копія сторінки паспорта, у якому контролюючим органом зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, якщо до паспорта не внесені дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Таким чином, законодавець чітко визначив перелік документів, які необхідно додати до зави про виплату гарантованої суми відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що здійснюючи свою діяльність на основі законодавства, відповідач керується тими нормами, які визначає законодавець. Таким чином, дії суб'єкта владних повноважень щодо прийняття відповідного рішення за наслідками розгляду заяви є формою активної поведінки, що направлена на реалізацію владних управлінських функції даного суб'єкту.

В свою чергу, підставою для вчинення дій, спрямованих на прирівнення особи до вкладника неплатоспроможного банку є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані уповноваженій особі Фонду в установленому порядку.

Згідно наданих відповідачем на вимогу суду першої інстанції документів встановлено, що позивач надав документи для включення його у перелік вкладників, проте вказані документи не були завірені належним чином, як того вимагає чинне законодавство. (а.с. 112-119)

Відповідач двома листами № 562 від 02.02.2018 та №1208 від 03.03.2018, чітко роз’яснив ОСОБА_1, який саме перелік документів необхідно надати Уповноваженій особі Банку, разом із заявою (встановленого зразка), копія бланку встановленого зразка такої заяви також була надана ОСОБА_1 (а.с.19, 20).

Позивачу не було відмовлено в поверненні його вкладу. Рішення з цього питання не приймалось, а лише повідомлялося листами про необхідність надання повного пакету документів, із зазначенням переліку таких документів.

Суб’єктом владних повноважень відносно позивача не приймалось жодних рішень, які б могли порушити його право, а законом не передбачено внесення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, без заяви встановленого зразка та належних додатків до неї.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що вказані позивачем обставини не є пасивною поведінкою суб`єкта владних повноважень, яка могла б бути пов'язана з невиконанням останнім дій, які повинні були і могли бути вчинені в силу покладених на відповідача обов'язків і згідно з чинним законодавством України, що в свою чергу несло б негативний вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів позивача, а відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог. Позовні вимоги в частині моральної та матеріальної шкоди є похідними, а тому також задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні частини заявлених позовних вимог.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про необхідність виходу за межі заявлених позовних вимог та зобов’язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" ОСОБА_2 розглянути заяву позивача щодо прирівнення до вкладника неплатоспроможного банку, оскільки судовим розглядом підтверджено, що заяви позивача були розглянуті та на них надані відповіді.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в цій частині є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог, із прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову. В частині відмови в задоволенні позову рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" задовольнити.

Скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2018р. по справі №820/1900/18 в частині задоволених позовних вимог позивача про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" розглянути заяву ОСОБА_1 щодо прирівняння ОСОБА_1 до вкладника неплатоспроможного банку, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні цієї частини позовних вимог.

В іншій частині рішення суду у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 05.11.2018 року.