Постанова № 77596535, 30.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3558/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Сіренко О.І.

суддів: Спаскіна О.А. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 по справі № 820/3558/18

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 ( далі – позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ( далі – відповідач) в якому просив суд:

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області листом за №П-3127/0-2039/0/95-18 від 13.03.2018 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надати ОСОБА_2 зазначену ділянку у власність;

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області втретє розглянути заяву ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області та надати ОСОБА_2 зазначену ділянку у власність, з урахуванням висновків суду по даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновком №1-197(ф) від 03.08.2015 відділом Держземагентства у Барвінківському районі Харківської області йому погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, однак листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області за № П-3127/0-2039/0/95-18 від 13.03.2018 у затвердженні проекту землеустрою відмовлено. Позивач вважає підстави для відмови в погодженні проекту землеустрою такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області листом за № П-3127/0-2039/0/95-18 від 13.03.2018 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області з урахуванням висновків суду по даній справі.

Відповідач посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач наголошує, що позивачу відмовлено у затвердженні проектної документації щодо відведення земельної ділянки у власність у зв`язку з її невідповідністю вимогам чинного законодавства, що регулюють земельні відносини. Оскільки, реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі здійснена раніше, ніж проект землеустрою погоджений територіальним Відділом Держземагенства, що суперечить вимогам п.п. 2 п. 75, 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17.10.2012 №1051, а саме: - стадії погодження проекту землеустрою та затвердження останнього є різними; - погодження проекту землеустрою передує його затвердженню; заява про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не підлягає задоволенню, оскільки питання затвердження проекту землеустрою земельної ділянки є повноваженням Головного управління.

Позивач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Неявка позивача в судове засідання не є перешкодою розгляду та вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, позивач ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, яка розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області з подальшою її передачею у власність.

Листом № П-3127/0-2039/0/95-18 від 13.03.2018 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомило позивача про встановлення невідповідностей у проекті землеустрою, а саме:

- відповідно до п. 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час формування за результатами складення документації із землеустрою після погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6320482500:07:000:0407 зареєстрована в Державному земельному кадастрі з помилками.

У зв'язку з вказаними недоліками позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с. 6).

Позивач, не погодившись з зазначеною відмовою, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції з того, що відповідач, відмовляючи позивачу у затвердженні проекту землеустрою, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України “Про землеустрій”, без дотримання вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

В силу положень ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (ч.6 ст.118 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст.118 ЗК України).

Згідно до ч. 8 ст. 118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

В силу ч. 4 ст. 186-1 ЗК України, розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Відповідно до ч. 5 ст. 186-1 ЗК України, органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Частиною 6 статті 186-1 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Положеннями ч. 7 ст. 186-1 ЗК України встановлено, що органам, зазначеним у ч. ч. 1-3 цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до ст. 50 Закону України “Про землеустрій”; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Так, відповідно до ст. 50 Закону України “Про землеустрій”, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: - завдання на розроблення проекту землеустрою; - пояснювальну записку; - копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); - рішення Верховної ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); - письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; - довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; - матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); - відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); - копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; - розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); - розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); - акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); - акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); - перелік обмежень у використанні земельних ділянок; - викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); - кадастровий план земельної ділянки; - матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); - матеріали погодження проекту землеустрою.

З матеріалів справи встановлено, що для прийняття відповідачем рішення про затвердження проекту землеустрою, позивачем було виконано всі умови, а саме проект землеустрою розроблений та погоджений у встановленому законом порядку згідно ч. 9 ст. 118, ч. 1, 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України.

Згідно з ч.9 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки .

З вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України.

Таким чином, на стадії затвердження проекту землеустрою законом унормовано виключно строк, протягом якого відповідач має затвердити вказаний проект.

Однак, листом № П-3127/0-2039/0/95-18 від 13.03.2018 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області відмовляючи позивачу у затвердженні вищевказаного проекту землеустрою, взагалі не посилалось на те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, посилався на те, що реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі здійснена раніше, ніж проект землеустрою погоджений територіальним Відділом Держземагенства.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише непогодження проекту землеустрою в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України.

Таким чином, приймаючи рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області діяло не на підставі, поза межами та не у спосіб, визначені чинним законодавством.

Враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, а також погодження проекту землеустрою у відповідності до вимог ч. 8 ст. 118, ч. 1, 6 ст. 186-1 вказаного Кодексу, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повинне було у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою прийняти рішення про затвердження проекту.

Стаття 118 Земельного кодексу України не передбачає відмови відповідача у затвердженні проекту землеустрою, у разі надходження до нього погодженого проекту.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при вирішенні питання про затвердження проекту землеустрою заборонено вимагати, зокрема, надання додаткових матеріалів та документів, не включених до проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки відповідно до ст. 50 Закону України « Про землеустрій, а також проведення будь яких обстежень, експертиз та робіт.

Таким чином, приймаючи рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою Головне управління Держгеокадастру у Харківській області діяло не на підставі, поза межами та не у спосіб, визначений чинним законодавством, тому доводи відповідача щодо правомірності прийнятого рішення є помилковими.

Враховуючи те, що судом визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у затвердженні проекту землеустрою, зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з урахуванням висновків суду у даній справі є цілком правильним.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з’ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 292, 308, 309, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 по справі № 820/3558/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду

Головуючий суддя ОСОБА_4Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 05.11.2018.