Рішення № 77596387, 10.10.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2742/18

Провадження № 2/0182/2120/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.10.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Тихомирова І.В.

за участю секретаря – Рахуба О.Г.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності.

Свої вимоги мотивує тим, що її чоловік ОСОБА_3 був членом житлово-будівельного кооперативу № 54 м. Нікополь та йому на праві користування на підставі ордеру № 1418 належала квартира АДРЕСА_1 (Краснодонська) в місті Нікополі.

У січні 1992 року чоловік виплатив останній пайовий внесок за житло, і, таким чином, набув права власності на нього, однак належним чином його не оформив.

За життя він не залишив жодних заповідальних розпоряджень на випадок своєї смерті.

29.01.2017 року ОСОБА_3 помер, після чого відкрилася спадщина на вказане спадкове майно.

Крім позивача, спадкоємцем першої черги у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 є їхній син ОСОБА_2, який на спадщину не претендує та із заявою про її прийняття до нотаріуса не звертався. Натомість, позивач проживала та була зареєстрована за однією адресою з померлим до його смерті, тому прийняла спадщину фактично, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.

Однак, звернувшись до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 отримала відмову у вчиненні дій у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно. Враховуючи, що ОСОБА_3 за життя були у повному обсязі виплачені пайові внески, що було підставою для оформлення свідоцтва про право власності на житло, однак він його не отримав, позивач просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2 (Краснодонська) в місті Нікополі у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3, що помер 29.01.2017 року (а.с.2-3).

Ухвалою суду провадження по справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с.45).

Позивач у судове засідання не з’явилася, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає (а.с.63).

Відповідач відзив на позов не надавав. Від нього надійшла заява про слухання справи за його відсутності. Зазначає, що позовні вимоги визнає та проти їх задоволення не заперечує (а.с.64).

Враховуючи, що ОСОБА_2 у повному обсязі визнав позов ОСОБА_1, суд вважає доцільним за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення, що відповідає положенням ч. 3 ст. 200 ЦПК України, та розглянути справу на підставі наявних доказів, без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 був членом житлово-будівельного кооперативу № 54 м. Нікополь, правонаступником якого є ОСББ «№ 54».

Відповідно до Ордеру № 1418, виданого на підставі рішення виконкому міської ради народних депутатів № 581 від 03.12.1982 року, ОСОБА_3 було виділено квартиру АДРЕСА_3 (нині – 50 років НЗФ) в м. Нікополь, в яку він заселився разом із сім’єю (а.с.11).

У січні 1992 року ОСОБА_3 вніс свій останній пайовий внесок за вказану квартиру у сумі 6683,48 крб., що підтверджується довідкою № 104 від 05.04.2018 року, виданою головою ОСББ «№ 54» (а.с.9).

29.01.2017 року ОСОБА_3 помер, не залишивши жодних заповідальних розпоряджень (а.с.6,17).

Спадкоємцями першої черги після його смерті у порядку спадкування за законом є його дружина ОСОБА_1, яка проживала та була зареєстрована з ОСОБА_3 за однією адресою (а.с.10), та син ОСОБА_2, який на спадщину не претендує та до нотаріальної контори із заявою про її прийняття не звертався.

У встановлений законом для прийняття спадщини строк позивач звернулася до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с.51). Однак, постановою від 04.04.2018 року їй було відмовлено у вчиненні дії у зв’язку з відсутністю документу, що посвідчує право власності померлого на спадкове майно (а.с.59).

Проте, за життя ОСОБА_3 не оформив належним чином своє право власності на спірну квартиру та не отримав правовстановлюючий документ на неї. Відповідно до довідки Комунального підприємства «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 587 від 12.04.2017 року, право власності на квартиру АДРЕСА_4 (Краснодонська) не зареєстровано (а.с.15).

На підставі ч. 1 ст. 15 Закону України «Про власність», що був чинний на дату сплати внесків, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Ч. 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як зазначено в абз. 2 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 дійсно мав право на отримання свідоцтва про право власності на спірне житло, оскільки набув квартиру на законних підставах, виплатив пайові внески, однак не оформив належним чином своє право власності.

Виходячи із наведеного, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 як такі, що ґрунтуються на її законному праві на спадщину та не суперечать правам і законним інтересам інших осіб.

Крім того, враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов, суд у відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» вважає доцільним повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що в даному випадку становить 352,40 грн. (а.с.1).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 1217, 1220, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. ст.ст. 12,13,18,76,81,141,206,263-265 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, право власності на квартиру загальною площею 60,00 кв.м., житловою площею 44,2 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. 50 років НЗФ (Краснодонська)АДРЕСА_5, у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3, померлого 29.01.2017 року.

Зобов`язати Управління державної казначейської служби України у м. Нікополі Дніпропетровської області повернути ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) 50 (п’ятдесят) відсотків сплаченого нею судового збору згідно квитанції № 1/49 від 17.04.2018 року на рахунок 31217206700029, МФО - 805012, ОКПО - 38033121 в розмірі 352,40 грн. (триста п’ятдесят дві грн. 40 коп.).

Повний текст рішення виготовлено 19.10.2018 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно підпункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: ОСОБА_4