Постанова № 77596016, 30.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1881/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Сіренко О.І.

суддів: Спаскіна О.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2018, суддя А.Б. Головко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 23.06.18 по справі № 816/1881/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2018 року, ОСОБА_1 ( далі – позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області ( далі – відповідач) про зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати", яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017 у справі № 550/779/17, яка набрала законної сили, за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у сумі 97066,64 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до Закону України "Про компенсації громадянам втрати частини доходів у зв"язку із порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв"язку із порушенням термінів їх виплати має право на компенсацію втрати частини доходів у зв"язку із несвоєчасною виплатою пенсії на підставі рішення суду, оскільки тривале ненарахування пенсії за минулі періоди сталося через вину відповідача.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії задовольнено.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії згідно постанови Чутівського районного суду Полтавської області від 14.11.2017 у справі № 550/779/17.

Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення. Судом першої інстанції безпідставно задоволено позовні вимоги щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, постановою Чутівського районного суду Полтавської області від 14.11.2017 у справі № 550/779/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії по інвалідності задоволено частково, зокрема: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантії соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” № 900 від 23.12.2015 р., ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 р. № 2262-ХII, постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 р. “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” та № 947 від 18.11.2015 р. “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268” та довідки Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 26 квітня 2017 р. № 4/10922 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за списками, наданими Пенсійним фондом, з 01 січня 2016 р. з урахуванням раніше виплачених грошових сум пенсії. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017 постанову Чутівського районного суду Полтавської області від 14.11.2017 у справі № 550/779/17 залишено без змін /а.с. 16-19/.

ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо проведення розрахунку і виплати компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії згідно судового рішення.

Листом від 07.03.2018 № 421/Р-03 ГУ ПФУ у Полтавській області повідомило позивача про те, що рішення суду виконано в повному обсязі у січні 2018 року, тобто в межах одного місяця, у зв'язку із чим підстав для нарахування компенсації втрати частини доходів внаслідок пропуску строків їх виплати, передбаченого статтею 1 Закону України "Про компенсації втрати частини доходів у зв'язку із пропущенням строків їх виплати" не має /а.с. 22-23/.

Позивач не погодився із такими діями відповідача, а тому звернувся з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок, що оскільки відповідачем порушено строки виплати належної позивачу пенсії, він має законні підстави на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням таких строків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає.

Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Постановою Верховного суду України від 18.11.2014 у справі №21-518а14 було визначено, що основною умовою для виплати громадянину компенсації ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 є порушенням встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією в даному випадку (органом УПФУ) добровільно чи на виконання рішення суду.

Як вбачається зі змісту ст. 5 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» неможливість виплати особі компенсації втрати частини доходів пов'язується із неотриманням таких доходів із вини громадянина.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2001 року прийнято постанову №159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Пункти 1, 2 Порядку відтворюють положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Відповідно до абз. 1 п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією ( у вказаній справі - ГУПФ в Полтавській області) добровільно чи на виконання судового рішення.

Факт того, що відповідач не здійснював належні нарахування та виплати суми пенсії не підлягає доказуванню, так як він встановлений постановою Чутівського районного суду Полтавської області від 14.11.2017 у справі № 550/779/17 та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017, якою постанову Чутівського районного суду Полтавської області від 14.11.2017 у справі № 550/779/17 залишено без змін ( а.с. 16-19)

Оскільки тривале не нарахування пенсії за минулі періоди сталося з вини відповідача, а фактична виплата заборгованості проведена лише у січні 2018 року в сумі 87991,49 грн. ( а.с.35-36), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих і виплачених йому на підставі рішення суду.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року по справі № К/9901/2999/17 (522/5664/17).

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, неповне зясування чи недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 316, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 по справі № 816/1881/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 05.11.2018.