
Справа № 163/1073/18
Провадження № 2-а/163/70/18
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2018 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Чишія С.С.
з участю секретаря Семенюк К.М.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,
в с т а н о в и в :
У позовній заяві представник ОСОБА_1 з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №2160/20500/18 від 30.05.2018 року відносно останнього за ст.485 МК України правопорушення, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обгрунтування заявлених вимог вказав, що ОСОБА_1 при оформленні митної декларації заявив країну походження товару «НОРВЕГІЯ», не застосувавши антидемпінгове мито керуючись главою 7 МК України, де прописані документи, що підтверджують країну походження товару, а саме п.6 статті 43 МК України «Декларація про походження товару». На час митного оформлення ОСОБА_1 мав оригінал декларації про походження товару – оригінал інвойсу з чітко зазначеною країною походження, який подав митному інспектору для розгляду. Митне оформлення відбулось 29.03.2018 року, а рішення міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про зміну антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію(аміачної селітри) походженням з РФ» набуло чинності 28.03.2018 року, тобто на день раніше і в програмному забезпеченні не містилось роз’яснення щодо підтвердження країни походження винятково сертифікатом походження, а посадова особа митниці не вимагала у нього подання сертифікату. Після запиту 30.03.2018 року у суб’єкта ЗЕД – імпортера ТОВ «ОСОБА_5 Інтернешнл» отримав цей сертифікат 02.04.2018 року міжнародним поштовим відправленням. В сертифікаті чітко вказувалась країною походження Норвегія. За результатами консультації з Департаментом адміністрування митних платежів ДФС намагався подати заяву про внесення змін в МД з метою доповнення внесення сертифікату походження, однак в усному порядку йому було відмовлено з мотивів можливості внесення змін лише після погашення суми узгодженого грошового зобов’язання. 05.04.2018 року ТОВ «ОСОБА_5 Інтернешнл» подало заяву про добровільну доплату антидемпінгового мита і штрафу, на яку відповіді ні позивач як декларант, ні саме товариство не отримали. Жодних недостовірних відомостей митному органу не подавав, будь-яких протиправних дій на ухилення від сплати митних платежів не вчиняв та умислу на це не мав, а бездіяльність у формі ненадання документів, про які зазначає відповідач, не відповідає положенням закону.
06.07.2018 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву. В ньому вказав, що антидемпінгові заходи, прийняті рішенням міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.03.2018 року, були тільки продовжені та змінені, а не вперше встановлені. ОСОБА_1 в силу своїх службових обов’язків повинен був знати рішення, постанови, закони, які діяли на момент ввезення товару на митну територію України та які митні платежі необхідно було сплатити, тому як відповідальна за дотримання правил декларування товарів особа мав прямий умисел на вчинення порушення митних правил.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав і пояснив, що зазначення на офіційному документі відправника країни походження товару у відповідності до положень ст.43 МК України є декларацією про походження товару, що й ним було вказано. В інспектора митниці підстав для відмови у прийнятті декларації не було, жодних сумнівів у походженні товару не виникало та товар випущено у вільний обіг. Їх підприємство упродовж багатьох років декларує продукцію експортера «YARA SUOMI OY», який є світовим виробником хімічної продукції та якісних добрив, її підрозділи розміщені у багатьох країнах світу, однак виробництва на території Російської Федерації компанія не має. Декларування товару цієї компанії із країною походження з Росії жодного разу їх підприємство не здійснювало. Просив позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав, додатково пояснив, що сертифікат про походження товару при здійсненні декларування формально не був поданий, однак не з метою ухилення від сплати митних платежів чи їх зменшення, оскільки у поданих митному органу документах зазначалось про походження товару з Норвегії, а іншого походження товару відповідачем не доведено. Просив позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, вважають вину ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил доведеною, оскільки ним не був поданий сертифікат походження товару, необхідного для сплати антидемпінгового мита. Просили відмовити у задоволенні позову.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
29.03.2018 року посадовою особою митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС здійснено митне оформлення за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205020/2018/004424 товару «Добрива мінеральні для використання в сільському господарстві: Yara Liva CALCINIT», виробник: YARA SUOMI OY. TM: Yara Mila, який відповідно до рахунку-фактури(invoice) від 26.03.2018 року №GEE0082476628 слідував з компанії ЗАТ «БПА»(ОСОБА_6) в адресу ТОВ «ОСОБА_5 Інтернешнл»(Україна).
Оформлення митної декларації та подання її разом з товаросупровідними документами до митного контролю і оформлення здійснено митним брокером(агентом з митного оформлення) ПП «СІА-БРОК» позивачем ОСОБА_1
У графі 33 декларації товар задекларовано за кодом 31026000 УКТЗЕД, у графі 34 код країни походження зазначено «NO», у графі 42 – ціною товару вказано 3960,00 доларів США, у графі 47 нараховано 5846,14 гривень ввізного мита та 24553,80 гривень податку на додану вартість.
Після митного оформлення та сплати митних платежів товар випущено у вільний обіг.
02.04.2018 року на Волинську митницю ДФС надійшов лист Державної фіскальної служби України від 30.03.2018 року про те, що у зв’язку з набранням з 28.03.2018 року чинності рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.03.2018 №АД-383/2018/4411-05 «Про зміну антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію(аміачної селітри) походженням з Російської Федерації», 28-29 березня 2018 року за результатами моніторингу електронних копій митних декларацій виявлено МД від 29.03.2018 року №UA205020/2018/004424, у графі 44 якої наявна інформація щодо документу про походження товару(7012 - GEE0082476628 від 26.03.2018), але у ньому відсутня декларація інвойс, складена експортером на інвойсі, що ставить під сумнів правомірність митного оформлення товару без сплати антидемпінгового мита.
У зв’язку із цим з посиланням на ст.48 МК України Волинську митницю ДФС зобов’язано провести перевірку цієї митної декларації та в разі необхідності забезпечити внесення змін шляхом оформлення аркушу коригування у встановленому порядку.
04.04.2018 року декларантом ОСОБА_1 на Волинську митницю ДФС подано заяву про надання дозволу на внесення змін до митної декларації у графи 44, 47 в частині доповнення даних про нарахування антидемпінгового мита, зміни розміру ПДВ та коду документу, що підтверджує країну походження товару з 7012 на 0862. Як зазначено в заяві, внесення змін зумовлено затримкою сертифіката при відправленні поштою та технічною помилкою при внесенні класифікатора. До заяви додано оригінал сертифікату походження FІ-Е0254117 від 26.03.2018 року.
Із картки погодження від 04.04.2018 року вбачається, що внесення змін до декларації погоджено керівником митного поста «Ягодин», іншими структурними підрозділами митниці, окрім керівника Управління протидії митним правопорушенням Волинської митниці.
05.04.2018 року директором ТОВ «ОСОБА_5 Інтернешнл» на митницю подано заяву про надання дозволу на проведення доплати митних платежів в сумі 60276,06 гривень та штрафу в сумі 1808,28 гривень.
Після ненадання Управлінням протидії митним правопорушенням погодження на внесення змін до митної декларації головний державний інспектор відділу оперативного реагування даного управління ОСОБА_7 дійшов висновку про наявність в діях позивача ознак порушення митних правил та 26.04.2018 року склав протокол за ознаками ст.485 МК України.
30.05.2018 року начальник Волинської митниці ДФС за результатами розгляду справи виніс постанову №2160/20500/18, якою ОСОБА_1 визнав винним у вчиненні передбаченого ст.485 МК України правопорушення та наклав стягнення у вигляді 180828,18 гривень штрафу за те, що останній як митний брокер під час митного оформлення товару за митною декларацією №UA205020/2018/004424 вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а саме антидемпінгового мита в сумі 60276,06 гривень, шляхом ненадання до митного оформлення Сертифіката «Про походження товару» або документа «декларація-інвойс».
Стаття 485 МК України встановлює відповідальність за 1)заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або 2)надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або 3)несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або 4)інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги.
Зі змісту даної статті випливає, що склад даного правопорушення передбачає, з-поміж іншого, те що особа діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів(у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).
Об’єктивна сторона правопорушення, за яким позивача визнано винним, полягає у ненаданні до митного оформлення Сертифіката «Про походження товару» або документа «декларація-інвойс» з метою ухилення від сплати антидемпінгового мита.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» антидемпінгове мито(попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів(попередніх або остаточних).
Згідно із рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.03.2018 №АД-383/2018/4411-05, яке набуло чинності 28.03.2018 року, об’єктами антидемпінгових заходів є визначені тверді добрива та інші мінеральні або хімічні, азотні продукти, у яких сумарна масова частка нітратного і амонійного азоту у перерахунку на азот у сухій речовині складає не менше як 28 мас.%, незалежно від їх цільового використання, які класифікуються згідно з УКТЗЕД у товарних позиціях 3102 та 3105. Розмір ставки антидемпінгового мита для експортера ПАТ «Дорогобуж» встановлена на рівні 29,25%, для інших експортерів та загалом для Російської Федерації - 42,96%.
Як встановлено з митної декларації, товар позивачем задекларовано за кодом 3102 60 00 00 згідно УКТЗЕД, що відповідно до Закону України від 19.09.2013 року № 584-VII «Митний тариф України» являє собою «подвійні солі та суміші нітрату кальцію і нітрату амонію».
Згідно Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Міністерством фінансів України від 30.05.2012 року №651, у графі 34 зазначається відповідно до класифікації країн світу літерний код альфа-2 країни походження товару, описаного в графі 31 МД і класифікованого згідно з УКТ ЗЕД у графі 33 МД.
Відповідно до Статистичної класифікації країн світу, затвердженої наказом Державної служби статистики України від 30.12.2013 року №426, за абетковим покажчиком країни світу Альфа-2 під кодом «NO» значиться країна Норвегія.
Згідно із п.3, п.4 ч.1 ст.266 МК України декларант зобов'язаний: надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.
Як стверджено ОСОБА_1, декларування товару ним здійснювалось на підставі наданих та наявних у нього документів.
Згідно із ч.1 ст.43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.
Відповідно до ч.6 ст.43 МК України декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером(постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.
Такою декларацією про походження товару позивач вважав подану ним до митного оформлення рахунок-фактуру(invoice) №GEE0082476628, який містить у собі текст англійською мовою «Country of Origin Norway».
Вказану рахунок-фактуру(invoice) ОСОБА_1 відобразив у митній декларації за кодом «7012», який згідно із наказом Міністерства фінансів від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» передбачає «Декларацію-інвойс, складену уповноваженим(схваленим) експортером».
У затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2014 року №1013 Порядку надання та анулювання митницею статусу уповноваженого(схваленого) експортера наведено визначення термінам «декларація інвойс» та «уповноважений(схвалений) експортер».
Так, декларація інвойс або декларація про походження – це декларація про преференційне походження товару з України, оформлена підприємством-експортером на інвойсі, накладній чи будь-якому іншому комерційному документі, за винятком транспортних документів, складених перевізниками, який описує відповідний товар з достатньою для його ідентифікації деталізацією, форму та текст якої наведено у додатках до угод.
Уповноважений(схвалений) експортер – підприємство-експортер, юридична особа, зареєстрована в Україні, за винятком митного брокера, яка здійснює постійні відправлення товарів на умовах угод та має право самостійно оформлювати декларацію незалежно від вартості товару та відповідає вимогам цього Порядку.
Таким вимогам подана позивачем рахунок-фактура(invoice) не відповідає, оскільки містить лише саму назву країни походження товару без зазначення ідентифікаційного опису, необхідного для віднесення товару до категорії застосування антидемпінгових заходів.
З наведеного слідує, що власна оцінка позивачем рахунку-фактури(invoice) декларацією про походження товару є помилковим.
Однак самі по собі такі його дії не свідчать про їх умисність.
Частиною 1 статті 44 МК України визначено, що для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.
Згідно із ч.3 ст.48 МК України у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита(антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне або додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.
За змістом ч.4 ст.48 МК України до товарів застосовується(відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержання органом доходів і зборів не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення цих товарів належним чином оформленого відповідного документа про їх походження.
Відповідно до ч.5 ст.264 МК України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації.
Відповідно до ч.6. ст.264 МК України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом.
Згідно із ч.7 ст.264 МК України у випадках, коли з причин, визнаних органом доходів і зборів обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною декларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Доказів того, що під час митного оформлення інспектором митниці від позивача, окрім рахунку-фактури(invoice), вимагались інші підтверджуючі походження товару документи, відповідачем не надано.
Не підтверджено й зловживанням службовим становищем інспектором митниці при здійсненні митного оформлення товару, перевірці декларації та поданих документів, так само й не доведено належними та допустимими доказами його невідповідності займаній посаді.
Обгрунтування наявності у декларанта прямого умислу за критерієм обов’язковості знання митним брокером митного законодавства України, на що посилається відповідач, має характер припущень та беззаперечно не може підтверджувати таку форму вини поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Таким чином, аналіз досліджених доказів та норм законодавства свідчить, що достатніх доказів такої вини і мети в діях позивача не зібрано, а прийняте відповідачем рішення про його винуватість у вчиненні порушення митних правил ґрунтується виключно на припущеннях, яке жодним належним та достатнім доказом не підтверджено, а відтак є протиправним і підлягає скасуванню.
З огляду на підстави скасування оскаржуваної постанови, у відповідності до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, наявні підстави для закриття провадження у справі про порушення митних правил відносно позивача за відсутністю складу передбаченого ст.485 МК України правопорушення.
Вимога позивача про відшкодування витрат на послуги адвоката як не підтверджена жодними доказами їх реального здійснення відповідно до ст.134 КАС України задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд
у х в а л и в :
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Постанову начальника Волинської митниці ДФС ОСОБА_8 від 30.05.2018 року в справі про порушення митних правил №2160/20500/18 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 180828,18 гривень, визнати протиправною і скасувати.
Провадження в справі про порушення митних правил №2160/20500/18 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.
У задоволенні вимог ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення через Любомльський районний суд.
Ім’я позивача – ОСОБА_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП – НОМЕР_1.
Найменування відповідача – Волинська митниця ДФС; місце знаходження: вулиця Призалізнична 13, село Римачі Любомльського району Волинської області; код ЄДРПОУ – 39472698.
Головуючий : суддя С.С.Чишій
Судове рішення № 77594945, Любомльський районний суд Волинської області було прийнято 05.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 163/1073/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: