Постанова № 7759398, 11.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2010 р. справа № 2а-20151/09/0570

приміщення суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17,

час прийняття постанови: 18.29 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Могильницького М.С.

при секретаріФенделєвій В.Є.

за участю:

представників позивача Сидельникова Ю.В., Демидової П.В.

представника відповідача Соколової Ю.О.

представника третьої особи ТОВ «SDS»Левченка І.О.

представник третьої особи ТОВ «УСЛУГИ» Борисенко Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до комунального підприємства «Артемівське бюро технічної інвентаризації», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «УСЛУГИ»та товариство з обмеженою відповідальністю «SDS», про визнання протиправними дій комунального підприємства «Артемівське бюро технічної інвентаризації»щодо надання публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»відмови у реєстрації права власності на обєкт нерухомого майна: нежиле приміщення загальною площею 1785,75 кв.м. (реєстраційний номер 3818862), розташоване за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Комсомольська, буд. 3, що належить публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»на підставі іпотечного договору № 15-94/17-4284/07 від 04.07.2007 року, посвідченого О.М.Копєйко, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 2853, в якому міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та яке на підставі ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку»вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя та про зобовязання комунального підприємства «Артемівське бюро технічної інвентаризації»зареєструвати за публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»право власності на обєкт нерухомого майна: нежиле приміщення загальною площею 1785,75 кв.м. (реєстраційний номер 3818862), розташоване за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Комсомольська, буд. 3, що належить публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»на підставі іпотечного договору № 15-94/17-4284/07 від 04.07.2007 року, посвідченого О.М.Копєйко, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 2853, в якому міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та яке на підставі ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку»вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Артемівське бюро технічної інвентаризації»про визнання протиправними дій комунального підприємства «Артемівське бюро технічної інвентаризації»щодо надання публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»відмови у реєстрації права власності на обєкт нерухомого майна: нежиле приміщення загальною площею 1785,75 кв.м. (реєстраційний номер 3818862), розташоване за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Комсомольська, буд. 3, що належить публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»на підставі іпотечного договору № 15-94/17-4284/07 від 04.07.2007 року, посвідченого О.М.Копєйко, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 2853, в якому міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та яке на підставі ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку»вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя та про зобовязання комунального підприємства «Артемівське бюро технічної інвентаризації»зареєструвати за публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»право власності на обєкт нерухомого майна: нежиле приміщення загальною площею 1785,75 кв.м. (реєстраційний номер 3818862), розташоване за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Комсомольська, буд. 3, що належить публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»на підставі іпотечного договору № 15-94/17-4284/07 від 04.07.2007 року, посвідченого О.М.Копєйко, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 2853, в якому міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та яке на підставі ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку» вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Ухвалою суду від 9 грудня 2009 року до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «SDS»та товариство з обмеженою відповідальністю «УСЛУГИ».

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», від імені якого діє філія «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області», звернулось до КП «Артемівське бюро технічної інвентаризації»із заявою про реєстрацію права власності від 13.10.2009 року, якою просив відповідача зареєструвати право власності на обєкт нерухомого майна: нежиле приміщення загальною площею 1785.75 кв.м. (реєстраційний № 3818862), розташоване за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Комсомольська, 3 (далі по тексту нерухомість), що, як зазначає позивач, належить йому на підставі іпотечного договору № 15-94/17-4284/07 від 04.07.2007 року, в якому міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та яке на підставі ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку»вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Проте, як вказує позивач, відповідач відмовив йому у реєстрації права власності на нерухомість на підставі п. 3.3 Положення.

З такими діями відповідача публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»не згодне та зазначає, що ч. 3 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»(далі Закон) передбачено, що відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена. Тому, позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації права власності на нерухоме майно суперечить вимогам ч. 3 ст. 24 зазначеного Закону.

Позивач зазначає, що зі змісту ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку»вбачається, що застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке міститься в іпотечному договорі № 15-94/17-4284/07 від 04.07.2007 року, посвідченого О.М.Копєйко, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 2853, за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя та, як зазначає позивач, є правовою підставою для реєстрації власності позивача на обєкт нерухомого майна: нежиле приміщення загальною площею 1785.75 кв.м. (реєстраційний номер 3818862).

Також, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на норми ч. 1 ст. ЦК України, ч. 7 Прикінцевих положень Закону та зазначає, що ст. 17 Закону передбачено, що державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких обєктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав. Крім того, позивач також вказує на норми ст. 18 Закону, якою передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб. Для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого обєкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права. Позивачем зазначається, що на виконання даної норми, ним необхідні документи були подані відповідачу разом із заявою. Тому вважає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації права власності на обєкт нерухомого майна: нежиле приміщення загальною площею 1785,75 кв.м. (реєстр. № 3818862), розташоване за адресою: Донецьк область, м. Артемівськ, вул. Комсомольська, буд. 3, є необґрунтованим.

Відповідач надав суду відзив на адміністративну позовну заяву, в обґрунтування якого посилається на лист Мінюста України від 27.01.2005р. № 5-05-10, в якому зазначено, що застереження у іпотечному договорі обумовлюється у момент укладання договору або шляхом внесення змін до нього, тоді як договір про задоволення вимог іпотекодержателя є самостійним договором, необхідність в укладанні якого виникає з моменту, коли постає питання про належне виконання зобовязань боржником. Окрім того, у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя можливо передбачити будь-які не заборонені законом способи задоволення вимог за основним зобовязанням, у тому числі і такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, як перехід права власності на предмет іпотеки, тоді як у застереженні до іпотечного договору такий спосіб, як передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання застосований бути не може. Таким чином, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, при реєстрації права власності на таке майно, правовстановлювальними документами буде або договір купівлі-продажу нерухомості або договір про задоволення вимог іпотекодержателя. Тому, на підставі даного листа, відповідач вважає, що надана позивачу відмова в реєстрації права власності на обєкт нерухомого майна: нежиле приміщення загальною площею 1785,75 кв.м. (реєстраційний номер 3818862), розташоване за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Комсомольська, буд. 3, є обґрунтованою.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали суду пояснення аналогічні обґрунтуванню позовних вимог. Просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала суду пояснення, які співпадають з відзивом на адміністративний позов. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «SDS», у судовому засіданні надав суду письмові пояснення та відповідні до них усні пояснення. Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»не підтримав.

Представник третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «УСЛУГИ», у судовому засіданні підтримала надані представником товариства з обмеженою відповідальністю «SDS»пояснення. Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»не підтримав.

Розгляд справи здійснювався за допомогою автоматизованої системи звукозапису та протоколювання судових засідань «Камертон».

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»зареєстровано як юридична особа Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 26.08.1992 року (дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію 13.08.2009 року у звязку із зміною найменування юридичної особи), внесено до ЄДРПОУ за № 00039002, діє на підставі статуту (нова редакція), затвердженого Загальними зборами акціонерів Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) 21 травня 2009 року (протокол № 25), погоджений Національним банком України 10 липня 2009 року /а.с. 41, 42, 43-54/.

«Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області»є філією публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»без права юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за 09334636, діє на підставі Положення про філію «Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області»та відповідних змін до нього /а.с. 55, 56-61, 62/.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УСЛУГИ»зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 14.04.2005 року (свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 № 306106), включено до ЄДРПОУ за № 33523673, діє на підставі статуту, затвердженого Зборами Учасників (протокол № 5 від 27.12.2006 року).

Товариство з обмеженою відповідальністю «SDS»зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 11.10.1999 року (свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 № 301385), включено до ЄДРПОУ за № 30600440.

16.01.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), далі іменується «Банк», в особі заступника начальника філії «Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області»Ільїна С.В., та товариством з обмеженою відповідальністю «УСЛУГИ»(Позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-66/07, згідно з яким Банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає Позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії з можливістю кредитування в євро у сумі, яка не може перевищувати 3000000.000 євро (ліміт кредитної лінії). Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 15 січня 2010 року або 10 днів з моменту предявлення Банком вимоги про повернення сум кредиту та сплати відсотків у звязку з настанням одного з випадків, передбачених кредитним договором.

Сторонами даного договору визначено цільове призначення кредиту, а саме: для розрахунків з контрагентами за товари, сировину, матеріали, роботи та послуги.

За надання фінансового кредиту в формі кредитної лінії Позичальник протягом трьох робочих днів з дати підписання цього кредитного договору, але не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому відбулося підписання кредитного договору, одноразово сплачує банку комісійну винагороду в розмірі 1000.00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного кредитного договору відсотки за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 12,0% річних.

Також, сторонами кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-66/07 були укладені договори про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-66/07 від 16.01.2007 року.

Так, договором про внесення змін № 1 від 21 січня 2008 року п. 1.1 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-66/07 викладено у наступній редакції: «Банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає Позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії з можливістю кредитування в євро, доларах США та національній валюті у сумі, яка не може перевищувати 30000000.00 грн.». Починаючи з 20.01.2009 року ліміт мультивалютної кредитної лінії встановлюється у розмірі 22260000.00 грн. Пункт 2.2 «відсотки за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 16,5% річних за кредитом, наданим у національній валюті, 12,0% річних у доларах США та/або євро».

У відповідності з п. 1.1 іпотечного договору № 15-94/17-4284/07, укладеного 04.07.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю «SDS»(як майновим поручителем за ТОВ «УСЛУГИ») (іпотекодавець) із подальшими змінами до нього, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя (ЗАТ АК ПІБ, правонаступником якого є ПАТ АК ПІБ), що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-66/07 від 16.01.2007 року, а також всіх договорів про внесення змін, що можуть бути укладені до нього, між іпотекодержателем та товариством з обмеженою відповідальністю «УСЛУГИ».

Предметом іпотеки відповідно до п. 1.2 іпотечного договору є нежиле приміщення площею 1785,75 кв.м. (цегляне приміщення з льохом, літера А2, реєстраційний номер 3818862), що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Комсомольська, буд. № 3.

На підставі п. 1.4 договору сторони оцінюють предмет іпотеки у 1560120,00 грн. У відповідності з договором про внесення змін № 5 до іпотечного договору від 30.07.2008 року сторони цього договору змінили п. 1.4 договору та оцінюють предмет іпотеки у загальній вартості 3521800,00 грн.

У відповідності з п. 1.3 договору предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності, відповідно до договору купівлі-продажу нежилого приміщення, засвідченого 02.12.2005 року приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Донецької області Дубровським В.М. за реєстровим номером 6306, що також підтверджується й договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 02.12.2005 року, який був укладений між ОСОБА_9, що діє від імені гр. ОСОБА_10 (продавець), з однієї сторони, та товариством з обмеженою відповідальністю «SDS»(покупець). Відповідно до зазначеного договору купівлі-продажу продавець продав, а покупець купив, цегляне нежиле приміщення з льохом, загальною площею 1785,75 кв.м., що розташовано у м. Артемівську, Донецької області, по вулиці Комсомольська, 3.

З урахуванням вимог п. 5.1 договору іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію по заставній вартості у наступних випадках:

- якщо у момент настання строку виконання зобовязань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, у тому числі: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків (сум комісійної винагороди за управління кредитом) (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором;

- в разі прийняття рішення про ліквідацію чи реорганізацію у будь-який спосіб іпотекодавця та/або боржника, порушення відносно них справи про банкрутство;

- невиконання іпотекодавцем зобовязань за цим Договором, зокрема, щодо вжиття заходів, необхідних для збереження Предмету іпотеки, його належної експлуатації та страхування Предмету іпотеки;

- загибелі, втрати чи пошкодження Предмету іпотеки і невиконання при цьому іпотекодавцем умов, викладених у п. 4.1.1 цього Договору;

- відчуженні у будь-який спосіб іпотекодавцем Предмету іпотеки або обтяженні його зобовязаннями на користь третіх осіб без попереднього письмового погодження із іпотекодержателем і невиконанні при цьому іпотекодавцем умов, викладених у п. 4.1.2. цього Договору;

- викупу Предмета іпотеки для суспільних потреб та/або його реквізиції та/або конфіскації;

- якщо іпотекодавець протягом 6-ти місяців з дати заключення цього Договору не надав іпотекодержателю документи, що підтверджують право землекористування на земельну ділянку, на якій розташовано предмет іпотеки;

- в інших випадках, передбачених чинним на момент звернення стягнення законодавством України.

На підставі п. 5.2 договору звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або шляхом позасудового врегулювання згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься у п. 5.2.1 цього договору.

Так, застереження про задоволення вимог іпотекодержателя у відповідності із ст. 36 Закону України «Про іпотеку»вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя і визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя без будь-якого додаткового узгодження з іпотекодавцем, а саме:

-передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобовязань за Кредитним договором у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»;

-право іпотекодержателя від свого імені продати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, вставленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Ціна продажу Предмета іпотеки встановлюється сторонами на рівні заставної вартості Предмета іпотеки, встановленої п. 1.4 цього договору. Договір купівлі-продажу Предмета іпотеки, укладений відповідно до цього пункту, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на Предмет іпотеки, що було предметом іпотеки за цим Договором;

-продажу іпотекодавцем за згодою іпотекодержателя Предмета іпотеки третій особі на користь іпотекодержателя;

-іншім способом, що не суперечить чинному на момент реалізації Предмета іпотеки законодавству.

Відповідно до пунктів 7.2, 7.3 договору іпотеки, цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобовязань за Кредитним договором (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього) або до припинення права іпотеки у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством.

Зазначений іпотечний договір 4 липня 2007 року посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Копєйко О.М., зареєстрований в реєстрі за № 2853. Накладена заборона відчуження зазначеного в договорі нерухомого майна, яке належить товариству з обмеженою відповідальність «SDS», до припинення договору іпотеки, зареєстровано в реєстрі за № 2854 /а.с. 22/.

Обтяженняна підставі договору іпотеки № 15-94/17-4284/07 зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, про що свідчить витяг про реєстрацію № 17778406 від 28.03.2008 року (запис 22).

Третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «УСЛУГИ», прийняті на себе зобовязання за кредитним договором № 15-93/17-66/07 від 16.01.2007 року належним чином не виконувала, повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитними коштами здійснювало несвоєчасно та неповністю. Третя особа майновий поручитель товариство з обмеженою відповідальністю «SDS»також зазначені зобовязання ТОВ «УСЛУГИ»не виконало.

У звязку із порушенням позичальником зобовязань, передбачених п. 2.2 кредитного договору № 15-93/17-66/07 від 16.01.2007 року позивач звернувся до третіх осіб товариства з обмеженою відповідальністю «УСЛУГИ»та товариства з обмеженою відповідальністю «SDS», з вимогами про усунення порушення умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-66/07 від 16.01.2007 року, попередивши про звернення стягнення на нерухоме майно у відповідності з іпотечним договором у разі невиконання цієї вимоги, що підтверджується вимогами № 09/16-902 від 04.12.2008 року та № 09/16-903 від 04.12.2008 року /а.с. 33-34, 36-37/. Зазначені вимоги третіми особами отримані 13.12.2008 року та 08.12.2008 року відповідно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с. 35, 38/.

Станом на 13.01.2009 року, тобто станом на останній день можливого виконання вимоги на підставі ст. 35 Закону України «Про іпотеку», заборгованість третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «УСЛУГИ» за кредитним договором № 15-93/17-66/07 від 16.01.2007 року складає: кредитна заборгованість за кодом валюти 980 1650000.00, за кодом валюти 978 2403932.33, за кодом валюти 840 1993442.62; по відсотках за користування кредитом за кодом валюти 980 93784.30, за кодом валюти 978 130070.38, за кодом валюти 840 107859.87; комісійної винагороди за кодом 980 4000.00.

Станом на 13.10.2009 року, тобто на день надання відповідачу заяви про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, заборгованість третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «УСЛУГИ»за кредитним договором № 15-93/17-66/07 від 16.01.2007 року складає: кредитна заборгованість за кодом валюти 980 1650000.00, за кодом валюти 978 2403932.33, за кодом валюти 840 1993442.62; по відсотках за користування кредитом за кодом валюти 980 39011.21, за кодом валюти 978 145877.06, за кодом валюти 840 120967.44; комісійної винагороди за кодом 980 6000.00.

Станом на 17.11.2009 року, тобто станом на день підписання адміністративного позову та його подачі до суду, заборгованість третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «УСЛУГИ»за кредитним договором № 15-93/17-66/07 від 16.01.2007 року складає: кредитна заборгованість за кодом валюти 980 1650000.00, за кодом валюти 978 2403932.33, за кодом валюти 840 1993442.62; по відсотках за користування кредитом за кодом валюти 980 39011.21, за кодом валюти 978 145877.06, за кодом валюти 840 120967.44; комісійної винагороди за кодом 980 6000.00.

Наведені суми станом на 17.11.2009 року вимагаються позивачем до стягнення, при цьому треті особи не надали доказів спірності вказаних сум із наведенням відповідних розрахункових документів.

Позивач стверджує, що станом на момент звернення до відповідача КП «Артемівське бюро технічної інвентаризації», третьою особою товариством з обмеженою відповідальністю «УСЛУГИ»кредитні грошові кошти позивачеві не повернуті. Представники третіх осіб під час розгляду справи зазначену обставину не заперечували в частині наявності заборгованості за кредитним договором, втім представник третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «SDS», надав суду клопотання про зупинення провадження по справі у звязку з тим, що на теперішній момент не визначено точну суму заборгованості за кредитним договором, а також позивачем до суду не надано доказів невиконання боржником вказаного кредитного договору. Судом було відмовлено у задоволенні клопотання, оскільки з боку третіх осіб ТОВ «SDS»та ТОВ «УСЛУГИ»не було надано будь-яких доказів виконання кредитного договору № 15-93/17-66/07 від 16.01.2007 року або хоча б наявності спору щодо залишку заборгованості за ним. Також, слід зазначити, що предметом спору по справі № 14/29 за позовом акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Пролетарське відділення Промінвестбанку у місті Донецьку»до товариства з обмеженою відповідальністю «SDS», яка розглядається в Господарському суді Донецької області є кредитний договір, де стороною виступає ТОВ «SDS», а не ТОВ «УСЛУГИ». Тому немає спору щодо дійсності кредитного договору з ТОВ «УСЛУГИ», на забезпечення якого укладений іпотечний договір № 15-94/17-4284/07 від 04.07.2007 року.

Заявою від 13.10.2009 року за № 09-16/463/1 позивач звернувся до відповідача комунального підприємства «Артемівське бюро технічної інвентаризації», з проханням про державну реєстрацію права власності на обєкт нерухомого майна: нежиле приміщення загальною площею 1785,75 кв.м. (реєстраційний номер 3818862), розташоване за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Комсомольська, буд. 3 /а.с. 9-12/.

До зазначеної заяви позивачем було додано наступні документи: договір іпотеки № 15-94/17-4284/07 від 04.07.2007 року та його нотаріально засвідчена копія; оригінал договору про внесення змін № 1 до договору іпотеки та його нотаріально засвідчена копія; оригінал договору про внесення змін № 2 до договору іпотеки та його нотаріально засвідчена копія; оригінал договору про внесення змін № 3 до договору іпотеки та його нотаріально засвідчена копія; оригінал договору про внесення змін № 4 до договору іпотеки та його нотаріально засвідчена копія; оригінал договору про внесення змін № 5 до договору іпотеки та його нотаріально засвідчена копія; оригінал договору купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідченого 02.12.2005 року В.М.Дубровським, приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Донецької області та зареєстрованого у реєстрі за № 6306, зшитий з Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 02.12.2005 року № 1817412 й Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.12.2005 року № 9191887 та його нотаріально посвідчена копія; оригінал інвентаризаційної справи на домоволодіння № 3 по вул. Комсомольській у м. Артемівську з поточними змінами від 21.03.2008 року; копія вимоги про усунення порушення умов кредитного договору; виписки з позичкових рахунків; копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копія довідки АА № 266984 з ЄДРПОУ від 17.08.2009 року; копія статуту ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(нова редакція); копія довідки АА № 216709 з ЄДРПОУ; копія Положення про філію «Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області»зі змінами; копія довіреності на начальника філії; нотаріально посвідчена виписка Протоколу № 681 засідання Правління ПАТ Промінвестбанк від 17.09.2009 року.

За результатами розгляду заяви позивача КП «Артемівське бюро технічної інвентаризації»своїм рішенням від 16.11.2009 року відмовило в реєстрації права власності на підставі п. 3.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України в редакції від 28.01.2003 року № 6/5, оскільки подані документи не відповідають вимогам даного Положення.

Суд зазначає, що відповідач розглядаючи заяву позивача про реєстрацію права власності на зазначені вище обєкти нерухомості, здійснював владні повноваження, наданій йому законом.

Проте, суд з таким висновком відповідача погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

До відносин за кредитними договорами застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності заборгованості товариством з обмеженою відповідальністю «УСЛУГИ»перед позивачем станом на 17.11.2009 року (на момент підписання адміністративного позову та його подання до суду) за кредитним договором № 15-93/17-66/07 від 16.01.2007 року складає: кредитна заборгованість за кодом валюти 980 1650000.00, за кодом валюти 978 2403932.33, за кодом валюти 840 1993442.62; по відсотках за користуванням кредитом за кодом валюти 980 39011.21, за кодом валюти 978 145877.06, за кодом валюти 840 120967.44; комісійної винагороди за кодом 980 6000.00, що підтверджується матеріалами справи, а саме: проводкою по рахункам за період з 16.01.2007 року по 17.11.2009 року та розрахунками заборгованості по кредиту, відсоткам та комісії, які надані з боку позивача.

При цьому слід зазначити, що судом під час розгляду справи неодноразово пропонувалося сторонам та особам, які беруть участь у справі, надати докази наявності заборгованості за вказаним вище кредитним договором або докази сплати коштів за цим договором в обґрунтування своїх позицій.

З боку третіх осіб товариства з обмеженою відповідальністю «SDS»та товариства з обмеженою відповідальністю «УСЛУГИ», будь-яких документальних підтверджень стосовно погашення боргу за кредитним договором надано не було, позаяк представник третьої особи ТОВ «SDS»вказував на необхідність проведення звірки з позивачем щодо стану погашення заборгованості за кредитним договором. Втім, будь-які відомості, які б свідчили про різне ставлення до стану погашення заборгованості з боку названих вище осіб, третіми особами до суду надані не були. Тому суд вважає документальне підтвердження існуючої заборгованості за вказаним вище кредитним договором з огляду на вимоги ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним доказом та цей факт доведеним.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави).

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Договір № 15-94/17-4284/07 від 04.07.2007 року є договором іпотеки, правовідносини за якими регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України «Про заставу»та Законом України «Про іпотеку».

Згідно ст. 575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застав. Так, згідно частини першої зазначеної статті іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку»).

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

Третіми особами не надано суду доказів належного та своєчасного виконання зобовязань за кредитним договором № 15-93/17-66/07 від 16.01.2007 року, доказів виконання вимоги позивача про виконання зобовязань за кредитним договором та доказів виконання зобовязань за іпотечним договором № 15-94/17-4284/07 від 04.07.2007 року.

Таким чином, суд проаналізувавши вищевикладене вважає, що позивач набув право на звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог за вказаним вище кредитним договором з урахуванням вимог ст.ст. 36 та 37 Закону України «Про іпотеку».

Представником третьої особи ТОВ «SDS»під час розгляду справи заявлено клопотання про зупинення провадження по справі у звязку із розглядом справи в Господарському суді Донецької області № 14/29 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «SDS»заборгованості за кредитним договором у сумі 5453044.28 грн.

З цього приводу суд вказує на те, що під час судового засідання позивачем було зазначене про те, що спір який розглядається Господарським судом Донецької області по справі № 14/29, стосується звернення стягнення на рухоме майно, передане у заставу на підставі договору застави майна № 120-7/2008 від 23.08.2008 року.

Таким чином, підстави, на які посилається третя особа ТОВ «SDS», у поданому клопотанні, відсутні.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Згідно приписів ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, передача обтяжувачу права власності на предмет забезпечувального обтяження.

Розділом 5 договору іпотеки сторони обумовили право іпотекодержателя (позивача) щодо такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки, як набуття права власності на предмет іпотеки. Тому право Позивача отримати від іпотекодавця третьої особи ТОВ «SDS», право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобовязань за кредитним договором у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»є беззаперечним та погодженим сторонами договору (п. 5.2.1 іпотечного договору) /а.с.19/. Крім того, сторонами були підписані додаткові угоди до зазначеного іпотечного договору /а.с. 23-32/. Зокрема, договором про внесення змін № 1 від 29.11.2007 року основний договір доповнений пунктом 7.13 наступного змісту: «Іпотекодержатель та іпотекодавець згодні з усіма умовами даного договору, а також погоджують усі права та обовязки, закріплені за ними даним договором.».

Про таке позасудове врегулювання стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки йдеться і в ст. 36 Закону України «Про іпотеку». Зазначене позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки (в редакції, чинній на момент розгляду справи). У відповідності до ч. 2 ст. 36 Закону «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Як зазначалось судом вище, в іпотечному договорі № 15-94/17-4284/07 від 04.07.2007 року міститься розділ 5 «Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізації (застереження про задоволення вимог іпотекодержателя)». Так, відповідно до п. 5.1 вказаного розділу іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію по заставній вартості у випадку, серед інших, якщо у момент настання строку виконання зобовязань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, у тому числі: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків (сум комісійної винагороди за управління кредитом) (у тому числі за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором.

В даному випадку мав місце факт невиконання кредитного договору в частині не сплати банку (позивачу) процентів за користування кредитними коштами за період з 30.07.2008 року по 26.11.2008 року (згідно вимог від 04.12.2008 року за №№ 09/16-902, 09/16-903). На підставі п. 5.2.1 договору застереження про задоволення вимог іпотекодержателя згідно ст. 36 Закону України «Про іпотеку»вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя і визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя без будь-якого додаткового узгодження з іпотекодавцем, а саме: передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобовязань за кредитним договором у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». У п. 5.2.1.1 договору зазначено, що даний договір із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобовязань по кредитному договору, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Таким чином, сторони за своїм волевиявленням шляхом підписання іпотечного договору та відповідних додаткових угод до нього встановили, що в разі недотримання з боку ТОВ «УСЛУГИ»та майнового поручителя ТОВ «SDS»умов погашення заборгованості за основним договором, іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки.

Отже, застереження, встановлене сторонами в п. 5.2.1 Іпотечного договору, прирівнюється за своїми правовим наслідками до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Оскільки ТОВ «УСЛУГИ»разом із майновим поручителем ТОВ «SDS»не виконали прийняті на себе за основним договором зобовязання, позивач прийняв рішення про задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.

Частиною 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Як встановлено судом вище, позивач повідомляв товариство з обмеженою відповідальністю «УСЛУГИ»та його майнового поручителя товариство з обмеженою відповідальністю «SDS»про порушення основного зобовязання та попереджував про звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом прийняття його у власність та реєстрації права на нього в бюро технічної інвентаризації.

Протягом встановленого тридцятиденного строку товариство з обмеженою відповідальністю «УСЛУГИ»та товариство з обмеженою відповідальністю «SDS»не погасили суму кредитної заборгованості і ніяким чином не відреагували на зазначену вище вимогу, що відповідно до Закону України «Про іпотеку»є підставою для задоволення іпотекодержателями своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у спосіб, визначений п. 5.2.1 Іпотечного договору.

Таким чином, всі ці обставини в сукупності обумовили виникнення у іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки за кредитним договором № 15-93/17-66/07 від 16.01.2007 року і таке право власності, відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України, підлягає обовязковій державній реєстрації.

У відповідності із ч. 2 ст. 37 Закону України «Про іпотеку»рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Отже законодавцем врегульовані можливі спірні правовідносини з цього приводу наведеним вище чином, оскільки момент передачі права власності на предмет іпотеку узгоджений обома сторонами відповідним застереженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу України державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Частиною 4 ст. 182 Цивільного кодексу України передбачено, що порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості в Україні врегульовані Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим Наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.2002 року (далі Тимчасове положення № 7/5 від 07.02.2002 року) та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»№ 1952-IV від 01.07.2004 року.

Відповідно до п. 1.3 Тимчасового положення № 7/5 від 07.02.2002 року державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

До того ж, пунктом 5 розділу 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»№ 1952-IV від 01.07.2004 року, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

В межах м. Артемівська Донецької області такі повноваження покладені на комунальне підприємство «Артемівське бюро технічної інвентаризації».

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З цього приводу судом зазначається, що згідно із ч. 3 ст. 182 Цивільного кодексу України відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

У п. 1 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року передбачені, зокрема, договори про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким на підставі ст. 36 Закону України «Про іпотеку»також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є правовстановлюальним документом, на підставі якого БТІ зобовязане здійснити реєстрацію пава власності заявника.

Відповідач, відмовляючи позивачу в задоволенні їх заяви про реєстрацію права власності на предмет іпотеки, залишив поза увагою приписи ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», де зазначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Таким чином, застереження, яке сторони виклали в п. 5.1 Іпотечного договору, встановлює перехід до позивача права власності на предмет іпотеки, а також прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя і є правовою підставою для реєстрації за позивачем права власності на зазначений вище обєкт нерухомості, що розташований за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Комсомольська, 3.

Крім того, судом встановлено, що у відповідності з п. 1.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженою Наказом Держбуду України від 24.05.2001 року за № 127, вона визначає порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою:

- визначення їх фактичної площі та об'єму (щодо проектних);

- обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів;

- установлення вартості об'єктів.

З урахуванням п. 1.7 Інструкції для проведення інвентаризаційних робіт з юридичними особами укладаються договори.

На підставі п. 3.1 Інструкції технічній інвентаризації підлягають об'єкти всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди. Наявність самочинного будівництва не є перешкодою для видачі виготовлених матеріалів замовникові.

Отже, відсутність факту проведення інвентаризаційних робіт на певному обєкті протягом останніх дванадцяти місяців та необхідність їх проведення перед реєстрацією права власності на обєкт нерухомості є в контексті п. 2.5 Положення стимулюючим власника механізмом моніторингу стану обєкта з боку уповноважених державою осіб з метою додержанням відповідних нормативних документів під час перебудови або іншим чином зміни обєкта нерухомості.

У відповідності з розділом 11 Інструкції у разі виявлення змін щодо складу, технічного стану, власників будинків тощо, бюро технічної інвентаризації вносять до інвентаризаційних документів відповідні виправлення та доповнення. При наявності змін технічний паспорт замінюється на новий з позначкою про це в старому технічному паспорті. Зміна власника також тягне за собою внесення до технічного паспорту відповідних відомостей. Тобто зміни в обєкті нерухомості є підставою для видачі бюро технічної інвентаризації нового технічного паспорту на обєкт після проходження інших процедур передбачених чинним законодавством.

Отже, реєстрація права власності за новим власником не є єдиною стадією в оформленні технічної документації на обєкт. Крім того, передбачена відповідна процедура під час технічної інвентаризації з метою визначення самочинно збудованих обєктів.

Таким чином, суд зазначає, що технічна інвентаризація предмета іпотеки не може бути обовязковою передумовою реєстрації права власності на нього на підставі іпотечного застереження. Втім, ці обставини не виключають обовязку позивача провести відповідну технічну інвентаризацію обєктів, які є предметом іпотеки, на стадії виготовлення технічного паспорту на ім'я нового власника.

До того ж, у відповідності з умовами іпотечного договору, а саме п. 4.2.3 іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівель, які складають предмет іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цих обєктів нерухомості.

Як пояснили представники позивача, згоду на поліпшення, капітальний ремонт або будь-яку іншу зміну предмету іпотеки позивач не надавав. Представлені представником третьої особи ТОВ «SDS»протоколи засідань робочої групи з врегулювання кредитної заборгованості від б/н від 23.06.2008 року та № б/н від 03.12.2008 року не можуть бути взяті судом до уваги як доказ узгодження вказаних вище дій, оскільки в них жодне посилання на таку згоду відсутнє.

З наведених вище підстав судом було відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи ТОВ «SDS»про проведення судово-будівельної експертизи предмета іпотеки, оскільки це ніяким чином не вплине на вирішення справи по суті.

Що стосується заперечень відповідача щодо наявності заборони відчуження обєктів нерухомого майна, що є перешкодою для реєстрації права власності на зазначене майно, судом зазначається наступне.

У відповідності із ч. 2 ст. 17 Закону України «Про іпотеку»наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Крім того, на підставі ч. 7 ст. 3 Закону пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

За змістом зазначеної норми на підставі її лінгвістичного тлумачення суд дійшов висновку про те, що у разі реєстрації права власності за іпотекодержателем не може бути перешкодою наявність заборони на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, яке є предметом іпотечного договору, за яким здійснюється стягнення з боку іпотекодержателя на підставі іпотечного застереження.

Крім того, судом зазначається, що представником третьої особи ТОВ «SDS»вказувалося на те, що неможливо зареєструвати право власності на вказане вище майно з тих підстав, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна міститься запис про арешт всього нерухомого майна ТОВ «SDS»у межах суми заборгованості у розмірі 1839,33 грн. на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.11.2009 року відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку. Також в цьому ж Реєстрі міститься запис про арешт всього нерухомого майна ТОВ «SDS»у межах суми заборгованості у розмірі 16 350,84 грн. на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2009 року відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку.

З урахуванням положень ст. 4 Закону України «Про іпотеку»обтяження нерухомого майна іпотекою, яка виникає відповідно до закону або рішення суду (включаючи податкову заставу, предметом якої є нерухоме майно), підлягають реєстрації відповідно до законодавства у тому ж реєстрі, в якому реєструються обтяження нерухомого майна іпотекою, яка виникла відповідно до договору.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності із ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

З урахуванням тих обставин, що обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек на вказане вище майно виникли 04.07.2007 року та 05.07.2007 року, пріоритет на задоволення своїх вимог беззаперечно має позивач.

Крім того, у відповідності із ч. 4 ст. 37 Закону України «Про іпотеку»права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність. Тому питання реалізації прав органів Державної виконавчої служби України на вказане вище майно з урахуванням існування заборони на його відчуження чітко вирішене законодавцем.

Судом було відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи ТОВ «SDS»про залучення в якості третіх осіб ТОВ «Bilijardai», ТОВ «BRW», ТОВ «Шпон», ТОВ «Типографія», ТОВ «Ринок «Дружба», ТОВ «Вінегрет», ТОВ «Мал-юст», ТОВ «Форт сервіс плюс», ТОВ «Меблевий рай», ТОВ «Мультибренд», оскільки у відповідності із ч. 2 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обовязки. До того ж, у відповідності із ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку»після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Втім, приймаючи до уваги положення ст. 11 Закону України «Про іпотеку», а саме те, що у разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням, а також положення ст. 512 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 528 Цивільного кодексу України, а саме те, що виконання обовязку боржника заставодавцем (майновим поручителем) є підставою для заміни кредитора в основному зобовязанні, суд дійшов висновку про відсутність можливого впливу судовим рішенням по даній справі на їхні права та обовязки за кредитними угодами, укладеними ним з позивачем, в силу зазначеної статті Закону України «Про іпотеку»та Цивільного кодексу України. Вказані підприємства не є співвласниками предмету іпотеки, та у випадку звернення стягнення на зазначене нерухоме майно єдиним наслідком для них буде перехід права вимоги до майнового поручителя в особі ТОВ «SDS», тобто відбудеться заміна кредитора. Суд враховує вимоги ст. 516 Цивільного кодексу України, згідно якої заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника.

Також, судом було відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи ТОВ «SDS»про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, ТОВ «Доніко»та ТОВ «Новатехстрой», оскільки у самому клопотанні третьою особою ТОВ «SDS», було зазначено про те, що система димовиделення до предмету іпотеки не входить, а також про те, що вона є невіддільною від предмету іпотеки. У відповідності із ст. 18 Закону України «Про іпотеку»іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки. Жодного посилання на ці обставини іпотечний договір № 15-94/17-4284/07 від 04.07.2007 року не містить.

За таких підстав, суд дійшов висновку про те, що відмова комунального підприємства «Артемівське бюро технічної інвентаризації» суперечить вимогам наведеного вище законодавства, а отже її слід визнати протиправною.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 103, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»до комунального підприємства «Артемівське бюро технічної інвентаризації», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «УСЛУГИ»та товариство з обмеженою відповідальністю «SDS», про визнання протиправними дій комунального підприємства «Артемівське бюро технічної інвентаризації»щодо надання публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»відмови у реєстрації права власності на обєкт нерухомого майна: нежиле приміщення загальною площею 1785,75 кв.м. (реєстраційний номер 3818862), розташоване за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Комсомольська, буд. 3, що належить публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»на підставі іпотечного договору № 15-94/17-4284/07 від 04.07.2007 року, посвідченого О.М.Копєйко, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 2853, в якому міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та яке на підставі ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку»вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя та про зобовязання комунального підприємства «Артемівське бюро технічної інвентаризації»зареєструвати за публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»право власності на обєкт нерухомого майна: нежиле приміщення загальною площею 1785,75 кв.м. (реєстраційний номер 3818862), розташоване за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Комсомольська, буд. 3, що належить публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»на підставі іпотечного договору № 15-94/17-4284/07 від 04.07.2007 року, посвідченого О.М.Копєйко, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 2853, в якому міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та яке на підставі ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку»вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя задовольнити у повному обсязі.

Визнати дії комунального підприємства «Артемівське бюро технічної інвентаризації»щодо надання публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»відмови у реєстрації права власності на обєкт нерухомого майна: нежиле приміщення загальною площею 1785,75 кв.м. (реєстраційний номер 3818862), розташоване за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Комсомольська, буд. 3, що належить позивачу на підставі іпотечного договору № 15-94/17-4284/07 від 04.07.2007 року, посвідченого О.М.Копєйко, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 2853, в якому міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та яке на підставі ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку»вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, неправомірними.

Зобовязати комунальне підприємство «Артемівське бюро технічної інвентаризації»зареєструвати за публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»право власності на обєкт нерухомого майна: нежиле приміщення загальною площею 1785,75 кв.м. (реєстраційний номер 3818862), розташоване за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Комсомольська, буд. 3, що належить позивачу на підставі іпотечного договору № 15-94/17-4284/07 від 04.07.2007 року, посвідченого О.М.Копєйко, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 2853, в якому міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та яке на підставі ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку»вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(ЄДРПОУ 00039002, 01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 11 січня 2010 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 16 січня 2010 року.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя М.С.Могильницький