Рішення № 77592776, 29.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 жовтня 2018 р. справа № 2040/7815/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання – Поволяєвій К.В.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1, 62458, Харківська обл., Харківський р-н, с. Покотилівка, вул. Незалежності, 111) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0725183-1304-2023 від 14.06.2018 року щодо нарахування ОСОБА_3 транспортного податку за 2018 рік на суму 10416,67 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №10799867 від 21.08.2017 року щодо нарахування ОСОБА_3 транспортного податку за 2017 рік на суму 25000,00 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що почивач є власником транспортного засобу марки LEND ROVER, модель RANGE ROVER, з об'ємом циліндрів двигуна 4999 куб.см., тип пального - бензин, 2013 року випуску, д.н.з АХ0001СН. Головним управління ДФС у Харківській області було винесено 2 спірних податкових повідомлення - рішення: №0725183-1304-2023 від 14.06.2018р., яким нараховано суму грошового зобов'язання зі сплати транспортного податку за 2018 рік; №10799867 від 21.08.2017р., яким нараховано суму грошового зобов'язання зі сплати транспортного податку за 2017 рік. Позивач вважає спірні ППР протиправними та такими що порушує права позивача, оскільки прийняті відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а також поза межами підстав, повноважень та способів передбачених законом, з огляду на те, що 31.12.2017 року даний автомобіль досяг 5 років з дня випуску і не міг бути об’єктом оподаткування у 2018 році.

Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що обчислення транспортного податку за 2017 та 2018 роки по транспортному засобу, належного позивачеві, здійснено на підставі ст.267 Податкового кодексу України, за місцем реєстрації платника податку. Представник відповідача вказав, що день випуску зазначеного автомобіля невідомий, за даними інформаційної бази "НАФС ДДАІ" МВС України позивач є власником автомобіля з 17.12.2013 р., отже транспортний податок правомірно нараховано за 2018 рік, як п’ятий рік експлуатації автомобіля. Окрім цього, у наданому Мінекономрозвитку переліку автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 1 січня 2017 року, значиться легковий автомобіль позивача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія САР 897445, є власником транспортного засобу марки LEND ROVER, модель RANGE ROVER, з об'ємом циліндрів двигуна 4999 куб.см., тип пального - бензин, 2013 року випуску, д.н.з АХ0001СН, дата реєстрації - 12.06. 2013 року.

21.08.2017 року ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення №10799867 щодо нарахування ОСОБА_3 транспортного податку за 2017 рік на суму 25000,00 грн.

14.06.2018 року ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення №0725183-1304-2023 щодо нарахування ОСОБА_3 транспортного податку за 2018 рік на суму 10416,67 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відносно правомірності нарахування контролюючим органом транспортного податку за 2017 рік, суд зазначає наступне.

З 1 січня 2015 набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статті 267 Податкового кодексу України введено новий транспортний податок.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Відповідно до підпункту 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Станом на 1 січня 2017 року мінімальна заробітна плата встановлена в розмірі 3 200,00 грн. (стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»).

Отже, об'єктом оподаткування у 2017 році є легкові автомобілі середньоринкова вартість яких становить понад 1 200 000,00 грн та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Згідно з пунктом 267.4 цієї ж статті ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Нормами підпункту 267.5.1 пункту 267.5. статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі Методика), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Так, цією Методикою передбачено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі Мінекономрозвитку) забезпечує роботу офіційного веб сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Пунктом 2 Методики визначено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (далі Порядок).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку середньоринковою вартістю транспортних засобів є величина, яка визначається статистичними методами і еквівалентна імовірній ціні, за яку може здійснюватися купівля продаж транспортних засобів певної марки та моделі з відповідним строком експлуатації та пробігом на встановлену дату проведення оцінки.

Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики).

Згідно пункту 4 Методики інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті (пункт 13 Методики).

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.

Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2017 році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.

Судом, з метою дотримання принципу офіційного з’ясування всіх обставин у справі, з огляду на необхідність отримання та дослідження судом вказаних документів, які є доказами у справі, запропоновано Мінекономрозвитку надати докази щодо направлення Мінекономрозвитку до ДФС інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року відповідно до пункту 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (у редакції, чинній на час винесення спірних податкових повідомлень - рішень) та інформацію про середньоринкову вартість станом на 2018 рік транспортного засобу марки LEND ROVER, модель RANGE ROVER, з об’ємом циліндрів двигуна 4999 куб.см., тип пального - бензин, 2013 року випуску.

З листа Мінекономрозвитку щодо визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля №3805-05/46662-05 від 26.10.2018 року та №3805-05/33892-05 від 07.08.2018 року вбачається, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України та Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 № 428) (далі - Методика) для цілей оподаткування транспортним податком у 2017 та 2018 роках Мінекономрозвитку на підставі даних ДП "Держзовнішінформ" про ціни на нові автомобілі було розраховано середньоринкову вартість автомобілів та розміщено на своєму офіційному веб-сайті Перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становила понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, і калькулятор, який давав змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального. Автомобіль LEND ROVER RANGE ROVER з об'ємом циліндрів двигуна 5,0 літрів, бензин, до 5 років експлуатації (включно), було включено до Переліків легкових автомобілів, які підлягали оподаткуванню транспортним податком у 2017 та 2018 році. Розрахована у 2017 та 2018 році згідно з Методикою середньоринкова вартість автомобіля LEND ROVER RANGE ROVER з об'ємом циліндрів двигуна 5,0 літрів, бензин, 2013 року випуску становила відповідно 2 291 155,02 та 2 501 262,92 гривень (з ПДВ).

Таким чином, автомобіль позивача є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році, що доводить правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення №10799869 від 21.08.2017 року.

Відносно правомірності нарахування транспортного податку у відношенні позивача за 2018 рік, суд зазначає наступне.

Законодавство, яким врегульовано порядок, об’єкт та розмірі транспортного податку за 2018 рік є ідентичними законодавству з того самого питання за 2018 рік.

Єдиною підставою, яка на думку представника позивача свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення - рішення №0725183-1304-2023 від 14.06.2018 року є те, що 31.12.2017р. автомобіль, що перебуває у власності позивача, досяг 5 років з дня випуску і не міг бути об’єктом оподаткування у 2018 році.

Суд не погоджується з вказаною позицією оскільки згідно наявної в матеріалах справи інформації Мінекономрозвитку, автомобіль LEND ROVER RANGE ROVER з об'ємом циліндрів двигуна 5,0 літрів, бензин, до 5 років експлуатації (включно), було включено до Переліків легкових автомобілів, які підлягали оподаткуванню транспортним податком у 2017 та 2018 році.

З огляду на наведене, Мінекономрозвитку, як уповноважений орган, вніс до Переліку легкових автомобілів, які підлягали оподаткуванню транспортним податком у 2018 році автомобіль LEND ROVER RANGE ROVER з об'ємом циліндрів двигуна 5,0 літрів, бензин, до 5 років експлуатації (включно). Суд зауважує, що саме експлуатації - яка згідно матеріалів справи розпочалась з моменту державної реєстрації автомобіля позивачем 12.06.2013 року.

При вирішенні спорів суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій) обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, з огляду на те, позивачем не надано доказів щодо точної дати випуску автомобіля та враховуючи про включення Мінекономрозвитком до Переліку легкових автомобілів, які підлягали оподаткуванню транспортним податком у 2018 році автомобіль LEND ROVER RANGE ROVER з об'ємом циліндрів двигуна 5,0 літрів, бензин, до 5 років експлуатації (включно) 2013 року випуску , суд приходить до висновку, що станом на 2018 рік не минуло більше п'яти років з року випуску транспортного засобу, що належить позивачу, а отже складав менше 5 років, а тому вказаний транспортний засіб є об’єктом оподаткування в розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України у 2018 року, відповідно підстави для скасування податкового повідомлення - рішення №0725183-1304-2023 від 14.06.2018 року відсутні.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1, 62458, Харківська обл., Харківський р-н, с. Покотилівка, вул. Незалежності, 111) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення - рішення – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 05.11.2018 року.

Суддя Біленський О.О.