Рішення № 77592744, 01.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 листопада 2018 р. № 2040/5815/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання – Югов С.А.,

за участю представників сторін:

позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

третьої особи – ОСОБА_3,

відповідача – ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу

за позовом Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради (просп. Гагаріна, буд. 7, м. Харків, 61001, ЄДРПОУ 03196630)

до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України (м-н. Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40478572)

третя особа - яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (вул. Мефодіївська, 11, м. Харків, 61037, (ЄДРПОУ 31557119)

про скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради (далі – позивач, УПСЗН, управління) звернулося з позовною заявою до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України (далі – контролюючий орган, відповідач), третя особа - яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі – третя особа, КП «ХТМ»), в якій просить скасувати вимогу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 26.02.2018 року № 20-04-25/1473 «Про усунення порушень» у частині не проведення надавачами комунальних послуг перерахунків невикористаних субсидій, або проведення з порушенням вимог п. 15 Положення № 848 та п.п. 2, 3, 4 та 4-1 Порядку № 534.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що спірна вимога, будучи обов’язковою до виконання, прийнята відповідачем із порушенням законодавчих вимог, а отже є протиправною в оскаржуваній частині, оскільки у позивача відсутні повноваження щодо вчинення означених вимогою дій, є неконкретизованою, не містить чітких рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час ревізії порушень, а лише вказівку про усунення виявлених порушень законодавства та необхідність надання вичерпної інформації про вжиті заходи. Зміст спірної вимоги зводиться до спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, що, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили позов задовольнити з підстав та мотивів, наведених у позові.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив, оскільки зазначив про правомірність винесеної вимоги та відсутність підстав для її скасування.

В судовому засіданні представники відповідача просили відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи, надав до суду письмові пояснення щодо спірного рішення суб’єкта владних повноважень, в яких зазначив про неможливість виконання позивачем спірної вимоги в частині зобов’язання позивача усунути порушення з не проведення надавачами комунальних послуг перерахунків невикористаних субсидій, або з проведенням таких перерахунків з порушенням вимог п. 15 Положення № 848 та п.п. 2, 3, 4 та 4-1 Порядку № 534.

В судовому засіданні представник третьої особи підтримав доводи позивача, викладені у позовній заяві та в поясненнях представників позивача, які були ними надані в судовому засіданні, просив позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

На виконання пункту 2.6 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на IV квартал 2017 року, п. 1.1.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України на IV квартал 2017 року головним державним фінансовим інспектором Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України проведено планову ревізію використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Основ’янського району Харківської міської ради (далі - Управління) за період з 01.01.2014 по 01.11.2017 року.

За результатами ревізії посадовими особами контролюючого органу був складений акт ревізії використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Основ’янського району Харківської міської ради за період з 01.01.2014 по 01.11.2017 року за № 04-24/01 від 07.02.2018 р. (далі - ОСОБА_3 ревізії), в якому відображено порушення бюджетного законодавства.

Так, в актом були встановлені під час ревізії порушення правильності розрахунку та повноти повернення до бюджету невикористаних сум субсидій, перерахованих Управлінням на рахунки надавачів послуг у вигляді субвенції з державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 3511150 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот» .

В ході, проведеної вибірковим способом за період з 01.01.2014 по 01.11.2017 ревізії правильності розрахунку та повноти повернення до бюджету невикористаних сум субсидій, перерахованих Управлінням на рахунки надавачів послуг, встановлено проведення надавачами послуг Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» та іншими підприємствами (Комунальним підприємством «Харківводоканал», Виробничим підрозділом «Харківське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт експлуатації будівель і споруд» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», Квартирно- експуатаційним відділом м. Харків Міністерства оборони України) розрахунків невикористаної суми субсидії з порушенням вимог п. 15 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (далі - Порядок № 848), та п.п. 2, 3, 4, 4і та 7 Порядку розрахунку та повернення до бюджету сум субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 534 (зі змінами, далі - Порядок № 534).

Як встановлено ревізією, в порушення вимог п.41 Порядку № 534 під час проведення розрахунку невикористаної суми субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого водопостачання та водовідведення КП «Харківводоканал» враховувався лише опалювальний період 2016-2017 років, а не останній період отримання субсидії; в порушення п. 2, 3, 4 Порядку № 534 через не проведення розрахунку по особових рахунках, у яких була переплата за послугу станом на 01.01.2016 та 01.05.2017, та по яких була відсутня переплата станом на 01.05.2016, занижено суму невикористаної субсидії в загальній сумі 216468, 76 гривень.

Також, встановлено, що в порушення п.3 Порядку № 534 в Квартирно- експуатаційному відділу м. Харків Міністерства оборони України та Виробничому підрозділу «Харківське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт експлуатації будівель і споруд» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» не проводились перерахунки невикористаних субсидій з водопостачання та водовідведення станом на 01.05.2016 року. Загальна сума невикористаної субсидії склала 54558, 27 грн, а саме по Квартирно-експуатаційному відділу м. Харків Міністерства оборони України на суму 14 747,71 грн та по Виробничому підрозділу «Харківське територіальне управління» філії «Центр будівельно- монтажних робіт експлуатації будівель і споруд» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на суму 39228, 03 гривень.

Крім того, як встановлено ревізорами, внаслідок недодержання вимог п. 4, п. 41 та п. 7 Порядку № 534 КП «ХТМ» не повернуто до державного бюджету 107675, 83 грн. невикористаної субсидії за не надані послуги з теплопостачання станом на 01.05.2016 (опалювальний період 2015-2016 роки), 658850, 90 грн. невикористаної субсидії за не надані послуги з теплопостачання та 147890, 68 грн. невикористаної субсидії за не надані послуги з гарячого водопостачання станом на 01.05.2017 р. (опалювальний період 2016-2017 роки), що призвело до заниження суми невикористаної субсидії в загальній сумі 914417, 41 гривень.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в ОСОБА_3 ревізії, Управління 16.02.2018 р., на підставі пункту 4 Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, надало письмові Заперечення (зауваження) на ОСОБА_3 ревізії за № 860/5.

06.03.2018 р. Управління одержало Вимогу від 26.02.2018 року № 20-04-25/1473 «Про усунення порушень», а саме: в порушення вимог пункту 15 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (далі-Положення № 848) та пунктів 2,3,4, та 4-1 Порядку розрахунку та повернення до бюджету сум субсидій для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної води і водовідведення, послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 534 “Деякі питання надання субсидій для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення зі змінами, (далі - Порядок № 534) надавачами комунальних послуг (за результатами чотирьох зустрічних перевірок) не проводились перерахунки невикористаних субсидій, або проведено з порушенням пункту 15 Положення 848 та пунктів 2, 3, 4 та 4-1 Порядку № 534, та відповідно не повернуто надавачами послуг до державного бюджету 118461, 91 грн. невикористаних субсидій, в тому числі Комунальним підприємством “Харківські теплові мережі” - 914417, 41 грн.

У спірній вимозі контролюючим органом зазначено, що на підставі пункту 1 частини 1 статті 8, пункту 7 статті 10, частини 2 статті 15 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” від 26.1.1993 № 2939-XII, підпункту 16 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, та підпунктів 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, та Управлінню пред’явлено вимогу усунути виявлені порушення законодавства в установленому законом порядку, вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень разом завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів, завірених належним чином, надати до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України в термін до 12.03.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи повноваження Управління визначені Положенням про Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ’янського району Харківської міської ради, затвердженим рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 № 7/15 (у редакції рішення 19 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18.04.2018 № 1045/18), а також у сфері призначення субсидій постановами Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848, від 23.08.2016 № 534, від 04.03.2002 №256.

Відповідно до пункту 15 Положення № 848 розрахунок та повернення до бюджету невикористаних сум субсидій для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення здійснюються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидій визначено Порядку № 534.

Пунктом 2 Порядку № 534 визначено, що розрахунок невикористаних сум субсидії проводиться виробниками/виконавцями послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, газо- та електропостачання у разі використання природного газу/електричної енергії для індивідуального опалення (далі - надавачі послуг) станом на 1 травня нового неопалювального сезону за особовим рахунком споживача - громадянина, якому призначено субсидію на опалювальний сезон, що закінчився (далі - одержувач субсидії).

За результатами розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій, що підлягає поверненню до бюджету, надавачі послуги складає акт розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій у трьох примірниках, один з яких залишає у себе, а два інших подає до 1 червня до структурного підрозділу з питань фінансів та до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі їх створення) ради (п. 8 Порядку № 534).

Управлінням в установлений законодавством термін отримані акти розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидії від підприємств, які надавали послуги з централізованого опалення (теплопостачання) та газопостачання для індивідуального опалення мешканцям району в опалювальний період 2015/2016, а також послуги з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо- та електропостачання для індивідуального опалення в опалювальний період 2016/2017.

Після проведення ревізорами Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України зустрічних перевірок на підприємствах Управлінню надані ОСОБА_3 розрахунку обсягу невикористаних сум субсидій на загальну суму 269028, 39 грн.

Загальний обсяг невикористаних сум субсидій - 269028, 39 грн., визначений у поданих актах, на підставі п. 10 Порядку № 534 враховано Управлінням в повному обсязі під час здійснення розрахунків з зазначеними надавачами послуг відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (зменшено кредиторську заборгованість Управління перед надавачами послуг), відображено разом з нарахуваннями за лютий 2018 року (133344,54 грн.) та червень 2018 (135683,85 грн.) у щомісячному акті звіряння розрахунків за надані послуги і, відповідно, у фінансовій звітності Управління за вказані місяці.

Акт розрахунку невикористаних сум субсидій КП «ХТМ» на загальну суму 914417,41 грн. як на час перевірки, так і на час розгляду справи Управлінню не наданий.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 534 відповідальність за правильність розрахунку невикористаних сум субсидій за опалювальний сезон за кожним особовим рахунком одержувача субсидій та за повноту відображення їх в актах розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій покладається на надавачів послуг в особі їх керівників та посадових осіб, що проводили такий розрахунок.

З огляду на наведене лише надавач послуг самостійно визначає обсяг невикористаних сум субсидій, несе відповідальність за правильність розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій. Отже, чинним законодавством Управління не наділено повноваженнями та компетенцією щодо визначення обсягу невикористаних сум субсидій.

Суд відзначає, що з урахуванням положень частини другої статті 124 Конституції України, а також з огляду на позицію Конституційного Суду України, викладену ним в пункті 1 резолютивної частини Рішення від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 стосовно того, що «конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом».

Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-12, визначаючи правові та організаційні засади здійснення такого контролю, встановлює, серед іншого, завдання, функції та права органу державного фінансового контролю.

При цьому власне фінансовий контроль цим Законом визначений і як головне завдання (стаття 1), і як основна функція (стаття 2) органу державного фінансового контролю.

Відповідне завдання реалізується компетентним органом через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування (частина друга статті 2 Закону), а відповідна функція полягає у здійсненні фінансового контролю, зокрема, за усуненням виявлених недоліків і порушень (абз.7 пункту 1 частини першої статті 8 Закону).

Аналіз норм пункту 1 частини першої статті 8 Закону свідчить про те, що суб’єктами виконання положень цього пункту є суб’єкти, визначені у статті 2 Закону, зокрема підконтрольні установи.

Водночас, суб’єктом вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та суб’єктом притягнення до відповідальності винних осіб, що пунктом 3 частини першої статті 8 Закону віднесено до основних функцій контролюючого органу, є власне контролюючий орган.

Функція вжиття контролюючим органом заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства є похідною (вторинною) функцією порівняно із функцією контролю, в тому разі, якщо вона передбачає надання підконтрольній установі в порядку закону можливості належного реагування на вимогу компетентного органу. Однак саме така процедура (надання обов’язкової можливості самостійно усунути порушення законодавства) Законом не передбачена, тобто вона може або мати місце, або контролюючий орган може одразу вжити самостійно заходів для усунення порушень.

З метою виконання окреслених Законом завдань і функцій контролюючий орган в силу положень статті 10 Закону наділений правами, зокрема пред'являти підконтрольним суб’єктам обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (пункт 7 частини першої статті 10), порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (пункт 8 частини першої статті 10), звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10 частини першої статті 10), при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13 частини першої статті 10).

З огляду на предмет і метод правового регулювання адміністративного права зазначені права контролюючого органу є одночасно і його обов’язками (правообов’язками), які не лише можуть бути, а і повинні бути реалізованими за наявності визначених законом підстав, у визначений законом спосіб та у визначеній законом формі. Так, непред’явлення контролюючим органом «законної вимоги» у разі дійсного встановлення ним порушень законодавства підконтрольним суб’єктом, зокрема визначення у встановленому порядку розміру заподіяних збитків, може мати наслідком юридичну відповідальність посадових осіб самого контролюючого органу.

В силу положень статей 2, 10, 11 Закону, а також підпунктів 5, 15 пункту 5 Положення про державну фінансову інспекцію (затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року №310, далі - Положення) правообов’язком в описаному вище значенні є і проведення за наявності законних підстав ревізій контролюючим органом, і пред’явлення керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкових до виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства (пункт 15 пункту 5 Положення).

Закон №2939 розрізняє два види ревізій: планові виїзні і позапланові виїзні.

За змістом статті 4 Закону ревізія є формою інспектування і полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до пункту 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (далі - Порядок), акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Вимоги до форми і змісту акта ревізії детально регламентовані у пунктах 35-44 Порядку проведення інспектування, зокрема він повинен містити поряд із обов’язковими реквізитами (підписи посадових осіб об’єкта контролю, візи ревізора) опис виявлених порушень законодавства (пункт 35 Порядку).

З огляду на вказані норми, акт ревізії не є документом, що створює правові наслідки для суб’єкта інспектування, але документом, що фіксує певні факти і обставини, які можуть стати підставою для «законної вимоги» контролюючого органу на адресу підконтрольного суб’єкту або для здійснення цим органом самостійно заходів до усунення виявлених порушень законодавства шляхом звернення до суду в інтересах держави (пункт 8 або 10 частини першої статті 10 Закону). Про це також свідчать положення пункту 42 Положення щодо того, що якщо протягом 5 робочих днів після повернення органу державного фінансового контролю акта ревізії заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то орган державного фінансового контролю має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії.

Відповідно до пункту 46 Порядку якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

З аналізу наведених положень законодавства висновується, що «законна вимога» контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб’єкту (об’єкту контролю, його посадових осіб), які є обов’язковими до виконання останнім.

З урахуванням того, що суб’єкти владних повноважень можуть приймати управлінські рішення двох видів: нормативно-правові та акти індивідуальної дії, які рівною мірою можуть бути предметом адміністративного судового розгляду, обов’язкове до виконання рішення компетентного органу (спірна вимога) повинне підпадати під одну з двох вказаних категорій рішень.

Таким чином, з огляду на з’ясовану в ході здійсненого законодавчого аналізу правову природу письмової вимоги контролюючого органу, можна констатувати, що вона безумовно породжує правові наслідки (зокрема обов’язки) для свого адресата, відтак вона наділена рисами правового акту індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт, може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

При цьому «законність» письмової вимоги контролюючого органу безумовно передбачає її обґрунтованість, тобто наявність підстав для її скерування адресату.

Обґрунтованість, в силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією з обов’язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб’єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

З проведеного вище аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб’єкта владних повноважень як предмет судового контролю), висновується, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред’явлення обов’язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу (зокрема стягнення збитків у судовому порядку – на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону №2939, з чим кореспондується абз.4 пункту 50 Порядку) жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.

За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред’явлення обов’язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

У даній справі, зміст спірної вимоги, яка, як встановлено вище, є індивідуально-правовим актом, і відтак породжує права і обов’язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, полягає в тому, щоб «усунути порушення у частині не проведення надавачами комунальних послуг перерахунків невикористаних субсидій, або проведення з порушенням вимог п. 15 Положення № 848 та п.п. 2, 3, 4 та 4-1 Порядку № 534», встановлених контролюючим органом.

Водночас, спірна вимога, як індивідуально-правовий акт, в силу закону обов’язковий до виконання підконтрольною установою, винесена з порушенням вимог закону щодо її змісту, оскільки є неконкретизованою в тому, що зобов’язання позивача не передбачає вчинення відповідних дій наданим йому повноваженням, а також не може самостійно визначати на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, що, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене в світлі обов’язкового характеру спірної вимоги в частині корегування роботи підконтрольної установи є порушенням вимог закону в частині змісту вимоги як акту індивідуальної дії.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність вчинених дій та прийнятого ним рішення, а відтак оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, отже позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАСУ.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради (просп. Гагаріна, буд. 7,м. Харків, 61001, ЄДРПОУ 03196630) до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України (м-н. Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40478572), третя особа - яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (вул. Мефодіївська, 11, м. Харків, 61037, ЄДРПОУ 31557119) про скасування вимоги – задовольнити у повному обсязі.

Скасувати п. 1 вимоги Північно-східного офісу Держаудитслужби від 26.02.2018 року № 20-04-25/1473 “Про усунення порушень” в частині зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради усунути порушення з не проведення надавачами комунальних послуг перерахунків невикористаних субсидій, або з проведенням таких перерахунків з порушенням вимог п. 15 Положення № 848 та п.п. 2,3,4 та 4-1 Порядку № 534.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 05.11.2018 р.

Суддя Бадюков Ю.В.