Рішення № 77592524, 24.10.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/567/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

секретар судового засідання: Стретович Н.К.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №б/н від 14.06.2018;

від відповідача: ОСОБА_2 - доручення №540 від 26.07.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейдінг" (м. Київ)

до Відділу освіти Андрушівської районної державної адміністрації (м. Андрушівка

Житомирська область)

про стягнення 928494,21грн. (згідно заяви про збільшення позовних вимог від 18.09.2018 - 1136837,75 грн.)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авант Трейдінг" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Відділу освіти Андрушівської районної державної адміністрації про стягнення коштів в сумі 928494,21грн. за поставлений газ.

18.09.2018 на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої заявник просить суд стягнути з відповідача вартість безпідставно набутого майна - природного газу, поставленого відповідачу в січні-березні 2018 року в обсязі 85,233 тис.куб.м. на суму 1136837,75грн. Збільшення суми позову обґрунтовано зміною вартості природного газу станом на вересень 2018 року.

Враховуючи передбачене ст.46 ГПК України право позивача на збільшення розміру позовних вимог, подана заява не суперечить вимогам процесуального законодавства та прийнята судом. Ухвалено розгляд справи здійснювати з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог від 18.09.2018 (а.с.149-149), відповіді на відзив (а.с.94-97), письмових поясненнях (а.с.110-112), запереченнях на відзив (а.с.128-130), додаткових письмових поясненнях (а.с.157-159,175-177).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідно до підписаних між ТОВ "Авант Трейдінг" та Відділом освіти Андрушівської райдержадміністрації актів приймання-передачі природного газу, в січні-березні 2018 року відповідачу було поставлено 85,233 тис.куб.м. природного газу. При цьому, відповідачем, всупереч вимогам законодавства України, не було укладено з TOB "Авант Трейдінг" договору на постачання природного газу. Вважає, що у відповідача виникло позадоговірне зобов'язання відшкодувати вартість фактично спожитого в січні - березні 2018 року природного газу в обсязі 85,233 тис.куб.м. в загальній сумі 1136837,75грн., яка визначена на день розгляду справи з врахуванням приписів ст.1212 та ч.2 ст.1213 ЦК України.

Також в порядку ст.126 ГПК України просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 25000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі з підстав, викладених у відзивах (а.с.65-67,123-124) та відзиві на додаткові пояснення ТОВ "Авант Трейдінг" (а.с.168-169). Вважає позовні вимоги не обґрунтованими, обставини, які викладено в позові, такими, що не відповідають дійсності. Так, між сторонами в 2017 році був укладений договір на поставку газу, по закінченні якого за відділом освіти рахувалась переплата в розмірі 339747,38грн. Оскільки у 2018 році був оголошений тендер на поставку газу, переможцем якого знову став позивач, протягом січня - березня 2018 року позивач поставив газ у вказаних ним об"ємах. Однак, наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу не містять ціни переданого товару. Відповідач вважав, що поставка газу здійснюється на суму переплати, а з 12 березня 2018 року - згідно укладеного з позивачем нового договору на поставку газу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авант Трейдінг" (постачальник/позивач) та Відділом освіти Андрушівської районної державної адміністрації (споживач/відповідач) був укладений договір № 55 постачання природного газу (а.с.25-28), за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити споживачу у власність в опалювальний період протягом 2017 року природний газ українського видобутку та/або природний газ, імпортований на територію України (далі-газ), в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов'язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).

Цей договір діяв до 31.12.2017.

У 2018 році за результатами проведеної процедури закупівлі, 12.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авант Трейдінг" (постачальник/позивач) та Відділом освіти Андрушівської районної державної адміністрації (споживач/відповідач) укладено договір № 98 постачання природного газу (а.с.72-79), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачу у власність в опалювальний період протягом 2018 року природний газ українського видобутку та/або природний газ, імпортований на територію України (далі-газ), в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов'язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.2 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків та виконання зобов'язань, передбачених договором - до повного їх виконання. Усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін (п.11.1 договору).

Як зазначає позивач, відповідно до підписаних між позивачем та відповідачем актів приймання-передачі природного газу, в період з січня по березні 2018 року відділу освіти було передано 85,233 тис.куб.м. природного газу, зокрема, в січні 2018 року - 19,124 тис.куб.м.; в лютому 2018 року - 39,815 тис.куб.м, в березні 2018 року - 26,294 тис.куб.м. При цьому, відповідачем всупереч вимогам законодавства України, в тому числі Закону України "Про ринок природного газу", Правилам постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015, не було укладено з позивачем договору на постачання природного газу на перший квартал 2018 року.

01.06.2018 товариство "Авант Трейдінг" направило Відділу освіти Андрушівської районної державної адміністрації вимогу про оплату поставленого природного газу в обсязі 85,233 тис.куб.м. в загальній сумі 928494,21грн., яка визначена з врахуванням вартості природного газу згідно прейскуранту цін ПАТ "НАК "Нафтогаз України" для установ, організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, на червень 2018 року (а.с.44-45).

У відповідь на претензію Відділ освіти Андрушівської РДА листом від 08.06.2018 за вих.№360 повідомив, що станом на 01.01.2018 на рахунку ТОВ "Авант Трейдінг" рахується переплата в сумі 339747,38грн. за договором №55 від 17.03.2017, які позивач повинен був повернути на рахунок відділу освіти Андрушівської РДА або поставити на цю суму природний газ (а.с.47).

Зважаючи на те, що поставлений природний газ відповідач не оплатив, позивач, на підставі ст.ст.1212, 1213 ЦК України, звернувся до суду із позовом про відшкодування вартості безпідставно отриманого майна (природного газу) у сумі 1136837,75грн. Вартість поставленого природного газу позивачем визначена станом на день розгляду справи судом згідно прейскуранту цін на природний газ ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" для установ, організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, на вересень 2018 року, що відображеного в довідці Торгово-промислової палати України від 03.09.2018, копію якої долучено до матеріалів справи.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги, за визначеними позивачем предметом та підставами позову, не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпідого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов"язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов"язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, аналіз наведеної норми свідчить, що зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною 1 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Згідно п.п.3 п.1 розділу 2 Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу" підставою для постачання природного газу є наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов.

Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором ( п.2 розділ 2 Правил).

Як встановлено судом, протягом 2017 року сторони перебували у договірних стосунках згідно договору постачання природного газу №55 від 17.03.2017, за яким позивач постачав відповідачу природний газ (а.с.25-28).

В січні 2018 року тендерним комітетом відділу освіти Андрушівської РДА затверджено річний план закупівель і 07.02.2018 розміщено оголошення про проведення відкритих торгів на постачання природного газу (а.с.86, 69).

Переможцем процедури закупівлі визнано ТОВ "Авант Трейдінг" (позивача), з яким відповідачем 12.03.2018 укладено договір постачання природного газу №98 (а.с.71-79).

Як пояснив відповідач, оскільки за попереднім договором постачання природного газу №55 була переплата, а споживачами газу є заклади і установи відділу освіти, позивач в опалювальний сезон в січні і лютому 2018 року продовжував постачати газ, на підтвердження чого надав акти прийому-передачі природного газу, які відділом освіти не підписані в зв"язку з невідповідністю зазначеної в актах ціни газу умовам договору №55 (а.с.80,81). В цих актах зазначено, що вони є підставою для здійснення взаєморозрахунків за договором постачання природного газу №55 від 17.03.2017.

Статтею 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно частини першої статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 нього Кодексу.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Позивач, на підтвердження поставки відповідачу природного газу в січні 2018 року, посилається на лист ПАТ "Житомиргаз" від 07.05.2018 (а.с.35), а в лютому-березні 2018 року - на акти приймання-передачі природного газу (а.с.39,40).

Слід зазначити, що відповідач не заперечує отримання газу у вказаних позивачем об"ємах. Однак, звертає увагу, що зазначені акти приймання-передачі не містять ціни природного газу.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 184 ГК України передбачено особливості укладання господарських договорів на основі вільного волевиявлення сторін.

Згідно ч.1 цієї статті при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами.

Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу (ч.2 ст.184 ГК України).

Згідно з ч.ч.1,3,5 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Отже, ціна є істотною умовою договору.

Частиною 8 статті 181 ГК України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Як зазначалось вище, акти приймання-передачі не містять істотних умов договору, передбачених ст.184 ГК України, а саме: ціни, в них лише зазначено переданий об’єм природного газу.

Отже, вказані акти приймання-передачі природного газу не можуть вважатися договором, укладеним у спрощений спосіб на основі вільного волевиявлення сторін.

За обставинами справи ні позивач, ні відповідач не ініціювали укладення додаткових угод до існуючих між ними договорів в частині поставки природного газу в період січень-березень 2018 року, рахунки на оплату поставленого природного газу позивачем не виставлялися.

Ставлячи вимогу про стягнення з відповідача вартості безпідставно отриманого в січні-березні 2018 року природного газу, яка визначена з врахуванням ціни природного газу згідно прейскуранту цін ПАТ "НАК "Нафтогаз України" для установ, організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, на вересень 2018 року, позивач посилається на ст.1213 ЦК України, якою передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, а у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Системний аналіз положень вказаної норми закону дає можливість дійти висновку про безпідставність її застосування до спірних правовідносин, оскільки позивач не звертався до відповідача з вимогою про повернення безпідставно набутого майна і відповідний позов до суду не подавав.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення вартості природного газу як безпідставно отриманого.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України судові витрати покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.10.18

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)