Рішення № 77592376, 05.11.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2240/2939/18

РІШЕННЯ

іменем України

05 листопада 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. представника позивача: ОСОБА_1, представників відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля" до Управління державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області , Головного управління ДФС у Хмельницькій області про стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Управління державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області, Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля" пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за вересень 2015 року в сумі 40632,40 грн. за період з 27.09.2016 року по 31.08.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві та у відповіді на відзив позивач зазначив, що право TOB "Агрохім Поділля" на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 120523 грн., задекларованого в податковій декларації з ПДВ за вересень 2015 року, підтверджене ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 року по справі №822/42/16.

Вказав, що в установлений строк висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету ДПІ у м. Хмельницькому до відповідного органу державної казначейської служби не надіслало, а бюджетне відшкодування з ПДВ за вересень 2015 року в розмірі 120523 грн. на рахунок TOB "Агрохім Поділля" так і не надходило.

Таку бездіяльність відповідачів вважає протиправною, тому звернувся в суд з вказаними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2018 року клопотання представника Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому про залучення до участі у справі №2240/2939/18 Головного управління ДФС у Хмельницькій області як другого відповідача задоволено. Залучено до участі у справі №2240/2939/18 Головне управління ДФС у Хмельницькій області як другого відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Управління державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що органи Державної казначейської служби України (у тому числі і Управління Казначейства) не наділені повноваженнями щодо контролю за повнотою і правильністю нарахування податків і зборів, обов'язкових платежів, своєчасністю їх сплати, нарахуванням пені за несвоєчасну сплату податків. Зазначив, що Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області не вчинило жодних протиправних дій, які б могли призвести до порушення прав та інтересів позивача. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача - Головного управління ДФС у Хмельницькій області у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що нарахування пені по бюджетній заборгованості з ПДВ по вказаному у позові звітному (податковому) періоді є безпідставним і неправомірним, в тому числі у зв'язку із відсутністю механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структуру такого реєстру та вжиття Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області заходів в межах наданих повноважень щодо забезпечення такого бюджетного відшкодування. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля" у податковій декларації з ПДВ за вересень 2015 року заявив до бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок товариства в сумі 404780 грн.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.02.2016 року по справі №822/42/16, яка набрала законної сили згідно з ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 року, встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Агрохім Поділля" бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку за вересень 2015 р., про що складено акт №4326/15-2/37016964 від 04.12.2015 р. В акті перевірки було встановлено, зокрема, порушення п.188.1 ст.188, п.196.1 ст.196, п.п.14.1.90 п.14.1 ст.14, абз. а) п.198.5 ст.198, п.189.1 ст.189, п.200.1, п.200.2, абз. "б" п.200.4 ст.200 ПК України та п.5 розділу IX Порядку заповнення та подання звітності з ПДВ, затвердженого наказом МФУ №966 від 23.09.2014 р., в результаті чого ТОВ "Агрохім Поділля" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у вересні 2015 р. на 120523 грн. На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.01.2016 р. за №0000041501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 120523 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 30131 грн.

Цим судовим рішенням постановлено визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 04.01.2016 р. за №0000041501.

30 грудня 2016 року на рахунок ТОВ "Агрохім Поділля" надійшла частина заявленого бюджетного відшкодування за вересень 2015 року в розмірі 284257 грн.

В подальшому, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2017 року по справі №822/2561/16, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області, яка полягає у ненаправлені до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми в розмірі 120523 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля". Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми в розмірі 120523 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля".

Судом встановлено, що право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 120523 грн. у ТОВ "Агрохім Поділля" виникло з набранням 27 вересня 2016 року законної сили ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 току по справі №822/42/16.

Отже, в адміністративних справах №822/42/16, №822/2561/16, постанови по яких набрали законної сили, встановлені обставини, які стосуються предмету цього судового розгляду і вони не потребують доказуванню у цій справі, згідно вимог ч.4 ст.78 КАС України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Згідно пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції на час подання податкової декларації) бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.200.7 ст.200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У п.200.10 ст.200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, які настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно п.200.12 ст.200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.200.13 ст.200 ПК України, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Отже, у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених п.200.7 ст.200 ПК вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.200.14 ст.200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Згідно з п.200.15 ст.200 ПК України, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин нормами ПК України був закріплений обов'язок контролюючого органу щодо подання висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування.

В подальшому, 21.12.2016 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797-VIII, який набрав чинності 01.01.2017 року. Вказаним законом був змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який вже не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Так, згідно пп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПК України (в чинній редакції), формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п.п. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п.200.12 ст.200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат, зокрема - з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення (пункт ґ); з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення (пункт ґ).

Позивач звертався до ГУ ДФС в Хмельницькій області із заявою про внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника, до якої також додав судові рішення по справах №822/42/16 (ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016), №822/2561/16 від 23.01.2017 року для внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника по податковій декларації з податку на додану вартість від 15.10.2015 року №9212353944 із заявленою до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку сумою 120523 грн.

Однак, після отримання вказаних документів, ГУ ДФС в Хмельницькій області не вчинено дій щодо внесення до Реєстру заяви про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ТОВ "Агрохім Поділля" по податковій декларації від 15.10.2015 року №9212353944.

Згідно п.п.16 п.4 Положення про головне управління ДФС у Хмельницькій області, затвердженого наказом ДФС 27.03.2017 року №202, ГУ ДФС відповідно до покладених на нього завдань, здійснює у межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, Реєстру отримувачів бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", реєстрів, банків та баз даних, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, а також забезпечує ведення реєстру страхувальників єдиного внеску.

Отже, саме ГУ ДФС у Хмельницькій області є відповідальним, в даному випадку, за відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Згідно з п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.

Відповідно до п.1 розд.2 Порядку взаємодії органів Державної фіскальної служби України та органів Державної казначейської служби України у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №343 від 09.03.2016 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2016 року за №496/28626, для забезпечення повного з'ясування обставин, що мають значення в процесі судового розгляду позовних заяв про бюджетне відшкодування ПДВ, пені або стягнення митних платежів, відповідачами у таких справах є орган ДФС, на обліку якого перебуває платник або який здійснював митне оформлення, та орган Казначейства за місцем знаходження відповідного органу ДФС.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування з ПДВ залишається невідшкодованою позивачу у визначені ПК України строки, тому він має право на подальше нарахування пені в порядку, визначеному п.200.23 ст.200 ПК України.

Отже, внаслідок затримки у виплаті позивачу бюджетного відшкодування за вересень 2015 року в розмірі 120523,00 грн., а саме з 27.09.2016 року по 31.08.2018 року, у позивача виникло право на стягнення пені в порядку п.200.23 ст.200 ПК України на рівні 120% облікової ставки НБУ в розмірі 40632,40 грн.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною 1 ст. 17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеною у рішенні по справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26.09.2014 року, за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя.

У рішенні по справі Yvonne van Duyn v Home Office, Європейський Суд з прав людини вказує, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Суд, додатково звертає увагу на те, що неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 03.06.2014 року № 21-131а14.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією від 31.08.2018 №13 позивачем сплачено 1762,00 грн. судового збору за подання позовної заяви, тому такі витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Керуючись статтями 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля" пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за вересень 2015 року в сумі 40632,40 грн. (сорок тисяч шістсот тридцять дві грн. 40 коп.) за період з 27.09.2016 року по 31.08.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Хмельницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля" судові витрати (судовий збір) в сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 листопада 2018 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохім Поділля" (АДРЕСА_1, 29000 , код ЄДРПОУ - 37016964) Відповідачі:Управління державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області (вул. Проскурівська, 56, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 38045529) Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя ОСОБА_4