Ухвала суду № 77592210, 01.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

01 листопада 2018 р. Справа № 2040/6636/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шляхової О.М.

при секретарі судового засідання - Молчанової О.М.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (вул. Миру, б. 3, м. Дергачі, Харківської області) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, б. 21-А) про скасування припису -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати припис № 855-Пр від 02.11.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона є власником домоволодіння (житлового будинку з господарськими спорудами), що знаходиться за адресою Харківська обл., м. Дергачі, в'їзд Миру, буд. 3, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину, виданим 27 лютого 2015 року приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 На даний момент ведуться необхідні роботи з розробки технічної документації та приватизації земельної ділянки, на якій знаходиться житловий будинок. 08 грудня 2015 року Головним державним інспектором інспекційного відділу діяльності уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_4, за результатами позапланової перевірки на об’єкті «Реконструйований житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: Харківська область, м. Дергачі, в'їзд Миру. буд. З» було складено Припис - №855-Пр (Далі - Припис), у якому встановлено виконання будівельних робіт з реконструкції існуючого будинку з надбудовою другого поверху (мансарда) без отримання документа про початок виконання будівельних робіт. Повідомила суд про те, що порушення, встановлені в приписі, вимагалося усунути у строк до 08.03.2016 року. На час отримання припису позивач була впевнена, що згідно із діючим законодавством такі роботи не потребують дозволу, про що неодноразово наголошувала під час зустрічей з керівництвом відповідача, які запевняли її, що роботи по облаштуванню мансарди не потребують дозволу та припис так і залишиться приписом. Але в подальшому, Головним державним інспектором інспекційного відділу діяльності уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було складено Припис -164-Пр від 08.04.2016 року про невиконання вимог Припису № 855-Пр від 08.12.2015 року. Акт № 164-А перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08.04.2016 року, складено також протокол про адміністративне правопорушення від 08.04.2016.

Позивач вважає, що при винесенні Припису № 855-Пр від 02.11.2015 року, що потягнуло за собою складання Припису № 164-Пр від 08.04.2016 року інспекторами інспекційного відділу діяльності уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області за результатами позапланової перевірки на об'єкті «Реконструйований житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: Харківська область, м. Дергачі, в'їзд Миру, буд. 3» було виявлено порушення виконання будівельних робіт з реконструкції існуючого будинку з надбудовою другого поверху (мансарда) без отримання документа про початок виконання будівельних робіт, хоча у відповідності до ОСОБА_6 КМУ від 07.06.2017 року № 406 такі роботи по реконструкції покрівлі (мансардного поверху) не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, а отже вищевикладені приписи прийняті без законодавчо обґрунтованих підстав, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Зазначає, що оскаржуваний припис порушує її права на проведення реконструкції покрівлі без дозвільних документі та на подальше прийняття їх до експлуатації.

Разом із поданим позовом ОСОБА_1 подане клопотання про поновлення строку на оскарження припису в якому, зокрема, зазначає, що про факт складення припису-164-Пр від 08.04.2016 року про невиконання вимог Припису-855-Пр від 08.12.2015 року, акту №164-А перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08.04.2016 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 08.04.2016 р. та постанови № 164-П позивач дізналася лише під час ознайомлення з матеріалами справи № 610/1990/18. Згідно із розпискою на клопотанні, датою ознайомлення є 02.08.2018 року. За таких обставин вважає, що наявні всі підстави для поновлення строку на оскарження припису № 855-Пр від 02.11.2015 року.

Ухвалою суду від 03.092018 року відкрито провадження по справі. На виконання вимог ухвали суду представником відповідача 08.10.2018 року поданий відзив на позов разом із додатками (а.с. 54-96). Проти позовних вимог представник відповідача заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Через канцелярію суду представником відповідача 11.10.2018 року подане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування доводів заявленого клопотання зазначає, що позивачем пропущено строк для оскарження припису № 855-Пр від 08.12.2015 року, оскільки про його існування позивачу було відомо ще у грудні 2015 року. За таких обставин вважає, що посилання позивача по справі на ті обставини, що особа дізналась про існування порушення її прав в 2018 році є неправдивими та такими, що не підтверджується належними, достатніми та достовірними доказами по справі. На думку відповідача, позивач по справі намагається ввести суд в оману, посилаючись на обставини та факти, яких насправді не було, зловживаючи своїми правами. Зазначає, що у відповідності до ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

У зв'язку із перебуванням судді Шляхової О.М. з 11.10.2018 по 12.10.2018 року у відрядженні, розгляд справи, який призначався на 11 жовтня 2018 року, відкладено на 01 листопада 2018 року.

У судове засідання, призначене на 01.11.2018 року прибули позивач та представник відповідача.

Судом поставлено на обговорення заявлені клопотання по справі.

Представник позивача підтримала доводи заявленого нею позову та клопотання, просила суд його задовольнити. Проти клопотання представника відповідача заперечувала, просила суд відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача підтримав доводи заявленого ним клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з підстав, викладених у ньому, просив суд його задовольнити. Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку, що клопотання представника відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду щодо оскарження припису за № 855-Пр від 08.12.2015 року позивач звернулась лише 16 серпня 2018 року, про що свідчить відтиск штампу вхідної кореспонденції на позовній заяві (а.с. 6).

Строки обчислюються з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Як вбачається з матеріалів поданого позову та відзиву, до яких надано копії оскаржуваного припису, судом встановлено, що на його зворотній сторінці позивачем в графі «Примірник припису одержав» проставлено особистий підпис "Муренченко" та зазначена дата отримання оскаржуваного припису 08.12.2015р. (а.с. 16 зворот, а.с. 89).

Таким чином, позивач дізнався про існування припису, що є предметом оскарження по даній справі, з моменту його складання, а отже також спростовується «необізнаність» позивача.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду поза межами строку звернення з позовом до адміністративного суду.

Суд також не знаходить поважних причин пропущення позивачем встановленого ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, терміну для звернення до суду.

Жодних доказів, які б свідчили про поважність пропуску строків звернення до адміністративного суду, позивачем надано не було.

Згідно з приписами частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Крім того, як слідує з практики вирішення спорів Вищим адміністративним судом України (Ухвала Вищого адміністративного суду України від 12.12.2012 року по справі №К/9991/71408/11) з приводу процесуальних строків слідує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов’язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При вирішення питання щодо дотримання строків звернення до суду, а також їх поновлення необхідно брати до уваги також практику Європейського суду з прав людини, яка також свідчить про те, що право звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Так, у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» Суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду.

У Справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Так, позивачем зазначено про пропуск строку звернення до суду з даним позовом у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду, проте доказів на поважність або наявність причин стосовно його пропущення - позивачем до суду не надано.

Поряд з цим з наданих представником відповідача до суду документів встановлено, що позивач була обізнана про існування оскаржуваного припису ще у грудні 2015 року, що також підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, суд вважає, що позивач був належним чином повідомлений про існування оскаржуваного припису, що спростовує доводи позивача, який, в обґрунтування своїх доводів посилається на порушення відповідачем ОСОБА_6 КМУ від 07.06.2017 року № 406, якої на дату складання припису № 855-Пр від 08.12.2015 р. ще не існувало.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду та відповідно підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Натомість, у суду наявні підстави для задоволення клопотання представника Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно приписів ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 123, ст. 240, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В :

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про скасування припису - задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про скасування припису - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 05 листопада 2018 року.

Суддя Шляхова О.М.