Рішення № 77592125, 02.11.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/2051/18

02 листопада 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом до Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити дії, а саме:

- зобов'язати Тернопільський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_2 №5 від 26 травня 1959 року, складеного Охримівською сільською радою Збаразького району Тернопільській області, а саме в графі національність батька дитини зінити з "українець" на "поляк";

- зобов'язати Тернопільський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області внести зміни в актовий запис про шлюб ОСОБА_1 №22 від 10.10.1981 року складеного Чернихівською сільською радою Збаразького району Тернопільської області а саме в графі національність нареченої змінити з "українка" на "полька".

Ухвалою суду від 16.10.2018 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що батько позивачки за національним походженням є поляком, що підтверджується відповідними документами. Саме тому, позивачка звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до актового запису про своє народження та в актовий запис про свій шлюб, проте відповідачем було відмовлено у внесенні відповідних змін у зв'язку із тим, що зміна національності не входить в компетенцію відділів державної реєстрації актів цивільного стану та зазначив, що зміна національності чинним законодавством не передбачена, оскільки Указ Президента України від 31.12.1991 №24/91 «Про порядок зміни громадянами України національності» втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27.01.1999 №70/99 та зазначено, що немає підтверджуючих документів.

Позивач в судове засідання не прибула, надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав заперечення на позовну заяву 29.10.2018 в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначено, що зміна національності особи в актових записах цивільного стану не належить до юрисдикції адміністративних судів та не належить до компетенції відділів державної реєстрації актів цивільного стану. Також просили розгляд справи проводити за відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, беручи до уваги викладене, а також те, що всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 10.08.2018 звернувся до Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області із заявою про внести змін до актового запису про народження ОСОБА_2 №5 від 26 травня 1959 року, складеного Охримівською сільською радою Збаразького району Тернопільській області, а саме в графі національність матері дитини змінити з "українка" на "полька" та до актового запису про шлюб ОСОБА_1 №22 від 10.10.1981 року складеного Чернихівською сільською радою Збаразького району Тернопільської області а саме в графі національність нареченої змінити з "українка" на "полька".

Відповідач листом від 03.09.2018 №3590/14-01-09.7 відмовив у внесенні змін. Підставою для відмови слугувало те, що зміна національності чинним законодавством не передбачена, оскільки Указ Президента України від 31.12.1991 №24/91 «Про порядок зміни громадянами України національності» втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27.01.1999 №70/99 та зазначено, що зміна національності особи в актових записах цивільного стану не належить до юрисдикції адміністративних судів (аркуш справи 8).

Вважаючи таку відмову формальною та протиправною позивач звернувся з позовом в адміністративний суд.

Спірні правовідносини регулюються нормами Законів України Про національні меншини в Україні", «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за № 55/18793, з наступними змінами та доповненнями (далі - Правила).

Статтею 3 Закону України "Про національні меншини в Україні" визначено, що до національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.

Відповідно до ст. 4 Закону "Про національні меншини в Україні" відносини, які виникають з приводу реалізації громадянами України прав і свобод, пов'язаних з їх належністю до національних меншин, регулюються Конституцією України, цим Законом, прийнятими на їх підставі іншими законодавчими актами, а також міжнародними договорами України.

Згідно ст.11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Згідно з приписами ч.2 ст.300 ЦК України фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 11 Закону України "Про національні меншини в Україні" гарантовано право громадян України на вільний вибір та відновлення національності.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 року "Про практику розгляду судами справ щодо встановлення неправильності запису в актах громадянського стану" зазначено, що при розгляді таких справ слід враховувати, що в актових записах про народження повинні міститись відомості про національність батьків, а якщо їх не було внесено чи неправильно зазначено то такий актовий запис має бути доповнено відповідно до рішення суду. Питання щодо національності батьків, суд вирішує на підставі письмових та інших доказів.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року в батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (аркуш справи 9).

Мати позивачки - ОСОБА_4) за національністю є полькою. Дана обставина підтверджується свідоцтвом про народження і хрещення НОМЕР_1 видане на принципі записних книжок катастрофа парафії Гродзіска-Мазовецького про те, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року та хрещена 30 жовтня 1932 року в місті Гродзіск -Мазовецький, яке перекладене з польської мови на українську (аркуш справи 16-17).

Як відповідно до положень нині діючого Сімейного кодексу України так і Кодексу про шлюб та сім'ю національність дитини визначається національністю її батьків. З врахуванням даного положення позивач також за національністю є поляком.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон) відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять держави) реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.

Пунктом 1.1. Правил визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану (які діють при Головних територіальних управліннях юстиції в областях) (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

З аналізу наведених норм, суд робить висновок про те, що за наслідками розгляду заяви про внесення змін, доповнень чи виправлень до актового запису відповідний орган ДРАЦС складає висновок про внесення таких змін або висновок про відмову у внесенні змін.

Всупереч наведеному, відповідач не склав відповідний висновок, а обмежився відпискою.

Щодо підстави для відмови викладених в листі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану зокрема є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення про визнання батьківства. виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення правильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану; постанова адміністративного суду та ін.

Відповідач відмовляючи у внесенні змін в актовий запис про народження покликається на те, що Указ Президента України "Про порядок зміни громадянина України національності" втратив чинність та на те, що зміна національності особи в актових записах цивільного стану не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Проте, суд зазначає, що питання зміни національності громадянами України регулювалося Указом Президента України "Про порядок зміни громадянами України національності" від 31.12.91 р. № 24, відповідно до якого національність могла бути змінена особами, які при досягненні 16-річного віку та одержанні паспорта прийняли національність одного з батьків та бажали змінити її відповідно до національності другого з батьків. Зміна національності провадилася відділом внутрішніх справ виконавчого комітету районної, міської, районної у місті ради народних депутатів за місцем проживання заявника. Зміна національності допускалася також і щодо осіб, які обрали національність до прийняття цього Указу. Вказаний Указ втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27.01.99 р. № 70/99.

На даний час діюче законодавство України не містить вимог про внесення в паспорт громадянина України, у свідоцтво про народження, у свідоцтво про шлюб чи в інші документи відомостей про національність.

Проте, відповідно до ст. 11 Закону України "Про національні меншини в Україні" громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Згідно зі ст. 300 Цивільного кодексу України особа має право на індивідуальність, до якої відноситься і право визначати свою національність. Таке право підпадає під захист статті 8 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.

Відповідач відмовляючи у внесенні змін в актовий запис про народження позивачки покликається на те, що національна належність особи, таким чином, є актом особистого самовизначення особи і жодним чином не впливає на її публічно-правові відносини з державою. Крім того, відповідач посилаючись на правову позицію висловлену в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв'язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану" №12 від 29.09.2016 зазначає, що фіксація факту національності особи у документі, що посвідчує особу, чи в актових записах громадянського стану створює перешкоду вільному обранню чи відновленню національності, оскільки ставить таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу.

Разом з тим, за висновками, які містяться в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв'язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану" №12 від 29.09.2016, непідсудність адміністративним судам справ, пов'язаних із встановленням (зміною) національності особи, не виключає врахування при розгляді справ щодо спорів, пов'язаних з відмовою органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, аргументів, пов'язаних з національними традиціями позивача, національна належність якого, заявлена ним, не оспорюється.

Позивачка, скориставшись своїм правом, вільно обирала свою національність за національністю матері, як полька. Фактично, така її національна належність відповідачем не оспорюється. Документи, які позивач подала для внесення виправлень у відповідні актові записи давали можливість відповідачу встановити, що під час реєстрації актових записів щодо національності особи були допущені помилки.

Відмова відповідача щодо внесення змін до актового запису про народження позивачки та про шлюб є необґрунтованою, немотивованою та абсолютно безпідставною.

Така відмова порушує права позивача на вільне обрання та відновлення своєї національності.

За приписами п.п. 1.7 та 1.16 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Пунктом 2.16. Правил передбачено, що зміни, доповнення, виправлення вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду (п. 2.16.7. Правил)

Відповідно до п. 2.22 Правил після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається або надсилається для вручення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. На свідоцтві проставляється штамп "Повторно". Свідоцтво про державну реєстрацію, подане заявником для внесення змін, анулюється та знищується у встановленому порядку.

Пунктом 2.16.7. Правил передбачено, що на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Суд встановив, що позивачка звернулось до суду із позовною вимогою про внесення змін до актового запису про своє народження в якому просила внести зміни в графу національність батька з "українець" на "поляк", проте, як встановлено судом, національність яку хоче відновити позивачка підтверджується національним походженням її матері, а не батька.

За таких обставин, суд обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивачки та використовуючи повноваження надані ч.2 ст.9 КАС (в частині виходу за межі позовних вимог), прийшов до висновку про зобов'язання відповідача внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_2 №5 від 26 травня 1959 року, складеного Охримівською сільською радою Збаразького району Тернопільській області, а саме в графі національність матері дитини змінити з "українка" на "полька" та зобов'язати внести зміни в актовий запис про шлюб ОСОБА_1 №22 від 10.10.1981 року складеного Чернихівською сільською радою Збаразького району Тернопільської області а саме в графі національність нареченої змінити з "українка" на "полька".

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Тернопільський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільської області внести зміни до наступних актових записів:

- в актовий запис про народження ОСОБА_2 №5 від 26.05.1959, складеного Охримівською сільською радою Збаразького району Тернопільській області, а саме в графі національність матері дитини змінити з "українка" на "полька";

- в актовий запис про шлюб ОСОБА_1 №22 від 10.10.1981 складеного Чернихівською сільською радою Збаразького району Тернопільської області а саме в графі національність нареченої змінити з "українка" на "полька".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 листопада 2018 року.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.