Рішення № 77592014, 05.11.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/3156/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

10 вересня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про:

визнання протиправною бездіяльність Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо не виконання приписів пункту 4-7 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відносно автоматичного не переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, призначеної згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.10.2017 по матеріалам пенсійної справи;

зобов'язання перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, призначеної згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.10.2017 по матеріалам пенсійної справи, розмір якої обчислити із заробітної плати в розмірі 205,92 крб, одержаної за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за період з 01.05.1986 по 04.05.1986, на підставі довідки від 02.02.1998 №206, виданої Київською держрибінспекцією Чорнобильський участок, на виконання приписів пункту 4-7 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідні виплати провести з урахуванням вже проведених виплат;

зобов'язання подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання рішенням законної сили та виконати рішення суду негайно у межах плтежу за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем безпідставно автоматично не переведено ОСОБА_1 на підставі пункту 4-7 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV на пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не здійснено перерахунок пенсії на підставі даних довідки від 02.02.1998 №206, виданої Київською держрибінспекцією Чорнобильський участок. Зауважив, що не вбачає перешкоди для такого переведення по матеріалам пенсійної справи з обчисленням пенсії відповідно до ч. 1 ст. 27 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із врахуванням пільг по обчисленню середньомісячного заробітку, визначених ст. ст. 54, 57 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” для учасників ЛНА на Чорнобильській АЕС першої категорії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що при здійсненні попереднього розрахунку пенсії останньому на виконання пункту 4-7 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" станом на 01.10.2017 управлінням з’ясовано, що розмір його пенсії складатиме 1452 грн, що є меншим, ніж розмір пенсії, яку останній отримує згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Посилався на те, що вимога позивача про автоматичне переведення з обчисленням розміру заробітної плати за роботу в зоні відчуження не ґрунтується на нормах закону, адже Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено переведення на пенсію по інвалідності з урахуванням заробітної плати за 4 дні травня 1986 року. Вказував, що в силу частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом (тобто до 01 січня 2004 року), може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, (з 01 січня 2004 року), відповідно до цього Закону. При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальний розмір пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Отже частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого до набрання чинності цим Законом, може бути обчислена із заробітної плати за роботу на території радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, як це було передбачено раніше діючим законодавством, але при цьому вона обмежується 168 грн.

В судове засідання учасники справи не з'явились та надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що клопотання про розгляд справи за їх відсутності, заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши докази по справі, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 з 23.12.1997 перебуває на обліку в Кременчуцькому ОУПФУ та отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до статей 54, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як інвалід 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією аварії на ЧАЕС та ліквідатор 1 категорії з урахуванням довідки про заробітну плату за роботу в зоні ЧАЕС.

02 липня 2018 року позивач звернувся до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із скаргою щодо протиправного невиконання приписів пункту 4-7 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та не переведення його в автоматичному порядку з пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, призначеної згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 8/.

Листом від 17.07.2018 №207/Ш-14 позивачу повідомлено, що відповідно до ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі обчислення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися із заробітку за роботу на територіях радіоактивного забруднення. При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, що діяли на день набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Отже, частина розміру пенсії за період страхового стажу , набутого до набрання чинності цим Законом, може бути обчислена із заробітної плати за роботу на територіях радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильской катастрофи , як було передбачено раніше діючим законодавством , але при цьому вона обмежується 168 грн.

Зазначено, що відповідно до матеріалів пенсійної справи позивач пенсію обчислену у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням заробітку за роботу в зоні відчуження не отримував, тому підстав для переведення на пенсію по інвалідності за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням заробітку за роботу в зоні відчуження немає /а.с. 9-10/.

Вважаючи, що відповідач допустив бездіяльність щодо автоматичного переведення його з пенсії по інвалідності, призначеної згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі Порядок №1210).

Відповідно до п. 9 Порядку №1210, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою П = Зс х Кзс х Кв : 100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

В даному ж випадку, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що 01.10.2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року № 2148-VIII, яким доповнено Розділ XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пунктами 4.3- 4.7.

При цьому, позивач вказує на те, що починаючи з 01.10.2017 року у відповідача виникли підстави для здійснення позивачу перерахунку його пенсії, призначеної відповідно до ст.ст. 54, 57 Закону України “Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, із застосуванням при обчислені розміру пенсії показника середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до п. 4.7 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Суд оцінює вказане з огляду на наступне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі - Закон №2148), який набув чинності 11.10.2017, внесені зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", доповнивши розділ XV "Прикінцеві положення" пунктами 4-3, 4-7.

Так, пунктом 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058 встановлено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Згідно із пунктом 4-7 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058 особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", Про статус народного депутата України, "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України", Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Враховуючи викладене, з 01 жовтня 2017 року особи, пенсії яким призначені відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", автоматично переводяться на пенсію на умовах, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за матеріалами пенсійних справ, якщо розрахований за нормами цього Закону розмір пенсії буде більший.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" /надалі - Закон №1058/ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 33 Закону №1058 встановлено, що пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Згідно з частинами першої та другої статті 27 Закону №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону /частина перша/.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом /частина друга/.

Відповідно до статті 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв /частина перша/.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи /частина друга/.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (стаття 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення").

Розмір пенсії за двоскладовою формулою розраховується, із двох частин: частина, яка припадає на період стажу до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та частина пенсії, яка припадає на період страхового стажу після набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Перша частина розміру пенсійної виплати визначається за нормами і правилами, передбаченими Законом України "Про пенсійне забезпечення", та з обмеженням пенсії максимальним розміром, який діяв на момент набуття чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №312 від 11 березня 2004 року) передбачено застосування під час призначення пенсії за двоскладовою формулою мінімального та максимального розміру пенсій (з врахуванням цільової грошової допомоги), встановлених постановою Кабінету Міністрів України №544 від 15 квітня 2003 року "Про підвищення розмірів трудових пенсій", (відповідно 50 і 150 гривень), збільшених на 12% (відповідно 56 і 168 гривень).

Друга складова - частина пенсії за період роботи з 1 січня 2004 року обчислюється за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та обраховуються місячні коефіцієнти заробітку за кожний місяць зарплати, починаючи з 01 січня 2004 року і до моменту звернення за пенсією та середньоарифметичний коефіцієнт заробітку, визначається заробітна плата для обчислення пенсії шляхом множення середньої заробітної плати для обчислення пенсії за рік, який передує року звернення за призначенням пенсії, на середньоарифметичний коефіцієнт, визначається коефіцієнт страхового стажу теж за період роботи з 01 січня 2004 року та розмір пенсії за новою формулою (П=3п х Кс).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії. Працівникам, зайнятим на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, за кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, пенсія збільшується на 1 процент заробітку. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету. В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі не нижче межі малозабезпеченості. Мінімальний розмір пенсії за віком підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.

Згідно статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

В письмових поясненнях, наданих відповідачем на виконання вимог суду, зазначено, що пенсію позивачу призначено відповідно до статей 54, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 році у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Згідно із абз. 1,2 ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Абзацами 1,2 ч. 2 ст. 27 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

За змістом письмових пояснень відповідача частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого до набрання чинності цим Законом, може бути обчислена із заробітної плати за роботу на територіях радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, як це було передбачено раніше діючим законодавством, але при цьому вона обмежується 168,00 грн.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв (частина перша статті 40 Закону №1058).

Водночас, стаття 43 Закону №1058 визначає, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Отже, пенсія по інвалідності позивача встановлюється у 90-відсотковому розмірі пенсії за віком, обчисленої за Законом № 1058.

Матеріалами справи підтверджено, що заробітна плата визначена в розмірі 205,92 крб, одержаної за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за період з 01.05.1986 по 04.05.1986, на підставі довідки від 02.02.1998 №206, виданої Київською держрибінспекцією Чорнобильський участок.

Виходячи з документів щодо заробітної плати за встановлений законом період страхового стажу, наявних в пенсійній справі, відповідачем здійснено попередній розрахунок пенсії позивача станом на 01 жовтня 2017 року і встановлено, що розмір пенсії по інвалідності на умовах Закону № 1058 становить 1452,00 грн, що є меншим за розмір пенсії позивача (3702,60 грн), яку він отримував станом на вказану дату. З цієї причини відповідачем не здійснено автоматичного переведення позивача на пенсію відповідно до Закону № 1058.

У подальшому, на вимогу суду, відповідачем знову здійснено попередній розрахунок пенсії позивача /а.с. 192-196/ і знову встановлено, що підсумковий розмір пенсії по інвалідності у сумі 1452 грн, розрахований за нормами Закону 1058, є меншим, ніж розмір пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків, яку позивач наразі отримує на підставі Закону № 796 в розмірі 3702,60 грн.

У разі, якщо розмір пенсії, призначеної особі відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4.3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розрахований за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", буде більший, то проводиться автоматичне переведення пенсії на умовах, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за матеріалами пенсійних справ.

В даному ж випадку, як зазначає представник відповідача у відзиві розмір пенсії позивача відповідно до ст. 57 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є меншим розміру його пенсії з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-7 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розрахований за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Щодо посилання позивача на те, що на підставі п. 4-7 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 при автоматичному переведенні з пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків призначеної їй згідно Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на пенсію по інвалідності згідно Закону № 1058, остання має бути обчислена відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1058 із врахуванням пільг по обчисленню середньомісячного заробітку, визначених Законом України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд зазначає, що наведене позивачем не слідує із норми, встановленої п. 4-7 розділу XV "Прикінцеві положення", за змістом якої розмір пенсії для переведення розраховується виключно за нормами Закону № 1058 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, та не передбачає одночасного застосування двох різних законів.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання ним вимог положень п. 4.7 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", адже підстави для автоматичного переведення позивача з пенсії, призначеної відповідно до ст.ст. 54, 57 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на пенсію за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" були відсутні, оскільки розмір останньої рівнозначний розміру пенсії отримуваної позивачем за нормами Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що при обчисленні розміру пенсії позивача ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з огляду на що, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (квартал 278, буд.26, кв.43, м. Кременчук, Полтавська область, 39627, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, код ЄДРПОУ 40367050) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_3