Рішення № 77591950, 31.10.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 жовтня 2018 рокум. Ужгород№ 0740/929/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання Данча М.І.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1

представник відповідача – ОСОБА_2

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 освіти, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації, третя особа що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 жовтня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 05 листопада 2018 року.

ОСОБА_4 (далі – позивач, ОСОБА_4І.) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_5 освіти, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації (далі – відповідач, ОСОБА_5 освіти, молоді та спорту Мукачівської РДА), третя особа що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Закарпатській області (далі – третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Закарпатській області), якою просить: 1) Визнати бездіяльність Мукачівської районної державної адміністрації, управління освіти, молоді та спорту, що відображається у не проведенні нарахування та виплаті вихователю ОСОБА_4 допомоги по тимчасовій втраті працездатності у зв’язку з вагітністю та пологами на підставі листка непрацездатності АДМ № 717669 від 30 березня 2018 року – протиправною; 2) Зобов’язати Мукачівську районну державну адміністрацію, управління освіти, молоді та спорту нарахувати та виплатити ОСОБА_4 допомогу по тимчасовій втраті працездатності у зв’язку з вагітністю та пологами на підставі листка непрацездатності АДМ № 717669 від 30 березня 2018 року, відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року; 3) Стягнути з Мукачівської районної державної адміністрації, управління освіти молоді та спорту на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 8000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, позивач була прийнята на посаду вихователя Завидівського дошкільного навчального закладу, на час відсутності основного працівника та згодом їй було надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до 04 липня 2019 року. В період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивач завагітніла та Іршавською районною лікарнею їй було видано лист непрацездатності серії АДМ № 717669 від 30 березня 2018 року. Даний лист непрацездатності було пред’явлено для проведення розрахунку та виплати допомоги по вагітності і пологах, однак в період з березня по серпень 2018 року ОСОБА_5 освіти, молоді та спорту Мукачівської РДА виплата проведена не була. Позивач звернулася до ОСОБА_5 освіти, молоді та спорту Мукачівської РДА про надання рішення щодо призначення допомоги із зазначенням причин відмови. Відповідач надав відповідь, до якої додав лист Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування із зазначенням, що дія строкового договору позивача закінчилась та вона не перебуває у трудових відносинах із Завидівським ДНЗ. Такі дії вважає протиправними, оскільки трудові відносини між нею та роботодавцем не є припиненими. Позивач вважає, що не виплачена відповідачем допомога по вагітності та пологах призвела до порушення звичного способу життя, та бездіяльністю відповідача заподіяно сильних душевних страждань, тому з відповідача слід стягнути кошти у розмірі 8000,00, в якості відшкодування заподіяної моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що наведені у позовній заяві та запереченнях на позов, просив суд їх задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що ОСОБА_5 освіти, молоді та спорту Мукачівської РДА зверталось до ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області для отримання роз’яснення по правомірності нарахування та оплати листка непрацездатності позивача. Фондом соціального страхування України в Закарпатській області було надано відповідь про те, що позивач не має права на отримання допомоги по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду. Крім того, у відзиві відповідач вказав, що для проведення процедури звільнення заяви працівника не потрібно, оскільки свою згоду на це він вже висловив у заяві про прийняття на роботі на визначений строк –його звільняють в останній дії строкового трудового договору. Попереджати працівника про майбутнє звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору немає потреби, адже в заяві та наказі про прийняття на роботу термін трудових відносин обумовлений. Відтак, вважає, що позивачем не надано жодних доказів неправомірності невиплати допомоги по вагітності та пологах та заподіяння моральної шкоди, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа , що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача письмові пояснення щодо позову не подала. В судову засіданні представник третьої особи проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом Завидівського дошкільного навчального закладу Завидівської сільської ради Мукачівського району від 06 жовтня 2015 року № 47-к "Про призначення ОСОБА_4І." позивача призначено на посаду вихователя на час відсутності основного працівника ОСОБА_6, її відпустки по догляду за дитиною до 3- х років з 07 жовтня 2015 року.

Наказом Завидівського дошкільного навчального закладу Завидівської сільської ради Мукачівського району від 17 жовтня 2016 року № 50-к позивачу надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 22 жовтня 2016 року по 04 липня 2019 року.

30 березня 2018 року Іршавською районною лікарнею позивачу видано листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю серія АДМ № 717669, який був пред’явлений позивачем для проведення розрахунку та виплати допомоги по вагітності та пологах.

23 квітня 2018 року ОСОБА_5 освіти, молоді та спорту Мукачівської РДА звернулося з листом про надання роз’яснення до ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області щодо призначення та виплати допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_4

ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області від 22 травня 2018 року № 03-08-625 зазначило, що враховуючи те, що дія строкового трудового договору закінчилась, та беручи до уваги, що гр. ОСОБА_4 не переведено на іншу посаду, станом на 30 березня 2018 року вона не перебуває в трудових відносинах з Завидківським ДНЗ, не є застрахованою особою, а отже не має права на отримання допомоги по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду.

19 червня 2018 року позивач звернулася до ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області про надання копії рішення щодо виплати допомоги по вагітності та пологах.

Листом від 26 червня 2018 року № 03-09-734 ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області повідомило позивача, що ОСОБА_5 не приймалося рішення про призначення чи відмову в оплаті допомоги по вагітності та пологах, та в межах компетенції надано роз’яснення ОСОБА_5 освіти, молоді та спорту Мукачівської РДА. Крім того, зазначило, що 07 листопада 2016 року основний працівник ОСОБА_6 перервала відпустку по вагітності та пологах та вийшла на роботу. Тобто дія строкового трудового договору з ОСОБА_4 закінчилася в момент виходу на роботу основного працівника, але при цьому ОСОБА_5 освіти, молоді та спорту Мукачівської РДА на іншу посаду її не переведено. ОСОБА_5 зазначило, що станом на 30 березня 2018 року позивач не є застрахованою особою і не має права на отримання допомоги по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Законом України №1105-XIV від 23.09.1999 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зі змінами та доповненнями (далі - Закон №1105).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1105 загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Права, обов’язки та відповідальність роботодавця як страхувальника передбачені статтею 15 Закону № 1105, відповідно до частини другої якої роботодавець зобов’язаний, зокрема, надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 1105 застраховані особи мають право, зокрема, на: отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом; судовий захист своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону № 1105 Застраховані особи зобов’язані надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 1105 право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону № 1105 за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: допомога по вагітності та пологах.

Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності передбачені ч.1 ст. 23 Закону № 1105, якою встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності не надається: 1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; 2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби; 3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; 4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; 5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням; 6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону № 1105 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів

Відповідно до ч. 3 статті 25 Закону № 1105 за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1105 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі – Порядок № 1266), який визначає, механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників (далі - роботодавці).

Відповідно до п. 28 вказаного Порядку № 1266 якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, в тому числі внаслідок захворювання або травми, що пов’язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку.

У відповідності до ч. 1 ст. 31 Закону № 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з Фондом.

Як вже встановлено судом, ОСОБА_4 прийнята на посаду вихователя Завидівського дошкільного навчального закладу з 07 жовтня 2015 року та з 22 жовтня 2016 року по 04 липня 2019 року перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Іршавською районною лікарнею позивачу видано лист непрацездатності від 31 березня 2018 року АДМ № 717669.

Відповідачем не оспорюється факт видачі позивачу листка непрацездатності по вагітності та пологах серія 31 березня 2018 року АДМ № 717669, а тому такий документ відповідно до приписів закону є належною підставою для призначення позивачу допомоги по вагітності та пологах.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачу не проведено нарахування та виплата допомоги по тимчасовій втраті працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, з підстав, що вона не перебуває у трудових відносинах з відповідачем. Однак, суд не погоджується з такими доводами, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.23 КЗпП України трудовий договір зокрема може бути укладеним на визначений строк, встановлений за погодженням сторін. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до п. 2 ст.36 КЗпП підставою припинення трудового договору є: закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Таким чином, з аналізу вище наведених норм вбачається , що строкові трудові договори підлягають припиненню по закінченню їх строку, однак власне лише факту закінчення строку договору замало для припинення його дії. Для цього необхідно волевиявлення хоча б однієї зі сторін договору. Так, роботодавець, який бажає розірвати трудові відносини, повинен не пізніше ніж в останній день роботи працівника за строковим договором видати наказ про його звільнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП (закінчення строку договору).

Відповідно до п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до п. 2.27 вказаної Інструкції днем звільнення вважається останній день роботи, в даному випадку останнім днем дії строкового трудового договору.

Таким чином, роботодавець в день припинення строкового трудового договору зобов’язаний внести відповідний запис до трудової книжки працівника, із зазначенням дати звільнення та підстави такого звільнення.

В той же час, п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП передбачає, що трудові відносини не припиняються, коли вони фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказ про звільнення ОСОБА_4 з посади вихователя Завидківського ДНЗ чи переведення її на іншу посаду не видався, та відповідно у трудовій книжці відсутні записи про припинення строкового трудового договору з позивачем. Крім того, встановлено, що трудова книжка позивача знаходиться у роботодавця.

Представником відповідача у судовому засіданні підтверджено, що наказ про звільнення позивача або про його переведення на іншу посаду не видався.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що трудові відносини між позивачем та роботодавцем існують на даний час та не припинені.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.

Таким чином, дослідженими судом доказами стверджується, що у позивача як у застрахованої особи у встановленому законом порядку виникло право на одержання допомоги з тимчасової втрати працездатності у зв'язку з вагітністю та пологами, яке підтверджене належним медичним документом - листком непрацездатності АДМ № 717669 від 30 березня 2018 року, а в ОСОБА_5 освіти, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації як страхувальника, виник обов'язок з надання та оплати ОСОБА_4 такої допомоги.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що бездіяльність ОСОБА_5 освіти, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_4 допомоги по тимчасовій втраті працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами є протиправною.

Порушене право позивача на одержання відповідної соціальної допомоги підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_4 допомогу по тимчасовій втраті працездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, на підставі листка непрацездатності АДМ № 717669 від 30 березня 2018 року.

Відтак, позовні вимоги в цій частин є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд зазначає, що відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пунктом 2 даної статті визначено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Стверджуючи про те, що їй завдано моральну шкоду, позивач не обґрунтувала, в чому саме полягає ця шкода, не доведено факту завдання моральних страждань, душевних переживань та психологічного розладу, наявність втрат немайнового характеру, що настали у зв'язку з протиправною бездіяльністю відповідача, не визначено, якими доказами це підтверджується.

За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. ОСОБА_5 освіти, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації не доведено правомірності непроведення нарахування та виплати ОСОБА_4 допомоги по тимчасовій втраті працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, на підставі листка непрацездатності. Вимоги позивача про визнання такої бездіяльності відповідача протиправною та зобов’язання нарахувати та виплатити допомогу по тимчасовій втраті працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, відповідають вимогам законодавства та встановленим судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню та необхідно визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_5 освіти, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_4 допомоги по тимчасовій втраті працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, на підставі листка непрацездатності АДМ № 717669 від 30 березня 2018 року та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_4 таку допомогу. В задоволенні позову в іншій частині (відшкодування моральної шкоди ) необхідно відмовити з вищенаведених підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_5 освіти, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації судові витрати у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_4 (Закарпатська область, Іршавський район, с. Доробратово, вул. Суворова, буд. 8, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_5 освіти, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Штефана Августина, буд. 21, код ЄДРПОУ 02143347), третя особа що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Перемоги, буд. 92 Б, код ЄДРПОУ 41320961) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_5 освіти, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_4 допомоги по тимчасовій втраті працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, на підставі листка непрацездатності АДМ № 717669 від 30 березня 2018 року.

3. Зобов’язати ОСОБА_5 освіти, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_4 допомогу по тимчасовій втраті працездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, на підставі листка непрацездатності АДМ № 717669 від 30 березня 2018 року.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_4 (Закарпатська область, Іршавський район, с. Доробратово, вул. Суворова, буд. 8, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_5 освіти, молоді та спорту Мукачівської районної державної адміністрації (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Штефана Августина, буд. 21, код ЄДРПОУ 02143347) судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя ОСОБА_7