Рішення № 77591902, 05.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3271/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Станкова О.Ф.

у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження розглянув справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії на виконання постанови КМУ від 21.02.2018р., №103 щодо зменшення з 01.01.2018р., основного розміру пенсії по інвалідності, яка призначена та виплачується в розмірі пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 86% на 80% грошового забезпечення, зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2018р., ОСОБА_1 пенсії на виконання постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 86% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ГУ ПФУ в Одеській області до квітня 2018р. йому виплачувалась пенсія по інвалідності, з урахуванням вислуги років, в загальному розмірі 86% грошового забезпечення. Після проведеного відповідачем у квітні 2018р. перерахунку пенсії на виконання постанови КМУ від 21.02.2018р., №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» відповідачем було протиправно зменшено відсотковий розмір основного грошового забезпечення позивача з 86 на 80. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційне право на пенсійне забезпечення, адже зазначені зміни в законодавстві щодо зменшення відсоткового розміру грошового забезпечення, відповідно до якого вираховується пенсія, відбулись після призначення пенсії позивачу та не являлись підставою для зменшення розміру призначеної йому пенсії, в тому числі після проведення відповідачем перерахунку.

Представником ГУ ПФУ в Одеській області надано до суду відзив на позов (а.с.18-19), в якій відповідач зазначає, головним управлянням 10.04.2018р., проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та з урахуванням основного розміру пенсії вже в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, що передбачений згідно змін, внесених постановою КМУ від 21.02.2018р., №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб». Крім того, позивач отримував пенсію виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував особисто на момент звільнення з військової служби, тому і відсотковий розмір грошового забезпечення був застосований відповідно до законодавства, що діяло на момент призначення пенсії. Однак, у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, і тому застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок. Вказаними змінами не відбулося звуження існуючого права позивача на призначення пенсії. Таким чином, вказане обмеження застосовано відповідачем згідно прямого положення законодавства, а тому підстави для визнання протиправними дій відповідача відсутні.

Ухвалою суду від 09.07.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 03.08.2018 року судом здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 06.09.2018 року судом поновлено судовий розгляд для з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 є пенсіонером та відповідно до протоколу ГУ ПФУ в Одеській області від 24.01.2014р. за пенсійною справою – НОМЕР_1, з 24.01.2014р., отримує пенсію по інвалідності з урахуванням вислуги років (32 роки) у розмірі 86% від грошового забезпечення (а.с.22).

З 01.10.2017р., ГУ ПФУ в Одеській області було проведено перерахунок основного розміру пенсії позивача враховуючи 86% його грошового забезпечення.

На підставі Постанови КМУ №704, Постанови КМУ №103 від 21.02.2018р. позивачу з 01.01.2018р. здійснено перерахунок пенсії виходячи з 80% грошового забезпечення, що підтверджується наявним в матеріалах справи перерахунком пенсії від 01.05.2018р. (а.с.11).

Як вбачається із зазначеного у позові, позивач, не погоджуючись із здійсненим перерахунком, звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області.

ГУ ПФУ в Одеській області 06.06.2018р., було надано відповідь за №1452/П-11, в якій відповідачем повідомлено позивачу, що пенсія призначалась позивачу з 24.01.2014р., відповідно до норм законодавства, котрі діяли на той період і максимальний розмір якої не повинен був перевищувати 90%. Законом України від 27.03.2014р., «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни, якими передбачено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Пенсійним фондом України відповідний перерахунок пенсії не проводився, оскільки зменшення розміру пенсій неприпустиме. Проте, з прийняттям КМУ постанови від 21.02.2018р., №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» перерахунок пенсій проведено з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби, що визначенні станом на 01.03.2018р., відповідно до постанови КМУ 30.08.2017р., №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за нормами законодавства, що діє на момент перерахунку. А тому, пенсія призначена, перерахована та виплачується у відповідності із вимогами чинного пенсійного законодавства.

Зазначена відповідь ГУ ПФУ в Одеській області стала підставою для звернення позивача до суду із вказаним позовом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262), передбачено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно з п."а" ч.1 ст.13 Закону №2262 пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років – 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я – 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років – 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону №2262 (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, – 100 процентів, до категорії 2, – 95 процентів.

Пунктом «а» ст.21 вказаного закону передбачено, що розмір пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначається в таких розмірах: інвалідам війни I групи – 100%, II групи – 80%, III групи – 60% відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Згідно частин 1, 2 ст. 63 Закону №2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв’язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Частиною 4 цієї статті визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 1, 4 Порядку №45, затвердженого КМУ від 13.02.2008р., визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262), у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу була призначена пенсія з 24.01.2014р., по інвалідності з урахуванням вислуги років (32 роки) у розмірі 86% від грошового забезпечення. Тобто, відсоток від грошового забезпечення, відповідно до якого повинна розраховуватись пенсія, становить 86.

Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011р., та пунктом 23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» , який набрав чинності з 01.05.2014р., до ч.2 ст.13 Закону №2262, внесено зміни та цифри "90%" замінено цифрами "80%", та цифри "80%" замінено цифрами "70%", відповідно.

Законом України №3668-VI від 08.07.2011р., до ст.43 Закону №2262 внесено зміни, згідно яких максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Проте, суд зазначає, що внесені зміни до ст.ст. 13, 43 Закону №2262 щодо розміру пенсії у відсотках та її максимального розміру стосуються виключно порядку призначення пенсії особам у разі реалізації ними права на первинне призначення пенсії за цим Законом, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

На момент призначення пенсії позивачу зазначені зміни не були внесені до законодавства, що регулює порядок призначення пенсії і тому у відповідача відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1, на підставах відмінних від тих, за яких позивач набув права на пенсію на момент її початкового призначення.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція щодо зазначена у постановах Верховного суду України від 10.05.2016р., по справі №21-278а16, від 05.07.2016р., по справі №461/2167/14-а, від 06.07.2016р., по справі №2-а/638/70/15 та у постанові Верховного суду від 03.04.2018р., по справі №175/1665/17, а у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Вирішуючи питання про застосування Закону №2262-ХІ в часі, необхідно виходити з того, що згідно зі ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, згідно ст.ст. 22, 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

З урахуванням нормативного аналізу та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що відповідач не мав права зменшувати позивачу відсоткового значення розміру посадового окладу позивача при здійсненні перерахунку пенсії, а тому дії відповідача є протиправним, а позов є таким, що підлягає задовленню.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії на виконання постанови КМУ від 21.02.2018р., №103 щодо зменшення з 01.01.2018р., основного розміру пенсії по інвалідності, яка призначена та виплачується в розмірі пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 86% на 80% грошового забезпечення.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2018р., ОСОБА_1 пенсії на виконання постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 86% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, 65023, АДРЕСА_1);

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, (код ЄДРПОУ 20987385, 65107, м.Одеса, вул. Канатна, 83).

Суддя П.П. Марин

.