Рішення № 77591883, 05.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1566/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліки Одещини” до ОСОБА_1 управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ОСОБА_1 управління ДФС України в Одеській області №0046901415, №0046891415, №0046881415 від 12.12.2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Ліки Одещини” до ОСОБА_1 управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ОСОБА_1 управління ДФС України в Одеській області №0046901415, №0046891415, №0046881415 від 12.12.2017 року.

В судовому засіданні 26.10.2018 року представниками позивача були підтримані заявлені позовні вимоги з огляду на те, що при проведенні виїзної документальної перевірки та складання акту ГУ ДФС в Одеській області не було враховано тієї обставини, що помилки у веденні бухгалтерського обліку руху ТМЦ підприємств були самостійно усунені підприємством та надані відповідні підтвердження податковому органу, що не могло вплинути на об’єм податкових зобов’язань підприємства, а це є безумовною підставою для скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень. Представник відповідача ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що перевірка була призначена та проведена у відповідності до положень ПК України, оскільки платником податків не були відображені у податковій звітності відповідних податкових періодів рух ТМЦ та їх реалізація, а це було підставою для нарахування ним податкового зобов’язання з податку на прибуток та ПДВ відповідних податкових періодів.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач – Головне управління ДФС в Одеській області, на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу», є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо призначення податкових перевірок, встановлення порушень податкового законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, надання висновків на повернення з бюджету надмірно сплачених податків та зборів, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.1 ст.19 КАС України, підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

На підставі направлень від 25.07.2017 № 4510/14-15, виданого ГУ ДФС в одеській області, головним державним ревізором - інспектором відділу аудиту платників території обслуговування м. Одеси управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області. ОСОБА_2М .

- від 23.10.2017 № 7863/14-15, виданого ГУ ДФС в Одеській області, головним державним ревізором - інспектором відділу аудиту платників території обслуговування м. Одеси управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3,- 25.07.2017 № 451/14-15. виданого ГУ ДФС в одеській області, головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків та зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4.,- від 25.07.2017 №4513/14- 15. виданого ГУ ДФС в Одеській області, державним ревізором - інспектором відділу стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування ДПІ у Малиновському районі м. Одеси управління погашення боргу ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_5 3. - від 25.07.2017 № 4515/14-15. виданого ГУ ДФС в одеській області, головним державним ревізором - інспектором відділу фактичних перевірок , контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_6, - від 30.12.2016 № 3293/14-04, виданого ГУ ДФС в Одеській області - головним державним ревізором - інспектором відділу фактична готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7, відповідно до п.п.20.1.4. п. 20.1 ст. 20 та п. 77.1, ст.77 ПКУ від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок платників податку за 3 квартал 2017 року та наказу ГУ ДФС в Одеській області від 12.07.2017 № 2763 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Ліки Одещини», з питань дотримання вимог податкового законодавства період з 26.03.2014 по 31.03.2017 , валютного - за період з 26.03.2014 по 31.03.2017. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 26.03.2014 по 31.03.2017 відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

21.11.2017 року підприємством отримано акт про результати документальної планової виїзної перевірки №000718/15-32-14-15/39149032 (надалі - Акт).

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, ТОВ «Ліки Одещини» керуючись п.п.17.1.6, п.17.1 ст.17; п.86.7 ст.86 ПК України, було направлено заперечення до ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області.

18.12.2017 року ТОВ «Ліки Одещини» було отримано листа ГУ ДФС в Одеській області яким заперечення ТОВ «Ліки Одещини» на висновки, викладені в акті перевірки були залишені без змін. Не встановлено нових обставин, що спростовують висновки відображені в акті від 21.11.2017 № 000718/15-32-14-15/39149032.

На підставі акту перевірки від 21.11.2017 року № 000718/15-32-14-15/39149032 ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення рішення: №0046901415 від 12 грудня 2017 року яким встановлено порушення ТОВ «Ліки Одещини» п.п.14.1.36, п. 14.1, ст. 14. ст. 22, п.44.1, п.44.2 ст. 44. пп.138.1.1 п. 138.1. п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п. 139.1.9. ст. 139 Податкового кодексу України, та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі: 2014 рік - 45490 грн., 2015 рік - 108979 грн., 2016 рік - 98679 грн., 1 квартал 2017 року - 90579 грн. №0046891415 від 12 грудня 2017 року яким ТОВ «Ліки Одещини» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств - 166297 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 824 грн.№0046881415 від 12 грудня 2017 року яким ТОВ «Ліки Одещини» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість - 176727 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 44182 грн.

Розглянувши оскаржені акти суб’єкту владних повноважень, суд виходячи з положень ч.2 ст.2 КАС України, проходить до висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам закону, виходячи з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у

справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході перевірки ТОВ «Ліки Одещини» встановлено наступне. Відповідно до наказів ТОВ «Ліки Одещини» від 01.01.2015 №1 про облікову політику на 2015 рік. від 31.12.2015 № 15-Б про облікову політику на 2016 рік. від 30.12.2016 № 11 про облікову політику на 2017 рік платником податків використовуються принципи, методи і процедури для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності.

Підприємствами роздрібної торгівлі в основному здійснюється вартісний облік товарів через велику кількість різноманітних товарів та оформленням реалізації товарів касовими чеками. У такому разі на кожну матеріально-відповідальну особу (МВО) в бухгалтерії відкривається особовий рахунок, в якому роблять записи по залишках, надходженню та вибуттю товарів на звітну дату. Записи відображають за продажними цінами. В установлені строки матеріально-відповідальні особи складають товарні звіти і разом із підтверджувальними документами здають до бухгалтерії. Товарні звіти можуть складатися щодня або один раз у 3,5,7,10 днів (залежно від обсягу господарських операцій торговельного підприємства). Товарні звіти складають у двох примірниках: 1-й з додатками здають в бухгалтерію, 2-й залишають у МВО.

Особлива увага при формуванні облікової політики в торгівлі приділяється оцінці товарів, які займають вагому частину в запасах торговельного підприємства.

Згідно з п.3 п.п.3.2-3.3 наказу про облікову політику ТОВ «Ліки Одещини» при відпуску запасів у продажу та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за методом собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

На рахунках обліку запасів за дебетом відображається їх надходження на підприємство, за кредитом - витрачання. Отже, рахунки обліку запасів є активними і, відповідно, повинні мати лише дебетове сальдо. При цьому списати з рахунку відповідну ТМЦ не можна за її відсутності. У ході перевірки встановлено випадки обліку від'ємних залишків (кредитового сальдо) на рахунках обліку ТМЦ - 28 «Товари». Причинами виникнення кредитового сальдо є: або відпуск не оприбуткованих ТМЦ. або надмірне списання товару до собівартості реалізованого товару. Вказані порушення встановлено при перевірці бухгалтерських рахунків: рах. 311 «Поточні рахунки в національній валюті», рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» рах. 28 «Товари», рах.902 «Собівартість реалізованих товарів» та відображено бухгалтерськими проводками: Д-т 28 К-т 631. Д-т 902 К-т 28.

Згідно з даними бухгалтерського обліку, кредитове сальдо по рах.28 «Товари» рахується періодах (перелік наведено в акті перевірки).

Таким чином, підприємством порушено норми: при відображенні операції у складі доходів - п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153; при відображенні операції } складі зобов'язань - п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306; при відображенні операції у складі витрат п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248; при відображенні операції у складі запасів -п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за № 751/4044; норми інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку залежно від відображення інформації в бухгалтерському обліку.

Отже, у ході перевірки ТОВ «Ліки Одещини» встановлено неправомірне перенесення інформації з регістрів бухгалтерського облік) до фінансової звітності (фінансовий звіт за формою 2-м), в результаті чого порушено норми п.3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського облік) 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868 та, відповідно, неправомірне визначення показників податкової звітності, зокрема, декларації з податку на прибуток підприємств.

Перевіркою ТОВ «Ліки Одещини» встановлено порушення п.44.2 ст.44. пп. 138.1.1 п.138.1. п138.2.п 138.4 ст.138. п. 139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного визначення показників Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за листопад 2014 року в сумі 45 490 грн.

При заповнені рядку 01 декларації з податку на прибуток за 2015 рік ТОВ «Ліки Одещини» не була включена сума 16 521 грн.. яка в бухгалтерському обліку відображена наступними проводками: Дт 719 Кт 791 -4005,62 грн. (повернення товару); Дт 746 Кт 791 - 12515.24 грн. (% нараховані банком).

Крім того, в акті перевірки зазначено наступне: перевіркою ТОВ «Ліки Одещини» встановлено випадки обліку від'ємних залишків (кредитового сальдо) на рахунках обліку ТМЦ -28 «Товари». Причинами виникнення кредитового сальдо є: або відпуск не оприбуткованих ТМЦ, або надмірне списання товару до собівартості реалізованого товару. Вказані порушення встановлено при перевірці бухгалтерських рахунків: рах. 311 «Поточні рахунки в національній валюті», рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», рах. 28 «Товари», рах.902 «Собівартість реалізованих товарів» та відображено бухгалтерськими проводками: Д-т 28 К-т 63 1. Д-т 902 К-т 28.

Згідно з даними бухгалтерського обліку, кредитове сальдо по рах.28 «Товари» рахується у наступних періодах : липень 2015 року - 201 159 грн.: серпень 2015року - 682 475 грн.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.1 ст.9 Закот України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського облік} господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового облік).

Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» оцінка товарів у поточному обліку базується на їх первісній вартості, яка змінюється залежно від джерел надходження.

Придбані товари зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісною вартістю товарів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат.

Наступним елементом облікової політики торговельного підприємства є оцінка товарів під час вибуття.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, визначено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У випадку якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 Кодексу з урахуванням положень Кодексу.

Відповідно до п.п.138.1.1 п.138.1. п.138.4. п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподатковування, включається собівартість реалізованих товарів, виходячи із ціни їх придбання і в тому періоді, у якому відображаються доходи від їх реалізації.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно з п.138.6 ст.138 Податкового кодексу України собівартість придбаних і реалізованих товарів формується відповідно до ціни придбання з урахуванням ввізного мита й витрат на доставку й доведення до стану, придатного для продажу. Відповідно до п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України оцінка вибуття запасів здійснюється за методами, встановленими відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Для всіх одиниць запасів, що мають однакові призначення й умови використання, застосовується тільки один із дозволених методів оцінки їх вибуття. Відповідно до п. 16 П(С)БО 9 «Запаси» при вибутті запасів їх оцінка здійснюється одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів: середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами бухгалтерського облік} та нарахування податку.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких ( митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У пункті 198.2 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів послуг.

Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного період}' у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у том} числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у том} числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях } межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.5 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) період} і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року. - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до склад} невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, суд погоджується з правовою позицією представника відповідача про те, що встановлені під час проведення перевірки невідповідності бухгалтерського обліку підприємства позивача за відповідні податкові періоди свідчили про здійснення реалізації товарів, які не були оприбутковані підприємством у своєму обліку або надмірне списання товарів до собівартості реалізованого товару.

Будь-яка з цих подій, відповідно до наведених вище норм Податкового кодексу України, були підставами для збільшення підприємством позивача власних податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств (реалізація товарів або зменшення витрат) та з ПДВ (реалізація товарів або списання товарів з ПДВ).

Разом з тим, в податковій звітності з податку на прибуток підприємств та ПДВ підприємства позивача за відповідні податкові періоди, вказані операції не знайшли свого відображання.

Відповідно до пояснень представників позивача та представника відповідача вказані невідповідність у бухгалтерському обліку підприємства була усунута вже після проведення перевірки та відповідна бухгалтерська довідка подана до податкового органу разом із запереченнями проти висновків акту перевірки №000718/15-32-14-15/39149032, що не може бути підставою для звільнення платника податків від донарахувань податкових зобов’язань за результатами проведеної перевірки, в зв’язку із чим, суд відхиляє пояснення представників позивача щодо відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності, в зв’язку із чим, оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення не підлягає визнанню протиправними та скасуванню та в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліки Одещини” до ОСОБА_1 управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ОСОБА_1 управління ДФС України в Одеській області №0046901415, №0046891415, №0046881415 від 12.12.2017 року - відмовити повністю.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 05.11.2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено до П’ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.