Рішення № 77591845, 02.11.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2018 р. № 1440/1890/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, вул. Кірова, 69, с. Пересадівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57220 до відповідача:Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018 про:визнання протиправним та скасування рішення від 12.03.2018 № 18/1; зобов’язання вчинити певні дії, ,

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся з позовом до Інгульського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі – відповідач або Управління) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 12.03.2018 № 18/1 (надалі – Рішення); зобов’язання відповідача призначити та виплачувати з 12.12.2017 пенсію за віком, відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі – Закон № 796).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав на те, що рішення Управління про відмову у призначенні пенсії не ґрунтується на нормах Закону № 796.

Управління подало відзив на позовну заяву(арк. спр. 63-65), в якому зазначило, що позивач, в порушення пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2015 № 22-1 (надалі – Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії не додав документи із зазначенням населеного пункту чи об’єкту, де позивач виконував роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Крім того, відповідач у відзиві зазначив, що архівна довідка військової частини від 15.01.2016 № 28, що була надана позивачем, не підтверджує його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки місцем дислокації військової частини вказано с. Красятичі, яке не відноситься до зони відчуження, згідно з Переліком населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок ведення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі – Перелік № 106). В матеріалах справи вказана відповідачем у відзиві на позовну заяву довідка від 15.01.2016 № 28 відсутня, оскільки позивач не зазначив її в якості доказу на підтвердження його вимог.

В судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав, представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (дата народження – 07.02.1967), згідно з посвідченням серії А № 226388 (надалі – Посвідчення, арк. спр. 58), є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2).

12.12.2017 позивач (якому на момент звернення виповнилося 50 років) звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону № 796 (арк. спр. 50). До заяви позивач (як повідомив відповідач листом від 07.09.2018 № 17684/11, арк. спр. 48-49) зокрема додав Посвідчення, архівну довідку Центрального архівного відділу Національної гвардії України від 24.05.2017 № 492 (надалі – Довідка, арк. спр. 54), довідку за підписом командира військової частини 4004 від 19.04.1993 № 5/5-402 (арк. спр. 55), довідку Вітовського районного військового комісаріату від 07.03.2017 № 57 (арк. спр. 57).

Згідно з Довідкою, «… військовослужбовець військової частини 7446 рядовий ОСОБА_1 … перебував в службовому відрядженні у військовій частині 3217, який в складі 4 батальйону (тимчасового формування) по охороні зони відчуження приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 03.07.1986 р. (наказ № 157 від 4.07.86 р.) по 29.10.1986 р. (наказ № 284 від 29.10.96 р.). Згідно наказу командира військової частини 3217 № 039 від 26.06.1986 р. 4-й мотострілецький батальйон (тимчасового формування) виконував завдання по забезпеченню надійної охорони периметру 10-ти та 30-ти км зон району ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та Чорнобильської електростанції. Місце дислокації 4-го батальйону – с. Красятичі …».

Рішенням від 12.03.2018 № 18/1 (надалі – Рішення, арк. спр. 9-10) Управління відмовило позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно зі статтею 55 Закону № 796. Як зазначено у Рішенні, «… згідно ст.55 Закону № 796-ХІІ визначено коло осіб, учасників наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які мають право на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, зокрема, особам, які працювали з 01.07.1986 по 31.12.1986 у зоні відчуження не менше 5 календарних днів, пенсійний вік знижується на 10 років. Згідно Постанови від 23.07.1991 р. № 106 «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначений перелік населених пунктів, віднесених до зоні радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. В наданих документах для призначення пенсії зазначено населений пункт зони відчуженя с.Красятичі, де провадилась роботи заявника по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. В переліку населених пунктів, в зоні відчуження зазначене село відсутнє …».

Підставою для відмови у призначенні пенсії у Рішенні вказана статті 55 Закону № 796.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Як вказано у статті 15 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом № 796 або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 55 Закону № 796, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, а саме: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: 1) з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на зниження пенсійного віку на 10 років.

У частині першій статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» вказано, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Тобто, з урахуванням зниження пенсійного віку на 10 років, позивач (50 років якому виповнилося у лютому 2017 року) у грудні 2017 року мав всі підстави для призначення пенсії.

Відповідно до зазначених у Рішенні мотивів відмови позивачу у призначенні пенсії, суд дійшов висновку, що відповідач заперечив факт праці позивача у зоні відчуження.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Статтею 10 Закону № 796 встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов’язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 796, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Відповідно до статті 65 цього Закону документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Як вказано вище, статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначений Посвідченням, і у позивача не було обов’язку (при зверненні до відповідача з приводу призначення пенсії) додатково підтверджувати цей факт. Відповідно, Управління не мало права ставити під сумнів обґрунтованість надання ОСОБА_1 відповідного статусу.

Згідно з абзацом сьомим підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1, на підтвердження особливого статусу особа до заяви про призначення пенсіє додає посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідку про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідку військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідку архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідку про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видану органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії додав Довідку, яка за своїм змістом відповідає довідці, про яку йдеться в пункті 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1.

Суд зауважив, що відповідач в Рішенні зазначив відомості, що не відповідають дійсності. Село Красятичі, згідно з Довідкою, було місцем дислокації 4-го батальйону, а не місцем, де, як вказано в Рішенні «… провадилась роботи заявника по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС …». У Довідці чітко вказано, що позивач у складі 4-го батальйону з 03.07.1986 по 29.10.1986 забезпечував охорону периметру 10- та 30-километрових зон.

З урахуванням викладеного, суд встановив, що Управління, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, діяло всупереч статті 55 Закону № 796, чим порушило конституційне право позивача на соціальний захист.

Відповідно до частини першої статті 83 Закону № 1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Враховуючи, що із заявою про призначення пенсії позивач звернувся до відповідача 12.12.2017, саме з цієї дати його права підлягають відновленню шляхом зобов’язання відповідача призначити пенсію на пільгових умовах на підставі статті 55 Закону № 796 з 12.12.2017 року.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (вул. Кірова, 69, с. Пересадівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57220, РНОКПП НОМЕР_1) до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250638) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Інгульського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва, Миколаївської області від 12.03.2018 № 18/1 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1.

3. Зобов’язати Інгульське об’єднане Управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області призначити з 12.12.2017 та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням дати звернення 12.12.2017.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна