Рішення № 77591605, 06.09.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року Справа № 171/1190/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Голобутовського Р.З.,

розглянувши в письмовому провадженні в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08.08.2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні трудового стажу ОСОБА_1 на підставі довідки Державного підприємства зовнішньоекономічного об’єднання "Технопромекспорт" № 5318-957 ФТП від 18.01.1996 року та запису в трудовій книжці, за період роботи за кордоном в Монгольській Народній Республіці з 08.11.1987 року по 02.09.1996 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1, 16.02.1959, період роботи за контрактом ЗО "Технопромекспорт" в гендирекції по спорудженню енергетичних об'єктів "Монголенергобуд" в Монгольській Народній Республіці з 08.11.1987 року по 02.09.1996 рік, для обчислення трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком та здійснити перерахування пенсії з моменту звернення із заявою за її призначенням 17.02.2014 року.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що з 17.02.2014 року йому нарахована та виплачується пенсія за віком, однак при нарахуванні пенсії не зараховано трудовий стаж роботи з 08.11.1987 року по 02.09.1996 рік, за контрактом з Міністерством зовнішніх економічних зв’язків Російської Федерації зовнішньоекономічного об’єднання «Технопромекспорт» в гендирекції по спорудженню енергетичних об’єктів «Монголенергобуд» в Монгольській Народній Республіці, де він пропрацював на посаді ізоліровщика по термоізоляції 5 розряду з 08.11.1987 року по 02.09.1996 року, куди був направлений в закордонне відрядження Спеціалізованим монтажним управлінням «Запоріженергозахист» м. Єнергодар, разом з дружиною та двома дітьми.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо не зарахування оскаржуваного періоду до трудового стажу є незаконними та такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення, оскільки суперечать принципу верховенства права.

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровскьої області від 19.06.2018 року справу №171/1190/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2018 справу передано для розгляду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовському Р.З

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 року справу №171/1190/18 прийнято до провадження судді Голобутовського Р.З., відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

04.09.2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи на території Монгольської Народної Республіки, необхідно підтвердження здобуття позивачем такого стажу саме від компетентних органів Монгольської народної Республіки. Надані позивачем довідки не відповідають вимогам Угоди, а отже зарахування, відповідно до довідки «Технопромекспорт» №5318-957 ФТП від 18.01.1996 року, до страхового стажу позивача періоду роботи з 08.11.1987 року по 02.09.1996 рік в Монгольській Народній Республіці, є безпідставним та незаконним.

На підставі зазначеного відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

На підставі викладеного, а також виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З 17.02.2014 року позивачу нарахована та виплачується пенсія за віком, однак при нарахуванні пенсії позивачу не зараховано трудовий стаж роботи з 08.11.1987 року по 02.09.1996 рік, за контрактом з Міністерством зовнішніх економічних зв’язків Російської Федерації зовнішньоекономічного об’єднання «Технопромекспорт» в гендирекції по спорудженню енергетичних об’єктів «Монголенергобуд» в Монгольській Народній Республіці, де він пропрацював на посаді ізоліровщика по термоізоляції 5 розряду з 08.11.1987 року по 02.09.1996 року, куди був направлений в закордонне відрядження Спеціалізованим монтажним управлінням «Запоріженергозахист» м. Єнергодар, разом з дружиною та двома дітьми. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо зарахування зазначеного стажу в загальний стаж роботи.

Листом від 04.05.2018 року №Г-6411-18 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало відповідь, в якій зазначено, що позивачем до управління надано довідку Державного підприємства зовнішньоекономічного об’єднання «Технопромекспорт» №5318-957 ФТП від 18.01.1996 року, яка не може бути врахована для розрахунку пенсії, оскільки відповідно до вимог Постанови КМУ від 12.08.1993 року №637, вказана довідка повинна бути підписана посадовими особами та засвідчена печаткою, відомості про періоди роботи повинні бути внесені до довідки на підставі первинних документів, а у довідці відсутній другий підпис начальника відділу кадрів та підставою видачі довідки вказано для запису у трудовій книжці, що не є первинним документом.

Не погоджуючись із наданою відповіддю, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Згідно з вимогами ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

06.04.1981 року між СРСР і Монгольською народною Республікою підписана Угода про співробітництво у галузі соціального забезпечення, ратифікована 02.12.1981 року, та яка набула чинності з 28.01.1982 року.

Ця Угода поширюється на всі види соціального забезпечення громадян, які встановлено або буде встановлено законодавством Договірних Сторін. Під соціальним забезпеченням у галузі пенсійного забезпечення за даною Угодою маються на увазі всі види забезпечення, які надаються громадянам державними органами обох держав у разі призначення пенсії за віком, по інвалідності, а також у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 1 зазначеної Угоди під час здійснення соціального забезпечення застосовується законодавство Договірної Сторони, на території якої проживає громадянин, якщо Угодою не передбачено інше.

Згідно зі ст. 4 Угоди при призначенні пенсій зараховується повністю трудовий стаж, в тому числі і стаж, який дає право для призначення пенсій на пільгових умовах та в пільгових розмірах, набутий на території обох Договірних Сторін та підтверджений компетентними органами тієї Договірної Сторони, на території якої був набутий стаж. Розрахунок стажу роботи в кожній із Договірних Сторін здійснюється по законодавству тієї Договірної Сторони, на території якої здійснювалась робота або прирівняна до неї діяльність.

Таким чином, законодавством передбачена можливість зарахування до страхового стажу періоду роботи на території Монголії за умови відповідного документального підтвердження.

У цей же час, у відповідності до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Поміж іншого, суд вважає за необхідне відмітити, що у відповідності до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Також, суд зазначає, що відповідно до п. 48 Правил про умови праці радянських працівників за кордоном, затверджених постановою ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 25.12.1974 року № 365, працівникам, направленим до установ СРСР за кордоном, а також членам їх сімей, прийнятим на місці на штатні посади, час роботи в цих установах зараховується у їхній безперервний трудовий стаж при призначенні допомоги по державному соціальному страхуванню за умови вступу на роботу після повернення в СРСР протягом двох місяців, не враховуючи часу проїзду до місця постійного проживання і перебування у відпустці, не використаної за час роботи за кордоном.

Так, позивачем до позовної заяви долучена довідка видана ДП ЗО "Технопромекспорт" в гендирекції по спорудженню енергетичних об'єктів "Монголенергобуд" від 18.01.1996 №5318-057/ФТП про те що він дійсно працював за контрактом на посаді ізоліровщика термоізоляції 5 розряду. Також ці дані підтверджені записами у трудовій книжці.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З огляду на вимоги Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (Спорронг та Льонрот проти Швеції) до правовідносин щодо отримання пенсії слід застосовувати засади юридичної визначеності, зокрема в частині права особи на розумні очікування мирного володіння майном.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією.

Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України, суд стягує з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 704,80 грн. відповідно до квитанції №0.0.1063355113.1 від 18.06.2018.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні трудового стажу ОСОБА_1 на підставі довідки Державного підприємства зовнішньоекономічного об’єднання "Технопромекспорт" № 5318-957 ФТП від 18.01.1996 року та запису в трудовій книжці, за період роботи за кордоном в Монгольській Народній Республіці з 08.11.1987 року по 02.09.1996 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, період роботи за контрактом ЗО "Технопромекспорт" в гендирекції по спорудженню енергетичних об'єктів "Монголенергобуд" в Монгольській Народній Республіці з 08.11.1987 року по 02.09.1996 рік, для обчислення трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком та здійснити перерахування пенсії з моменту звернення із заявою за її призначенням 17.02.2014 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 704,80 грн. відповідно до квитанції №0.0.1063355113.1 від 18.06.2018.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2