Ухвала суду № 77591446, 08.10.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ПОВЕРНЕННІ СУДОВОГО ЗБОРУ

08 жовтня 2018 року Справа № 0840/2880/18м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про повернення помилково сплаченого судового збору по справі

за позовом ОСОБА_1 (72316, АДРЕСА_1)

до Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Івана Алексєєва, 2)

про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зобов’язання вчинити певні дії.

За заявою позивача від 26.09.2018 (вх. №30340) йому повернуто оригінал квитанції від 20.02.2018 №0.0.969797953 1 про сплату судового збору.

03.10.2018 до суду надійшла заява ОСОБА_2 про повернення йому помилково сплаченого судового збору в сумі 704,80 грн.

Розглянувши заяву позивача суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, ухвалою суду від 21.07.2018 позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху, оскільки платіжним документом, а саме квитанцією від 20.02.2018 №0.0.969797953 1 судовий збір сплачено на інші (не вірні) реквізити.

На усунення недоліків позовної заяви позивач сплатив судовий збір на інші реквізити.

Таким чином квитанція від 20.02.2018 №0.0.969797953 1, з посиланням на яку позивач просить суд прийняти рішення про повернення йому помилково сплаченого судового збору, не зарахована судом як доказ сплати судового збору, а отже і не може бути доказом понесення позивачем судових витрат за звернення з позовом до Запорізького окружного адміністративного суду.

Також суд звертає увагу ОСОБА_1 на наступні обставини.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суди здійснюють відповідні процесуальні дії тільки після пред’явлення платником платіжного документа про сплату належної суми судового збору з підтвердженням зарахування суми судового збору на казначейський рахунок, згідно виписки з казначейського рахунку.

Відтак, повернення суми судового збору платнику, у випадках передбачених законодавством, здійснюється з рахунку на який він був зарахований.

Відповідно до відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» судовий збір у сумі 704,80 грн., перерахований згідно квитанції № 0.0.1003881132.1 від 04.04.2018, сплачений на реквізити Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, а відтак поверненню Запорізьким окружним адміністративним судом не підлягає.

Помилково та/або безпідставно сплачений судовий збір може бути повернутий тільки тим судом, на реквізити якого він був перерахований (зарахований).

Зважаючи на викладені обставини, у задоволенні заяви про повернення судового збору слід відмовити.

Керуючись статтями 143, 241, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору – відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко