Рішення № 77591440, 26.10.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року (о 12 год. 50 хв.)Справа № 808/1909/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області

про визнання протиправною відмови та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (далі – ПрАТ «Дніпроспецсталь», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі – ГУ Держпраці у Запорізькій області, відповідач), в якому просить:

визнати протиправною відмову відповідача щодо продовження строку дії дозволу №902.12.23-27.10.0;

зобов’язати відповідача продовжити на п’ять років строк дії дозволу №902.12.23-27.10.0 шляхом проставляння на його оригіналі відмітки «Продовжено на 5 років», внесення відповідної інформації до реєстру дозволів та повернути протягом трьох робочих днів оригіналу дозволу позивачу.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що за період з 2012 по 2017 роки на ПрАТ «Дніпроспецсталь» проведено комплекс заходів, що дозволили значно знизити рівень виробничого травматизму, за шість років на підприємстві не зареєстровано випадків групового травматизму, випадків травматизму зі смертельними наслідками, випадків травматизму з тяжкими наслідками для потерпілого у вигляді інвалідності, встановлення стійкої втрати працездатності тощо. Так, за цей час тільки по одному випадку травмування була призначена Комісія з проведення спеціального розслідування, а саме при виконанні робіт отримав важкий перелом ноги розливник сталі ОСОБА_1О і є той самий зареєстрований нещасний випадок, на який відповідач посилається як на причину відмови у продовженні строку дії спірного дозволу. На думку позивача, відповідач помилково вважає, що цей нещасний випадок стосується саме дозволу від 28.12.2012 №902.12.23-27.10.0, що є предметом оскарження, а насправді він підпадає під дію дозволу №055.13.23 від 17.01.2013, яким підприємству дозволяється «виконання робіт підвищеної небезпеки при виробництві сталі. Позивач не заперечує, що задля продовження дії дозволу №055.13.23 від 17.01.2013 йому необхідно буде відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 №1107, провести попередньо експертизу для оцінки рівня дотримання норм безпеки при виконанні певного виду робіт підвищеної небезпеки, та за наявності позитивного висновку експертизи, надати документи задля продовження дії цього конкретного дозволу. Вважає, що відповідач формально підійшов до розгляду цих обставин, не врахував предметний склад кожного з дозволів і, тим самим, безпідставно відмовив у продовженні спірного дозволу. Крім того, посилається на приписи ст. 21 Закону України «Про охорону праці», п. 10 Порядку №1107 та вказує, що ГУ Держпраці у Запорізькій області було порушено строк розгляду заяви, тому відповідно до п. 6 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» роботодавець має право через десять робочих днів з дня закінчення такого строку виконувати роботи підвищеної небезпеки та/або експлуатувати (застосовувати) машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, зазначені в його заяві. Враховуючи вищевикладене, вважає відмову відповідача протиправною та просить суд зобов’язати останнього продовжити на п’ять років строк дії дозволу.

Ухвалою судді від 25.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 20 червня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 15 червня 2018 року надав суду відзив (вх. №18563), відповідно до якого посилається на приписи ст. 21 Закону України «Про охорону праці», ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2011 №1107, та зазначає, що строк дії дозволу продовжується у разі відсутності порушень з боку роботодавця, а якщо під час дії дозволу роботодавцем порушено його умови, зокрема не дотримано вимог законодавства з питань охорони праці та промисловості безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатка 2, чи допущено виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками, строк дії дозволу продовжується на підставі зазначеної заяви, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи. Звертає увагу суду, що нещасний випадок із ОСОБА_2 стався саме у процесі експлуатації устаткування підвищеної небезпеки, належний порядок поводження з яким на підприємстві розроблено не було. Щодо зауваження позивача, що нещасний випадок стосується іншого дозволу, вказує, що чинне законодавство не містить жодної норми, яка б стверджувала, що нещасний випадок на виробництві під час виконання робіт підвищеної небезпеки має підпадати під певний дозвіл. Зауважує також, що листом від 18.05.2018 №4004/3/5.3-ДП-18 Державна служба України з питань праці щодо продовження дії дозволу надала роз’яснення, у якому зауважує, що у разі, якщо на підприємстві допущено виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками, до уваги Держпраці береться наявність самого факту виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, при цьому, значення має ступінь тяжкості і наслідків нещасного випадку. Враховуючи зазначені факти, відповідач повернув оригінал дозволу №902.12.23-27.10.0 від 28.12.2012 і погодився розглянути питання щодо продовження строку дії дозволів на підставі оновленої заяви за формою згідно з додатком 5 Порядку, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки. Що стосується посилання позивача стосовно строків видачі дозволу або відмови у його видачі, то звертає увагу суду на те, що у даній ситуації позивачем було подано заяву не на видачу, а на переоформлення дозволу, адже дозвіл вже був виданий позивачеві 28.12.2012, а норми на які посилається позивач стосуються саме видачі дозволу. З огляду на наступне, вважає вимоги ПрАТ «Дніпроспецсталь» є безпідставними, необґрунтованими, у зв’язку просить у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Згідно із ухвалою від 20.06.2018 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 01 жовтня 2018 року.

01 жовтня 2018 року провадження у справі поновлено.

Представником позивача надано суду відповідь на відзив (вх. №30716 від 01.10.2018), у якій додатково звертає увагу суду, що 13.03.2018 набрала законної сили постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №808/1881/17 за позовом ПрАТ «Дніпроспецсталь» до ГУ Держпраці у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії щодо відмови в продовженні строку дії аналогічного дозволу та зобов’язання його продовжити. Так, суд апеляційної інстанції підтримав позицію суду першої інстанції, що не можна ототожнювати дозвіл, по якому стався нещасний випадок, з усіма іншими дозволами, які видані підприємстві, лише за тих обставин, що на підприємстві відбувся сам факт нещасного випадку, а треба враховувати, при виконанні яких робіт стався цей нещасний випадок. Суд вказав, що відповідачем не дотримані умови Порядку №1107, у зв’язку із чим визнав його дії протиправними. Крім того, посилається на практику Верховного Суду, Європейського Суду з прав людини та наголошує, що зважаючи на природу та підстави даного спору та, оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення, вважає, що ефективним способом захисту має бути саме зобов’язання ГУ Держпраці у Запорізькій області продовжити строк дії дозволу.

01 жовтня 2018 року судом закрите підготовче провадження у справі та призначене судове засідання на 24 жовтня 2018 року.

Представник позивача надав до суду заяву (вх. №34005 від 24.10.2018) про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача також звернувся до суду із заявою (вх. №34012 від 24.10.2018) про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні. Проти позову заперечує у повному обсязі.

Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ПрАТ «Дніпроспецсталь» (код ЄДРПОУ 00186536) є юридичною особою, яка зареєстрована 15.04.1994, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом економічної діяльності є 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів.

28 грудня 2012 року позивач отримав у Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Запорізькій області Дозвіл № 902.12.23-27.10.0, відповідно до якого підприємству дозволяється експлуатувати устаткування підвищеної небезпеки при виробництві чавуну, сталі та феросплавів – посудини, що працюють під тиском понад 0,05 МПа, а саме:

- балони для азоту типу 400-10 ГОСТ 9731-79, тиск 6,3 МПа, об’єм 400 л, температура від 20°С до 50°С, інв. №№ 68669, 68670, 68671, 68672, 68673, 68674, 68610, 68611, 68612, 68613, 68614, 68615, 1991 р.в.; інв. №№ 59169, 59170, 59171, 59172, 59173, 59174, 59175, 59176, 1986 р.в., СРСР;

- балони для азоту типу 400-10 ГОСТ 9731-79, тиск 6,3 МПа, об’єм 400 л, температура від 20°С до 50°С, інв. №№ 68880, 68881, 68882, 68883, 68884, 68885, 68886, 68887, 68888, 68889, 68890, 68891, 1993 р.в., Росія;

- балони для азоту типу 400-10 ГОСТ 9731-79, тиск 15 МПа, об’єм 411 л, температура від 20°С до 60°С, інв. №№ 53520, 53521, 53522, 53523, 1977 р.в. СРСР; балони для повітря, інв. №№ 57559, 57560, 1979 р.в., СРСР;

- балони типу 100, інв. №№ 57505, 57506, 1977 р.в.; інв. №№57507, 57508, 1978 р.в., СРСР;

- посудини, інв. №№ 52199, 52200, 52201, 52202, 1970 р.в., СРСР;

- посудина-накопичувач, інв. №№ 52206 (1969 р.в.), 52432 (1972 р.в.), СРСР;

- посудина-компенсатор, інв. №№ 52207 (1970 р.в.), 52431 (1972 р.в.), СРСР;

- посудина-ресивер, інв. №№ 52433, 524344, 1970 р.в., СРСР;

- посудина-заповнювач, інв. № 57512, 1979 р.в., Німеччина;

- посудина-зрівнювач тиску, інв. №№ 57533, 57534, 1979 р.в., Швеція;

- повітрозбірники типу В-10, інв. №№ 57502, 57503, 1978 р.в., СРСР; збірник, інв. № 57633, 1979 р.в., СРСР;

- ресивери, інв. №№ 59739, 59740, 57941, 59742, 1986 р.в. СРСР; інв. №№ 21887, 21888, 21889, 21890, 1954 р.в., Німеччина; інв. №№ 24695, 34384, 34385, 1965 р.в., СРСР; інв. №№ 24696, 1960 р.в., СРСР; інв. №№ 53169, 53170, 1972 р.в., СРСР.

Наведений дозвіл видано на підставі заяви власника від 17.12.2012 реєстр №3-103-019014-58 та висновку експертизи ДП «Запорізький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» №23.04.04-0275.12/5 від 10.12.2012. Строк дії дозволу з 28.12.2012 по 28.12.2017.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» постановлено утворити Державну службу України з питань праці реорганізувавши шляхом злиття Державної інспекції з питань праці та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 100 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці. Установлено, що територіальні органи, які утворюються є правонаступниками територіальних органів Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці, що реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань праці.

Так, 09 лютого 2016 року Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Запорізькій області, яке видавало вказаний дозвіл, припинено. Повноваження щодо продовження строку дії дозволів віднесено до ГУ Держпраці у Запорізькій області.

08 грудня 2017 року ПрАТ «Дніпроспецсталь» звернулось до відповідача із заявою про продовження строку дії дозволу від 28.12.2012 № 902.12.23-27.10.0 надавши оригінал вказаного дозволу.

Проте, листом від 27.12.2017 № 08/02.6-21/8692 відповідач повідомив, що за інформацією оперативного обліку, який здійснює Держпраці та його територіальні органи, відповідно до п. 61 Порядку проведення розслідування та веденню обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232, у ПрАТ «Дніпроспецсталь» за період дії дозволів з 27.12.2012 по 28.12.2017 зареєстрований нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом з тяжкими наслідками. Враховуючи зазначене, відповідач повернув оригінал дозволу та зазначив, що розгляне питання щодо продовження строку дії дозволу на підставі оновленої заяви за формою згідно з додатком 5 Порядку, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Вважаючи вказану відмову відповідача щодо продовження строку дії дозволу протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів визначені Законом України від 06.09.2005 №2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 №3392-VI серед переліку дозвільних документів є дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, за продовженням строку дії якого звертався позивач.

Згідно з пунктом 15 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1107 від 26.10.2011 (далі - Порядок №1107) строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки становить п'ять років. Строк дії дозволу продовжується органом, що його видав. У разі коли під час строку дії дозволу роботодавцем не порушено його умов, строк дії такого дозволу продовжується на наступні п'ять років на підставі заяви роботодавця, поданої за формою згідно з додатком 5, та оригіналу дозволу. Якщо під час строку дії дозволу роботодавцем порушено його умови, зокрема не дотримано вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатка 2, чи допущено виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками, строк дії дозволу продовжується на підставі зазначеної заяви, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Так, відмова у продовженні строку дії дозволу обумовлена наявністю одного нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, із тяжкими наслідками, що сталися на підприємстві-позивача під час дії дозволу.

Частинами першою, третьою статті 21 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII визначено, що виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України (частина четверта статті 21 даного Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України № 1107 від 26.10.2011 затверджений Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Пунктом 15 Порядку № 1107 визначено, що строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки становить п'ять років. Строк дії дозволу продовжується органом, що його видав. У разі коли під час строку дії дозволу роботодавцем не порушено його умов, строк дії такого дозволу продовжується на наступні п'ять років на підставі заяви роботодавця, поданої за формою згідно з додатком 5, та оригіналу дозволу. Якщо під час строку дії дозволу роботодавцем порушено його умови, зокрема не дотримано вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатка 2, чи допущено виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками, строк дії дозволу продовжується на підставі зазначеної заяви, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Аналіз вищевикладених норм Закону України «Про охорону праці» та Порядку №1107 дають підстави дійти висновку, що обов'язковою умовою при отриманні дозволу та при продовженні строку його дії є обов'язкове дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки та не допущення виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками.

При цьому, пунктом 1 додатка 2 визначені наступні види робіт підвищеної небезпеки Технічний огляд, випробування, експертне обстеження, технічне діагностування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та пункті 1 додатку 7 до такого Порядку.

Затверджуючи Порядок №1107 Кабінетом Міністрів України визначено, що під час розгляду питання щодо продовження строку дії дозволу вина роботодавця враховується у тому випадку, якщо роботодавцем порушено його умови, зокрема не дотримано вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки. У разі, якщо на підприємстві допущено виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками, до уваги Держпраці береться наявність самого факту виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом. При цьому, значення має ступінь тяжкості наслідків нещасного випадку та з чиєї вини.

Суд проаналізувавши вищевикладені норми зазначає, що в матеріалах справи наявний акт від 28 січня 2015 року №1/1-15 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом ОСОБА_1, який стався 10 січня 2015 року о 01 годині 50 хвилин у позивача. Цех, дільниця, місце, де стався нещасний випадок – сталеплавильний цех №2, дільниця розливка сталі. Причини нещасного випадку організаційна - невиконання вимог Інструкції з охорони праці, супутні: невиконання посадових обов’язків та недосконалість інструкції з охорони праці.

Також оглянуто виданий Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Запорізькій області дозвіл від 17.01.2013 №055.13.23, яким дозволяється позивачу виконувати роботи підвищеної небезпеки при виробництві сталі, а саме роботи з вироблення розплавів чорних та кольорових металів та сплавів на основі таких металів, заготовок для прокатного виробництва, готового прокату, металевих труб і феросплавів. Дозвіл діє 17 січня 2013 року по 17 січня 2018 року.

Представником позивача не заперечується, що при продовжені дозволу від 17.01.2013 №055.13.23 позивачу необхідно відповідно до вимог Порядку №1107, провести попередню експертизу для оцінки рівня дотримання норм безпеки при виконанні цього виду робіт підвищеної небезпеки. Але при цьому суд зазначає, що нещасних випадок, пов’язаний з виробництвом, із смертельним або тяжким наслідком під час дії дозволу не відноситься до дозволу від 28.12.2012 №902.12.23-27.10.0.

Доводи відповідача, на думку суду, зводяться до невірного трактування пункту 15 Порядку № 1107, і полягають у тому, що наявність будь-яких нещасних випадків на виробництві, що призвели до тяжких наслідків, є підставою для отримання нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Натомість, зазначений пункт Порядку № 1107 визначає обов'язок подачі такого позитивного висновку експертизи лише у випадку недотримання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки саме під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відмова позивачу в продовженні строку дії дозволу на експлуатування устаткування підвищеної небезпеки при виробництві чавуну, сталі та феросплавів – посудини, що працюють під тиском, з підстав наявності самого факту виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, є протиправною.

Щодо зобов’язання Головного управління Держпраці у Запорізькій області продовжити на п’ять років строк дії дозволу №057.13.23-27.10.0 шляхом проставляння на його оригіналі відмітки «Продовжено на 5 років», внесення відповідної інформації до реєстру дозволів та повернути протягом трьох робочих днів оригіналу дозволу позивачу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №826/4418/14 (номер в ЄДРСР 52934283).

За правилами частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу – продовжити строк дії дозволу або не продовжити (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Судом встановлено, що відповідач протиправно ухилився від продовження позивачу строку дозволу на експлуатування устаткування підвищеної небезпеки, а тому у цьому випадку вимога позивача зобов'язати відповідача виконати покладені на нього законом повноваження є вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.

Тому суд вважає, що єдиним вірним способом захисту прав позивача в даному випадку є зобов’язання відповідача продовжити строк дії ПрАТ «Дніпроспецсталь» дозволу №902.12.23-27.10.0 на виконання робіт підвищеної небезпеки від 28.12.2012, згідно з поданою 08.12.2017 заявою (реєстр. № 12968-08 від 08.12.2017) на продовження строку дії дозволу від 28.12.2012 №902.12.23-27.10.0 та доданих до неї документів.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, суд зазначає, що стаття 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов'язані з його громадянськими правами та обов'язками, до суду, таким чином, це означає «право на суд». Однак, вказане право є ілюзорним, якщо правова система Високих Договірних Сторін допускає, щоб кінцеве обов'язкове до виконання рішення суду залишалось не виконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «ОСОБА_3 проти Італії» наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Отже, визнання протиправною відмови відповідача в продовженні строку дії дозволу на експлуатування устаткування підвищеної небезпеки, за умови обґрунтованості та законності такої заяви, без спонукання відповідача виконати вимоги законодавства, не відновлює порушених прав позивача.

Окрім того, такий спосіб відновлення порушеного права не суперечить приписам статей 5, 245 КАС України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності його дій з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв’язку із розміром задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ПрАТ «Дніпроспецсталь» документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 524,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпраці у Запорізькій області відповідно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (місцезнаходження: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 81, код ЄПРПОУ 00186536) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (місцезнаходження: 69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною відмови та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держпраці у Запорізькій області щодо продовження строку дії дозволу №902.12.23-27.10.0.

Зобов’язати Головне управління Держпраці у Запорізькій області продовжити Приватному акціонерному товариству «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» строк дії дозволу №902.12.23-27.10.0 на виконання робіт підвищеної небезпеки від 28.12.2012, згідно з поданою 08.12.2017 заявою (реєстр. № 12968-08 від 08.12.2017) на продовження строку дії дозволу від 28.12.2012 №902.12.23-27.10.0 та доданих до неї документів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» суму судового збору у розмірі 3 524,00 грн. (три тисячі п’ятсот двадцять чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак