Рішення № 77591414, 24.10.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 жовтня 2018 року Справа № 0840/4022/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу

за позовною заявою: ОСОБА_1

до: Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя

про: зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії.

27.09.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі – відповідач), в якому позивач просить: поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою; зобов’язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком, включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене ч. 1 ст. 29 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 56,25 грн., починаючи з 24.07.2017 з урахуванням проведених виплат.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що спочатку йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон України від 09.04.1992 № 2262-XII). У липні 2017 року, після набуття права на пенсію за віком у відповідності до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон України 09.07.2003 № 1058-IV) та документально оформленої відмови відповідача у реалізації цього права, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з відповідною позовною заявою. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2018 по справі № 808/862/18 (головуючий – суддя Конишева О.В.), що набрало законної сили, позов було задоволено частково, зобов’язано відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком, включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене ч. 1 ст. 29 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV за більш пізній вихід на починаючи з 24.07.2017, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У порядку виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2018 по справі № 808/862/18 відповідач провів перерахунок пенсії. Позивач стверджує, що при проведенні вказаного перерахунку відповідачем було невірно прораховано доплату у зв’язку хибністю висновків відповідача про те, що кількість наявних у позивача повних місяців страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку (60 років), становить лише 14 місяців. Отже, питання щодо визначення відсотка, на який позивач просити підвищити його пенсію, на переконання останнього, є актуальним. Із урахуванням викладених обставин, позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2018 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на 24.10.2018.

24.10.2018 до суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, в якій останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки відповідно до висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, висловлених в аналогічній справі № 336/4385/17 (2-а/336/421/2017) з подібних правовідносин, для підвищення пенсії на підставі ч. 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV необхідна наявність наступних умов: звернення за призначенням пенсії за віком з більш пізнього віку, ніж передбачено абзацом 1 ч. 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV; не одержання жодного виду пенсії після досягнення пенсійного віку; наявність страхового стажу після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом 1 ч. 1 ст. 26 Закону України від09.07.2003 № 1058-IV. Отже, оскільки позивач реалізував право виходу на пенсію у 1998 році у віці 43 років за законом України від 09.04.1992 № 2262-XII, то його звернення із заявою про призначення пенсії за віком у 2017 році у віці 62 років не може вважатись відстроченням виходу на пенсію за віком, оскільки за вказаний вище період позивач отримував пенсію за вислугу років. Із урахуванням викладених обставин, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд на підставі ч. 4 ст. 229 не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача 31.03.2017 зареєстровано як юридичну особу – орган державної влади (а.с. 33).

До квітня 2017 року позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII (а.с. 8). З 24.04.2017 позивачу була призначена пенсія за віком на підставі Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV.

У лютому 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення та виплату пенсії за віком з урахуванням ч. 1 ст. 29 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV за більш пізній вихід на пенсію. Після отримання від відповідача письмової відмови у задоволенні власної заяви позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2018 по справі № 808/862/18 (головуючий – суддя Конишева О.В.), що набрало законної сили 12.06.2018, позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність відповідача в частині відмови включення до розрахунку пенсії позивачу підвищення передбаченого ч.1 ст.29 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV; зобов’язано відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком, включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене ч.1 ст.29 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV за більш пізній вихід на пенсію, починаючи з 24.07.2017; в частині позовних вимог щодо зобов’язання включити до розрахунку розміру пенсії підвищення у розмірі саме 56,25% відмовлено (а.с. 8-10).

У серпні 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив призначити та виплачувати йому пенсію за віком, включивши до розрахунку пенсії підвищення, передбачене ч.1 ст.29 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV за більш пізній вихід на пенсію, починаючи з 24.07.2017.

Листом від 02.08.2018 № 402/3-1 відповідач повідомив позивача, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2018 по справі № 808/862/18 позивачу було проведено перерахунок пенсії, розмір якої склав 4 685,02 грн. Доплату по проведеному перерахунку за період з 24.07.2017 по 31.08.2018 у розмірі 3 607,78 грн. позивачу нараховано на вересень 2018 року (а.с. 14).

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач подав аналогічну заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Однак, листом від 06.09.2018 № 180п/3-9 заява позивача також була залишена без задоволення (а.с. 16).

Оцінюючи зобов’язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком, включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене ч. 1 ст. 29 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 56,25 грн., починаючи з 24.07.2017 з урахуванням проведених виплат, суд виходить із такого.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена ч. 2 ст. 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV для призначення пенсії.

Згідно з п.4-4 Розділу XV Прикінцевих положень Закону 09.07.2003 № 1058-IV з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим ч. 1 ст. 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток: на 0,5% – за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців; на 0,75% – за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

За змістом вказаної норми підвищення розміру пенсії за віком визначене законодавцем як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.

Отже, для підвищення пенсії на підставі ч. 1 ст. 29 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV необхідна наявність наступних умов: звернення за призначенням пенсії за віком з більш пізнього віку, ніж передбачено абзацом 1 ч. 1 від 09.07.2003 № 1058-IV; не одержання жодного виду пенсії після досягнення пенсійного віку; наявність страхового стажу після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом 1 ч. 1 від 09.07.2003 № 1058-IV.

За таких обставин, коли особа реалізувала право виходу на пенсію у 1991 році у віці 43 років за Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII, то його звернення із заявою про призначення пенсії за віком у 2017 році у віці 69 років не може вважатись відстроченням виходу на пенсію за віком, оскільки з 1991 року по 2017 рік він отримував пенсію за вислугу років.

Подібний правозастосовний підхід висловлений Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 18.09.2018 по адміністративній справі № 336/4385/17 з аналогічних правовідносин (позов ОСОБА_2 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, № 76546642 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Отже, оскільки позивач реалізував своє право виходу на пенсію до 2017 року за Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII та до 24.04.2017 отримував пенсію за вислугу років, суд робить висновок, що підстави для застосування до пенсії позивача величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, з урахуванням підвищення, передбаченого ч. 1 ст. 29 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV за більш пізній вихід на пенсію, починаючи з 12.07.2018, відсутні. Мотивів, які б свідчили про доцільність відступлення від правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, позивач не навів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем, на переконання суду, не доведено наявність підстав для призначення йому пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, з урахуванням підвищення, передбаченого ч. 1 ст. 29 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 56,25 грн., починаючи з 24.07.2017 з урахуванням проведених виплат.

При цьому, суд вважає, що відповідач довів відсутність підстав для призначення та виплати позивачу пенсію за віком, включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене ч. 1 ст. 29 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 56,25 грн., починаючи з 24.07.2017 з урахуванням проведених виплат.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим, а відтак, у його задоволенні слід відмовити повністю.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 94, 98, 158 – 163 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 69118, АДРЕСА_1) до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 41248959, 69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка Карого, будинок 25-А) про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено у повному обсязі 24.10.2018.

Суддя О.В. Прудивус