Рішення № 77591319, 05.11.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року м. Житомир справа № 0640/4208/18

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова комора" про стягнення 99853,59 грн.,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Житомирській області, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова комора" податкову заборгованість у сумі 99 853, 59 грн. з рахунків у банку, що обслуговують платника податків, з підстав порушення норм податкового законодавства.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернова комора" рахується податковий борг на загальну суму 99 853, 59 грн. в тому числі: орендна плата з юридичних осіб на суму 533,73 грн. штрафної санкції; єдиний податок з сільськогосподарського товаровиробництва, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній (звітній) рік дорівнює або перевищує 75% в загальній сумі 19 461, 22 грн., серед яких: 16 111, 61 грн. – основний платіж та 3 349,61 грн. – штрафна санкція; податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальній сумі 79 858, 64 грн., серед яких: 63 012, 71 грн. – основний платіж та 16 845, 93 грн. – штрафна санкція, яку просить стягнути з рахунків у банках обслуговуючих платника.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлений ухвалою суду від 28.08.2018 відзив на адміністративний позов не надіслав.

Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернова комора як платник податків перебуває на податковому обліку в Хорошівському відділенні Коростенської ОДПІ, що підтверджується реєстраційними даними (а.с.10-13).

Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 99 853, 59 грн. в тому числі: орендна плата з юридичних осіб на суму 533,73 грн. штрафної санкції; єдиний податок з сільськогосподарського товаровиробництва, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній (звітній) рік дорівнює або перевищує 75% в загальній сумі 19 461, 22 грн., серед яких: 16 111, 61 грн. – основний платіж та 3 349,61 грн. – штрафна санкція; податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальній сумі 79 858, 64 грн., серед яких: 63 012, 71 грн. – основний платіж та 16 845, 93 грн. – штрафна санкція.

У зв'язку із не сплатою грошового зобов'язання у встановлені Податковим кодексом України граничні строки, податкове зобов'язання у розмірі набуло статусу податкового боргу.

Сума заборгованості також підтверджується наявним у матеріалах справи зведеним розрахунком сум податкового боргу, які не були задоволені боржником протягом строку, встановленого для їх погашення (а.с.9).

Оскільки суб'єктом господарювання податковий борг у добровільному порядку самостійно сплачено не було, позивач звернувся із вказаним позовом до суду щодо його стягнення у судовому порядку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Стосовно стягнення податкового боргу щодо орендної плати з юридичних осіб.

Відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

27.03.2018 Головним управлінням ДФС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0019845212, відповідно до якого до платника податків застосовано штраф в розмірі 10% за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання у загальному розмірі 533,73 грн. (а.с.15).

Податкове повідомлення-рішення від 27.03.2018 №0019845212 надіслано на адресу платника податків та отримано ним 26.04.2018р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.16).

Доказів оскарження відповідачем вищевказаного податкового повідомлення-рішення до суду не надходили, а тому податкове зобов’язання відповідача є узгодженим та підлягає до сплати.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України регламентовано, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Однак, позивач не сплатив узгоджене податкове зобов’язання щодо орендної плати з юридичних осіб, визначене податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що у відповідача наявний податковий борг зі сплати орендної плати з юридичних осіб, який виник у зв’язку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов'язання.

Щодо єдиного податку з сільськогосподарського товаровиробництва, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, суд зазначає наступне.

За даними позивача за відповідачем обліковується податковий борг в загальній сумі 19 461, 22 грн., серед яких 16 111,61 грн. – основний платіж та 3349, 61 грн. – штрафна санкція.

Суд встановив, що заборгованість виникла на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених сум та застосованих штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податків, зокрема: декларація №9021523806 від 16.02.2017 на суму 8 529, 49 грн. (несплачений залишок за ІV квартал), декларація №9021523705 від 16.02.2017 на суму 7 582, 12 грн. (несплачений залишок за ІV квартал), податкове повідомлення-рішення від 06.02.2018 №0005365212, податкове повідомлення-рішення від 06.02.2018 №0005375212 (відповідно до ст.126 Податкового кодексу України відповідачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 3 349,61 грн. (а.с.25,26).

Дані, що вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржувались в адміністративному порядку чи у судовому порядку, в матеріалах справи відсутні, а отже вказані суми є узгодженими.

Доказів сплати податкового боргу або оскарження податкових повідомлень-рішень відповідачем до матеріалів справи не надано.

Статтею 54.1 Податкового кодексу передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пп.295.9.1 п.295.1 ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку четвертої групи: самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу; сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків (пп.295.9.2 п.295.1 ст. 295 Податкового кодексу України).

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання в сумі 19 461,22 грн вважається податковим боргом.

Що стосується податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 79 858, 64 грн, серед яких: 63 012, 71 грн. - основний платіж; 16 845,93 грн - штрафна санкція, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернова комора" самостійно задекларувало податкове зобов’язання по податку на додану вартість, подавши податкову декларацію від 22.01.2018 на суму 55 027, 71 грн. (залишок), уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 21.05.2018 на суму 7 985, 00 грн., та не сплачено в строки, визначені Податковим кодексом України, тому дане зобов’язання має статус податкового боргу.

На підставі акта перевірки № 937/06-30-52-12-31 від 20.02.2018 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов’язання, визначеного п.54.1 ст. 54, пунктами 57.1 та 57.3 ст.57 Податкового кодексу України, нараховано штрафну санкцію в сумі 4 845,93 грн., податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 27.03.2018 (а.с.31).

Актом перевірки №937/06-30-52-12-31 від 20.02.2018 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов’язання, визначеного п.54.1 ст.54, пунктами 57.1, 57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у зв’язку з чим нараховано штрафну санкцію в сумі 12 000,00 грн., податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 27.03.2018 (а.с.33).

Однак, відповідач не сплатив узгоджені податкові зобов’язання по податку на додану вартість, визначені податковими повідомленнями-рішеннями, у встановлені законодавством строки.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що у відповідача наявний податковий борг зі сплати податку на додану вартість, який виник у зв’язку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов’язання.

Відповідно до п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначеного платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Дані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались в судовому порядку, тому податковий борг (грошове зобов'язання) відповідача в сумі 79 858,64 грн вважається узгодженим.

Позивачем вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, відповідно до пунктів 59.1, 59.4 статті 59 ПК України. Так, контролюючим органом виставлена податкова вимога від 16.01.2018 №324-17 (підпункт14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України), яка отримана платником податків (а.с.35).

В силу норм пунктів 59.3, 59.5 статті 59 та статті 60 ПК України, податкова вимога на момент розгляду справи по суті є невідкликаною (чинною).

За приписами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач належними та допустимими доказами підтвердив свої позовні вимоги, які підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, не подав та про причини не подання відзиву суд не повідомив, а тому відповідно до приписів ч.4 ст.159 КАС України судом ці дії кваліфікуються як фактичне визнання позову.

Враховуючи наведене, а також те, що на час розгляду справи заборгованість не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ч.2 ст.139 КАС України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова комора" (вул.Лесі Українки, 10, с.Дворище, Хорошівський район, Житомирська область, 12140) про стягнення 99 853, 59 грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова комора" (вул.Лесі Українки, 10, с.Дворище, Хорошівський район, Житомирська область, 12140) на користь держави в особі Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) податкову заборгованість в сумі 99 853, 59 грн (дев’яносто дев’ять тисяч вісімсот п’ятдесят три гривня п’ятдесят дев’ять копійок) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос