Ухвала суду № 77591180, 05.11.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 листопада 2018 року Справа №160/8159/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги №109681-17/03 від 09.10.2018 року та рішення №109681-17/03 від 09.10.2018 року про опис майна у податкову заставу, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати:

- податкову вимогу №109681-17/03 від 09.10.2018 року;

- рішення №109681-17/03 від 09.10.2018 року про опис майна у податкову заставу.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд дійшов висновку про те, що зазначений позов необхідно залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Частиною 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову фізичною особою або фізичною-особою підприємцем майнового характеру – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 704,80 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 8 810,00 грн.; немайнового характеру – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2018 року становить 1 762,00 грн., що становить 704,80 грн.

Адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, враховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру (скасування податкової вимоги №109681-17/03 від 09.10.2018 року) та одну вимогу немайнового характеру (скасування рішення №109681-17/03 від 09.10.2018 року про опис майна у податкову заставу) у одній позовній заяві, тому позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3 524,00 грн., виходячи з розрахунку 1 762,00+1 762,00 = 3 524,00 грн.

Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано документу про сплату судового збору у розмірі 3 524,00 грн. за подання даного адміністративного позову з вимогами майнового та немайнового характеру в порушення вимог ст. 4 Закону України “Про судовий збір” та ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд зазначає, що посилання позивача на положення постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», зокрема на розділ «Інше законодавство, що регулює питання справляння судового збору» як підстави для звільнення його від сплати судового збору є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, розділом «Інше законодавство, що регулює питання справляння судового збору» вищенаведеної постанови передбачено, що питання справляння судового збору, крім Закону про судовий збір, регулюється іншим законодавством. Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Проте, позивачем оскаржуються акти індивідуальної дії суб’єкта владних повноважень, а саме: податкова вимога №109681-17/03 від 09.10.2018 року та рішення №109681-17/03 від 09.10.2018 року про опис майна у податкову заставу, а не постанова у справі про адміністративне правопорушення.

Отже, доводи позивача щодо застосування до нього положень ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення для звільнення від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову є помилковими та такими, що ґрунтуються на його власному тлумаченні норм права

Так, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

Однак, позивачем не дотримано вищенаведених вимог та не зазначено, зокрема ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Крім того, пунктом 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява має містити власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, як вбачається зі змісту адміністративного позову та доданих до нього документів, позивачем до адміністративного позову не додано письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав в порушення вимог п. 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 3 524,00 грн. за подання даного адміністративного позову, інформації про ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти та власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 161, ч. 1 ст. 169, ст.ст. 243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги №109681-17/03 від 09.10.2018 року та рішення №109681-17/03 від 09.10.2018 року - залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

- інформації про ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 3 524,00 грн. за подання даного адміністративного позову.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №34316206084014 УДКСУ у Чечелівському районі м.Дніпра, код ЄДРПОУ 37989253, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз’яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2