Ухвала суду № 77591017, 05.11.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

05 листопада 2018 рокуЛуцькСправа № 140/2158/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю..,

при секретарі судового засідання Шопік М.М.,

за участю представника заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву Головного управління ДФС у Волинській області до суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області звернулося з заявою до суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків з підстав відмови в допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

Заява обгрунтована тим, що Головним управлінням ДФС у Волинській області винесений наказ від 26.10.2018 №3851 ”Про проведення фактичної перевірки” кафе “Доміно”, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Гнідавська, 63В, де здійснює господарську діяльність суб’єкт господарської діяльності ОСОБА_2, з 26.10.2018 року тривалістю 10 робочих днів з питань дотримання вимог Податкового кодексу України а інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Проте, 29.10.2018 року суб’єктом господарської діяльності ОСОБА_2 посадових осіб Головного управління ДФС у Волинській області до перевірки не допущено, про що складено акт від 29.10.2018 №8/40-01 відмови особи від ознайомлення з наказом, направленням на перевірку та акт від 29.10.2018 №9/40-01 відмови в допуску до перевірки. Крім того,посадовими особами податкового органу в присутності підприємця ОСОБА_2 було складено акт від 29.10.2018 №11/40-01 відмови від отримання акту відмови від допуску до перевірки та акту відмови від надання пояснень за фактом відмови від допуску до перевірки від 29.10.2048 №10/40-01.

Наведені обставини, в силу п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, є підставою для арешту майна платника податків, у зв’язку з чим Головне управління ДФС у Волинській області о 17 год. 00 хв. винесене рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 30.10.2018.

Враховуючи вищевикладені обставини, заявник просив суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту платника податків.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 02.11.2018 відкрито провадження у справі та призначено розгляд заяви Головного управління ДФС у Волинській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судове засідання на 11 год. 00 хв. 05.11.2018 року.

05 листопада 2018 року від суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_2 надійшла заява про закриття провадження у праві через наявність спору про право. Заява мотивована тим, що суб’єктом господарської діяльності ОСОБА_2 оскаржено до Волинського окружного адміністративного суду наказ Головного управлінням ДФС у Волинській області від 26.10.2018 №3851 “Про проведення фактичної перевірки” кафе “Доміно”, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Гнідавська, 63В.

Представник головного управління ДФС у Волинській області проти закриття провадження у справі заперечила, оскільки, на думку представника заявника, обставини на які посилається ОСОБА_2 не свідчать про існування спору про право, а відтак відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Встановивши характер спірних правовідносин, проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Згідно статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Пунктом 94.2.3 статті 94 ПК України визначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Пунктом 94.10 статті ПК України передбачено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів передбачені ст.283 КАС України, якою встановлено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно ч.4 статті 283 КАС України визначено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Так, з наявного в матеріалах справи рішення від 30.10.2018 про застосування адміністративного арешту майна платника податків вбачається, що начальником ГУ ДФС у Волинській області застосовано умовний адміністративний арешт майна суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_2 з підстав передбачених пунктом 94.2.3 статті 94 ПК України, а саме з підстав відмови від проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та від допуску посадових осіб контролюючого органу для проведення такої перевірки.

Правовою підставою для проведення перевірки суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_2 слугував наказ Головного управлінням ДФС у Волинській області від 26.10.2018 №3851 “Про проведення фактичної перевірки” кафе “Доміно”, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Гнідавська, 63В.

Як вбачається з матеріалів справи, суб’єкт господарської діяльності ОСОБА_2 звернувся 5.11.2018 року до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управлінням ДФС у Волинській області від 26.10.2018 №3851 “Про проведення фактичної перевірки”.

Вказана позовна заява прийнята судом 05.11.2018 року, що вбачається з відмітки про отримання Волинським окружним адміністративним судом зазначеної позовної заяви.

Станом на час розгляду цієї справи, а саме 5.11.2018 року, провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управлінням ДФС у Волинській області від 26.10.2018 №3851 “Про проведення фактичної перевірки” не відкрито.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті вказаної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому висловив незгоду з рішенням контролюючого органу, що слугувало підставою для виникнення обставин щодо подання відповідної заяви. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесена заява.

Наявність спору про право суд може виявити як до, та і після відкриття провадження у справі за заявою контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. У разі виявлення наявності спору про право після відкриття провадження у справі за відповідною заявою, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного провадження, яким є провадження за заявою контролюючого органу.

При цьому, закриття провадження у справі за заявою контролюючого органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Вказана правова позиція висловлена також у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 808/2623/17 та в силу приписів частини п’ятої статті 242 КАС України враховується при вирішенні цієї справи.

Судом встановлено, що суб’єкт господарської діяльності ОСОБА_2 оскаржує наказ Головного управлінням ДФС у Волинській області від 26.10.2018 №3851, виконання якого, в свою чергу, створило передумови для звернення контролюючого органу до суду із поданням. Наявний спір, що виник між суб’єктом господарської діяльності ОСОБА_2 та ГУ ДФС у Волинській області стосується права контролюючого органу вчиняти дії пов’язані з виконанням наказу від 26.10.2018 №3851, а відтак стосується і права контролюючого органу застосовувати наслідки передбачені п.94.2.3 ст.94 ПК України при не допуску до такої перевірки, а відтак суд приходить висновку про наявність між сторонами спору про право, що виключає можливість судового провадження в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтею 238, 239, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_2 про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження у справі за заявою Головного управління ДФС у Волинській області до суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, закрити.

Повторне звернення заявника з такою самою заявою, щодо якої постановлено ухвалу про закриття провадження, не допускається.

Заявник має право має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала складена та проголошена в повному обсязі 05.11.2018.

Суддя Ю.Ю. Сорока