Рішення № 77590971, 30.10.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 жовтня 2018 р. Справа № 0240/2875/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165)

до: приватного підприємства "Газводбудсервіс" (22600, Вінницька область, Оратівський район, смт. Оратів, вул. Леніна, буд. 90, код ЄДРПОУ 36517306)

про: стягнення податкового боргу, накладення арешту на кошти та інші цінності, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області з адміністративним позовом до приватного підприємства "Газводбудсервіс", в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути податковий борг в сумі 163065,13 грн з рахунків платника податків в установах банків та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування ПДВ, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування, та накласти арешт на кошти та інші цінності ПП "Газводбудсервіс", що відкриті в банківських установах.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за ПП "Газводбудсервіс" рахується заборгованість в загальній сумі 163065,13 грн., з них: з податку на додану вартість 91759,24 грн, в тому числі: 82488 грн основного платежу, 340 грн штрафної санкції та 8931,24 грн. пені; рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 69201,73 грн, в тому числі: 54389,61 грн, - основний платіж, 4558,81 грн штрафної санкції, 10253,31 грн пені; надходжень рентної плати за спеціальне використання води 1906,96 грн, в тому числі: 1906,94 грн. основного платежу, 0,02 грн пені; з надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення 53,81 грн; надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти 143,39 грн. Оскільки вказана сума грошового зобов’язання відповідачем добровільно не сплачена та відсутнє майно відповідача, яке може бути реалізоване з метою погашення податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.08.2018 року відкрито провадження у справі. Розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, згідно якого просить залишити позовну заяву без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з даним позовом, а також, у зв'язку із тим, що позов подано представником ГУ ДФС у Вінницькій області, який не має відповідної процесуальної дієздатності. Також, зазначає, що позивачем до позовної заяви не надано належних та допустимих доказів, та не направлено податкову вимогу на суму податкового боргу вказаного у позові, а також те, що судом під час відкриття провадження у справі не забезпечено право відповідача на подання заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Оцінюючи вказані доводи відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень.

Пунктом 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Матеріали справи свідчать, що податковий борг з податку на додану вартість виник 30.08.2015 року, з рентної плати за користування надрами - 20.05.2016 року, надходжень рентної плати за спеціальне використання води - 20.05.2018 року; з надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення та надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти -19.08.2018 року. В свою чергу, позов поданий до суду 23.08.2018 року.

Крім того, рішенням ГУ ДФС у Вінницькій області № 10 від 13.02.2018 року ПП "Газводбудсервіс" надано розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість та рентної плати за користування надрами.

В подальшому, на підставі рішення ГУ ДФС у Вінницькій області № 1 скасовано з 04.07.2018 року рішення ГУ ДФС у Вінницькій області № 10 від 13.02.2018 року, у зв'язку із несплатою відповідачем чергової частки розстроченої суми.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктами 20.1.33, 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, враховуючи те, що у визначені податковим законодавством строки відповідач не виконав своїх грошових зобов'язань, вимога про сплату боргу не відкликана, доказів її виконання відповідачем також не надано, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача стосовно пропуску строку звернення позивачем з даним позовом до суду.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа, суб’єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Отже, суб'єкт владних повноважень, звертаючись до суду, може діяти через свого представника на підставі наданої йому довіреності.

Як свідчать матеріали справи адміністративний позов ГУ ДФС у Вінницькій області до ПП "Газводбудсервіс" поданий до суду представником ГУ ДФС у Вінницькій області на підставі довіреності, підписаної начальником ГУДФС у Вінницькій області, згідно якої представнику надано повноваження, зокрема пред'явлення позову та заяви про збільшення розміру позовних вимог. Вказана довіреність є чинна.

Таким чином, даний позов поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Стосовно доводів про те, що судом під час відкриття провадження у справі не забезпечено право відповідача на подання заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 12 ст. 171 КАС України, якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п’яти днів з дня вручення ухвали.

Однак, в ухвалі про відкриття провадження у справі суд не вирішував клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, вказані доводи також є необґрунтованими та суд не приймає їх до уваги.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Газводбудсервіс" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності Оратівською районною державною адміністрацією та перебуває на податковому обліку у Немирівській ОСОБА_1 у Вінницькій області.

Відповідач має заборгованість в загальній сумі 163065,13 грн., з них: з податку на додану вартість 91759,24 грн, в тому числі: 82488 грн основного платежу, 340 грн штрафної санкції та 8931,24 грн. пені; рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 69201,73 грн, в тому числі: 54389,61 грн, - основний платіж, 4558,81 грн штрафної санкції, 10253,31 грн пені; надходжень рентної плати за спеціальне використання води 1906,96 грн, в тому числі: 1906,94 грн. основного платежу, 0,02 грн пені; з надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення 53,81 грн; надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти 143,39 грн. Вказана заборгованість виникла, у зв'язку із несплатою відповідачем грошових зобов'язань, визначених самостійно у податкових деклараціях, а також у зв'язку із невиконанням договору про розстрочення податкового боргу від 13.02.2018 року.

Наявність вказаної заборгованості у відповідача підтверджується податковою вимогою від 04.07.2013 року № 485-19 (а.с. 8), а також обліковою карткою платника податків (а.с. 14, 23-39).

Крім того, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.10.2015 року у адміністративній справі № 802/3272/15-а з ПП "Газводбудсервіс" стягнуто податковий борг з податку на додану вартість та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в загальній сумі 40966,92 грн. Дане рішення набуло законної сили, однак відповідачем в добровільному порядку не виконано.

Згідно службової записки управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Вінницькій області встановлено відсутність інформації про зареєстровані транспортні засоби стосовно ПП "Газводбудсервіс" (а.с. 41).

Згідно реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про зареєстровані права власності за відповідачем на нерухоме майно відсутні (а.с.42).

За інформацією Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 01.12.2017 № 08/4358 за ПП "Газводбудсервіс" в реєстрі машин Головного управління Держспоживслужби у Вінницькій області сільськогосподарська техніка не зареєстрована (а.с. 43).

У зв’язку з наявністю заборгованості та відсутністю добровільної її сплати відповідачем, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку.

Згідно з пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаної норми ГУДФС у Вінницькій області надсилалась відповідачу податкова вимога форми "Ю" № 485-19 від 04.07.2013 року на суму 1142,69 грн. Вказана вимога вручена уповноваженій особі відповідача під розписку, однак залишилась не виконаною, а заборгованість не погашеною.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідно до п. 20.1.34 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відкликання вказаної податкової вимоги, в передбаченому ст. 60 ПК України порядку, а також доказів про виконання податкового зобов'язання в повному обсязі, погашенню підлягає сума податкового боргу відповідача, що існує на момент вирішення справи по суті.

Щодо вимоги про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування ПДВ, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суд зазначає наступне.

В силу п. 95.3. ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.4 ст. 95 Кодексу контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вищевказаними нормами законодавства визначено право податкового органу на підставі рішення суду стягувати кошти у рахунок погашення податкового боргу з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, що належить боржнику у випадку відсутності коштів на рахунках у банках обслуговуючого такого платника податків, а тому не потребує додатково рішення суду.

Щодо вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності, суд зазначає наступне.

Згідно із п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності з п. 89.5 ст.89 ПК України, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Згідно п.п. 94.6.2 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до п. 20.1.33 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи те, що на момент розгляду справи по суті суду надано докази наявності у відповідача податкового боргу та відсутності майна, яке може бути джерелом погашення цього боргу, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність понесених витрат суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165) до приватного підприємства "Газводбудсервіс" (22600, Вінницька область, Оратівський район, смт. Оратів, вул. Леніна, буд. 90, код ЄДРПОУ 36517306) про стягнення податкового боргу, накладення арешту на кошти та інші цінності - задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Газводбудсервіс" податковий борг в сумі 163065,13 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Накласти арешт на кошти та інші цінності приватного підприємства "Газводбудсервіс", що знаходяться в банківських установах.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Альчук Максим Петрович