Постанова № 7758987, 29.01.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-19663/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Сметані Т.В.,

з участю представника позивача Ліщука А.В.,

представника відповідача Лазарєва А.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до підприємства «Сента» про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з адміністративним позовом до підприємства «Сента» про стягнення адміністративно-господарської санкції в сумі 9455,17 грн., та пені в сумі 715,68 грн., всього на загальну суму 10170,85 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідно до частини 1 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” відповідачем не забезпечено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості однієї особи. Сума адміністративно-господарської санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідачем в добровільному порядку не була сплачена.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав повністю, з підстав наведених в позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарську санкцію та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю. Зобов’язується сплатити нараховані адміністративно-господарську санкцію та пеню.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першої цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша , ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону, щороку до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу місць для працевлаштування інвалідів, згідно Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно пункту 2 Порядку, обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з Інструкцією щодо заповнення форми № 10 ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженою наказом Мінпраці України 10 лютого 2007 року № 42. Вищевказаний звіт подається роботодавцями щороку до 01 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані.

Судом встановлено, що відповідачем подано 27.02.2009 року до Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт форми 10-ПІ за 2008 рік, в якому роботодавцем в рядку 01 зазначено середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу –29 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 0 осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, жодного працюючого інваліда на підприємстві «Сента» в 2008 році не працювало. Відповідно до Інструкції зі статистики чисельності працівників від 28.09.2005 року № 286 середньооблікова чисельність інвалідів у відповідача в 2008 році повинна становити 1 особу. Що відповідно до ст.19. Закону за невиконання нормативу для працевлаштування інвалідів тягне за собою сплату адміністративно –господарських санкцій.

Згідно довідок Луцького міського центру зайнятості від 15.01.2000 року № 89/05-07 та від 27.01.2010 року № 308/05-07 вбачається, що підприємство «Сента» протягом 2008-2009 року до Луцького міського центру зайнятості звіт форми № 3-ПН «Про наявність вільних робочих місць» від ПП «Сента» не надходили. На обліку перебуває 371 особа з обмеженими фізичними можливостями, які звернулися до служби з метою пошуку роботи.

За таких умов суд приходить до висновку, що роботодавцем не забезпечено нормативу робочих місць в кількості 1 особи.

Крім цього, виходячи із положень Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, несплата санкцій тягне нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Волинським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за № 06/01-17/0148 від 06.04.2009 року було направлено повідомлення керівнику підприємства «Сента» про наявність заборгованості по сплаті адміністративно – господарських санкцій та обов’язок сплатити до 15.04.2009 року. Проте відповідачем сума боргу не була погашена.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, пред’явлені до підприємства «Сента» про стягнення адміністративно господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів на суму 9455,17 грн., та пені в сумі 715,68 грн., всього на загальну суму 10170,85 грн. обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.11,17,94,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 18,19,20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” , суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з підприємства «Сента» на користь Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в дохід Державного бюджету код платежу 50070000, Держбюджет м. Луцька, р/р 31213230700002, ідентифікаційний код 21741605, банк ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014, адміністративно-господарську санкцію в сумі 9455 (дев’ять тисяч чотириста п’ятдесят п’ять) гривень 17 копійок, та пеню в сумі 715 (сімсот п’ятнадцять) гривень 68 копійок, всього на загальну суму 10170 (десять тисяч сто сімдесят) гривень 85 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, тобто з 02 лютого 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський