Рішення № 77589609, 17.10.2018, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/42/18

2/580/157/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2018 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В. за участю секретаря - Гладкової С.В., представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», який розташований за адресою м. Київ вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування 49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 до ОСОБА_2, зареєстрований - АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 16.02.2011 року відповідач отримав кредит у розмірі 2900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач надав свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, складає між ним та банком договір, що стверджується підписом у заяві. Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотки за його використання. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором не виконала, станом на 30.11.2017 року заборгованість становить: 26448,07 грн., яка складається: 2060,13 грн. - заборгованість за кредитом; 22652,32 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умови та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина) 1235,62 грн. - штраф (процентна складова). Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 61559,64 грн., а також судові витрати.

Представник позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій стверджує позовні вимоги в повному обсязі, просить розглянути справу у його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні визнала позовні вимоги частково, а саме: заборгованість за кредитом в сумі 2060,13 грн. визнала в повному обсязі, однак зазначила, що сума відсотків становить - 2779,65 грн., сума штрафу - 1735,62 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (зокрема, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.2 ст.633 ЦК України).

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що 16.02.2011 відповідач підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.6). Таким чином, між сторонами у справі виникли кредитні правовідносини на підставі укладеного кредитного договору, який складається із Анкети-заяви від 16.02.2011 р.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до положень статей 1048, 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Кредитний договір вважається укладеним, якщо сторонами, у передбачених законом порядку та формі, досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов відповідно до норм чинного законодавства.

З наданого позивачем розрахунку (а.с.4-5) вбачається, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором б/н від 30.11.2017 року заборгованість становить: 26448,07 грн., яка складається: 2060,13 грн. - заборгованість за кредитом; 22652,32 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умови та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина) 1235,62 грн. - штраф (процентна складова).

Будь-яких доказів на спростування заборгованості з повернення тіла кредиту в розмірі 2060,13 грн., суду не надано.

Позивач посилається на те, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг.

Розрахунки щодо нарахування процентів за користування кредитом, пені, позивач обґрунтовує умовами, викладеними в Умовах і правилах надання банківських послуг та Тарифах банку.

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами першою-третьою ст. 633 ЦК України передбачено, що договори, які укладаються банком з фізичними особами, є публічними.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Виходячи з вимог частини першої ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 628 ЦК України йдеться про те, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

З наданих позивачем до суду документів вбачається, що строк дії кредитного договору від 16.02.11 року закінчився у зв'язку із закінченням строку дії картки, а саме: 31 квітня 2015 року і в подальшому сторонами не продовжувався.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом на строк, який відповідає строку дії картки - до 31 квітня 2015 року включно.

Тому, суд вважає неприпустимим, нарахування відповідачу процентів за користування кредитними коштами поза межами дії кредитного договору, тобто, з 01 червня 2015 по 30 листопада 2017 року.

Вважаю обґрунтованим нарахування процентів за період з 01.09.2011 по 31.05.2015 у розмірі 2 779,65 грн. (2060,13х36%/365х1368)

З урахуванням наведених вище обставин, у межах строку кредитування, тобто, до 31 квітня 2015 року, відповідач мав обов'язок, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до 25 числа кожного місяця. Починаючи з 01 червня 2015 року відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, вважаю, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаного висновку про застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року за № 444/9519/12.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, яка утворилась у відповідача за укладеним між сторонами кредитним договором, мав становити :

2060,13 грн. - за кредитом

2 779,65 грн. - заборгованість за процентами;

1735,62 грн. - штрафи

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Отже, позивач, звернувшись із позовною заявою 27.12.2017 року пропустив однорічний строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу), до яких застосовується спеціальна позовна давність/га трьохрічний строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за відсотками, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки, що є підставою для відмови в задоволенні позову

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено ч.1 ст.527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином судом встановлено, що загальна заборгованість відповідача перед банком станом на 30.11.2017 становить 6575 грн. 40 коп., та складається із: заборгованості за кредитом - 2063,13 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 2779 грн. 65 коп., 1735,62 грн. - штраф, тому підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо стягнення з відповідача пені суд вважає, що такі вимоги є безпідставними, оскільки позивачем пропущений строк позовної давності звернення до суду з вимогою про стягнення пені. Тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 42, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги представника акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 зареєстрованого АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", що знаходиться по вул. Набережна Перемоги, 50 в м. Дніпро, 49094, р/р 29092829003111, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570, заборгованості по кредитному договору від 16.02.2011 року № б/н в розмірі 6575 грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог 24 грн. 90 коп. всього стягнути 6600 грн. 30 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 26 жовтня 2018 року.

Суддя Бакланов Р. В.