Рішення № 77589488, 23.10.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2018 р.

м. Київ

Справа № 911/1694/17

Суддя Черногуз А.Ф., при секретарі Білій О.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188)

до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства "Ірпінь" (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Троїцька, буд. 21, код ЄДРПОУ 39618372)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Компанія "Бест" (08200, Київська обл., м. Ірпінь, Привокзальна площа, буд. 3, код ЄДРПОУ 33482632)

про стягнення 20860,49 грн,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 (дов. № 216 від 19.06.2018);

відповідача: ОСОБА_2 (дов. № 1057 від 08.10.2018);

третьої особи: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/1694/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства "Ірпінь", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Компанія "Бест", про стягнення 20860,49 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.08.2017 у справі № 911/1694/17 позовні вимоги ПрАТ "Київобленерго" задоволені. Суд стягнув з Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства "Ірпінь" на користь Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" 20860,49 грн вартості не облікованої електричної енергії.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі № 911/1694/17 рішення Господарського суду Київської області від 10.08.2017 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПрАТ "Київобленерго" до КП "УЖКГ "Ірпінь" відмовлено повністю.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду України від 15.08.2018 у справі № 911/1694/17 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" задоволено частково, зокрема, вирішено скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2018 справу передано на новий розгляд судді Черногузу А.Ф.

Ухвалою від 28.08.2018 справу № 911/1694/17 прийнято до свого провадження суддею Черногузом А.Ф., визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 24.09.2018, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

В судове засідання 24.09.2018 представники сторін та третьої особи не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання. Судом винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.10.2018.

09.10.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду Господарським судом Київської області справи № 911/2184/18.

Крім того, 09.10.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача про витребування доказів.

Також, 09.10.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області відповідачем подано відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 09.10.2018 суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, представник третьої особи в судове засідання не з’явився. Суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки провадження у справі, на яку посилався заявник на момент подання вказаного клопотання не відкрито, а факт подання позовної заяви не може бути підставою для зупинення провадження у справі. Водночас, судом задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, відкладено розгляд справи на 22.10.2018.

В судовому засіданні 22.10.2018 суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, представник третьої особи в судове засідання не з’явився. Судом оголошено перерву в судовому засіданні до 23.10.2018.

В судовому засіданні 23.10.2018 суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, позивач підтримав позовні вимоги, відповідач проти позову заперечив. Представник третьої особи в судове засідання не з’явився

Позовні вимоги позивача, обґрунтовані наступним:

- 09.06.2015 між позивачем - ПАТ "А.Е.С. Київобленерго" (назва якого змінена на ПрАТ "Київобленерго") та Комунальним підприємством "Управління житлово-комунального господарства "Ірпінь" укладено договір №220014245 про постачання електричної енергії;

- 10.04.2017 представниками позивача при проведені перевірки дотримання споживачами ПКЕЕ, за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 61 було виявлено факт порушення п. 7.6 Правил, а саме самовільне підключення споживачем струмоприймачів без засобу обліку електроенергії, що споживається, однак не обліковується, про що складено акт про порушення правил користування електричною енергією №К 032923 від 10.04.2017;

- Відповідно до рішення комісії від 03.05.2017 вартість електричної енергії не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ становить 20860,49 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає наступне:

- підключення стумоприймачів без засобів обліку електроенергії здійснено третьою особою ТДВ "Компанія Бест", з якою позивачем укладено договір про тимчасове постачання електричної енергії;

- відповідачем (сервітуар), як балансоутримувачем будинку за адресою: м. Ірпінь, вул. Садова, 61 з ТДВ "Компанія Бест" (сервітуарій) укладено договір від 19.04.2016 встановлення майнового строкового сервітуту. Пунктом 2.2 якого визначено, що сервітут полягає у наданні відповідачем у даній справі, третій особі у даній справі права на розміщення технічних засобів телекомунікації та надання права безперешкодного доступу на територію сервітуару;

- Додатком №1 до вказаного договору сервітуту визначено перелік житових будинків, які перебувають на балансі відповідача, зокрема, і за адресою: м. Ірпінь, вул. Садова, 61, де позивачем встановлено правопорушення.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Судом перевірено та встановлено, що третя особа була належним чином повідомлена про розгляд даної справи судом.

Вказаний факт підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень вх. № 31039/18 від 03.10.2018, вх. № 31439/18 від 09.10.2018, вх. № 33210/18 від 23.10.2018.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб’єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 09.06.2015 між позивачем - ПАТ "А.Е.С. Київобленерго" (назва якого змінена на ПрАТ "Київобленерго") та Комунальним підприємством "Управління житлово-комунального господарства "Ірпінь" укладено договір №220014245 про постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач взяв на себе зобов'язання продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 594,0 кВт, а споживач оплачувати постачальнику вартість електричної енергії використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснювати інші платежі за умовами вказаного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно "Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", та зазначається в додатку №1 "Загальна однолінійна схема електропостачання", що є невід'ємною частиною вказаного договору.

Додатком №1 до договору, сторонами затверджено загальну однолінійну схему електропостачання, зокрема, за адресою: вул. Садова, 61.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5.1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

10.04.2017 представниками позивача при проведені перевірки дотримання споживачами ПКЕЕ, за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 61 було виявлено факт порушення п. 7.6 Правил, а саме самовільне підключення споживачем струмоприймачів без засобу обліку електроенергії, що споживається, однак не обліковується, про що складено акт про порушення правил користування електричною енергією №К 032923 від 10.04.2017.

Як вказано в зазначеному акті, при його складані представник споживача був відсутній.

З супровідного листа від 21.04.2017 вбачається, що даний акт було надіслано відповідачу 21.04.2017 та отримано останнім 27.04.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0413605106458.

03.05.2017 проведено засідання комісії по розгляду акту №К 032923 від 10.04.2017 та складено протокол № 091.

Комісією здійснено розрахунок збитків нанесених відповідачем позивачу, керуючись п. 2.6 Методики, в розмірі 20860,48 грн.

Вказане рішення комісії, оформлене протоколом від 03.05.2017, за участю представника споживача, який як вказано в протоколі від надання пояснень та підпису відмовився.

Відповідач зазначає, що він не вчиняв самовільного підключення струмоприймачів у багатоповерховому житловому будинку за адресою область, м. Ірпінь, вул. Садова, 61, оскільки підключення струмоприймачів без засобів обліку електроенергії здійснено саме третьою особою ТДВ «Компанія «Бест», з якою позивачем укладено договір про тимчасове постачання електричної енергії без засобів обліку.

Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, у своїй постанові від 15.08.2018 зазначив, що при вирішенні спору про стягнення вартості електричної енергії, спожитої внаслідок самовільного підключення до об'єктів електроенергетики та визначенні особи, яка є споживачем та відповідачем у спорі, важливим є факт встановлення особи, що здійснила самовільне підключення, проте судами першої та апеляційної інстанції зазначені вимоги в повному обсязі не виконані. Крім зазначеного, колегія суддів звернула увагу на те, що місцевим господарським судом не надавалася оцінка правильності визначення енергопостачальником розміру застосованої санкції у відповідності з вимогами Методики, а також на те, що судами не надавалася оцінка тому факту, чи впливають недоліки (дефекти) акту на підтвердження факту вчинення правопорушення у вигляді підключення струмоприймачів без засобів обліку електроенергії.

Підпунктом 1 п. 10.2 ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

Згідно з ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії; безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач; споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно з абз. 20 ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживачі енергії - це суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Пункт 1.2 ПКЕЕ також визначає споживача електричної енергії як особу, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

Отже, для визначення обсягу та обрахування вартості електричної енергії, яку особа споживала за відсутності укладеного договору про постачання електричної енергії, застосовуються положення Правил користування електричною енергією та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 №562.

Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача 20860,48 грн вартості недорахованої електричної енергії, відповідно до акту про порушення правил користування електричною енергією № К 032923 від 10.04.2017.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що між Товариством з додатковою відповідальність "Компанія "Бест" (третя особа) та ПАТ "А.Е.С. Київобленерго" (назва якого змінена на ПрАТ "Київобленерго") укладено Договір про постачання електричної енергії №220039132 від 04.12.2009 на тимчасове постачання електричної енергії без засобів обліку.

19.04.2016 між КП "Управління житлово-комунального господарства "Ірпінь" (відповідач) та Товариством з додатковою відповідальність "Компанія "Бест" (третя особа) було укладено договір №160/16 встановлення майнового строкового сервітуту.

Сервітут полягає у наданні сервітуаром сервітуарію права на розміщення технічних засобів телекомунікації та надання права безперешкодного доступу на територію сервітуара. (п. 2.2 договору).

Додатком №1 до договору №160/16 визначено перелік будинків, які перебувають на балансі та обслуговуванні КП Управління житлово-комунального господарства "Ірпінь", зокрема, і будинок за адресою: вул. Садова, 61.

Відповідно до проведеної перевірки Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Київській області на підставі скарги КП "УЖКГ "Ірпінь", Інспекцією було встановлено що від електричних мереж поверхових щитів 2-го поверху будинків (61 та 65) підключений сервер інтернет-компанії ТДВ "Компанія "Бест", якому зазначене право на розміщення серверу надано на підставі договору майнового сервітуту, укладеного з КП "УЖКГ "Ірпінь".

Разом з тим, згідно з додатками до договору № 220039132 від 04.12.2009, наданими ПрАТ "Київобленерго", у переліку житлових будинків в яких встановлено обладнання ТДВ "Компанія "Бест", будинок за адресою вул. Садова, 61 відсутній.

Водночас, відповідно до додатку до договору № 220039132 від 04.12.2009, наданим КП "УЖКГ "Ірпінь" спірний будинок за адресою вул. Садова, 61, де встановлено самовільне підключення, є в переліку будинків, за якими надано право ТДВ "Компанія "Бест" на тимчасове постачання електричної енергії без засобів обліку.

У свої поясненнях позивач зазначив, що у його архіві примірник додатку, що наданий відповідачем (до договору № 220039132 від 04.12.2009), відсутній. Водночас, позивачем не надано доказів недійсності вказаного додатку, питання щодо підробки вказаного додатку сторонами не ставилось.

Суд звертає увагу на те, що додатки до договору № 220039132 від 04.12.2009, надані сторонами, містяться на декількох аркушах, проте засвідчений сторонами цього договору лише останні аркуші додатків. Інші аркуші додатків на яких міститься перелік адрес постачання електроенергії без приладів обліку жодним чином не засвідчені сторонами та не пронумеровані, що позбавляє суд можливості визнати достовірними відомості вказаних додатків, що надані позивачем та відповідачем. Відтак, останні не можуть бути покладені в основу рішення.

В судовому засіданні представник позивача наголошував та звертав увагу на те, що дія додатку до договору №220039132 від 04.12.2009 «Тимчасове постачання електричної енергії без засобів обліку» від 04.12.2009 до якого додається перелік адрес безоблікового споживання «Технічна площадка Інтернет», укладений з ТДВ "Компанія "Бест", припинив свою дію. Водночас, суд не приймає вказані доводи до уваги, позаяк позивачем не надано суду доказів відключення приладів ТДВ "Компанія "Бест", що були підключені без засобів обліку на підставі вказаного додатку, від електромережі, зокрема, не надано суду відповідних актів, які мають складатись електропостачальником при відключенні споживача від електропостачання.

З цих підстав, суд приходить до висновку, що позивач продовжує надавати відповідні послуги з постачання електроенергії без засобів обліку третій особі - ТДВ "Компанія "Бест", обладнання якої встановлено в будинках, які обслуговуються відповідачем, про що позивачу було відомо, проте не відображено в акті про порушення.

Відтак, з матеріалів справи вбачається, що ТДВ "Компанія "Бест" була споживачем електричної енергії відповідно до договору №220039132 від 04.12.2009 на тимчасове постачання електричної енергії без засобів обліку. Серед іншого, з матеріалів справи вбачається, що ТДВ "Компанія "Бест" на підставі договору від 19.04.2016 №160/16 встановлення майнового строкового сервітуту має право на розміщення технічних засобів телекомунікації та надання права безперешкодного доступу на територію сервітуара, зокрема, і за адресою: м. Ірпінь, вул. Садова, 61.

З акту про порушення № К 032923 від 10.04.2017 вбачається, що комісією зафіксовано встановлення серверного обладнання без засобу обліку.

Враховуючі всі зазначені обставини в сукупності, суд зазначає, що позивачем не надано доказів встановлення вказаного обладнання саме відповідачем як балансоотримувачем будинку, позаяк з поданих суду матеріалів вбачається, що у третьої особи - ТДВ "Компанія "Бест" є право на встановлення свого обладнання на спірному об’єкті, що підтверджується відповідним договором, а специфіка встановленого обладнання вказує на її встановлення саме третьою особою.

Крім того, суд зазначає, що Державною комісією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Київській області за результатом розгляду скарги відповідача на дії працівників ПАТ «Київобленерго» щодо складання акту про порушення.

Інспекцією в ході розгляду скарги відповідача виявлено ряд зауважень щодо оформлення Акту порушення №032923 від 10.04.2017, з яких вказано наступні:

- В Акті №032923 не вказані всі службові посвідчення представників енергопостачальної компанії «Київобленерго» (порушений пункт 4.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656 (далі - Методика), згідно якого акт про порушення складається у присутності споживана представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою Інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень);

- Акт №032923 складений без присутності споживача КП УЖКГ «Ірпінь» та без участі представників інтернет компанії «Бест», електроустановки якого підключені до електричних мереж КП «УЖКГ «Ірпінь»,(порушений п. 4.1. Методики);

- У Акті вказано, що споживач «порушив п. 7.6. ПКЕЕ, самовільне підключення споживачем струмоприймачів без засобів обліку. Електроенергія, що споживається не обліковується». У ТДВ «Компанія Бест» наявний Договір про постачання електричної енергії №220039132 від 04.12.2009, який регламентує постачання електричної енергії без засобів обліку.

Крім того, Інспекцією зазначено, що згідно з п. 6.49 ПКЕЕ, тимчасове безоблікове користування електричною енергією за заявою споживача може бути дозволено постачальником електричної енергії.

Відтак, за висновком Інспекції, на підставі вищезазначеного по відношенню до КП «УЖКГ «Ірпінь» та ТДВ «Компанія «Бест», ПАТ «Київобленерго» порушено вимоги п.6.49, п. 7.6. ПКЕЕ, п. 4.1. Методики.

Зазначені порушення, допущені при складанні акту є істотними, позаяк представниками позивача при проведенні огляду і складанні акту не враховано, що акт про порушення у сфері енергопостачання оформляється із обов'язковим залученням повноважного представника споживача, якому надано право, крім участі в процесі перевірки, подавати пояснення і зауваження стосовно змісту акта, доказів повідомлення відповідача чи третьої особи суду також не надано. Вказані порушення стали наслідком не встановлення особи, винної у без обліковому підключенні з вини позивача.

Враховуючи вказані порушення допущені при складанні спірного акту, враховуючи, що позивач не спростував факту наявності у третьої особи права на встановлення свого обладнання у спірному будинку за адресою: м. Ірпінь, вул. Садова, 61, не довів встановлення струмоприймачів без засобів обліку відповідачем, суд вважає вимоги останнього про стягнення з відповідача 20860,49 грн необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, враховується та обставина, що спірне безоблікове підключення було виявлено в поверховому електрощитку від якого відбувається підключення житлових приміщень, в якому встановлюється межа балансової належності енергопостачальника і споживачів, що є власниками житлових приміщень. Доказів зворотного позивач не надав та в акті, зокрема, не зазначив.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов’язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 02.11.2018.

Суддя А.Ф. Черногуз