Рішення № 77589455, 01.11.2018, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2018 р. м. Рівне Справа № 918/823/17

Господарський суд Рівненської області, у складі судді Бережнюк В.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Малого приватного підприємства "Моріон"

до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця Волощук Валентини Петрівни

до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Кот Миколи Михайловича

до відповідача 3: Фізичної особи-підприємця Іванової Тетяни Вікторівни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненська міська рада

про зобов'язання звільнити торговельні місця

Секретар судового засідання : Лиманський А.Ю.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Полюхович Л.В.

Від відповідача : Волощук В.П.

Від відповідача : Кот М.М.

Від відповідача : Іванова Т.В.

Від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Моріон" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до відповідачів: Фізичної особи - підприємця Волощук Валентини Петрівни (далі - відповідач 1), Фізичної особи-підприємця Кот Миколи Михайловича (далі відповідач - ), Фізичної особи-підприємця Іванової Тетяни Вікторівни (далі - відповідач 3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненська міська рада, про зобов'язання звільнити торговельні місця шляхом демонтажу тимчасових нестаціонарних споруд типу КТЗ розташованих на ринку "Моріон".

Ухвалою суду від 30.11.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до слухання в засіданні на "12" грудня 2017 р.

Ухвалою суду від 17.01.2018 року вирішено розгляд справи №918/823/17 здійснювати за правилами Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. №1798-XII) у редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 р., що набрала чинності з 15.12.2017 р. в порядку загального позовного провадження.

Також, ухвалою від 17.01.2018 року об'єднано справу №918/823/17 за позовом МПП "Моріон" до відповідача фізичної особи - підприємця Волощук Валентини Петрівни про зобов'язання звільнити торгове місце зі справою 918/814/17 за позовом МПП "Моріон" до відповідача ФОП Кот Миколи Михайловича про зобов'язання звільнити торгове місце, та зі справою №918/813/17 за позовом МПП "Моріон" до відповідача ФОП Іванової Тетяни Вікторівни про зобов'язання звільнити торгове місце, в одне провадження з присвоєнням спільного номеру № 918/823/17. Продовжено строк підготовчого провадження у справі №918/823/17 на 30 днів до 27 лютого 2018 року включно. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненську міську раду (33028, м.Рівне, вул.Соборна, 12А). Підготовче засідання відкладено на "07" лютого 2018 р.

Ухвалою суду від 16.02.2018 року провадження у справі №918/823/17 зупинено та призначено у справі № 918/823/17 судову земельно-технічну експертизу.

30 серпня 2018 року до Господарського суду Рівненської області від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист від 27 серпня 2018 року №004669, а також матеріали господарської справи №918/823/17.

Згідно вказаного листа слідує, що 12 червня 2018 року до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшла ухвала від 16 лютого 2018 року про призначення судової земельно-технічної експертизи у справі №918/823/17.

Відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про судову експертизу" ст. 127 Господарського процесуального кодексу України та п. 1.9 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експертизи проводяться за рахунок замовника. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16 лютого 2018 року платником визначено відповідачів ФОП Волощук В.П., ФОП Кот М.М. та ФОП Іванову Т.І.

9 червня 2018 року (супровідними листами №3321-3325) на адреси відповідачів та до відома суду направлено рахунки №556, №557 та №558 із зазначенням оплати в сумі 34 320,00 грн., з яких: 11 440,00 грн. відповідачу ФОП Волощук В.П., 11 440,00 грн. відповідачу ФОП Кот М.М. та 11 440,00 грн. відповідачу ФОП Івановій Т.В.

Ухвалою суду від 25 червня 2018 року у справі №918/823/17 зобов'язано відповідачів Фізичну особу - підприємця Волощук Валентину Петрівну, Фізичну особу-підприємця Кот Миколу Михайловича та Фізичну особу-підприємця Іванову Тетяну Вікторівну надати у строк до 03 серпня 2018 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області докази (їх копії) оплати витрат пов'язаних із проведенням експертизи.

Однак, дану експертизу не було проведено з огляду на те, що як зазначає експертна установа у своєму листі №004669 від 27 серпня 2018 року, станом на 27 серпня 2018 року кошти за проведення експертизи не оплачено.

Ухвалою суду від 20.09.2018 року провадження у справі №918/823/17 поновлено з 09 жовтня 2018 року. Підготовче засідання призначено на "09" жовтня 2018 р.

Ухвалою від 09.10.2018 року підготовче засідання відкладено на 17.10.2018 року.

Ухвалою від 17.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.11.2018 року.

25.10.2018 р. від відповідача ФОП Волощук В.П. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із відкриттям кримінального провадження 12018180010006384.

01.11.2018 р. через канцелярію суду надійшло спільне клопотання, підписане усіма відповідачами, про зупинення провадження у справі, оскільки до Господарського суду Рівненської області ФОП Матвіюком О.Л. подано позов до МПП "Моріон" про визнання недійсним паспорту ринку.

Окрім цього, 01.11.2018 р. від усіх відповідачів та від їх представника адвоката Овдійчук О.О. надійшли чотири клопотання про відкладення розгляду даної справи на іншу дату.

У судовому засіданні 01.11.2018 р. відповідачі підтримали усі свої подані клопотання та просили їх задоволити.

Так, відповідачі усно підтримали клопотання про зупинення провадження у справі.

Суд, заслухавши клопотання відповідача ФОП Волощук В.П. про зупинення провадження у справі №918/823/17 у зв'язку із відкриттям кримінального провадження 12018180010006384, без виходу до нарадчої кімнати, ухвалив - відмовити у його задоволенні, оскільки відповідачка не навела підстав зупинення провадження у справі, передбачених ст. ст.227, 228 ГПК України, та не обгрунтувала які факти будуть встановлені у згаданому кримінальному провадженні, що можуть вплинути на результат вирішення справи №918/823/17.

Суд, заслухавши спільне клопотання, підписане усіма відповідачами, про зупинення провадження у справі у зв'язку із поданням до Господарського суду Рівненської області ФОП Матвіюком О.Л. позову до МПП "Моріон" про визнання недійсним паспорту ринку, без виходу до нарадчої кімнати, ухвалив - відмовити у його задоволенні, оскільки відповідачі не достатньо обгрунтували необхідність зупинення провадження у справі, яка вже призначена до розгляду по суті, та не подали доказів відкриття провадження у справі по розгляду позову, який подав ФОП Матвіюк О.Л. Крім того, матеріали та докази, зібрані під час підготовчого провадження у справі №918/823/17, дозволяють суду встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Крім того, 01.11.2018 р. усі відповідачі підтримали свої клопотання та їх представника адвоката Овдійчук О.О. про відкладення розгляду даної справи на іншу дату з огляду на те, що представник відповідачів - адвокат Овдійчук Оксана Олександрівна, у цей час буде зайнята в двох судових засіданнях у Рівненському міському суду Рівненської області.

Щодо поданого клопотання суд зазначає, що згідно статті 195 Господарського процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Приймаючи до уваги обмеження строків розгляду справи, які встановлені процесуальним законом, та зважаючи що провадження у справі відкрито 30.11.2017 р., та підготовче провадження було закрито 17.10.2018 р., а спір уже призначено до розгляду по суті - суд вважає за необхідне розпочати розгляд даної справи за наявними у ній документами, без участі адвоката Овдійчук О.О., оскільки зібрані матеріали справи містять всі необхідні докази для вирішення спору. При цьому, усі відповідачі особисто присутні у засідання 01.11.2018 р. та можуть висловити свою позицію усно з приводу предмету спору, та викласти свої пояснення та заперечення. Крім того, явка представників сторін у судове засідання 01.11.2018 р. не визнавалася судом обов'язковою.

Окрім цього, слід звернути увагу, що адвокат Овдійчук О.О., подаючи клопотання про відкладення слухання справи на іншу дату, у останньому навела перелік дат, у які вона буде зайнята у інших судових засіданнях при розгляді справ у інших судах. Так, адвокат просила не призначати розгляд даної справи на 01.11, 02.11, 05.11, 06.11, 07.11, 08.11, 09.11, 12.11, 13.11, 14.11, 15.11, 16.11, 19.11, 20.11, 21.11, 22.11, 23.11, 26.11 (після обіду), 27.11 (після обіду), 28.11, 29.11, 03.12 (до обіду), 04.12, 05.12, 13,12, 17.12, 20.12 - 2018 року. Проте, не подала доказів того, що адвокат дійсно буде приймати участь у інших засіданнях у ці дні, та що її участь у судових засіданнях визнавалася іншими судами обов'язковою. Також, не обгрунтувала у чому справи та участь у засіданнях при їх розглядах, які будуть розглядатися у перелічені нею дні (у тому числі і справи, через які вона не змогла прибути до господарського суду 01.11.2018 р.), мають для неї більший пріоритет ніж справа №918/823/17.

Тому, суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив - відмовити у задоволенні усіх чотирьох клопотань відповідачів про відкладення розгляду справи.

Після цього, судом було розпочато розгляд спору по суті та заслухано пояснення присутніх учасників у справі - позивача та відповідачів, з'ясовано обставини справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.

У подальшому суд перейшов до стадії дослідження письмових доказів, які містяться у справі.

Під час дослідження судом матеріалів та доказів, що наявні у справі, відповідачем ФОП Волощук В.П. було подано декілька заяв про відвід судді.

Суд, без виходу до нарадчої кімнати ухвалив - залишити без розгляду дані заяви про відвід судді, оскільки вони подані поза межами строків, встановлених ст.38 ГПК України. Та згідно статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відтак, судом було продовжено дослідження письмових доказів у справі.

Під час дослідження письмових доказів усі відповідачі самостійно покинули судове засідання та вийшли із зали суду.

Відповідно до ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

Наслідки, визначені частинами третьою та четвертою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.

Відтак, судом було продовжено судове засідання по розгляду спору по суті.

У подальшому, по завершенню дослідження доказів, суд перейшов до стадії судових дебатів, де виступив представник позивача.

У процесі розгляду даної справи у суді відповідачами неодноразово подавалися по декілька клопотань одночасно про зупинення провадження у справі, про відкладення розгляду справи, також заяви про відвід судді, що подавалися поза межами процесуальних строків, встановлених нині діючим ГПК України. Суд вважає, що систематичне подання згаданих заяв та клопотань є діями, спрямованими на безпідставне затягування розгляду справи.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представника позивача та відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Мале приватне підприємство "МОРІОН" є власником (оператором) ринку "МОРІОН", розташованого за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 7, що підтверджується дозволом на розміщення об'єкта торгівлі №682 від 13.08.2003 року, паспортом ринку від 01.06.2006 року та Експлуатаційним дозволом №17-18-488 від 29.11.2016 року.

Право адміністрації ринку укладати письмові угоди з продавцями про надання торговельних місць на визначений термін передбачено пунктом 20 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року № 57/188/84/105.

Згідно з пунктом 20 цих Правил адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Таким чином, безпосередньо Правила торгівлі на ринках передбачають укладення між адміністрацією ринку і підприємцями, що займаються торговельною діяльністю, саме договорів, що за своєю правовою природою є договорами оренди (найму) торгових площ.

15 липня 2016 року між позивачем (далі - орендодавець 1) та відповідачем 1 (далі - орендар) укладено договір оренди торговельного місця № 254/16 (далі - договір 1) за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування місце № 254 загальною площею 2,50 кв. метрів, що розташоване на території ринку "Моріон" (далі - об'єкт оренди) для провадження торговельної діяльності (п.1.1. Договору 1).

15 липня 2016 року між позивачем (далі - орендодавець 2) та відповідачем - 2 (далі - орендар) укладено договір оренди торговельного місця № 322/16 (далі - договір 2) за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування місце № 322 загальною площею 3,00 кв. метрів, що розташоване на території ринку "Моріон" (далі - об'єкт оренди) для провадження торговельної діяльності (п.1.1. Договору 2).

15 липня 2016 року між позивачем (далі - орендодавець 3) та відповідачем - 3 (далі - орендар) укладено договір оренди торговельного місця № 278/16 (далі - договір 3) за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування місце № 278 загальною площею 2,80 кв. метрів, що розташоване на території ринку "Моріон" (далі - об'єкт оренди) для провадження торговельної діяльності (п.1.1. Договору 3).

Договори підписані сторонами та скріплені відтиском печатки Орендодавця.

За змістом п. п. 1.2., 1.3., 1.4. Договорів - 1, 2, 3 об'єкт оренди облаштовано тимчасовою нестаціонарною спорудою типу КЗТ (КЗТ, ЛП, контейнер), право власності на яку має орендар. Місцезнаходження об'єкта оренди зазначається на плані території ринку. Орендар набуває права користування об'єктом оренди з дня набрання чинності цим договором.

Відповідно до актів приймання-передавання від 01.08.2016 року до договорів - 1, 2, 3 орендодавець передав, а орендарі - 1, 2, 3 прийняли у строкове платне користування місця № 254 загальною площею 2,50 кв. метрів, № 322 загальною площею 3,00 кв. метрів, № 278 загальною площею 2,80 кв. метрів, що розташовані на території ринку "Моріон".

Вказані акти приймання-передавання від 01.08.2016 року підписані сторонами та скріплені відтиском печатки Орендодавця.

Повернення орендарями - 1, 2, 3 об'єкту оренди орендодавцеві оформляється двостороннім актом приймання-передавання, що складається у двох примірниках, наділених однаковою юридичною силою, - по одному примірнику для кожної із сторін (п. 6.10. договорів 1,2,3).

Пунктом 6.1. договорів - 1, 2, 3 (з урахуванням додаткових угод від 31.07.2017 року) визначено, що договори набувають чинності з 01.08.2016 року та діють до 31.10.2017 року включно.

Отже, договори оренди торговельного місця № 254/16, №322/16, № 278/16 від 15.07.2016 року припинені 31.10.2017 року.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволення з наступних підстав.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Приписами ч. 1 ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 760 ЦК України передбачено, що Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Положеннями ч. 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Нормами ч. 2 ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Згідно ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту ст. 759, 763 і 764 ЦК України, ч. 2 ст. 291 ГК України вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Аналогічну правову позицію висвітлено в п. 4.1. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України, від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна".

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2017 року позивач направив на адресу відповідачів - 1, 2, 3 повідомлення за вих. №333, №355 та № 342 в якому позивач зазначив про закінчення терміну дії договорів 31.10.2017 року, вказав, що на новий термін договори оренди торговельних місць продовжуватись не буде, а тому просив відповідачів - 1, 2, 3 - з 01.11.2017 року звільнити об'єкт оренди. В якості доказу направлення вказаних листів відповідачам - 1, 2, 3 позивачем долучено до позовної заяви копію рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення та список 5066 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до 1 ч. ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1статті 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Враховуючи, що договори оренди торговельного місця № 254/16, №322/16 та №278/16 від 15.07.2016 року припинили свою дію 31.10.2017 року, відтак орендарі - відповідачі ФОП Волощук В.П., ФОП Кот М.М., ФОП Іванова Т.В. - зобов'язані звільнити об'єкт оренди (торговельні місця №254, №322 та 278, які вони займають) за адресою: м. Рівне. вул. Шевченка, 7, ринок "Моріон" та повернути їх орендодавцю за актами приймання - передачі.

З огляду на норми чинного законодавства, з припиненням дії договору оренди, відповідачі втрачають статус орендарів, а тому суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про звільнення відповідачів ФОП Волощук В.П., ФОП Кот М.М., ФОП Іванова Т.В., з орендованих ними об'єктів за договорами, є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Предметом доказування у справі є факт безпідставного продовження використання торговельних місць відповідачем після закінчення дії договорів оренди.

Суд зазначає, що відповідачами ФОП Волощук В.П., ФОП Кот М.М., ФОП Іванова Т.В. - не наведено обставин, які б спростовували факт користування ними торговельних місць на ринку "Моріон" згідно договорів оренди торговельних місць.

Основним видом господарської діяльності позивача є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна що згідно затверджених КВЕД відповідає коду 68.20. Вказане підтверджується відомостями, що містяться і Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та випискою із вказаного реєстру щодо МПП "Моріон". Згідно пояснень до даного виду економічної діяльності цей клас 68.20. включає також діяльність ринків.

Вид діяльності із надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції у державному класифікаторі КВЕД відсутній.

Згідно п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією України, Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.200 № 57/188/84/105, (надалі - Правила), ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Відповідно до п.2 вказаного вище Наказу від 26.02.2002 № 57/188/84/105 ці Правила носять рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках органами місцевого самоврядування.

Згідно п.1.2. Правил торгівлі на ринках міста Рівного, затверджених рішенням Рівненської міської ради від 31.05.2011 року № 841, ринок - це об'єкт торгівлі, на території якого суб'єкт господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями.

Аналогічне визначення поняття ринку міститься і в Положенні про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29.07.2009р. №868 "Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків".

Ринок "Моріон" розміщений на двох суміжних земельних ділянках. Перша ділянка знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 3, на якій також розташований Будинок побуту, та яка перебуває в користуванні Позивача на підставі додаткового договору про поновлення договору оренди землі № 561010004000538 від 12.07.2012р. терміном дії до 25.04.2021р.. Друга земельна ділянка значиться за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 7, яка знаходиться в постійному користуванні Позивача, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії РВ 00226 виданим 04.06.1996р..

Оспорювати законність/незаконність використання земельних ділянок може лише їх власник або законний землекористувач. Відповідач не є ні власником, ні землекористувачем земельних ділянок на яких розміщений ринок.

Згідно п. 7 Правил торгівлі на ринках затверджених 26.02.2002 та п. 1.7. Правил торгівлі на ринках м. Рівного, Адміністрація ринку узгоджує з місцевим органом самоврядування режим роботи ринку; з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби, ветеринарної медицини, пожежного нагляду, архітектурно- будівельної комісії, державтоінспекції - проектну документацію щодо функціонального планування території ринку, розміщення приміщень, торговельних місць і об'єктів, їх кількості і розміру, забезпечення їх торговельно-технологічним обладнанням та забезпечує утримання території ринку й організацію продажу товарів відповідно до затвердженого плану.

Розміщення ринкових майданчиків біля Будинку побуту (вул. Шевченка, 3) та лазні (вул. Шевченка,7) в м. Рівне було дозволено з 1998 року, що підтверджується наказом міського управління торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування "Про надання дозволів на розміщення об'єктів роздрібної торгівлі - торговельних ринкових майданчиків" від 01.07.1998р. № 407. 15 січня 2003 року із головним архітектором м. Рівне було погоджено ескіз генплану ринку, м 1:500, для отримання МПП "Моріон" відповідних дозволів, погоджень, техумов.

Позивач погодив таку схему з начальником ЗДПО-З 20.08.2004 року, згідно якої розміщення торговельних місць Відповідача відповідають своєму місцерозташуванню і на сьогодні.

13 серпня 2003 року видано дозвіл №682 на розміщення об'єкта торгівлі, ринку "Моріон", що підтверджується наказом управління торгівлі громадського харчування та побутового обслуговування від 13.08.2003 року № 777 та самим дозволом. В дозволі затверджено режим роботи ринку.

Також, рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 14.02.2006 р. № 39 "Про паспортизацію ринків м. Рівного" керівників ринків було зобов'язано завершити паспортизацію ринків з виготовлення і узгодження у місцевому органі державного пожежного нагляду схем розміщення торговельних рядів, кіосків, павільйонів, палаток тощо, які розташовані приміщеннях та на відкритих майданчиках.

Крім того, позивач погоджував роботу ринку із територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби. Про відповідність потужностей оператора ринку вимогам санітарних заходів підтверджує експлуатаційний дозвіл №17-18-488 виданий Управлінням Держпродспоживслужби в м. Рівному 29.11.2016 року .

Отже, позивач має усі необхідні дозвільні документи для роботи ринку "Моріон".

Відповідно до п. 13 Правил торгівлі на ринках, торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

Згідно абз. 2 п. 22 Правил торгівлі на ринках Продавці (суб'єкти підприємницької діяльності) можуть мати свій санітарний чи інший одяг, торговельний інвентар, засоби вимірювальної техніки.

Згідно п. 20 Правил торгівлі на ринках Адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Про необхідність укладення договору оренди торговельного місця між адміністрацією ринку та підприємцями вказується також у абз. 4 п. 1.16 та п. 1.20 Правил торгівлі на ринках міста Рівного.

Враховуючи вищевикладене, позивач правомірно укладав із підприємцями, в т.ч. і відповідачем договори оренди торговельних місць.

Між сторонами у справі існували правовідносини оренди (найму) торгівельних місць на ринку, правове регулювання яких здійснюється правилами торгівлі на ринках, нормами Господарського та Цивільного кодексів України, що не є тотожним користуванню земельною ділянкою на якій розміщенні торгівельні місця та інвентар.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Так, договорами оренди чітко визначено торговельні місця зазначені на генплані-схемі ринку "Моріон" погодженої 20.08.2004 року із ЗДПО-З, які були передані відповідачам ФОП Волощук В.П., ФОП Кот М.М., ФОП Івановій Т.В. в оренду, їх площа та тип облаштування.

Судом також встановлено, що земельна ділянка, яка знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Шевченка, 3, перебуває в оренді позивача, що підтверджується додатковим договором про поновлення договору оренди землі №561010004000538 від 12.07.2012 року терміном дії до 25.04.2021 року. Земельна ділянка, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Шевченка, 7, знаходиться у постійному користування позивача, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії РВ 00226 виданого 04.06.1996 року.

На вказаних земельних ділянках знаходиться ринок "Моріон", що підтверджується, зокрема, дозволом на розміщення об'єктів торгівлі, експлуатаційним дозволом та паспортом ринку.

За змістом п. 1.2. договорів оренди відповідачами ФОП Волощук В.П., ФОП Кот М.М., ФОП Івановою Т.В. торговельних місць, тимчасові нестаціонарні споруди типу КЗТ (КЗТ, ЛП, контейнер), які розташовані на території ринку "Моріон" належать орендодавцю чи орендарю.

Вказані договори підписані сторонами та скріплені відтиском печатки Орендодавця.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на зазначене та враховуючи вказані норми права, вимога позивача щодо зобов'язання відповідачів ФОП Волощук В.П., ФОП Кот М.М., ФОП Іванову Т.В. - звільнити торгівельні місця №254, №322 та № 278 відповідно - шляхом демонтажу тимчасових нестаціонарних споруд типу КЗТ, розташованих на ринку "Моріон", є обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України оплата судових витрат по сплаті позивачем судового збору покладається на відповідача - ФОП Волощук В.П. в розмірі 1 600 грн. 00 коп., відповідача - ФОП Кот М.М. в розмірі 1 600 грн. 00 коп. та відповідача - ФОП Іванову Т.В. в розмірі 1 600 грн. 00 коп.

Керуючись статями 129, 237-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця Волощук Валентину Петрівну (33028, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити торгівельне місце №254, шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди типу КЗТ, що розташована на території ринку "Моріон", за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, буд.7.

3. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця Кот Миколу Михайловича (33010, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) звільнити торгівельне місце №322, шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди типу КЗТ, що розташована на території ринку "Моріон", за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, буд.7.

4. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця Іванову Тетяну Вікторівну (33028, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) звільнити торгівельне місце №278, шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди типу КЗТ, що розташована на території ринку "Моріон", за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, буд.7.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Волощук Валентини Петрівни (33028, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Малого приватного підприємства "Моріон" (вул. Шевченка, буд.7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 13990091) - 1 600, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кот Миколи Михайловича (33010, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Малого приватного підприємства "Моріон" (вул. Шевченка, буд.7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 13990091) - 1 600, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

7. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Іванової Тетяни Вікторівни (33028, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Малого приватного підприємства "Моріон" (вул. Шевченка, буд.7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 13990091) - 1 600, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

8. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 02 листопада 2018 року.

Суддя Бережнюк В.В.