Рішення № 77588866, 22.10.2018, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/19027/17

пр. № 2-а/759/198/18

22 жовтня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Величко Т.О.

за участю секретаря Забела А.В.

та представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Святошинського районного відділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстицій у м. Києві про оскарження рішення суб"єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2017 року позивачОСОБА_2 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Святошинського районного відділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про оскарження рішення суб"єкта владних повноважень, посилаючись на те, що в постанові про відкриття виконавчого провадження від 24 січня 2017 року зазначено, що боржнику ОСОБА_2 необхідно виконати рішення суду щодо вселення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та її малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року в будинок по АДРЕСА_1. По факту будинок складається з двох незалежних частин з окремими входами, власником обох частин є боржник ОСОБА_2 В одній частині будинку проживає власник-боржник ОСОБА_2, доступ до кожної частини будинку відбувається через окрему хвіртку.

Позивач зазначив, що так як у рішенні суду не зазначено в яку частину будинку вселяти стягувача ОСОБА_4, державним виконавцем було прийнято рішення вселити в ту частину будинку в якій не проживає боржник. Відповідно до акту державного виконавця від 07 липня 2017 року о 16 годині 30 хвилин, відбулося фактичне виконання рішення суду в повній мірі. Виконання рішення суду також підтверджується відео-фіксацією, де на 34-ій хвилині 18 секунді запису відбулася передача ключів від будинку стягувачу ОСОБА_4 Також виконання рішення суду підтверджує сам стягувач, надавши до суду відповідні докази підтвердження виконання рішення суду, про що суддя зазначила в ухвалі від 25 липня 2017 року.

Позивач зазначив, що для закриття виконавчого провадження, держаний виконавець зобов'язав боржника сплатити витрати виконавчого провадження у розмірі 200(двісті)грн., про що зазначив у відповідній постанові від 21 липня 2017 року та сплатити виконавчий збір у розмірі 6400(шість тисяч чотириста)грн., про що зазначив у відповідній постанові від 21 липня 2017 року. Боржником, 21 липня 2017 року були сплачені витрати виконавчого провадження в повному обсязі 200(двісті)грн., та була встановлена домовленість з державним виконавцем про стягнення виконавчого збору з пенсії боржника, так як у боржника суми в 6400(шість тисяч чотириста)грн. немає в наявності. Через бездіяльність державного виконавця, прийняті ним рішення та вчинені дії, зокрема постанови від 21 липня 2017 року, не були внесені в автоматизовану систему виконавчого провадження. В матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про те, що боржник не виконує рішення суду і чинить перешкоди стягувачу, що призвело б до повторного виконання рішення суду. Крім того, в матеріалах виконавчого провадження взагалі відсутні відомості про дії державного виконавця, які фактично були ним здійснені, що і призвело в кінцевому результаті до повторного вселення. Тому позивач просить суд визнати бездіяльність державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо не внесення відомостей та рішень, зокрема: постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 21 липня 2017 року та постанови про стягнення виконавчого збору від 21 липня 2017 року, до автоматизованої системи виконавчого провадження визнати протиправною та зобов'язати державного виконавця внести необхідні відомості та зазначені рішення до автоматизованої системи виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про виконавче провадження»

Позивач зазначив, що 25 жовтня 2017 року боржник ОСОБА_2, позивач по цій справі, отримала вимогу державного виконавця від 06 жовтня 2017 року щодо проведення виконавчих дій 2 листопада 2017 року о 10 годині 00 хвилин. Така вимога державного виконавця боржнику не зрозуміла, так як рішення суду вже було виконане боржником, а підстави для його повторного виконання боржнику невідомі. В зв'язку з цим, відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» боржник 30 жовтня 2017 року звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду для з'ясування всіх обставин справи, але наявність такої заяви поданої до суду не є підставою для зупинення виконання рішення суду, так як не передбачена. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» механізми для зупинення виконавчого провадження у боржника відсутні.

31 жовтня 2017року боржник подав заяву начальнику Святошинського РВ ДВС в м. Києві про негайне припинення вчинення злочину та невідкладний особистий прийом та розгляд цього звернення. 1 листопада 2017 року на особистому прийомі у державного виконавця, було повідомлено про фактичне виконання рішення суду 7 липня 2017 року і надано необхідні докази його виконання, але це не переконало виконавця. Він послався на відсутність поданої боржником інформації у системі автоматичного виконавчого провадження, повідомив, що він новий державний виконавиць по цьому виконавчому провадженні, так як попередній державний виконавиць був відсторонений і не знає, що було зроблено попереднім державним виконавцем, тому не вбачає підстав для завершення виконавчого провадження у відповідності до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Вислухавши доводи боржника, виконавець не звернув увагу на заяву ОСОБА_6, хоч боржник на цьому і наголошував і просив зупинити виконавче провадження на час вирішення питання у суді відповідно до пункту 5 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження». Всупереч закону та здоровому глузду,державний виконавиць постановляє постанову про розстрочення виконання рішення від 1 листопада 2017 року у відповідності до частини 2 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», що уже є завідомо неправомірним, так як такі дії виконавця можливі лише за заявою стягувача,а не боржника. Боржник, не погоджуючись з такою постановою оскаржує її до суду, але згодом боржнику стає відомо, що ця постанова була скасована начальником державного виконавця ще 3 листопада 2017 року. Таким чином, посадовими особами не було вчинено необхідних дій, які передбаченіЗаконом України «Про виконавче провадження», про які наголошував боржник у своїй скарзі, а вжиті дії були здійснені всупереч закону, що призвело в кінцевомурезультаті до повторного виконання рішення суду. Тому, позивач просить суд визнати протиправним вчинення виконавчих дій Святошинським районним Відділом ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ігноруючи право боржника ОСОБА_2, та ОСОБА_6, на звернення до суду та розгляд такого звернення судом на стадії виконання рішення у порядку, визначеному ЗУ «Про виконавче провадження» та ЦПК України.

Позивач зазначив, що 8 грудня 2017 року боржник отримала дві постанови про відкриття виконавчого провадження від 24 листопада 2017 року про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 300(триста) грн. та стягнення виконавчого збору у розмірі 6400 (шість тисяч чотириста) грн. відповідно. 8 грудня 2017 року боржник отримала постанову про закінчення виконавчого провадження, відповідно до якої державний виконавець прийняв рішення про винесення постанов щодо стягнення з боржника витрат та виконавчого збору в окремі провадження.

Позивач вказував, що оскількипостанови щодо стягнення з боржника витрат та виконавчого збору вже були винесені і існують в паперовому вигляді з мокрими печатками та наявні у позивача, а витрати виконавчого провадження вже були сплачені в повній мірі, вважає безпідставним рішення про повторні стягнення, а тому просить суд скасувати рішення Святошинського районного Відділу ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, оформлене постановою №53270172 від 24.11.2017 року про закінчення виконавчого провадження,щодо стягнення зі ОСОБА_2 300 грн., витрат виконавчого провадження і виконавчого збору у розмірі 6400 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2017 року позов залишено без руху. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.01.2018 року відкрито провадження у справі. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18 квітня 2018 року клопотання представника про звільнення від сплати судового збору - задоволено.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги викладені в позові підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подавав.

Відтак, суд вважає за можливе вирішити справу за умовами чинного КАС України у цьому складі місцевого загального суду у відповідності до положень ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку письмового провадження у відсутність відповідача.

Вислухавши доводи представника позивача, дослідивши зібрані в справі докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно Акту від 07. 07.2017 року ст. державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального упраіління юстиції у м. Києві Півньовим Є.О. ( а.с.63) при примусовому виконанні виконавчого листа №759/5229/16-ц від 18.01.2017 року проведено вселення ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. та її малолітню доньку ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2 в будинок по АДРЕСА_1 та передання ключів від будинку.

Судом встановлено, що на виконання постанови від 21.07.2017 року ст. державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального упраіління юстиції у м. Києві Півньова Є.О. стягнуто з боржника ОСОБА_2 витрати на проведення виконавих дій у сумі 200,00 грн. (а.с.66). та виконано боржником, що підтверджено квитанцією ( а.с.68).

Судом встановлено, що згідно постанови від 21.07.2017 року ст. державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального упраіління юстиції у м. Києві Півньова Є.О ( а.с.67) стягнуто з боржника ОСОБА_2 виконавчий збір у розмірі 6400,00 грн.

Судом встановлено, що ст. державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального упраіління юстиції у м. Києві Півньоваим Є.О. не було внесено до автоматизованої системи виконавчого провадження постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 21 липня 2017 року у розмірі 200 грн, яка були в цей же день виконана боржником та постанови про стягнення виконавчого збору від 21 липня 2017 року у розмірі 6400,00 грн., що призвело до повторного проведення виконавчих дій іншим державним виконавцем С.С.Кунда, який повторно видав Акт від 20.11.2017 року ( а.с.25) та повторно видав постанови по відкриття виконавчого провадження від 24.11.2017 року ( а.с.26) щодо стягнення з ОСОБА_2 витрат виконавчого провадження у розмірі 300 грн., постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення судового сбору у розмірі 6400,00 грн. ( а.с.28,29).

Згідно ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі по тексту - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, які відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

До обов'язків виконавців, відповідно до ст. 18 Закону, належить вжиття передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, а також вчинення виконавчих дій неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі; здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим законом.

За умовами ч. 3 ст. 40 Закону, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 27 Закону, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Так, п. 3 ч. 5 ст. 27 Закону визначено, що виконавчий збір не стягується: якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України"Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Статтею 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того, самостійною підставою для визнання дій державного виконавця протиправними є не дотримання ним вимог ст. 27 Закону при винесенні оскаржуваної постанови, оскільки стягнення виконавчого збору у відсутності проведення будь-яких виконавчих дій є неприпустимим.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є частково доведеними та обґрунтованими, а відтак позов підлягають частковому задоволенню.

Суд вважає не доведеними позовні вимоги позивача, щодо визнання бездіяльності протиправними щодо вчинення виконавчих дій Святошинським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального упраіління юстиції у м. Києві, які виявилися у ігноруванні права боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на звернення до суду та розгляд такого звернення судом на стадії виконавчого провадження, оскільки такі вимоги не грунтуються на норамах закона та є недоведеними.

Судом встановлено, що позивач не довела належними та допустими доказами в чому полягає завдана їй моральна шкода з боку відповідача, що саме дії відповідача призвели до загострення хвороб, які вже мала позивач, а тому в частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 26, 27, 37, 39, 40 Законом України «Про виконавче провадження, ст. ст. 2, 73, 74, 77, 241, 242, 296 382, 383 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Святошинського районного відділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстицій у м. Києві про оскарження рішення суб"єкта владних повноважень - задовольнити частково.

Скасувати рішенняСвятошинського районного відділу ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, оформлене постановою № 53270172 від 24.11.2017 року про закінчення виконавчого провадження в частині щодо стягнення зі ОСОБА_2 300 грн00 коп.., витрат виконавчого провадження і виконавчого збору у розмірі 6400 грн.00 коп.

Визнати протиправною бездіяльністьдержавного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо внесення відомостей та рішень, зокрема: постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 21 липня 2017 року та постанови про стягнення виконавчого збору від 21 липня 2017 року, до автоматизованої системи виконавчого провадження та зобов 'язати державного виконавця внести необхідні відомості та зазначені рішення до автоматизованої системи виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про виконавче провадження";

В іншій частині відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду до або через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя: Т.О. Величко