Рішення № 77588705, 23.10.2018, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа 382/464/18

Провадження №2/382/379/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 жовтня 2018 року Яготинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Литвин Л. І.

при секретарі Чемерис С. О.,

за участю прокурора Козленка А.В.

за позовом заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави, м. Бориспіль вул. Героїв Небесної Сотні, 21 Київської області до ОСОБА_1 районної державної адміністрації, м. Яготин вул.Незалежності, 110 Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області м. Київ вул. Серпова, 3/14, ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування розпорядження ОСОБА_1 райдержадміністрації, наказу Головного управління Держземагенства у Київській області, договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ

В позові до суду позивач заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури вказав, що в ході опрацювання документації із землеустрою в жовтні 2017 року виявлено порушення вимог земельного законодавства під час оформлення права оренди на земельну ділянку для ведення фермерського господарства на території Яготинського району. Так, розпорядженням ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 522 від 29.12.2012 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 17 га для ведення фермерського господарства на території Червонівської сільської ради Яготинського району Київської області. Наказом Головного управління Держземагенства у Київській області №КИ/3225588800:03:001/00002044 від 03.07.2013 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 за рахунок земель сільськогосподарського призначення, загальною площею 17 га (кадастровий номер 3225588800:03:001:0001), в адміністративних межах Червонівської сільської ради Яготинського району. На підставі вказаних розпорядження та наказу 11.02.2014 ОСОБА_3 управлінням Держземагентства у Київській області зі ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 7 років. На час прийняття спірних розпорядження та наказу, у власності ОСОБА_2, перебувала земельна ділянка надана для ведення фермерського господарства, а також ним було реалізовано право на отримання земельної ділянки в оренду для вказаних цілей на підставі розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 422 від 12.10.2005 та договору оренди землі від 24.10.2005р. та останньому для ведення фермерського господарства передано в оренду земельну ділянку, площею 94,5002 га, що знаходиться на території Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області. Таким чином, ОСОБА_2 у 2005 році реалізовано право на набуття земельних ділянок для ведення фермерського господарства поза конкурсною основою. Також ОСОБА_2 є засновником Фермерського господарства «Червонівське-СПІ», ТОВ «Причиське» та СТОВ «Світанок», що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, ОСОБА_2 на час звернення до ОСОБА_1 райдержадміністрації в грудні 2012 року із клопотанням про отримання спірної земельної ділянки для ведення фермерського господарства, вже був керівником СФГ «Червонівське СПІ», мав у оренді земельну ділянку, отриману шляхом реалізації права отримання земель на позаконкурсній основі та відповідно займався фермерським господарством. Оскільки ОСОБА_2 отримав у 2005 році у власність та користування земельну ділянку на території Сотниківської сільської ради Яготинського району на позаконкурсній основі для створення та ведення фермерського господарства та був керівником СФГ «Червонівське СПІ», то надання йому на позаконкурентній основі для ведення фермерського господарства іншої земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка розташована в іншому місці, зокрема на території Червонівської сільської ради Яготинського району, суперечить зазначеним вимогам законодавства.

Також, відповідно ст.ст. 21, 23 Закону України «Про оцінку земель», ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, підлягає державній експертизі та затверджується районними радами. Отже, обов’язковою вимогою при укладанні договору оренди земельної ділянки є проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її затвердження відповідною районною радою. Однак, всупереч вищезазначених вимог закону в пункті 5 договору безпідставно вказано розмір нормативної грошової оцінки наданої в оренду земельної ділянки 107 527 грн. 58 коп., внаслідок чого суму орендної плати за вказаним договором визначено необґрунтовано, що є порушенням істотних умов договору оренди землі.

Мотивуючи тим, що про порушення вимог закону при передачі в оренду спірної земельної ділянки Бориспільській місцевій прокуратурі стало відомо 02.10.2017 при опрацюванні інформації ОСОБА_1 районної ради № 04-05/236 від 02.10.2017, ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Київській області не наділене повноваженнями щодо звернення до суду з позовом про захист інтересів держави, пропущений строк позовної давності вважає пропущеним із поважних причин та просив його поновити.

Також просив визнати недійсним та скасувати розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 29.12.2012 № 522 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту в адміністративних межах Червонівської сільської ради Яготинського району, Київської області». Визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Київській області від 03.07.2013 № КИ/3225588800:03:001/00002044, яким затверджено документацію із землеустрою та передано в оренду ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 17 га (кадастровий номер 3225588800:03:001:0001), розташовану за межами населеного пункту Червонівської сільської ради Яготинського району Київської області. Визнати недійсним договір оренди землі кадастровий номер 3225588800:03:001:0001 від 11.02.2014, укладений між ОСОБА_3 управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_2. Зобов’язати ОСОБА_2 повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 17 га з кадастровим номером 3225588800:03:001:0001, розташовану в адміністративних межах Червонівської сільської ради Яготинського району Київської області. Стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бул. ОСОБА_4, 27/2) судовий збір за наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, в заяві до суду просив справу слухати у його відсутність, вимоги позивача визнав.

Представник відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Київській області вимоги позивача не визнав, надав до суду відзив у якому просив у задоволенні вимог прокурора відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_1 РДА в судове засідання не з’явився про день та час розгляду справи повідомлений належно. В заяві до суду просив справу розглядати у відсутність представника ОСОБА_1 РДА.

В судовому засіданні представник позивача прокурор Козленко А.В. вимоги підтримав та обґрунтував зазначеними у позові доказами.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши вимоги прокурора, судом встановлено наступне.

03.12.2012 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_3 ОСОБА_1 РДА із клопотанням про надання йому земельної ділянки, орієнтовною площею 17,0 га, розташованої в адміністративних межах Червонівської сільської ради Яготинського району Київської області, для ведення фермерського господарства(а.с.16).

Як вбачається із обґрунтування необхідності відведення земельної ділянки (а.с. 17) ОСОБА_2 вказав, що дана земельна ділянка буде ним використовуватись для виробництва сільськогосподарської продукції.

Розпорядженням ОСОБА_1 РДА від 29 грудня 2012 року (а.с.18) ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою проєкту для відвелення земельної ділянки, для передачі її в оренду, орієнтовною площею 17,0 га, для ведення сільськогго господарства за рахунок земель державної власності за межами населеного пункту в адміністративних межах Червонівської сільської ради Яготинського району Київської області.

Наказом Дежземагенства України Головного Управління Держземагенства у Київській області від 03.17.2013 року (а.с.19) затверджено документацію із землеюстрою та передано ОСОБА_2 земельну ділянку площею 17 га в оренду для ведення фермерського господарства на території Червонівської сільської ради Яготинського району Київської області, встановлено річну орендну плату в розмірі 4 (чотири) відсотки від її нормативної оцінки. Договір оренди укласти за умови затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як вбачається із договору оренди земельної ділянки (а.с.20-21) від 11 лютого 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 управлінням Держземагенства у Київській області укладено договір оренди земельної ділянки площею 17 га (пасовища), розташованої в адміністративних межах Червонівської сільської ради Яготинського району, строком на 7 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 107 527, 58 грн. Орендна плата складає 4103,10 грн. Згідно акту приймання-передачі вказана земельна ділянка площею 17,0000 га передана ОСОБА_2 в оренду для ведення фермерського господарства. До договору додано схему розташування земельної ділянки(а.с.22 зворотня сторона та 23).

Разом з тим, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 17 га для ведення фермерського господарства ОСОБА_2 ОСОБА_1 районною радою не погоджувалась(а.с.24).

Договір оренди зареєстрований реєстраційною службою ОСОБА_1 районного управління юстиції 11 лютого 2014 року(а.с.23 зворотня строна).

Відповідно розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 12 жовтня 2005 року ОСОБА_2 передано земельну ділянку площею 94, 5002 га в оренду на 40 років, для ведення фермерського господарства за рахунок земель резервного фонду сільськогосподарського використання за межами населеного пункту Сотниківської сільської ради Яготинського району, із щорічною орендною платою в розмірі 0,5 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як вбачається із Договору оренди землі 24 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 РДА та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 94,5002 га(рілля), розташованої за межами населеного пункту в адміністративних межах Сотниківської сільської ради Яготинського району, призначеної для ведення фермерського господарства(а.с.25-26). Земельна ділянка передана ОСОБА_2 згідно акту приймання-передачі 21 листопада 2005 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

З метою визначення правових, економічних та соціальних засад створення та діяльності фермерських господарств, як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України, прийнято Закон України «Про фермерське господарство» (далі - Закон), завданням якого є, серед іншого, забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України.

Згідно зі ст. 2 Закону відносини, пов'язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно- правовими актами України.

Таким чином, порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства регулюється, крім Земельного кодексу України, вказаним Законом, який є спеціальним нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 15-1, 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу

Частиною 2 статті 134 вказаного Кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) права на земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону, в редакції чинній на час виникнення спірних відносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Окрім цього, згідно з ч. 3 ст. 7 цього Закону земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Статтею 8 цього Закону визначено, що після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом дія державної реєстрації юридичних осіб.

Тобто, передача громадянину земельної ділянки для ведення фермерського господарства здійснюється без проведення земельних торгів (аукціону) тоді, коли земельна ділянка передається громадянину, який виявив бажання займатися фермерським господарством саме для створення цього господарства як юридичної особи та реєстрації його у встановленому законом порядку, а не для розширення вже існуючого фермерського господарства.

Отже, із вищенаведених норм права вбачається, що без конкурентних засад (земельних торгів) земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства лише громадянам. Фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа і лише на конкурентних засадах, через участь у торгах.

Аналогічні правові позиції містяться в постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі № 6-248цс16.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 270.1.1 ст. 270 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п. 271.1.1 ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з п. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка землі застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України.

Відповідно до частини другої ст. 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок, залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Стаття 13 Закону України «Про оцінку земель» закріплює обов’язковість проведення грошової оцінки земельних ділянок у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до ст.ст. 21, 23 Закону України «Про оцінку земель», ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, підлягає державній експертизі та затверджується районними радами.

Разом з тим технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, площею 17 га, наданої ОСОБА_2 не затверджена у встановленому законом порядку, що підтверджується листом ОСОБА_1 районної ради № 04-05/236 від 02.10.2017 року.

Відповідно до ст.ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, одним зі способів захисту цивільних прав є визнання недійсними рішень органів державної влади. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на викладене, розпорядження ОСОБА_1 райдержадміністрації №522 від 29.12.2012 та наказ ГУ Держземагентства у Київській області №КИ/3225588800:03:001/00002044 від 03.07.2013 не відповідають вищезазначеним вимогам законодавства, а тому підлягають визнанню недійсними та скасуванню.

Відповідно до ст.ст. 210 - 211 Земельного кодексу України визначено, що наслідком укладання угод з порушенням законодавства є визнання такої угоди судом недійсною.

Статтями 203, 228 ЦК України передбачено, що правочини повинні відповідати вимогам актів цивільного законодавства та не повинні суперечити інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи те, що на підставі незаконних розпорядження та наказу між ГУ Держземагенства у Київській області та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки від 11.02.2014, відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України, ст. 152 ЗК України, такий договір підлягає визнанню недійсним.

Статтею 16 ЦК України та статтею 152 ЗК України одним із способів захисту судом цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи викладене спірна ділянки повинна бути повернута державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Статтею 131і Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтями 14 Конституції України та 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Незаконне надання в оренду ОСОБА_2 спірних земельних ділянок порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів, суперечить державній політиці у сфері земельних відносин, не сприяє досягненню цілей, передбачених Законом України «Про фермерське господарство» щодо створення умов для реалізації ініціативи громадян в сфері виробництва товарної сільськогосподарської продукції, забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств.

Крім цього встановлення факту, що ОСОБА_2 вже отримував землю для вказаних цілей та був і на даний час продовжує бути керівником селянського (фермерського) господарства, свідчить про те, що ділянку отримано для розширення вже існуючого фермерського господарства, тобто надання у такий спосіб землі було фактично спрямовано на набуття прав на землю у позаконкурентному порядку, внаслідок чого не забезпечено застосування ринкових ставок орендної плати за землю, що завдає істотної шкоди інтересам держави та є підставою для їх захисту органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову.

Відповідно до ст. 15і Земельного кодексу України розпоряджатися землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, уповноважений центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 4 статті 122 вищевказаного Кодексу передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно підпункту 13 пункту 4 Положення про ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, вказаний орган розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Київської області.

Отже, орган, який на даний час розпоряджається земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території Київської області є ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Київській області.

Водночас, відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 та від 14.01.2015 № 5 реорганізовано територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, ергографи та кадастру.

Тобто, фактично ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Київській області є правонаступником прав та обов’язків ГУ Держземагентства у Київській області, а отже відповідачем у справі визначено ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Київській області.

Разом з тим саме органом, уповноваженим на розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, допущено порушення вимог земельного законодавства при наданні таких земель та дотепер не вжито заходів щодо їх усунення.

Відповідно до окремих актів законодавства України, крім органів, зазначених у ст.55 Конституції України, захист цивільних прав та інтересів (або сприяють їх захисту) здійснюють, зокрема, органи прокуратури.

Згідно з ч.2 ст.3 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Питання представництва прокурором в суді законних інтересів держави врегульовано ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.2 ст.45 ЦПК України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

З огляду на рішення Конституційного Суду України у справі № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обовязок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Пункт 4 рішення Конституційного Суду України у справі № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 року передбачає, що інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в її діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Звертаючись до суду, прокурор зазначив про порушення інтересів держави, оскільки незаконне прийняття оспорюваних наказів суперечить принципам регулювання земельних відносин в ОСОБА_4, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 ЗК України.

Відповідно до ст. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено зміни до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 № 15, та визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 № 910-р погоджено пропозицію Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» функцій і повноважень Державної інспекції сільського господарства, що припиняється, із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Встановлено, що ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Київській області не наділене повноваженнями щодо звернення до суду з позовом про захист інтересів держави, установлений ст. 257 ЦК України, та не має повноважень на скасування власних розпоряджень, також ГУ Дергеокадастру у Київській області не може виступати як позивачем так і відповідачем по справі, а тому враховуючи, що про порушення вимог закону при передачі в оренду спірної земельної ділянки Бориспільській місцевій прокуратурі стало відомо 02.10.2017 при опрацюванні інформації ОСОБА_1 районної ради № 04-05/236 від 02.10.2017 року, порушення земельного законодавства у даному конкретному випадку виявлено прокурором за результатами здійснення системного аналізу інформації, що стосується реалізації на території Яготинського району прав громадян та юридичних осіб на володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, суд вважає, що трьохрічний строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсними вищезазначеного розпорядження та договору пропущене з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.

Таким чином, позов є обгрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273 п.п. 9, 15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави, м. Бориспіль вул. Героїв Небесної Сотні, 21 Київської області до ОСОБА_1 районної державної адміністрації, м. Яготин Київської області, вул. Незалежності, 110, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київ вул. Серпова, 3/14, ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування розпорядження ОСОБА_1 райдержадміністрації, наказу Головного управління Держземагенства у Київській області, договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 29.12.2012р. № 522 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту в адміністративних межах Червонівської сільської ради Яготинського району Київської області».

Визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Київській області від 03.07.2013 р. № КИ/3225588800:03:001/00002044, яким затверджено документацію із землеустрою та передано в оренду ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 17 га (кадастровий номер 3225588800:03:001:0001), розташовану за межами населеного пункту Червонівської сільської ради Яготинського району Київської області.

Визнати недійсним договір оренди землі кадастровий номер 3225588800:03:001:0001 від 11.02.2014, укладений між ОСОБА_3 управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_2.

Зобов’язати ОСОБА_2 повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 17 га з кадастровим номером 3225588800:03:001:0001, розташовану за межами населеного пункту в адміністративних межах Червонівської сільської ради Яготинського району Київської області.

Стягнути із ОСОБА_1 районної державної адміністрації, м. Яготин Київської області, вул. Незалежності, 110, ідентифікаційний код юридичної особи: 24213321, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київ вул. Серпова, 3/14, ідентифікаційний код юридичної особи: 39817550, ОСОБА_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, з кожного, по 2 349 (дві тисячі триста сорок дев"ять) гривень 33 копійки судового збору на користь прокуратури Київської області, (м. Київ, бул. ОСОБА_4, 27/2), отримувач – прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ – 02909996; банк отримувача – Держказначейська служба України м. Київ; МФО – 820172; рахунок отримувача – 35216008015641.

Повний текст рішення виготовлено 2 листопада 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.

Суддя Литвин Л. І.