Рішення № 77587516, 01.11.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.11.2018 Справа №607/11433/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Зарічної О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу № 607/11433/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправної та скасування постанови ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил № 0074/40300/18 від 23 травня 2018 року,–

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3, звернувся в суд з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України (далі – ОСОБА_2 митниця ДФС України). У ньому просить визнати протиправною та скасувати, складену щодо нього постанову про порушення митних правил № 0074/40300/18 від 23 травня 2018 року, згідно якої його притягнено до адміністративної відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України та провадження у справі закрити. Обґрунтовуючи вказані вимоги зазначає, що в матеріалах справи про порушення митних правил відсутні докази того, що він мав умисел на вчинення дій, передбачених статтею 485 Митного кодексу України. Відсутність такого умислу унеможливлює притягнення до відповідальності за цією статтею. Митне оформлення проводилось митним брокером. При винесенні спірної постанови допущено порушення цілої низки норм закону. Окрім того, вважає, що відповідачем пропущено шестимісячний строк для притягнення його до відповідальності, так як правопорушення, передбачене статтею 485 Митного кодексу України не є триваючим, а навіть якби воно таким і було, то виявлено останнє 08 червня 2017 року, тобто у момент, коли на адресу відповідача надійшов лист Головного прокурора у м. Нюрнберг-Фюрт Німеччина № 404АR277336/16 від 27 квітня 2017 року. Також вказує не те, що копію оскаржуваної постанови він отримав 08 червня 2018 року, а тому з поважних причин пропустив строк на оскарження, який просить поновити.

Представник відповідача подав відзив на вказаний позову у якому зазначає, що вважає спірну постанову законною та обґрунтованою, а доводи позивача – безпідставними.

У судове засідання ні позивач, ні його представник не з’явились. Останній подав клопотання про розгляд справи без його участі, у якому також зазначає, що позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача також у судове засідання не з’явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначає, що у задоволенні позову просить відмовити.

За даних обставин суд вважає, що розгляд справи слід провести у письмовому провадженні, відповідно до частини 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, дослідивши докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з огляду на наступне:

відповідно до частини 4 статті 529 Митного кодексу України, скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.

Згідно статті 289 Кодексом України про адміністративні правопорушення, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Враховуючи, що оскаржувана постанова винесена без участі позивача і її копію його представник отримав 11 червня 2018 року, а даний адміністративний позов подав до суду 19 червня 2018 року, суд вважає, що ОСОБА_1 пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, а тому його клопотання про поновлення цього строку підлягає до задоволення.

23 травня 2018 року в.о. заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_4 було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 485 Митного кодексу України в справі про порушення митних правил № 0074/40300/18 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 192'248,43 грн.

Згідно даної постанови митним органом встановлено, що 20 вересня 2014 року ТОВ «Сокіл-Захід» та компанія «M.VOS VOF» (5334 LH Velddriel, De Tweede Geerden, 9 Netherlands) уклали договір № 01/01/2014NL, предметом якого є купівля-продаж нових та вживаних транспортних засобів. 28 квітня 2015 року уповноважений на роботу з митними органами директор ТОВ «Сокіл-Захід» ОСОБА_1 подав через уповноважену особу в ОСОБА_2 митницю ДФС попередню декларацію ЕЕ № 403000000/2015/901065 про намір ввезти на митну територію України товар напівпричіп «Benalu», 2000 року випуску, ідентифікаційний номер шасі: VH1T34BDEYSMB0040. 25 квітня 2015 року вказаний товар ввезено для одержувача (покупця) ТОВ «Сокіл-Захід» згідно попередньої декларації ЕЕ № 403000000/2015/901065 через митний пост «Краківець» Львівської митниці ДФС ввезено на митну територію України в митному режимі «імпорт» та доставлено у місце прибуття автотранспорт ТОВ «Інтерброк» для здійснення подальшого митного оформлення. 28 квітня 2015 року було проведено митне оформлення відповідно до поданої уповноваженим на роботу з митними органами директором ТОВ «Сокіл-Захід» ОСОБА_5 за посередництва митного брокера митної декларації № 403000010/2015/000201 та необхідних документів, зокрема, контракту від 20 вересня 2014 року № 01/01/2014 NL, інвойсу від 21 квітня 2015 року № 0031, акта про проведення огляду товару від 28 квітня 2015 року, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 20 квітня 2015 року № WK 329974, відомості про які вказані в графі 44 даної митної декларації. У поданому директором ТОВ «Сокіл-Захід» ОСОБА_5 в контракті та інвойсі від інвойсу від 29 квітня 2015 року № 0041 вказано, що відправником (продавцем) товару є компанія «VOS» 5334 LH Velddriel, De Tweede Geerden, 9 Netherlands, одержувачем (покупцем) є ТОВ «Сокіл-Захід» (Тернопільська область, Тернопільський район, с. Біла, вул. Бродівська-Бічна 15, Україна), ціна товару становить 1'200 Євро, що по курсу Національного банку України на день подання митної декларації митниці становить 29'736,99 грн. У графі 45 цієї декларації заявлено митну вартість товару 81'776,73 грн., а у графі 47 та графі В нарахування та сплату митних платежів, що становить по ввізному миту 8'177,67 грн., додатковому імпортному зборі 4'088,84 грн. та податку на додану вартість (далі - ПДВ) 18'808,65 грн. Згідно із копією рахунка-фактури № RE1500009 від 17 квітня 2015 року, наданого прокуратурою м. Нюрнберг-Фюрт, Німеччина № 404AR277336/16 від 27 квітня 2017 року, справжнім відправником вказаного товару є компанія «TruckHouse GmbH», одержувачем Oleh Mil (Rrushelnizkoj 22, Ternopol Ukraina). Отже, наданий ОСОБА_1 ОСОБА_2 митниці ДФС інвойс № 0031 від 21 квітня 2015 року, містять неправдиві відомості про відправника, одержувача та неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, зокрема про ціну товару. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

20 вересня 2014 року ТОВ «Сокіл-Захід», в особі директора ОСОБА_6, та компанія «M.VOS VOF» уклали договір № 01/01/2014 NL, предметом якого є купівля-продаж нових та вживаних транспортних засобів, далі Товар (пункт 1.1. договору). Сторони домовились, що Товар буде поставлятись на умовах DDU-Тернопіль, відповідно до Інкотермс 2010 (пункт 3.1. договору). Датою відвантаження товару є дата рахунку (invoice). Продавець зобов’язується забезпечити наявність всіх документів, необхідних для безперешкодного переміщення товару до кордону України (пункти 3.2., 3.3. договору). Вартість товару визначається в рахунках (пункт 4.2. договору).

10 жовтня 2014 року ТОВ «Віта-Едванс», як виконавець, що здійснює декларування на підставі ліцензії на право здійснення посередницької діяльності митного брокера, та ТОВ «Сокіл-Захід», в особі керівника ОСОБА_6, як замовник, уклали договір № 10/10/2014-2 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів. Згідно даного договору замовник доручає, а виконавець зобов’язується надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у ОСОБА_2 митниці. Дії, пов’язані з декларуванням і митним оформленням товарів замовника, здійснювати самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням замовника в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством України (пункт 1.1 договору).

28 квітня 2015 року ТОВ «Віта-Едванс», як представник декларанта ТОВ «Сокіл-Захід», подало в ОСОБА_2 митницю ДФС попередню декларацію ЕЕ № 403000000/2015/901065 про намір ввезти на митну територію України товар – напівпричіп «Benalu», 2000 року випуску, ідентифікаційний номер шасі: VH1T34BDEYSMB0040.

25 квітня 2015 року через пункт пропуску «Краківець» Львівської митниці ДФС ввезено на митну територію України в митному режимі імпорт вищевказаний товар. Водієм в пункті пропуску подано інвойс № 0031 від 21 квітня 2015 року, а також свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Завершуючи митне оформлення, 28 квітня 2015 року ТОВ «Віта-Едванс» (ОСОБА_7М.), як представник декларанта ТОВ «Сокіл-Захід», подало в ОСОБА_2 митницю ДФС митну декларацію № 403000010/2015/000201, згідно якої заявлено до митного оформлення в митному режимі імпорт товар напівпричіп «Benalu», 2000 року випуску, ідентифікаційний номер шасі: VH1T34BDEYSMB0040 фактурною вартістю 1'200 Євро. У графі 46 цієї декларації заявлено митну вартість товару 81'776,73 грн.

Заявлена митна вартість (81'776,73 грн.) визначена на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження, про що свідчить: код МВВ – 6, зазначений у графі 43 декларації.

Фактурна вартість випливає із рахунку-інвойсу (invoys) № 0031, виданого 21 квітня 2015 року компанією VOS (Broekheuvelsestraat 2, 5524 JCHedel), на якому міститься штампи Львівської митниці ДФС – «під митним контролем» (25, 28 квітня 2015).

24 листопада 2017 року ОСОБА_2 митницею ДФС отримано лист Головного прокурора у м. Нюрнберг-Фюрт, Німеччина № 404AR277336/16 від 27 квітня 2017 року з доданими до нього документами, а саме: звітом розслідування, рахунком-фактурою RE 1500009 від 17 квітня 2015 року, фотокопією паспорту ОСОБА_8.

З цих документів убачається, що компанія «TruckHouse GmbH», продала автомобіль – «Benalu», 2000 року випуску, ідентифікаційний номер шасі: VH1T34BDEYSMB0040, з рахунком-фактурою від 17 квітня 2015 року з готівковим платежем в розмірі 12'000 Євро компанії ОСОБА_8 в Тернополі/Україна.

Посилання представника позивача на те, що зазначений лист надійшов до відповідача 08 червня 2017 року суд до уваги не бере, оскільки таким ствердженням не надано жодного доказу.

13 березня 2018 року відносно ОСОБА_1 за його відсутності складено протокол про порушення митних правил за статтею 485 МК України. Копію протоколу направлено позивачу листом № 1442/х/18-70-20-01 від 16 березня 2018 року.

Згідно статті 251 Кодексом України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 статті 458 Митного кодексу України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Положеннями статтею 486 Митного кодексу України визначено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

У відповідності до статтею 489 Митного кодексу України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За диспозицією статті 485 Митного кодексу України, відповідальність настає, за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується лише умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 Кодексом України про адміністративні правопорушення).

Матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 Митного кодексу України.

Так, договір із нідерландською компанією «M.VOS VOF» від 20 вересня 2014 року укладався не позивачем, а іншим керівником ТОВ «Сокіл-Захід» – ОСОБА_6

Попередня декларація та сама декларація подавались працівником ТОВ «Віта-Едванс» ОСОБА_7

Таким чином ТОВ «Віта-Едванс» провело декларування від свого імені.

Відповідно до частини 2 ст. 266 Митного кодексу України особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імен декларанта має такі самі обов’язки, права і несе таку саму відповідальність що й декларант.

Виходячи з вищезазначеної норми права, суд приходить до висновку, що митний брокер (брокерська компанія), як особа уповноважена на декларування товарів, несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Саме таку правову позицію займає Верховний Суд, виклавши її у постанові від 15 травня 2018 року (справа № 607/2400/17, провадження № К/9901/16435/18), котру слід врахувати, відповідно до частини 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07 липня 2010 року.

Договір із ТОВ «Віта-Едванс» від 10 жовтня 2014 року укладався не позивачем, а іншим керівником ТОВ «Сокіл-Захід» – ОСОБА_6

Суд вважає, що проведення експертного автотоварознавчого дослідження з метою визначення дійсної ринкової вартості транспортного засобу, з якої й сплачені митні платежі, вказує на відсутність волі позивача на ухилення від сплати митних платежів у повному розмірі.

Інвойс нідерландської компанії, договір із нідерландською компанією «M.VOS VOF» від 04 лютого 2015 року та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу подавались на пункті пропуску працівникам митниці також не позивачем, а водієм. Пояснень від водія щодо того, хто надав йому вказані документи, працівниками митниці не відібрано.

Згідно частини 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення вказаної норми права, відповідач, заперечуючи проти даного позову, не довів правомірності винесення вказаної постанови.

Викладені у спірній постанові висновки щодо заявлення позивачем в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів та надання з цією метою органу доходів і зборів інвойс № 0031 від 21 квітня 2015 року, що містив недостовірні відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, що призвело до ухилення від сплати митних є безпідставним.

За даних обставин в діях позивача відсутня суб’єктивна сторона проступку, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, тобто прямий умисел, а тому відсутній і ознаки цього правопорушення.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 531 Митного кодексу України передбачено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або припинення провадження у справі про порушення митних правил є відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

Перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України (частина 6 ст. 530 Митного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

З вказаних вище норм права вбачається, що прийшовши до переконання про необхідність задоволення адміністративного позову, предметом якого є перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил, у суду немає повноважень на закриття провадження у справі, а тому у задоволенні цих вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

У зв’язку із тим, що відповідач ставить позивачу у вину ухилення від сплати митних платежів, яке у грошовому виразі встановлено лише після надходження інформації від ГУ ДФС України в Тернопільській області, суд вважає, що шестимісячний строк для накладення адміністративного стягнення слід рахувати від дня отримання такої інформації, тобто з 24 листопада 2017 року.

Тому підстав для скасування оскаржуваної постанови з мотивів пропуску строку для накладення адміністративного стягнення в суду немає.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39420537) про визнання протиправної та скасування постанови ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил № 0074/40300/18 від 23 травня 2018 року – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. заступника начальника ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_4 в справі про порушення митних правил № 0074/40300/18 від 23 травня 2018 року.

У задоволенні решти заявлених вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення складено 01 листопада 2018 року.

Реквізити сторін:

-ОСОБА_1 – місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

-ОСОБА_2 митниця Державної фіскальної служби України – місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39420537.

Головуючий суддяОСОБА_9