Рішення № 77587252, 30.08.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

30 серпня 2018 р. Справа № 0240/2593/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

за позовом ОСОБА_1 ( вул. Камянка, 13, с. Круподеринці, Погребищенський район, Вінницька область, 22700, РНОКПП НОМЕР_1 )

до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області ( вул. Соборна, 27, м. Іллінці, 22700, код ЄДРПОУ 40350288)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Підставою звернення до суду з даним позовом стало те, що відповідачем при оформленні пенсії враховано лише частину стажу ОСОБА_1. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом у якому позивач просить суд зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 - 29 років 6 місяців та 9 днів пільгового стажу та, як наслідок, перерахувати пенсію з урахуванням зазначеного стажу з 06.04.2017 року.

Позивач вважає, що нарахування пенсії на підставі довідок, а не на підставі фактичної праці на шкідливому виробництві за списком №2, згідно трудової книжки є протиправним.

Відповідно до відзиву на позовну заяву зазначено, що відповідач діяв виключно в рамках чинного законодавства. У відзиві зазначено, що Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

В даному випадку, у трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні записи, про те, що роботи, які виконував позивач відносяться до Списку №2.

Ухвалою суду від 08.08.2018 відкрито провадження у адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи).

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ОСОБА_2 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Вінницької області з 06.04.2017року і одержує пенсію за віком згідно п. б. ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №2 затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Пенсія позивача обчислюється відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Загальний стаж роботи становить 38 років 26 днів. Позивач вважає, що відповідачем стаж роботи на шкідливому виробництві встановлено не вірно.

З огляду на ці обставини, позивач звернувся з роз’ясненням до відповідача. Листом від 22.06.2018 №Г-63-06 Іллінецьке ОУПФУ Вінницької області повідомило, що для обчислення пенсії врахована заробітна плата за даними персоніфікованого обліку за період з 01.07.2004 року по 31.01.2017 року. Зазначено, що пенсія ОСОБА_1 обчислена згідно діючого пенсійного законодавства та на підставі наданих документів.

Повідомлено, що позивач має право на перерахунок пенсії з донесенням додаткових документів про стаж та заробіток.

В подальшому, позивач звернувся до відповідача ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із зверненням від 04.07.2018 щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1. Листом від 10.07.2018 №Г-73-06 зазначено, що ОСОБА_1Ф, перебуває на обліку в управлінні з 06.04.2017 і одержує пенсію за віком згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2, виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Страховий стаж позивача обчислений відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Загальний страховий стаж роботи становить 38 років 26 днів. Стаж роботи ОСОБА_1 за Списком №2 становить 11 років 20 днів згідно довідки №64 від 15.02.2017 виданого ПАТ «Украгровибухпром» та довідки №2, №3, №4 від 22.02.2017, виданих ПАТ «Українська залізниця» Виробничий підрозділ «Погребищенський кар’єр». Стаж врахований виключно для обчислення права призначення пенсії згідно пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі зниженням пенсійного віку. Даний стаж обчислюється в одинарному розмірі при обчисленні розміру пенсії.

Не погоджуючись з такою позицією суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Згідно із частинами першою, другою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку 22-1).

Окремо слід вказати, що процедура застосування Списків №1 і №2 визначена, Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383)

Відповідно до пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація (п. 4.2 Порядку №383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №383, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто, період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Разом з цим, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №383 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку №383, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону №1788-ХІІ та Порядку №383 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, зокрема, у зв'язку із зайнятістю на шкідливих умовах праці за Списком №2, є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10.09.2103 р. та Верховного Суду від 23.01.2018 р.

Таким чином, суд прийшов до висновків щодо відмови у позові з підстав відсутності уточнюючої довідки та доказів атестації робочих місць, а тому, суд вказує на наступне.

Як зазначалась вище, разом із заявою про призначення пенсії подаються документи про підтвердження стажу, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 (далі - Порядок №637).

Пунктами 1,3 Порядку №637, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Із положень пункту 20, 23, 24 Порядку №637 випливає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Отже, як видно з наведеного, у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, які установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що загальний трудовий стаж позивача становить 38 років 26 днів.

Разом з тим, ані управлінню, ані суду не надано доказів проведення атестації робочих місць за умовами праці в належному обсязі.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до довідки №2 від 18.05.2015 – атестація робочих місць по Погребищенському кар’єроуправлінні ДП «УПП УЗ» наказ №107 від 12.12.2006 року проводилась вперше.

Жодних інших документів, що підтверджують стаж роботи позивача на підприємствах на яких працював позивач з підтвердженням проведення атестації до суду та до відповідача ОСОБА_1 не надав.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови у призначенні пенсії, оскільки уточнюючу довідку встановленого зразка не надано як і доказів проведення атестації робочих місць за умовами праці, де працював позивач.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині зобов'язання зарахувати пільговий трудовий стаж та виплачувати пенсію, суд зазначає про наступне.

Як зазначалось вище, саме до повноважень відповідача віднесено вирішення питання щодо призначення пенсії, шляхом прийняття відповідних рішень за наслідком розгляду поданої заяви та доданих до неї документів. Відтак, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб'єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

Дискреційні повноваження, насамперед, це сукупність прав і обов'язків державних органів, їх посадових та службових осіб, що дають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених проектом акта.

Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням дискреційних повноважень є закон і справедливість.

За таких обставин, враховуючи, що законодавець чітко визначив порядок розгляду питань про призначення пенсій та обов'язковість прийняття відповідного рішення, суд вважає, що відсутні підстави без дотримання такої процедури та за відсутності відповідного рішення зобов'язувати суб'єкта владних повноважень призначати, нараховувати і виплачувати пенсію та фактично підміняти державний орган. Окрім того, суд вкотре наголошує, що орган пенсійного фонду приймає рішення щодо призначення відповідної пенсії виключно на підставі заяви та додатково поданих до неї документів (уточнюючої довідки, рішення про атестацію). Останні позивачем не надані. Відтак, в задоволені позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволенні позову - судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар