Постанова № 77586978, 24.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3873/18Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Спаскіна О.А.

суддів: Калитки О. М. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Моісеєвої К.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2018, (суддя Білова О.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 20.07.18) по справі № 820/3873/18

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Фізичної особи-підприємцяа ОСОБА_2

про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 року у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії –відмовлено.

Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з’ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області було здійснено спробу проведення у період з 19 по 20 квітня 2018 року позапланової перевірки виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на об’єкті ФО-П ОСОБА_2, за адресою: м. Харків, проспект Дзюби, 2., однак здійснити зазначену перевірку в запланований період не вдалось, оскільки ФО-П ОСОБА_2 посадових осіб Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до її проведення допущено не було.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якому, крім того, заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачем у 2012 році проводилася перевірки додержання (виконання) суб’єктом господарювання, ФО-П ОСОБА_2, вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, за результатами якої були складені акт перевірки № 175 від 11.06.2012.(а.с.19).

В ході проведення перевірки було встановлено низку порушень, зокрема: в складі конторські приміщення не відокремлені протипожежними; перегородками та перекриттям з встановленням протипожежних дверей 2 типу; приміщення не забезпечені системами протипожежного захисту; не проведені заміри опору та ізоляції електричних мереж; не забезпечено захист території від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; конторські приміщення та приміщення серверної не дообладнані сповіщувачами автоматичної пожежної сигналізації з виведенням сигналу на пульт централізованого спостереження, які викладені в акті перевірки № 175 від 11.06.2012, в результаті чого були складені припис на усунення порушень вимог пожежної безпеки (а.с. 20)

На підставі посвідчення на проведення перевірки від 18.04.2018 №68 та наказу на проведення перевірки від 18.04.2018 №98 фахівці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області вийшли на перевірку виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (а.с.14-17).

У зв’язку з не допуском посадових осіб позивача до проведення перевірки ними було складено акт про недопущення до проведення позапланової перевірки від 19.04.2018 (а.с.18), в якому зазначено що відмова полягає у тому, що ФО-П ОСОБА_2 перебуває у м. Трускавець, в телефонній розмові повідомив продавцю, що буде через 2 тижні, після приїзду до м. Харкова зв’яжеться з представниками позивача.

Вважаючи дії ФО-П ОСОБА_2 щодо відмови у допуску уповноважених осіб позивача до проведення заходу державного нагляду (контролю) протиправними, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернулося до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог, оскільки, на думку суду, позивач обрав неналежний спосіб захисту (відновлення) свого порушеного права шляхом звернення до суду з позовом, право на звернення з яким у нього відсутнє.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 8 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України (ч.4 ст.5 КАС України).

При цьому, положеннями п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб’єкту законом.

Поряд з цим, частинами 1 та 2 ст.46 КАС України, визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб’єкти владних повноважень.

Однак, відповідно до ч.4 ст. 46 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об’єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об’єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб’єкту владних повноважень законом.

Зазначений перелік адміністративних позовів суб'єкта владних повноважень, з якими він може звернутись до суду, в пункті 5 містить бланкетну норму, яка відсилає до приписів інших законів, які надають право звернення до суду суб’єкту владних повноважень.

Послідовний аналіз переліку підстав для звернення суб'єкта владних повноважень до суду дає можливість дійти висновку, що він повинен мати достатні адміністративні можливості для здійснення визначених йому законом завдань та функцій, і лише у випадках, коли Конституцією чи законами України встановлені судові обмеження його діяльності, він звертається до суду з позовом по суті для отримання судового дозволу.

Такі звернення мають бути зумовлені необхідністю виконання покладених на них завдань і функцій, а використовувати свої повноваження вони можуть лише з метою, з якою це повноваження надане.

Згідно з п. 1 “Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Вимогами частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в областях.

Згідно з вимогами п. 3 “Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 визначено: “Основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;...”

Приписи Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачають звернення контролюючого органу до суду в таких випадках:

- на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. (ч.7 ст. 7 його Закону);

- у разі несплати суб’єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев’ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку. (ч. 3 ст. 12)

Отже, Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” чітко визначено вичерпний перелік позовів, які можуть бути подані до суду до підконтрольних об’єктів та установ на виконання завдань та функцій держави.

При цьому судова колегія зазначає, що приписи п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” не доводить підстав для звернення з даним позовом, оскільки підставою для проведення позапланової перевірки відповідача є наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області №98 від 18.04.2018

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю): за рішенням суду.

Тобто, вказаною нормою передбачено, що рішення суду може бути самостійною підставою для проведення позапланового заходу нагляду (контролю).

У спірних правовідносинах позивач звертається до суду з позовом про усунення перешкод в реалізації його права на проведення перевірки, яка вже ним самостійно призначена.

Отже, п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” не надає позивачу права на звернення до суду з позовом про зобов’язання суб’єкта господарювання забезпечити допуск посадових осіб контролюючого органу до здійснення перевірки.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на п. 5 розділу ІІІ Методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок, затверджених наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11.01.2018 №13, судова колегія не бере до уваги з наступних підстав.

Так відповідно до п. 5 розділу ІІІ Методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок, затверджених наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11.01.2018 №13, якими визначено, що у разі якщо суб'єкт господарювання не допускає посадових осіб ДСНС до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об'єкта перевірки, що здійснюється в установленому законодавством порядку, посадовою особою, яка здійснює перевірку, складається Акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки (примірну форму наведено у додатку 4 до Методичних рекомендацій). Після поштового відправлення або вручення Акта про недопущення посадових осіб ДСНС до проведення планової (позапланової) перевірки ДСНС або її територіальні органи звертаються до адміністративного суду з відповідним позовом стосовно надання дозволу на здійснення перевірки та зобов'язання суб'єкта господарювання забезпечити допуск до її здійснення.

Однак, судова колегія зауважує, що відповідне право звернення до суду має бути визначено тільки безпосередньо законом.

При цьому суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається. У зв'язку з цим визначений законом предмет позову, з яким суб'єкт владних повноважень може звернутися до суду при здійсненні ним владних управлінських функцій, не підлягає розширеному тлумаченню.

Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, зазначеними в постанові від 16 жовтня 2012 року (справа 21-281а12).

Крім того, судова колегія зазначає, що перешкоджання посадовим особам контролюючого органу у проведенні позапланової перевірки є підставою для застосування до відповідача санкцій, передбачених законодавством та для притягнення до адміністративної відповідальності згідно положень КУпАП.

Отже, позивач обрав неналежний спосіб захисту (відновлення) свого порушеного права, шляхом звернення до суду з позовом, право на звернення з яким у нього відсутнє.

Враховуючи, що Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та іншими законами не передбачено право позивача звертатись до суду з вимогою про зобов'язання підконтрольного суб'єкта господарювання забезпечити допуск Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до здійснення у його присутності перевірки стану додержання (виконання) вимог законодавства у сфері (з питань) цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на об'єкті підконтрольного суб'єкта господарювання, судова колегія погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 2 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 по справі № 820/3873/18 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 по справі № 820/3873/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено та підписано 02.11.2018 р.