Рішення № 77585889, 31.10.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2018 р. Справа № 924/212/18

Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Смаровоза М.В., судді Гладюка Ю.В., судді Димбовського В.В. при секретарі судового засідання Адамчук І.П., розглянувши справу

за позовом квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир

до приватного підприємства "ЗЕМБУД-СЕРВІС"

про стягнення 339843,14 грн., сплачених за виконання договорів; розірвання договорів

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю від 12.03.2018р.;

відповідача: ОСОБА_2 – за довіреністю від 06.06.2018р.

У судовому засіданні 31.10.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач, з урахуванням прийнятої судом заяви від 16.08.2018р., просить суд стягнути з відповідача 339843,14 грн., сплачених за виконання укладених між сторонами у справі договорів № 156 від 03.10.2008р., № 176 від 03.10.2008р. та № 216 від 01.12.2008р., та розірвати договір № 156 від 03.10.2008р., договір №176 від 03.10.2008р. та договір № 216 від 01.12.2008р.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що КЕВ м. Житомира у 2008р. укладено з ПП «Зембуд-Сервіс» ряд договорів з розроблення технічної документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, зокрема договори №156 від 03.10.2008р., №176 від 03.10.2008р. та № 216 від 01.12.2008р., з узгодженим строком виконання робіт. На виконання умов договорів позивачем перераховано відповідачу 100% вартості робіт, однак впродовж 2010-2017рр. виконавець у листуванні знаходив нові вимоги до КЕВ м. Житомира щодо надання додаткових документів для виконання робіт. З посиланням на ст. 626, ч. 2 ст. 652 та ч. 1 ст. 906 ЦК України позивач просить задовольнити позов. У клопотаннях від 08.06.2018р. позивач повідомив, що у останнього за строками давності не збереглись первинні документи, які би підтвердили перерахунок коштів відповідачу. Згідно з листом ГУ ДКС України у Житомирській області від 22.05.2018р. можливості надати копії платіжних документів відсутні.

Крім того, у засіданнях представник позивача просив не розглядати раніше заявлені клопотання про витребування доказів, а також зазначив про відсутність у квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир оригіналів укладених між сторонами у справі договорів № 156 від 03.10.2008р., № 176 від 03.10.2008р. та № 216 від 01.12.2008р.

У письмових поясненнях від 03.09.2018р. позивач посилається на акт КРУ від 01.03.2010р. №234140/21 як доказ невиконання відповідачем робіт згідно з спірними договорами та підтвердження здійснення проплати, копію якого долучено до матеріалів справи. Окремо додано копії договору №187 від 16.10.2008р., протоколу погодження договірної ціни на виконання робіт від 16.10.2008р., кошторису, акту виконаних робіт від 21.10.2008р., акту про виділення для знищення документів, що не підлягають зберіганню від 31.01.2012р., від 25.01.2013р., архівної довідки від 17.01.2014р.

У відзиві на позовну заяву, поданому 07.06.2018р., ПП «Зембуд-Сервіс» проти позову заперечує з огляду на непідтвердження позивачем боргу жодними доказами та первинними бухгалтерськими документами. Крім того, платіжне доручення №1078 від 16.10.2008р. долучено позивачем у вигляді ксерокопії, а про надходження коштів відповідачу не відомо та неможливо підтвердити, що також підтверджується листом Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області від 22.05.2018р. Крім того, акти виконаних робіт в матеріалах справи відсутні, які згідно п. 2.3 спірних договорів є підставою для проведення позивачем оплати. Відповідач підтверджує факт укладення спірних договорів, однак невиконання договору №156 від 03.10.2008р. пояснює необхідністю проведення відповідно до вимог Закону України „Про державні закупівлі” тендерної процедури. Стверджує, що договір №176 від 03.10.2008р. ПП „Зембуд-Сервіс” виконано в повному обсязі, що підтверджується листом від 21.09.2017р. Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. Стосовно договору №216 від 01.12.2008р., то відповідач наголошує, що роботи виконано в обсязі наданих документів та передано позивачу у 2012 році. На думку відповідача, позивачем не мотивовано та не доведено наявність умов, необхідних для розірвання спірних договорів. При цьому, останній повідомив, що позбавлений можливості надати технічні документи, які були складені на виконання спірних договорів, а перевірки проведені щодо позивача у період з 2010р. контролюючими органами щодо укладення та виконання сторонами договорів порушень з боку ПП „Зембуд-Сервіс” не виявили. Відповідач у письмових поясненнях від 14.09.2018р. вважає акт КРУ неналежним доказом та звертає увагу, що об’єктивні докази виконання сторонами умов спірних договорів відсутні.

Відповідачем подано заяву про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності. Крім того, у підготовчому провадженні, також у клопотанні від 06.06.2018р., крім того, і під час розгляду справи по суті представник відповідача ставить під сумнів відповідність оригіналам наданих позивачем примірників копій укладених між сторонами у справі договорів № 156 від 03.10.2008р., № 176 від 03.10.2008р. та № 216 від 01.12.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вказуючи також, що строк позовної давності позивачем не пропущено.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено таке.

У матеріалах справи наявні засвідчені представником позивача копії договорів про розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки №156 та №176 від 03.10.2008р., №216 від 01.12.2008р., укладених між квартирно-експлуатаційним відділом м. Житомир (замовник) та приватним підприємством "ЗЕМБУД-СЕРВІС" (виконавець), за змістом яких виконавець зобов’язується виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальних роботи (далі роботи) з розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, що розташовані за адресами:

- м. Житомир, проспект Миру, Київське шоссе, вул. Фещенко – Попівського, 22 (договір №156);

- м. Житомир, Київське шоссе (договір №176);

- м. Житомир, вул. Ватутіна, 61, вул. Черняхівського, 114 (договір №216),

а замовник – прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договорів загальна вартість робіт за договором №156 становить 263 690,76 грн. без ПДВ, за договором №176 – 99406,66 грн. без ПДВ, за договором №216 – 98295,17 грн. (платник єдиного податку). Загальна вартість робіт визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (Додаток №1), що складається на підставі погодженого сторонами зведеного кошторису на виконання робіт (Додаток №2).

У відповідності до п. 2.3 договорів розрахунок за виконані роботи проводиться згідно акту виконаних робіт в термін п’яти банківських днів після передачі виконавцем замовнику встановленим порядком технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Приймання виконаних робіт за цим договором оформлюється актом приймання-передачі робіт (далі – акт) без врахування терміну погодження технічної документації органами місцевої влади (п. 3.1 договорів).

Сторонами у п.п. 4.1, 4.2 договорів узгоджено, що початок робіт – з дня підписання договору. Термін виконання за договором № 156 – три місяці, за договорами №176, № 216 - шість місяців.

Відповідно до п. 8.1 договори набирають чинності з моменту їх підписання і діють до повного виконання сторонами передбачених ними зобов’язань.

До договору № 176 від 03.10.2008р. додано протокол погодження договірної ціни на виконання робіт.

В матеріалах справи наявне листування між сторонами з приводу питань виконання відповідачем робіт (листи від 30.04.2014р., від 13.05.2014р. №2229, повторного звернення №3423 від 29.08.2014р., від 20.03.2015р. №1829).

Відповідно до гарантійного листа від 16.11.2009р. відповідач гарантував виконання робіт з розроблення технічної документації із землеустрою згідно заключених договорів з КЕВ м. Житомира.

Позивач стверджує, що на виконання умов договорів, ним сплачено відповідачу 339843,14 грн.(з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), на підтвердження чого надав копію платіжного доручення №1078 від 16.10.2008р. на суму 99 406,66 грн. з призначенням платежу: опл. зг. дог. №176 від 03.10.2008р., акт вик. р-т б/н від 16.10.08р. за розр. техдокум. із землеустрою без ПДВ посл. над.”, та акту КРУ від 01.03.2010р. №234140/21.

За змістом листа Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області від 22.05.2018р. документи за операціями, які здійснювались за 2008р. знищено, а тому підтвердити факт проплати за договорами від 03.10.2008р. №156, №176 та від 01.12.2008р. №216 на рахунок ПП „Зембуд-Сервіс” не є можливим.

В матеріали справи окрім вищевикладеного додано копії кошторисів №1, №3, зведеного кошторису, акту виконаних робіт від 16.10.2018р., рішення господарського суду Житомирської області від 21.01.2014р. №906/1632/13, листів від 30.04.2014р., від 13.05.2014р. №2229, від 29.08.2014р. №3423, від 11.11.2014р. №4339, від 20.03.2015р. №1829, претензії від 14.09.2017р. №3755, гарантійного листа від 16.11.2009р., листа Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 21.09.2017р., повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області від 22.05.2018р., платіжного доручення №1078 від 16.10.2008р.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно з п.8 ч. 2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, з-поміж іншого, шляхом відшкодування збитків.

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства та додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Умовою застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінка боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.

Судом з'ясовано, що позивач просить суд стягнути з відповідача 339843,14 грн., сплачених за виконання укладених між сторонами у справі договорів № 156 від 03.10.2008р., № 176 від 03.10.2008р. та № 216 від 01.12.2008р., та розірвати договір № 156 від 03.10.2008р., договір №176 від 03.10.2008р. та договір № 216 від 01.12.2008р.

Як встановлено судом, представник позивача у засіданнях зазначив про відсутність у квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир оригіналів укладених між сторонами у справі договорів № 156 від 03.10.2008р., № 176 від 03.10.2008р. та № 216 від 01.12.2008р. Водночас, у підготовчому провадженні, також у клопотанні від 06.06.2018р., крім того, і під час розгляду справи по суті представник відповідача ставить під сумнів відповідність оригіналам наданих позивачем примірників копій укладених між сторонами у справі договорів № 156 від 03.10.2008р., № 176 від 03.10.2008р. та № 216 від 01.12.2008р.

З приводу наведеного судом відзначається, що відповідно до ч.ч.1-5 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Оскільки представник позивача у засіданнях неодноразово зазначав про відсутність у квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир оригіналів укладених між сторонами у справі договорів № 156 від 03.10.2008р., № 176 від 03.10.2008р. та № 216 від 01.12.2008р., які не було надано суду як під час підготовчого првадження, так і в ході розгляду справи по суті, з огляду на те, що представником відповідача поставлено під сумнів відповідність оригіналам наданих позивачем примірників копій укладених між сторонами у справі договорів № 156 від 03.10.2008р., № 176 від 03.10.2008р. та № 216 від 01.12.2008р., в силу імперативних приписів ч. 6 ст. 91 ГПК України копії означених договорів не можуть братись судом до уваги.

Зважаючи на те, що надані позивачем примірники копій укладених між сторонами у справі договорів № 156 від 03.10.2008р., № 176 від 03.10.2008р. та № 216 від 01.12.2008р., в силу імперативних приписів ч. 6 ст. 91 ГПК України не можуть братись судом до уваги, оскільки предметом спору є стягнення з відповідача 339843,14 грн., сплачених саме за виконання укладених між сторонами у справі договорів № 156 від 03.10.2008р., № 176 від 03.10.2008р. та № 216 від 01.12.2008р., та розірвання означених вище договорів, оригінали яких не надано суду, незважаючи на зміст інших доводів, суд вважає за необхідне у позові відмовити з огляду на його безпідставність.

Крім того, при прийнятті рішення судом відзначається, що не підлягає задоволенню заява представника відповідача про застосування строку позовної давності з огляду на наступне.

Згідно зі ст.256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. В свою чергу, можливість захисту цивільного права або інтересу породжується лише його порушенням.

Зважаючи на те, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем, що могло би слугувати підставою для задоволення позову, у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності суд відмовляє.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Доводи позивача не можуть слугувати підставою для задоволення позову. Тому у позові слід відмовити повністю.

У зв'язку з відмовою у позові судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.11.2018р.

Головуючий суддя М.В. Смаровоз

Суддя Ю.В. Гладюк

Суддя В.В. Димбовський

Віддруков. 3 прим. (всім рек. з пов. про вруч.): 1 - до справи; 2 - позивачу (10014, м. Житомир, вул. Д.Донцова, 20); 3 - відповідачу (29000, АДРЕСА_1).