Рішення № 77585722, 01.11.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

01.11.2018р. Справа № 914/1048/18

Господарський суд Львівської області в складі:

судді Запотічняк О.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств “Укрнафтохімпроект”, м. Київ

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Навчально-виховний комплекс “Школа-садок “Софія” м. Львова, м. Львів

про визнання протиправним та скасування Ухвали Львівської міської ради № 2775 від 24.10.2013 р. “Про затвердження навчально-виховному комплексу “Школа-садок “Софія” м. Львова технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на вул. О.Мишуги, 13-а”.

Встановив:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Публічного акціонерного товариства “Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств “Укрнафтохімпроект” до відповідача: Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Навчально-виховного комплексу “Школа-садок “Софія” м. Львова про визнання протиправним та скасування Ухвали Львівської міської ради № 2775 від 24.10.2013 р. “Про затвердження навчально-виховному комплексу “Школа-садок “Софія” м. Львова технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на вул. О.Мишуги, 13-а”.

За результатами розгляду справи, 16.10.2018р. Господарським судом було прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю, скасовано ухвалу Львівської міської ради № 2775 від 24.10.2013 року “Про затвердження навчально-виховному комплексу “Школа-садок “Софія” м. Львова технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на вул. О. Мишуги, 13-а”.

Окрім того, з Львівської міської ради стягнено на користь Публічного акціонерного товариства “Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств “Укрнафтохімпроект” витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Відповідно до статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві поданій позивачем після усунення недоліків, позивачем зазначено що відповідно до ст. 124 ГПК України, позивач поніс наступні витрати: 1762 грн витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви: 10 000,00грн – очікувані витрати на професійну правничу допомогу щодо підготовки та подання позовної заяви і необхідних документів.

В судових дебатах представником позивача було заявлено про судові витрати які понесені позивачем при розгляді даної справи та зазначено, що точний розмір судових витрат та всі підтверджуючі документи будуть подані у відповідності до абз.2 ч.8 ст. 129 ГПК України впродовж п’яти днів з дати ухвалення судового рішення. Відповідні пояснення також викладені позивачем у письмовій промові (виступ в дебатах) яка долучена до справи.

Відповідно до положень ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п.п. 2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з мотивувальної та резолютивної частин рішення суду у справі №914/1048/18, суд вирішив питання щодо розподілу витрат позивача по сплаті судового збору, а саме стягнув з Львівської міської ради стягнено на користь Публічного акціонерного товариства “Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств “Укрнафтохімпроект” витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн.

В той же час, судом не було вирішено питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Позивачем, після ухвалення судом рішення у справі №914/1048/18, подано суду клопотання про покладення на відповідача витрат понесених ПАТ «Укрнафтохімпроект» на оплату послуг адвоката в розмірі 12 000,00 грн. До клопотання позивачем долучено копію договору про надання правової допомоги, копію акту виконаних робіт, копію рахунку на оплату наданих послуг та копію платіжного доручення про оплату послуг з надання правової допомоги.

Відповідно до п.8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд звертає увагу на те, що рішення у справі №914/1048/18 ухвалено судом 16.10.2018р., а клопотання позивача про покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу, надійшла до суду 23.10.2018р. В той же час, згідно поштової відмітки на конверті, яким відповідне клопотання скеровувалось до суду, воно було здане на пошту для відправлення 22.10.2018р.

Відповідно до п.7 ст. 116 ГПК України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку.

З огляду на викладене, позивачем в межах строків визначених ч.8 ст. 129 ГПК України, подано документи в підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу.

Оскільки заява про те що відповідні документи будуть подані після ухвалення рішення, була заявлена представником позивача в судових дебатах, заява позивача про покладення на відповідача витрат понесених ПАТ «Укрнафтохімпроект» на оплату послуг адвоката в розмірі 12 000,00 грн підлягає розгляду.

Як уже зазначалося судом, в позовній заяві позивач зазначив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

До клопотання про покладення на відповідача витрат понесених ПАТ «Укрнафтохімпроект» на оплату послуг адвоката в розмірі 12 000,00 грн, позивачем долучено копію договору про надання правової допомоги, копію акту виконаних робіт, копію рахунку на оплату наданих послуг та копію платіжного доручення про оплату послуг з надання правової допомоги.

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частин 5, 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 лютого 2018 року між Адвокатським об’єднанням «Ордер» та Публічним акціонерним товариством “Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств “Укрнафтохімпроект” (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги №19/02, відповідно до умов якого адвокатське об’єднання взяло на себе зобов'язання представляти інтереси клієнта в державних органах, підприємствах, установах, організаціях, в тому числі у органах внутрішніх справ, структурних підрозділах прокуратури України та інших правоохоронних органах, в органах державної виконавчої служби, а також вести від імені КЛІЄНТА справи в загальних, адміністративних, господарських судах з усіма процесуальними правами, належними позивачу, відповідачу або третій особі, в т.ч. правом знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, одержувати та оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, а також виконувати всі інші дії, пов'язані з виконанням цього договору.

Пунктом 2.2. цього договору визначено, що Адвокатське об’єднання бере на себе зобов'язання по наданню КЛІЄНТУ наступних послуг, які можуть мати одноразовий чи систематичний характер і складаються з комплексу дій чи самостійних операцій, необхідних і достатніх для досягнення мети, поставленої клієнтом

Відповідно до п. 2.4 договору, для надання адвокатських послуг, адвокатське об’єднання призначило зокрема члена адвокатського об’єднання ОСОБА_1 Повноваження останнього підтверджені долученими до справи копією Довіреності від 22.05.2018р. (а.с. 42), та копією ордеру від 19.02.2018р. серія ЛВ №103605 (а.с. 43).

Відповідно до п.4.2 договору про надання правової допомоги, сторони визначили, що за результатами надання правової допомоги складається ОСОБА_1, що підписує представниками кожної зі Сторін. В акті вказується обсяг наданої АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ послуг і їх вартість.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію акту виконаних робіт від 25.06.2018р. №1, згідно якого Адвокатським об’єднанням «Ордер» було надано Публічному акціонерному товариству “Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств “Укрнафтохімпроект” наступну правову допомогу:

- підготовка, відправлення адвокатських запитів та отримання відповідей;

- підготовка та подання позовної заяви до Львівської міської ради, третя особа НВК «Школа-садочок «Софія» м.Львова.

- надання необхідних юридичних консультацій, яка включає надання усних консультацій замовнику з питань, що виникають в зв’язку із забезпеченням його майнових інтересів та обговорення на предмет зацікавленості замовника.

В даному ОСОБА_1 сторони визначили, що загальна вартість наданих послуг становить 12 000,00грн.

Відповідно до п.4.1 договору про надання правової допомоги, за послуги, що надаються Адвокатським об’єднанням у відповідності із умовами цього Договору, клієнт сплачує Адвокатському об’єднанню гонорар.

Згідно з ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Дані послуги були оплачені позивачем згідно платіжного доручення №5000 від 06.07.2018р., копія якого долучена до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява, відповідь на відзив, всі клопотання від позивача підписані та подані представником адвокатом ОСОБА_1 Крім того адвокат ОСОБА_1 представляв інтереси позивача в судових засіданнях.

Відповідно до п. 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

З огляду на викладене, враховуючи подані позивачем докази щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи пов’язаність цих витрат з розглядом справи; пропорційність до предмета спору, з урахуванням значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, суд дійшов до висновку про покладення на відповідача понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 10000,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.129, 244 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Стягнути з Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1) на користь Публічного акціонерного товариства “Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств “Укрнафтохімпроект” (Код ЄДРПОУ 21489100; 04655, м. Київ, КУДРЯВСЬКИЙ УЗВІЗ, буд. 5-Б) 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

2. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Суддя Запотічняк О.Д.