Рішення № 77585660, 23.10.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2018 Справа №914/1591/18

Господарський суд Львівської області в особі судді Пазичева В.М., розглянувши позовні матеріали

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів;

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій”, м. Миколаїв, Львівська область;

про: стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії в сумі 88 008,14 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Вашкевич Н.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 119-2427/2 від 17.07.18 року.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 2 від 29.08.18 року.

Суд встановив: 23.08.2018 року за вх. № 1683 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” до Приватного акціонерного товариства “Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій” про стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії в сумі 88 008,14 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.08.2018 року відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання на 05.09.2018 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.09.2018 року, підготовче засідання відкладено на 16.10.2018 року, згідно клопотання представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.10.2018 року підготовче засідання по справі закрито, справа призначена до судового розгляду по суті на 23.10.2018 року.

Позивач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 27.08.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 05.09.2018 року, від 16.10.2018 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

19.10.2018 р. за вх. № 39583/18 представник позивача подав клопотання.

Відповідач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 27.08.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 05.09.2018 року, від 16.10.2018 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

05.09.2018 р. за вх. № 32581/18 представник відповідача подав відзив на позов.

16.10.2018 р. за вх. № 38641/18 представник відповідача подав заяву про розстрочку виконання рішення.

Відповідно до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Відповідно до ст. 240 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 23.10.2018 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

У позовній заяві позивач зазначає, що 28.07.2006 року між ВАТ «Львівобленерго» (далі - Постачальник) (перейменоване у Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго», відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства») та ВАТ «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій» (далі - Споживач) (перейменоване у Приватне акціонерне товариство «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій», відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства») укладено договір про постачання електричної енергії № 90213 (надалі - Длговір).

За умовами Договору, Постачальник продає електроенергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 2 Додатку № 2 до Договору, розрахунковим періодом вважається період з 10 числа попереднього місяця до 09 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Пункт 2.2.2 Договору вказує, що Постачальник зобов'язується постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах та відповідно до умов цього Договору та додатків до нього. Відповідно до п. 2.3.3 Договору споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії, згідно з умовами додатків № 2 «Порядок розрахунків» та № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Згідно із п. 5.1. Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 1 «Обсяги споживання електричної енергії»).

Пункт 5.5. Договору вказує, що звернення Споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються Постачальником, відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури, а саме: при умові попередньої оплати додатково заявлених обсягів споживання електричної енергії, виконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії та отримання постачальником заяви споживача не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. У разі коригування для споживача договірної величини споживання електричної енергії, здійснюється відповідне коригування договірної (граничної) величини споживання електричної потужності.

В пункті 4.2.2. Договору зазначено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Позивач зазначає, що обсяг споживання електричної енергії для ПрАТ «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій», відповідно до додатку № 1 до Договору на 2018 рік, встановлено 30000 кВт/год. на травень 2018 року.

За розрахунковий період травня 2018 р. відповідачем спожито 69382 кВт/год., тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 39382 кВт/год. (69382-30000 кВт/год.) на суму 88008,14 грн., про що відповідачу скеровано рахунок за перевищення договірної величини споживання електричної енергії та повідомлення «Про перевищення договірної величини споживання електричної енергії». Споживачем не здійснена оплата в сумі 88008,14 грн.

Рахунки на оплату платежів, передбачених даним Договором, виписуються Постачальником електричної енергії та надаються Споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку (п. 7 Додатку № 2 до Договору).

Сума заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії складає 88008,14 грн., якої відповідач станом на сьогодні не оплатив.

Таким чином, позивач стверджує, що до стягнення з відповідача підлягає - 88008,14 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що Приватне акціонерне товариство «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій» визнає позовні вимоги на суму 88008,14 грн. у повному обсязі.

Відповідач зазначає, що в травні місяці 2018 року Приватним акціонерним товариством «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій» спожито 69382 кВт/год., відтак, перевищено договірну величину споживання електроенергії (30000 кВт/год) на 39382 кВт/год.

У зв'язку з наведеним, відповідач зазначає, ПрАТ «Львівобленерго» виставило Рахунок за активну електроенергію № 300505/126823-1 за травень 2018 р. на суму 186060,05 грн. та Рахунок за перевищення договірної величини споживання електричної енергії № 300305/127035-5 за травень 2018 р. на суму 88008,14 грн.

Відповідач зазначає, що ним оплачено рахунок за активну електроенергію № 300505/126823-1 за травень 2018 р. у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 563 від 07.06.2018 р. на суму 186060,05 грн.

У зв'язку зі складним фінансовим становищем та для можливості подальшого розрахунку за поточне споживання електроенергії, у ПрАТ «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій» немає можливості повністю оплатити рахунок за понаднормове споживання електроенергії у травні місяці та оплачувати рахунки за поточне споживання. На підтвердження зазначеного відповідач додає копію Фінансового звіту за 1 півріччя 2018 року та Звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку.

У заяві про розстрочку виконання рішення відповідач зазначає, що 10.10.2018 р. Приватне акціонерне товариство «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій» перерахувало 17000,00 грн., згідно Рахунку за перевищення договірної величини споживання електричної енергії № 300305/127035-5 за травень 2018 р., що підтверджується долученим до заяви платіжним дорученням № 669 від 10.10.2018 р. на суму 17000,00 грн.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 71008,14 грн.

Відповідач звертає увагу суду, що заборгованості із поточного споживання електроенергії у відповідача немає. У зв'язку зі складним фінансовим становищем у ПрАТ «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій» немає можливості повністю оплатити рахунок за понаднормове споживання електроенергії у травні місяці та одночасно оплачувати рахунки за поточне споживання. Докази важкого фінансового становища, а саме: копія Фінансового звіту за І півріччя 2018 року та Звіт про дебетові та кредитові операції по рахунку долучені до відзиву на позовну заяву № 119 від 04.09.2018 р.

Керуючись п. 2 ч. 6 ст. 238, ч. 1 ст. 239 ГПК України, для можливості подальшого розрахунку за поточне споживання електроенергії та поступового погашення заборгованості за понаднормове споживання у травні місяці 2018 р. відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду рівними частинами строком на шість місяців рівними частинами по 11834,69 грн. щомісячно до квітня місяця 2019 року включно за наступним графіком погашення заборгованості:

Листопад 2018 р. - 11834,69 грн.;

Грудень 2018 р. - 11834,69 грн.;

Січень 2019 р. - 11834,69 грн.;

Лютий 2019 р.- 11834,69 грн.;

Березень 2019 р. - 11834,69 грн.;

Квітень 2019 р. - 11834,69 грн.;

Позивач підтримав це клопотання.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до п. 1.1. Постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України за № 28 від 31.07.1996 р. “Про затвердження Правил користування електричною енергією” (надалі - Правила), ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами.

Згідно ст. 1 Закону України „Про електроенергетику", споживачами електроенергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

У ході розгляду справи суд встановив, що 28.07.2006 року між ВАТ «Львівобленерго» (далі-Постачальник) (перейменоване у Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства») та ВАТ «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій» (далі-Споживач) (перейменоване у Приватне акціонерне товариство «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства»)укладено договір про постачання електричної енергії № 90213 (надалі – Договір).

За умовами Договору, Постачальник продає електроенергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 2 Додатку № 2 до Договору, розрахунковим періодом вважається період з 10 числа попереднього місяця до 09 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Пункт 2.2.2 Договору вказує, що Постачальник зобов'язується постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах та відповідно до умов цього Договору та додатків до нього. Відповідно до п. 2.3.3 Договору, споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 «Порядок розрахунків» та № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Згідно із п. 5.1. Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 1 «Обсяги споживання електричної енергії»).

Пункт 5.5. Договору вказує, що звернення Споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються Постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури, а саме: при умові попередньої оплати додатково заявлених обсягів споживання електричної енергії, виконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії та отримання постачальником заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. У разі коригування для споживача договірної величини споживання електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної (граничної) величини споживання електричної потужності.

В пункті 4.2.2. Договору зазначено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Обсяг споживання електричної енергії для ПрАТ «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій», відповідно до додатку № 1 до Договору на 2018 рік, встановлено 30000 кВт/год. на травень 2018 року.

За розрахунковий період травня 2018 р. відповідачем спожито 69382 кВт/год., тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 39382 кВт/год. (69382-30000 кВт/год.) на суму 88008,14 грн., про що відповідачу скеровано рахунок за перевищення договірної величини споживання електричної енергії та повідомлення «Про перевищення договірної величини споживання електричної енергії». Споживачем не здійснена оплата в сумі 88008,14 грн.

Рахунки на оплату платежів, передбачених даним Договором, виписуються Постачальником електричної енергії та надаються Споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку (п. 7 Додатку № 2 до Договору).

Сума заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії складає 88008,14 грн., якої відповідач станом на сьогодні не оплатив,

Відповідно до ст. ст. 11, 509, 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання не допускається. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, до стягнення підлягає - 88008,14 грн.

Відповідач зазначає, що Приватне акціонерне товариство «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій» визнає позовні вимоги на суму 88008,14 грн. у повному обсязі.

10.10.2018 р. Приватне акціонерне товариство «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій» перерахувало 17000,00 грн. згідно Рахунку за перевищення договірної величини споживання електричної енергії № 300305/127035-5 за травень 2018 р., що підтверджується долученим до заяви платіжним дорученням № 669 від 10.10.2018 р. на суму 17000,00 грн.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 71008,14 грн.

У зв'язку зі складним фінансовим становищем, у ПрАТ «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій» немає можливості повністю оплатити рахунок за понаднормове споживання електроенергії у травні місяці та одночасно оплачувати рахунки за поточне споживання. Докази важкого фінансового становища, а саме: копія Фінансового звіту за І півріччя 2018 року та Звіт про дебетові та кредитові операції по рахунку долучені до відзиву на позовну заяву № 119 від 04.09.2018 р.

Керуючись п. 2 ч. 6 ст. 238, ч. 1 ст. 239 ГПК України, для можливості подальшого розрахунку за поточне споживання електроенергії та поступового погашення заборгованості за понаднормове споживання у травні місяці 2018 р. відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду рівними частинами строком на шість місяців рівними частинами по 11834,69 грн. щомісячно до квітня місяця 2019 року включно за наступним графіком погашення заборгованості:

Листопад 2018 р. - 11834,69 грн.;

Грудень 2018 р. - 11834,69 грн.;

Січень 2019 р. - 11834,69 грн.;

Лютий 2019 р.- 11834,69 грн.;

Березень 2019 р. - 11834,69 грн.;

Квітень 2019 р. - 11834,69 грн.;

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем позовні вимоги не спростовані, суд прийшов до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” до Приватного акціонерного товариства “Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій” про стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії в сумі 88 008,14 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 47479 від 16.08.2017 року на суму 1762,00 грн. про сплату судового збору.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід покласти на сторін пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги - задоволити.

2. Провадження у справі № 914/1591/18 за позовом Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” до Приватного акціонерного товариства “Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій” про стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії в сумі 88 008,14 грн., в частині стягнення 17000,00 грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії – закрити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій» (81600,Львівська обл.., Миколаївський р-н, м. Миколаїв, вул. Вапняно-Карєрна, 251, код ЄДРПОУ 01331041) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) 71008 (сімдесят одну тисячу вісім) грн. 14 коп. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій» (81600,Львівська обл.., Миколаївський р-н, м. Миколаїв, вул. Вапняно-Карєрна, 251, код ЄДРПОУ 01331041) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) суму судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

5. Заяву про розстрочення виконання рішення суду від 16.10.2018 р. за вх. № 38641/18-задоволити.

6. Розстрочити відповідачу - Приватному акціонерному товариству «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій» (81600,Львівська обл.., Миколаївський р-н, м. Миколаїв, вул. Вапняно-Карєрна, 251, код ЄДРПОУ 01331041) виплату на користь позивача - Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) суму боргу в розмірі 71008 (сімдесят одну тисячу вісім) грн. 14 коп. шляхом сплати її рівними частинами за наступним графіком:

Листопад 2018 р. -11834,69 грн.;

Грудень 2018 р. -11834,69 грн.;

Січень 2019 р. -11834,69 грн.;

Лютий 2019 р. -11834,69 грн.;

Березень 2019 р. -11834,69 грн.;

Квітень 2019 р. -11834,69 грн..

7. Наказ видати, в порядку ст. 327 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.11.2018 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Пазичев В.М.