Рішення № 77585049, 30.10.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2018м. ДніпроСправа № 904/3038/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В.

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Приватного підприємства "МЕДІКОМ", м. Дніпро

про стягнення 47 968,26 грн.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 7/10-1719 від 18.06.18р.

Від позивача ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 7/1086 від 17.01.18р.

Від відповідача ОСОБА_3 - представник за довіреністю б/н від 08.10.2018

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Медіком" про стягнення 47 968,26 грн. збитків, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.08.2017 робочою групою з питань самоврядного контролю за додержанням вимог законодавства України щодо раціонального використання та охорони земель Новокодацької районної у місті ради було проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Дніпро, пров. Парусний, 16-Д. За підсумками перевірки встановлено, що Приватне підприємство «Медіком» використовує земельну ділянку площею 0,0280 га під аптечний заклад та торгівельні приміщення без документів на право постійного користування та права оренди землі, всупереч вимогам ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Згідно з актом комісії з визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, власниками землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок від 26.10.2017 №9 сума заподіяних збитків складає 57 973,82 грн. за період з 26.10.2014 по 26.10.2017.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2018 позовну заяву залишено без руху.

13.07.2018 позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 19.07.18 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду в засіданні на 14.08.2018.

Ухвалою від 14.08.2018 відкладено розгляд справи на 17.09.2018.

20.08.2018 позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, відповідач користувався земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. Також позивач зазначає, що при нарахуванні суми збитків він керувався інформацією, наданою відділом у м. Дніпрі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Крім того, відповідач пояснює, що зазначена ним в формулі при розрахунку збитків за 2014, 2015, 2016 роки величина 0,03 - це коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Також позивач пояснив, що сума збитків з урахуванням позовної давності перерахована ним з 06.07.2015 по 26.10.2017.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що позовні вимоги, які викладені у позовній заяві Дніпровської міської ради не передбачають ніяких штрафних санкцій, а являють собою лише недоодержаний доход (дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і які він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян), тобто складають розмір суми, яку сплатило б приватне підприємство "Медіком" у разі належної плати за користування земельною ділянкою у розмірі мінімальної орендної плати.

10.09.2018 відповідач надав до суду заперечення на відповідь позивача на відзив, в яких зазначив, що позивач не надав доказів наявності проекту рішення взагалі також не надав доказів опублікування цього проекту рішення на офіційному сайті мі ської ради, не зазначив, з якої причини проект зазначеного рішення не було позивачем прийнято.

Якщо підставою для неприйняття позивачем рішення про надання відповідачу дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по фактичному розміщенню нежитлової будівлі, будівлі аптечного закладу по пров. Парусному, 16 Д (Новокодацький (Ленінський) район) була інформація Голов АПУ міської ради про ненадання графічних матеріалів з позначенням меж земе льної ділянки, то позивач не надав доказів наявності такої інформації ГоловАПУ, доказів того, що саме ця інформація, стала підставою для не прийняття позивачем рішення про надання відповідачу дозволу на розроблення технічної доку ментації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), позивач не надав доказів, що ненадання графічних матеріалів з позначенням меж земельної ділянки відбулося з вини відповідача.

Також відповідач зазначає, що інформація відділу у м. Дніпро Головного управлін ня Держгеокадастру у Дніпропетровській області не може бути підставою для задоволення позовних вимог, виходячи з того, що в цій інформації вказані правові підстави для визначення норма тивної грошової оцінки 1 кв. м. земельної ділянки лише на 2017 р. (це наказ Мінагрополітики України від 25. 11. 2016 р. № 489).

Відповідач також вказав на те, що відповідно до пункту 5 Розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель на селених пунктів/затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства Украї ни від 25.11.2016 р. № 489, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1). А в даному додатку такого коефіцієнту, як « 0,03» немає.

Отже, застосування позивачем коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), зі значенням « 0,03» є безпідставним та неправомірним.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що під час засідання Комісії 26.10.2017 був порушений порядок роботи Комісії, а саме: за відсутності секретаря Комісії В.С.Маслюка, в порушення п. 2.6 Положення не було забезпечено ведення протоколу Комісії.

В судовому засіданні позивач заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому часу для підготовки заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 ГПК України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

В ході судового розгляду, досліджуючи подані сторонами докази, суд дійшов висновку про складність цього спору та у зв'язку з необхідністю визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів про необхідність переходу від спрощеного позовного провадження до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2018 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 09.10.2018.

Представник відповідача судовому засіданні 09.10.2018 поданий в минулому засіданні відзив підтримав та надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача підтримав позов в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2018, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 30.10.2018 о 12:00 год.

24.10.2018 позивач подав до суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що на клопотання відповідача отриманого Дніпровською міської радою 05.05.2016 щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,0280 га, яка знаходиться за адресою: м Дніпропетровськ, пров. Парусний, 16-Д, 15.08.2016 було підготовлено відповідний проект рішення та надано на розгляд і візування посадовим особам виконавчого комітету міської ради та постійних депутатських комісій міської ради. На стадії візування вказаного проекту було надано ряд зауважень також було повідомлено, що забудовнику необхідно врегулювати питання щодо пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста з департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради. Листом про зауваження до проекту рішення міської ради департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради було повідомлено ПП «Медіком» про вищезазначені обставини.

Позивач зазначив, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньо правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

Стосовно доводів відповідача про те, що в акті комісії з визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок від 26.10.2017 № 9 відсутній підпис секретаря Комісії, позивач зазначив, що відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 29.08.2017 № 596 (яке діяло на час проведення засідання Комісії) секретарем Комісії є начальник відділу інформації та моніторингу земель управління земельних відносин департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради ОСОБА_4. Згідно з наказом департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 12.09.2017 № 206-ВЩ начальник відділу інформації та моніторингу земель управління земельних відносин департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради ОСОБА_4 перебував у щорічній відпустці в період з 17.10.2017 по 30.10.2017.

Відповідно до п. 2.8. Положення засідання Комісії вважається правомірним, якщо у ньому беруть участь не менше половини її членів. Рішення Комісії приймаються простою більшістю голосів від загального складу Комісії. Таким чином, позивач вважає, що зазначене засідання Комісії є правомірним.

29.10.2018 відповідач подав до суду додаткові пояснення по справі, в яких зазначив, що зазначене у відзиві на позов клопотання ПП «Медіком» про продовження договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, пров. Парусний, 16-Д, наявність якого визнається позивачем в Акті № 21 перевірки дотримання вимог земельного законодавства групи по самоврядному контролю за використанням та охороною земель Новокодацької районної у м. Дніпрі ради від 14.08.2017 р., і яке не розглянуто позивачем до теперішнього часу, було відповідачем подано позивачу відповідно до вимог ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України.

Враховуючи це відповідач зазначає, що клопотання до позивача про продовження договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, пров. Парусний, 16-Д, було відповідачем фактично подано 29.12. 2015 р. у вигляді клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та 28. 04. 2016 р. у вигляді клопотання про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), які ПП «Медіком» отримало 26.10. 2018 р. поштою, а не у вигляді одного документу із назвою «Клопотання про продовження договору оренди земельної ділянки».

Також відповідач зазначив, що раніше, у відповіді від 20.08.2018 р. на відзив відповідача на позов позивач стверджував, що підставою для неприйняття позивачем рішення про надання відповідачу дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по фактичному розміщенню нежитлової будівлі, будівлі аптечного закладу по пров. Парусному, 16 Д (Новокодацький (Ленінський) район) була інформація ГоловАПУ міської ради про ненадання графічних матеріалів з позначенням меж земельної ділянки. Тобто, позивач, отримавши звернення відповідача про укладення (продовження) договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, пров. Парусний, 16-Д, ще наприкінці 2015 - початку 2016 р.р., поданого у повній відповідності до вимог ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України, та безпідставно, в порушення вимог ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, це звернення не вирішив.

Відповідач вказує, що та обставина, що звернення ПП «Медіком» від 29.12.2015 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та від 28.04.2016 р. про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) повністю відповідали вимогам ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України, та, зокрема, містили графічні матеріали з позначенням меж земельної ділянки, доводиться копіями клопотань від 29.12.2015 р. та від 28.04.2016 р., в яких зазначено, що необхідні графічні матеріали були додані ПП «Медіком» до обох клопотань, а наявність на обох клопотаннях вхідних штампів Дніпровської міської ради без будь-яких зауважень про відсутність доданих документів це підтверджує.

ПП «Медіком» зазначило, що грошові кошти, які воно було зобов'язане сплатити в 2014 - 2017 р.р. за користування зазначеною земельною ділянкою відповідно до ст, ст. 269, 270, 274 Податкового кодексу України, були ним сплачені повністю.

Також на думку відповідача, Акт комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам, при використанні земельних ділянок від 26.10.2017 р. №9, складений з порушенням вимог Положення про комісію з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам, при використанні земельних ділянок», яке було затверджене рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19. 06. 2013 р. № 221, та є неналежним та недопустимим доказом по справі, а засідання Комісії, за результатом якого було складено цей Акт, не було правомірним, тому що на цьому засіданні не було забезпечено ведення та підписання протоколу засідання відповідно до Положення.

У судовому засіданні 30.10.2018 сторони надали заву в якій проти переходу до розгляду справи по суті не заперечують.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2018 закрито підготовче провадження та вирішено перейти до розгляду справи по суті.

30.10.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 30.10.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 14.08.2017 робочою групою з питань самоврядного контролю за додержанням вимог законодавства України щодо раціонального використання та охорони земель Новокодацької районної у місті ради було проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Дніпро, пров. Парусний, 16-Д.

За підсумками проведеної перевірки встановлено, що станом на 14.07.2017 Приватне підприємство «Медіком» використовує земельну ділянку площею 0,0280 га (згідно з договором оренди землі від 12.09.2005 року) під аптечний заклад та торгівельні приміщення. Нерухоме майно належить ПП «Медіком» на підставі рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації "Левлекс". Керівником Приватного підприємства «Медіком» подано клопотання до міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яке зареєстровано від 29.12.2015 №36/7099. Документи на право постійного користування та право оренди землі відсутні, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства групи по самоврядному контролю за використанням та охороною земель, було складено акт №21 від14.08.2017 (а.с.11).

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділу у м. Дніпро №18-4-0.38-1159/107-17 від 18.08.2018, нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки, розташованої за адресою пров. Парусний, 16Д для комерційного використання в 2008 році - 1768,28 грн. в 2009 році - 2037,06 грн., в 2010-2014 роках - 2157,21 грн., в 2015 році - 2694,34 грн., в 2016 році - 3807,33 грн., в 2017 році буде складати 3228,62 грн., із застосування Кф=2,0, згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів" від 25.11.2016 №489, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777 (а.с.15-18).

Згідно з листом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №2796/9/04-36-12-23-18 від 31.08.2017, ПП "Медіком" за земельну ділянку площею 0,0280 га за 2015 рік задекларовано земельний податок у сумі 7544,2 грн., 2016 рік - 13513,55 грн., податкова декларація з плати за землю на 2017 рік підприємством не подавалась (а.с.19-20).

27.09.2017 позивач направив відповідачу лист №1-5-16 від 27.09.2017, в якому повідомив про те, що комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувача при використанні земельних ділянок, розглядається питання нанесення ПП "Медіком" збитків Дніпровській міській раді в результаті використання земельної ділянки за адресою: пров. Парусний, 16Д, без належним чином оформлених правовстановлюючих документів на земельну ділянку на засіданні, яке відбудеться 12.10.2017 о 16:00 год. (а.с.21).

26.10.2017 комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам, при використанні земельних ділянок складено акт №9, згідно з яким загальна сума збитків заподіяних відповідачем з 26.10.2014 по 26.10.2017 складає 57 973,82 грн., а саме: з 26.10.2014-31.12.2014 сума збитків - 2275,40 грн.; з 01.01.2015 - 31.12.2015 сума збитків - 15 088,26 грн.; з 01.01.2016 - 31.12.2016 сума збитків 18 468,02 грн.; з 01.01.2017 - 26.10.2017 сума збитків - 22 142,14 грн. (а.с.30).

Акт № 9 від 26.10.2017 затверджено рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради №181 від 07.03.2018 (а.с.23).

16.03.2018 позивач направив відповідачу вимогу №7/11-439 від 15.03.2018 щодо сплати збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам, при використанні земельної ділянки за адресою6 м. Дніпро, пров. Парусний, 16Д (а.с.32-33).

Згідно з листом Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради №3/13-233 від 23.04.2018, станом на 20.04.2018 до міського бюджету від ПП "Медіком" кошти не надходили (а.с.35).

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначає, що через використання відповідачем земельної ділянки без документів на право постійного користування та права оренди землі, відбулось неправомірне користування земельною ділянкою, що свідчить про наявність з боку відповідача протиправної поведінки що, призвело до понесення позивачем збитків у вигляді неотримання ним доходу від орендної плати.

За викладених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача 47 968,26 грн. збитків, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 06.07.2015 по 26.10.2017, а саме: з 06.07.2015 - 31.12.2015 сума збитків - 7358,10 грн.; з 01.01.2016 - 31.12.2016 сума збитків 18 468,02 грн.; з 01.01.2017 - 26.10.2017 сума збитків - 22 142,14 грн., що і є причиною цього спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню на підставі наступного.

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на положення статті 125 Земельного кодексу України, новий власник (користувач) земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Тому з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під такими будівлями.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2015 відповідач звернувся до позивача з клопотанням, яким просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0280 га, яка розташована в Ленінському районі за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Парусний 16-Д. У додаток до цього клопотання відповідачем було надано копії наступних документів:

- копія паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи;

- копія технічного паспорту КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»;

- графічні матеріали, які забезпечують чітке зображення всіх елементів та написів, що містить графічне зображення земельної ділянки із зазначенням місця розташування її меж, і контурів об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці, із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки.

- засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки);

- документи, що підтверджують володіння та термін користування об'єктом нерухомості та земельною ділянкою (рішення суду або органів місцевого самоврядування);

- копію довіреності, на підставі якої інтереси заявника представлятиме його уповноважена особа (у разі якщо заява подається представником).

Вказане клопотання було отримано позивачем 29.12.2015, що підтверджується штампом позивача з вх. №36/799.

05.05.2016 відповідач подав до Дніпровської міської ради клопотання від 28.04.2016, яким в додаток до клопотання від 29.12.2015 №36/7099, просив надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,0280 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Парусний 16-Д. У додаток до цього клопотання відповідачем було надано копії наступних документів:

- статутних документів;

- правовстановлюючих документів, що свідчать про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (у разі наявності на ділянці об'єктів нерухомого майна);

- копія технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна (у разі наявності на ділянці об'єктів нерухомого майна);

- попередніх правовстановлюючих документів на земельну ділянку та рішень органів місцевого самоврядування щодо відведення земельної ділянки (в разі наявності);

- довіреності, на підставі якої інтереси заявника представляє його уповноважена особа, або її копія, засвідчена у встановленому порядку (якщо клопотання подається представником);

- графічні матеріали, які забезпечують чітке зображення всіх елементів та написів, що містить графічне зображення земельної ділянки із зазначенням місця розташування її меж, контурів об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці, із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки.

Вказане клопотання було отримано позивачем 28.04.2016, що підтверджується штампом позивача з вх. №36/7099 від 05.05.2016.

У матеріалах справи наявний лист №04/10-1977 від 18.05.2016, згідно з яким заступник начальника головного управління архітектурно-планувального управління міської ради, розглянувши клопотання ПП "Медіком" про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по пров. Парусному 16-Д для обслуговування будівлі аптечного складу, в межах наданих повноважень, повідомив, що оскільки на розгляд не надані графічні матеріали з позначенням меж запитуваної земельної ділянки, немає можливості визначити, до якої планувальної зони вона відноситься, та відповідність розміщення діючій містобудівній документації.

15.08.2016 Дніпропетровською міською радою сесією VII скликання прийнято проект рішення "Про надання ПП "МЕДІКОМ" дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по фактичному розміщенню нежитлової будівлі, будівлі аптечного закладу по пров. Парусному, 16Д (Новокодацький (Ленінський) район)", згідно з п. 1 якого, надано ПП "МЕДІКОМ" дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по фактичному розміщенню нежитлової будівлі, будівлі аптечного закладу по пров. Парусному, 16Д.

Крім того, в матеріалах справи містяться лист - зауваження заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, директора департаменту економіки, фінансів та міського бюджету від 15.11.2017, а також два листи-зауваження без дати, щодо проекту рішення міської ради "Про надання ПП "МЕДІКОМ" дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по фактичному розміщенню нежитлової будівлі, будівлі аптечного закладу по пров. Парусному, 16Д (Новокодацький (Ленінський) район)", в яких зазначено наступне:

- на стадії візування проекту розпорядження міського голови, забудовнику, необхідно врегулювати питання щодо пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста з департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради;

- на стадії візування повідомлено, що забудовнику необхідно врегулювати питання щодо пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста з департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради;

- відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «ДМБТІ» від 10.01.2008 № 17321705, підставою виникнення права власності на об'єкт нерухомого майна, який розташовано на земельній ділянці, є рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Левлекс». Зазначеним судовим рішення визнано право власності на будівлю без акту введення в експлуатацію. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Враховуючи зазначене та беручи до уваги, що будівля розташована на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, вбачається порушення інтересів територіальної громади міста. З огляду на вищевказане, вважаємо, що підготовка зазначеного проекту рішення міської ради на теперішній час недоцільна.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993р.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Розмір неотриманого доходу було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується і сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Розмір збитків за період з 06.07.2015р. по 26.10.2017р. розрахований позивачем як різниця між розміром можливого доходу від оренди означеної земельної ділянки та земельного податку, який фактично був сплачений відповідачем у цьому періоді.

Як встановлено вище, відповідач є власником об’єкту нерухомості, розташованого на спірній земельній ділянці.

Відтак, з часу виникнення права власності на це нерухоме майно у відповідача виник обов’язок укласти та зареєструвати договір оренди на відповідну земельну ділянку, на якій розташовано нерухоме майно.

Матеріалами справи підтверджено, що в період з 06.07.2015р. по 26.10.2017р. відповідач не мав правовстановлюючих документів, які б підтверджували речове право на використання спірної земельної ділянки.

З викладеного вбачається, що відповідач фактично використовував спірну земельну ділянку без належних правовстановлюючих документів на землю. При цьому відповідач сплачував земельний податок.

Разом із цим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач упродовж спірного періоду додержувався правил здійснення господарської діяльності, вживав необхідних заходів для оформлення правовідносин щодо користування земельною ділянкою, вносив плату за землю у формі земельного податку.Позивач не надав доказів ухилення відповідачем від укладення договору оренди або перешкоджання позивачеві отримати доходи від оренди земельної ділянки.

Тому суд доходить висновку про відсутність у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення для покладення на останнього обов'язку з виплати збитків у виді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки) відповідно до положень статті 22 Цивільного кодексу України і частини 2 статті 224 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі №922/1340/17.

Таким чином, неможливість оформлення відповідачем права користування спірною земельною ділянкою, та як наслідок збитки міської ради у вигляді недотриманої орендної плати, були обумовлені безпосередньо діями самого позивача.

При цьому, відповідно до ч.4 ст. 623 Цивільного кодексу України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) мають враховуватися заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Також, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як вже було зазначено, відповідно до ч. 1, 3 ст. 157 ЗК України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 (далі - Порядок), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

В абз. 1 п. 2 Порядку вказано, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. (абз. 4 п. 2 Порядку).

У п. 3.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” від 17.05.2011 № 6 роз'яснено, що власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 284.

Згідно з п. 1.2. Положенням про комісію з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок (далі - Положення) у своїй роботі Комісія керується Земельним кодексом України, Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №. 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", цим Положенням, рішеннями міської ради та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно з п.п. 2.1., 2.2, 2.5, 2.6 Положення, формою роботи Комісії є засідання. Засідання комісії скликається головою Комісії.

Голова Комісії:

- забезпечує регулярне скликання засідань Комісії;

- визначає низку питань, що вирішуються на черговому засіданні;

- надає доручення щодо підготовки матеріалів на розгляд Комісії;

- визначає коло запрошених на засідання Комісії, окрім затвердженого складу Комісії.

Секретар Комісії:

- забезпечує ведення протоколу;

- готує акти Комісії за матеріалами з визначення розміру збитків.

Згідно з п.п. 2.8. Положення, засідання Комісії вважається правомірним, якщо у ньому беруть участь не менше половини її членів. Рішення Комісії приймаються простою більшістю голосів від загального складу Комісії та вносяться до протоколу засідання, що підписується головою та секретарем Комісії.

Однак, протокол проведення засідання комісії. яке відбулось 26.10.2017 позивачем до матеріалів справи не надано.

Будь-яких пояснень щодо неможливості надати суду вищевказаний протокол також не надано.

Частинами 3 та 4 ст. 74 ГПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.

Отже, позивачем не доведено проведення Дніпровською міською радою 26.10.2017 засідання Комісії з визначення розміру збитків.

Відповідно до п. 3.3. Положення, за результатами розгляду матеріалів з визначення розміру збитків оформлюються акти, які підписуються головою та секретарем Комісії і затверджуються рішенням виконавчого комітету міської ради.

Як вбачається з наданого позивачем акту № 9 від 26.10.2017, останній підписано одноособово - головою комісії ОСОБА_5

При цьому, в порушення п. 3.3. Положення, підпис секретаря комісії в акті № 9 від 26.10.2017 відсутній.

Посилання позивача на те, що на період проведення засідання комісії 26.10.2017 секретар комісії ОСОБА_4 перебував у щорічній відпустці з 17.10.2017 по 30.10.2017, згідно з табелем обліку робочого часу, судом не приймаються, оскільки відпустка (відсутність) секретаря комісії не позбавляє позивача обов'язку дотримуватись вимог щодо форми проведення засідання комісії, встановлених Положенням, як і не позбавляла позивача права провести засідання комісії через 5 днів, тобто після виходу секретаря комісії з відпустки.

Акти комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам, при використанні земельних ділянок №1 від 01.02.2018, №2 від 01.02.2018 №3 від 01.02.2018 (а.с.24-29) судом не розглядаються, оскільки вони були складені щодо інших суб'єктів земельних відносин та не стосуються предмету даного спору.

За таких обставин суд приходить до висновку, що наданий позивачем акт комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам, при використанні земельних ділянок № 9 від 26.10.2017 складений з порушенням встановлених Положенням вимог, а тому не може бути прийнятий судом в якості належного доказу визначення розміру збитків заподіяних відповідачем.

Отже, суд позбавлений можливості встановити дійсний розмір збитків, що підлягав би стягненню з відповідача на користь Дніпровської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність його позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства "Медіком" про стягнення 47 968,26 грн. збитків, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до Приватного підприємства "Медіком" про стягнення 47 968,26 грн. збитків, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Судові витрати у справі у розмірі 1762,00 грн. покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення справі набирають законної сили відповідно до ст.ст.241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.11.2018

Суддя ОСОБА_6