Рішення № 77584665, 17.10.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.10.2018 Справа № 905/1071/18

Господарський суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Мартинчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області (87541, Донецька область, місто Маріуполь, бульвар Меотиди, будинок №1)

в інтересах держави в особі Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради (87515, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Метрополитська, будинок №5; код ЄДРПОУ - 37426079)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Вест ОСОБА_1» (79040, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 222; код ЄДРПОУ - 39088669)

про стягнення 6 031 239,48 гривень, -

за участю представників сторін:

прокурор: Комісар О.О. (на посвідчення № 043187 від 06.05.2016)

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

С У Т Ь С П О Р У

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Вест ОСОБА_1» про стягнення 6 031 239,48 гривень.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на бездіяльність позивача в частині нездійснення належного контролю за своєчасним виконанням умов договору підряду №1328 від 30.08.2017 відповідачем та невжитті заходів до стягнення суми неустойки у судовому порядку, що має наслідком ненадходження коштів до місцевого бюджету, який є складовою бюджетної системи України, що в свою чергу унеможливлює використання коштів для цілей та потреб держави у сфері житлово-комунального господарства.

Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст. ст. 6, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 628, 883 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 202, 230, 231 Господарського кодексу, ст. 64 Бюджетного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.06.2018 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 16.07.2018.

13.07.2018 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Відповідач зазначає, що технічне завдання надане замовником до тендерної документації, на підставі якого складалася уся проектно-кошторисна документація, не відповідало фактичним обставинам справи, у зв’язку з чим виникла необхідність у заміні будівельних матеріалів. В ході виконання робіт виникла необхідність заміни будівельних матеріалів, що потребувало затрати часу. У зв’язку з цим, але не тільки, підрядник не мав можливості вчасно виконати роботи, що в свою чергу призвело до зриву термінів виконання робіт. Крім того, за твердженням відповідача, позивачем не було своєчасно здійснено передоплату згідно п. 3.1. договору, тобто мало місце прострочення кредитора, на підставі чого відповідач скористався своїм правом щодо зупинення виконання зобов’язань за договором на підставі ст. 538 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.07.2018 відкладено підготовче судове засідання на 31.07.2018.

Ухвалою від 31.07.2018 господарського суду Донецької області продовжено строк підготовчого провадження до 23.09.2018, відкладено підготовче судове засідання на 27.08.2018.

27.08.2018 на адресу господарського суду Донецької області від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній вважає доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, необґрунтованими, з огляду на наступне. Твердження підрядника, що технічне завдання, надане до тендерної документації, не відповідає фактичним обставинам справи, не може бути прийнято до уваги, оскільки позивачем була оприлюднена в системі закупівель тендерна документація, учасники ознайомлені з критеріями тендерної документації. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на лист вих. №07/12/17-01 від 07.12.2017, яким підрядник просив продовжити терміни виконання робіт до 31.12.2017 шляхом укладення додаткової угоди. Разом із тим, згідно даних позивача, у реєстрі вхідної документації з 06.12.2017 по 29.12.2017 лист ТОВ «ВЕСТ ОСОБА_1» відсутній.

Щодо твердження відповідача про неможливість придбати необхідні для виконання робіт будівельні матеріали з причини несплати замовником авансу в належний строк позивач зазначає, що умовами договору та законодавством не передбачено, що строк виконання робіт прямо пов'язаний зі сплатою авансу позивачем, натомість договором встановлена дата початку виконання робіт – 18.09.2017.

Аналогічна за змістом відповідь на відзив надійшла 27.08.2018 на адресу господарського суду Донецької області від Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.08.2018 відкладено підготовче судове засідання на 13.09.2018.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.09.2018.

У судовому засіданні 20.09.2018 розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті на 17.10.2018

Прокурор в судове засідання з’явився, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з’явились, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд –

В С Т А Н О В И В

30.08.2017 між Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради (далі – замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОСОБА_1» (далі – підрядник) було укладено договір підряду № 1328 (далі – договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов’язується виконати за завданням замовника з використання своїх матеріалів, механізмів, устаткування і транспорту, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити наступну роботу: капітальний ремонт мереж центрального опалення КЗ «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 41» за адресою: вул. Олімпійська, 67 у м. Маріуполі, у відповідності з ДСТУ Б.Д.1.1 – 1:2013 (код ДК 021:2015 – 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація).

Види і обсяги робіт, що доручаються підряднику для виконання, визначаються дефектним актом, який додається до договору і є його невід’ємною частиною (п. 1.2. договору).

Згідно п. 1.3. договору строки виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід’ємною частиною договору (додаток 1).

Ціна договору становить 2 872 018,80 гривень. (два мільйони вісімсот сімдесят дві тисячі вісімнадцять гривень 80 копійок) з ПДВ (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору ціна договору включає в себе вартість усіх робіт, визначених цим договором, у відповідності з представленою підрядником кошторисною документацією на підставі дефектного акта, узгоджена з замовником і підписана обома сторонами.

Згідно п. 3.1. договору замовник здійснює передоплату підряднику у розмірі 30 % від ціни договору в сумі 861 605, 64 (вісімсот шістдесят одна тисяча шістсот п’ять гривень 64 копійки), в т.ч. ПДВ.

Строк освоєння передоплати за цим договором обмежується 70 календарними днями. В іншому випадку замовник має право застосувати п. 6.2. договору (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.5. договору фінансування робіт, зазначених у п. 1.1. замовник проводить з урахуванням платоспроможності міського бюджету відповідно до плану фінансування узгодженого обома сторонами, що є невід’ємною частиною договору (додаток 2).

Згідно п. 4.1.1. підрядник зобов’язаний надати рахунок на передоплату протягом 2 днів з моменту підписання цього договору.

Відповідно до п. 4.1.2. договору підрядник зобов’язаний приступити до виконання робіт, передбачених п. 1.1. цього договору та виконати зазначений у кошторисі об’єм робіт якісно і в строк згідно з календарним графіком: 84 календарних дні.

Дата початку робіт 18.09.2017р. Дата закінчення робіт 10.12.2017р.

За порушення вказаних строків, підрядник несе відповідальність згідно п. 6.2. договору.

Згідно п. 4.1.3 договору календарний графік може бути переглянутий у процесі виконання робіт і по мірі виконання своїх зобов’язань обох сторін за даним договором.

Відповідно до п. 4.1.4. договору підрядник зобов’язаний інформувати замовника про хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо).

Підрядник має право зупинити роботи у разі невиконання замовником своїх зобов’язань за договором підряду, що призвело до ускладнення або до неможливості проведення підрядником робіт (п. 4.2.2.).

Згідно 6.2. договору за несвоєчасне виконання зобов’язань за цим договором, які пов’язані з порушенням термінів, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від суми договору за кожен день прострочення порушеного зобов’язання.

Відповідно до п. 9.1. договору підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини зобов’язань за договором і в разі порушення строків зазначених в договорі, сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від суми договору за кожен день прострочення порушеного зобов’язання.

Будь-які зміни і доповнення до цього договору мають силу лише у випадку, якщо вони оформлені в письмовому вигляді і підписані обома сторонами (п. 10.1. договору).

Згідно п. 11.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Договір діє до 31.12.2017 до повного погашення своїх зобов’язань обома сторонами за даним договором.

Строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати своїх обов’язки у відповідності з договором.

Зазначений договір підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, підрядником виконано, а замовником прийнято та оплачені виконані роботи за договором підряду № 1328 від 30.08.2017 та сторонами підписано наступні акти виконаних підрядних робіт, складені за формою КБ 2в і довідки про вартість виконаних підрядних робіт, складені за формою КБ 3, а саме:

- акт приймання виконаних будівельних робіт № 1/178/11 за IX - ХІ 2017 року на загальну суму 861 605,64 гривень.;

- акт приймання виконаних будівельних робіт № 2/179/11 за ХІ - ХІІ 2017 року на загальну суму 414 266,42 гривень.

Листом № 34.5.3/174-147 від 07.11.2017 Департамент розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради звертався до ТОВ «Вест ОСОБА_1», в якому повідомив останнього про те, що станом на 06.11.2017 виконано підключення до мережі опалення лише дитячого корпусу, решта школи залишається без тепла. Не вистачає матеріалів для монтажу системи опалення. Роботи виконуються повільно.

Також листом № 345/526 від 09.01.2018р. Департамент розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради звертався до ТОВ «Вест ОСОБА_1», в якому повідомив про те, що останнім згідно договору № 1328 від 18.09.2017 виконано лише частину робіт, та про виявлені недоліки в процесі експлуатації системи центрального опалення, які просив усунути згідно гарантійним зобов’язанням в обумовлені договором терміни.

Вищезазначені листи залишені відповідачем без відповіді.

Також Департамент розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради звертався до ТОВ «Вест ОСОБА_1» з претензією № 344-67817-349 від 28.11.2017, в якій просив останнього негайно виконати роботи з капітального ремонту мереж центрального опалення КЗ «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 41», відповідно до графіку, та повідомлено про нарахування неустойки відповідно до п. 6.2. договору.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 31.12.2017 відповідачем капітальний ремонт мереж центрального опалення КЗ «Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 41» Маріупольської міської ради Донецької області за адресою: вул. Олімпійська, 67 у м. Маріуполі у повному обсязі не виконаний (згідно дефектного акту на невиконані роботи), а саме:

- насоси відцентровані з електродвигуном масою до 0,1 т.;

- гідравлічне випробування трубопроводів системи водопроводу, гарячого водопостачання та опалення діаметром понад 50 до 100мм;

- утеплення трубопроводів мінеральною ватою в готових коробах;

- прокладання трубопроводів з труб поліетиленових (поліпропіленових) напірних діаметром 20 мм;

- прокладання трубопроводів з труб поліетиленових (поліпропіленових) напірних діаметром 25 мм;

- прокладання трубопроводів з труб поліетиленових (поліпропіленових) напірних діаметром 32 мм;

- прокладання трубопроводів з труб поліетиленових (поліпропіленових) напірних діаметром 40 мм;

- прокладання трубопроводів з труб поліетиленових (поліпропіленових) напірних діаметром 50 мм;

- ізоляція трубопроводів трубками зі спіненого каучуку, поліетилену;

- установлення опалювальних радіаторів сталевих;

- установлення вентиляторів осьових масою понад 0,025 до 0,05 т;

- установлення кранів повітряних;

- установлення фільтрів для очищення води діаметром 25 мм;

- навантаження сміття вручну;

- перевезення будівельного сміття до 30 км.

Посилаючись на те, що відповідачем не виконані обов’язки, передбачені договором щодо виконання будівельних робіт відповідно до затвердженого сторонами календарного графіку виконання робіт та передачі у порядку, встановленому договором закінчених робіт, позивачем нараховано неустойку (пеню) за період з 11.12.2017 по 31.12.2017 у розмірі 6 031 239,48 гривень., прокурор звернувся із розглядуваним позовом до господарського суду Донецької області.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору підряду № 33 від 23.03.2017р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в ньому і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

За положеннями ст. 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Приписами ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України регламентовано, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.

Згідно п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов’язаний здійснювати будівництво та пов’язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Згідно ч. 4 ст. 844 Цивільного кодексу України, якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв’язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов’язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов’язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.

У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Як вже зазначалося, договором підряду № 1328 від 30.08.2017 та календарним графіком до нього було встановлено строк до 10.12.2017р. для виконання капітального ремонту мереж центрального опалення КЗ «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 41» за адресою: вул. Олімпійська, 67 у м. Маріуполі, у відповідності з ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 (код ДК 021:2015 – 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація).

Суд зауважує, що відповідач у наданому ним відзиві на позовну заяву наполягав на тому, що ним було надіслано на адресу позивача лист вих. № 07/12/17-01 від 07.12.2017, в якому повідомляв про те, що у зв’язку з необхідністю заміни будівельних матеріалів не мав можливості вчасно виконати роботи, що в свою чергу призвело до зриву термінів виконання робіт, та просив продовжити термін виконання робіт до 31 грудня 2017р. Разом із тим, жодних доказів на підтвердження надсилання та/або отримання позивачем вказаного листа відповідачем не надано.

Суд також відхиляє доводи відповідача щодо неналежного виконання позивачем обов’язку щодо своєчасної сплати авансу та, відповідно, неможливість своєчасного виконання відповідачем зобов’язань за договором підряду, оскільки чинним законодавством не передбачено залежності визначеного договором та календарним графіком строку виконання підрядних робіт та своєчасністю сплати замовником авансу. Крім того, п. 4.1.1. договору саме на підрядника було покладено обов’язок надати рахунок на передоплату протягом 2 днів з моменту підписання цього договору. Натомість, як свідчать матеріали справи, рахунок на оплату № 51 було надано відповідачем лише 20.09.2017, а оплату здійснено позивачем 22.09.2017.

Приписами ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом положень ч.4 ст.231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вже зазначалося, пунктом 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання зобов’язань за цим договором, які пов’язані з порушенням термінів, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від суми договору за кожний день прострочення порушеного зобов’язання.

Проте, за висновками суду, враховуючи, що визначений у договорі штраф нараховується у відсотковому розмірі за кожну добу прострочення, за своєю правовою природою останній є пенею в розумінні ст.549 Цивільного кодексу України.

При цьому, суд враховує, що для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має.

У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.02.2017 у справі № 910/29752/15 (3-1217гс16).

Перевіривши наданий прокурором розрахунок пені за порушення строків виконання зобов'язань, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є арифметично вірним та складає 6 031 239,48 гривень.

Разом із тим суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами ч.4 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У п.3.2 рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013р. зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.04.2008 №01-8/211 зазначено, що при застосуванні частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України слід мати на увазі, що поняття «значно» та «надмірно» є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У пункті 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Застосування положень п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, встановлення розміру зменшення є правом суду та застосовується ним виходячи з обставин справи, з врахуванням всіх її обставин, та ґрунтуючись на внутрішньому переконанні суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Оцінивши доводи сторін та надані докази, враховуючи, що розмір нарахованої пені є значно більше суми договору, позивачем не надано доказів настання для нього негативних наслідків, спричинених саме невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором, суд вважає, що пред'явлений до стягнення розмір пені не відповідає наслідкам порушення. Таким чином, користуючись правом на зменшення розміру неустойки, наданим суду п.1 ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 2 000 000,00 гривень.

Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» бюджет місцевого самоврядування - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені виключні повноваження місцевих рад, які вирішуються тільки на пленарних засіданнях, у тому числі питання щодо затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 39 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб’єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів належать до доходів загального фонду бюджетів об’єднаних територіальних громад.

Згідно наявного в матеріалах справи кошторису на 2018 рік місцевого бюджету розпорядником бюджетних коштів є Департамент розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради.

Приймаючи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 2 000 000,00 гривень.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача, відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на його неправильні дії, що призвели до виникнення спору та змусили прокурора звернутися до суду.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 178, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Вест ОСОБА_1» про стягнення 6 031 239,48 гривень – задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вест ОСОБА_1»(79040, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 222; код ЄДРПОУ - 39088669) на користь Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради (87515, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Метрополитська, будинок №5; код ЄДРПОУ - 37426079) 2 000 000,00 гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вест ОСОБА_1»(79040, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 222; код ЄДРПОУ - 39088669) на користь прокуратури Донецької області (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, б.6; р/р 35216066016251; код ЄДРПОУ 25707002) 90 468,60 гривень судового збору.

В частині стягнення 4 031 239,48 гривень – відмовити.

У судовому засіданні 17.10.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення буде складено та підписано 29.10.2018.

Після набрання рішенням законної сили видати накази в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: керівник Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області (87541, Донецька область, місто Маріуполь, бульвар Меотиди, будинок №1)

в інтересах держави в особі Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради (87515, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Метрополитська, будинок №5; код ЄДРПОУ - 37426079)

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Вест ОСОБА_1» (79040, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 222; код ЄДРПОУ - 39088669)

Суддя С.М. Фурсова